Постанова

від 02.04.2013 по справі 5009/4349/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року Справа № 5009/4349/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д. - доповідач, суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. перевіривши матеріали касаційної скарги Запорізької міської ради на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.01.2013 р. у справі№5009/4349/12 господарського суду Запорізької області за позовомзаступника прокурора міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області до 1. Запорізької міської ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілтон" провизнання недійсним рішення Запорізької міської ради та договору оренди землі від 08.05.2009 р., - за участю представників сторін: від позивача:не з'явився від відповідача-1:Алипова М.В. - дов. №01-38/2294 від 27.12.2010 р.; від відповідача-2:Севастьянов Р.Ю. - дов. б/н від 15.01.2013 р.;

від Ген.прокуратури України:Томчук М.О. - посв. №000606 від 01.08.2012 р.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.12.2012 р. (суддя - Кагітіна Л.П.), позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Визнано недійсним рішення Запорізької міської ради від 25.02.2009р. №39/202 "Про передачу в оренду ТОВ "Мілтон" земельної ділянки по вул. Гоголя, 105а для розташування адміністративної будівлі". Визнано недійсним договір оренди землі від 08.05.2009 р., укладений між Запорізькою міською радою та ТОВ "Мілтон", зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр земельного кадастру" 21.05.2009 р. за №040926100730.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.01.2013 р. (головуючий суддя - Будко Н.В., судді - Манжур В.В., М'ясищев А.М.) скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 13.12.2012 р. та відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним судовим актом апеляційної інстанції, Запорізька міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.01.2013 р., а рішення господарського суду Запорізької області від 13.12.2012 р. залишити в силі.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного судового акту норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст. ст. 120, 123, 124, 134 Земельного кодексу України. Скаржник зауважує на тому, що спірним рішенням Запорізької міської ради та укладеним на їх підставі договором оренди землі від 08.05.2009 р., державна реєстрація від 21.05.2009 р. за №040926100730, порушено охоронювані законом інтереси позивача, з огляду на що позов є законним та обґрунтованим. Крім того, заявник посилається на порушення порядку передачі земельної ділянки в оренду під час прийняття оскаржуваного рішення, а також на невідповідність проектної документації, яка є невід'ємною частиною договору оренди землі, вимогам ст. 123 Земельного кодексу України.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 29.03.2012 року № 02-05/272 сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя - Запорощенко М.Д., судді - Акулова Н.В., Владимиренко С.В.

В призначене судове засідання представники позивача не з'явилися. Про час, дату та місце розгляду справи сторони були сповіщені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі договору купівлі-продажу від 08.12.2007 р. ТОВ "Мілтон" придбало у ТОВ "Аріал" об'єкт - будівлю літ. А-2 загальною площею 695 кв.м., склад літ. Б, паркани 1,2,3,4,5, замощення І, водовідвідний лоток 6, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 105а. На підставі вказаного договору 17.01.2008 р. за ТОВ "МІЛТОН" ОП Запорізьке МБТІ було зареєстровано право власності на зазначене нерухоме майно.

25.02.2009 р. Запорізькою міською радою прийнято рішення №39/202 "Про передачу в оренду ТОВ "Мілтон" земельної ділянки по вул. Гоголя, 105а для розташування адміністративної будівлі". Пунктами 1, 2, 5 вказаного рішення ТОВ "Мілтон" надано згоду на підготовку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Гоголя, 105а, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Гоголя, 105а, встановлено та затверджено межі та загальний розмір земельної ділянки площею 0,1943га для розташування адміністративної будівлі по вул. Гоголя, 105а згідно з планом. Пунктом 6 рішення передано в оренду строком на 19 років ТОВ "Мілтон" земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:01:011:0159) площею 0,1943га (землі комерційного використання) по вул. Гоголя, 105а для розташування адміністративної будівлі.

З матеріалів справи вбачаться, що з метою визначення необхідної площі земельної ділянки було розроблено проект землеустрою (кадастровий номер 2310100000:01:011:0159), згідно якого межі та площа земельної ділянки, з урахуванням генерального плану м. Запоріжжя, були змінені, а саме - вивільнена частина території для влаштування проїзду в майбутньому, а також зменшена її площа з 0,2744га до 0,1943га. В подальшому зазначений проект землеустрою було погоджено з необхідними органами: Управлінням земельних ресурсів м. Запоріжжя (№0102/52к від 13.01.2009р.), Головним управлінням архітектури та містобудування (№6819 від 12.12.2008р.), ДУ охорони навколишнього природного середовища (№5751/11/09 від 29.12.2008р.), Запорізькою міською СЕС (№02/2163 від 25.12.2008р.), Управлінням культури та туризму (№27 від 25.12.2008р.).

08.05.2009 року, у відповідності до вказаного рішення ради, між Запорізькою міською радою (орендодавець) та ТОВ "Мілтон" (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове - на 19 років платне користування земельну ділянку площею 0,1943га разом із будівлями та спорудами орендаря для розташування адміністративної будівлі, яка знаходиться у м. Запоріжжя по вул. Гоголя, 105а. Державну реєстрацію договору здійснено 21.05.2009 р. № 040926100730. Крім того, 21.05.2009 р. орендодавцем було передано орендарю вказану земельну ділянку за актом прийому-передачі.

З листа прокуратури Жовтневого району м. Запоріжжя №125-5794вих12 від 17.09.2012р., адресованого заступнику прокурора м. Запоріжжя, вбачається, що за результатами перевірки (на виконання доручення прокуратури м. Запоріжжя) дотримання вимог земельного законодавства при передачі в оренду ТОВ "Мілтон" земельної ділянки по вул. Гоголя, 105, 105а у м. Запоріжжя, прокуратурою району порушень вимог законодавства не встановлено, а тому підстав для вжиття заходів прокурорського реагування не вбачається.

Листом Департаменту архітектури та містобудування ЗМР №5228 від 08.11.2012р. було повідомлено заступника прокурора м. Запоріжжя, що більша частина території, відведеної для розташування адмінбудівлі, знаходиться в межах огорожі колишнього дитячого садочку, а додатково відведена площа (близько 200кв.м.) компенсована збільшенням прибудинкової території житлових будинків за рахунок території колишнього дитячого садку. Площа території колишнього дитячого садочку складала близько 4 000 кв.м., а для розташування адмінбудівлі відведено 1 943 кв.м. Прибудинкова територія житлових будинків перевищує нормативну на приблизно 300 кв.м. Зазначені висновки підтверджуються також наявними в матеріалах справи матеріалами технічного паспорту на будівлю по вул. Гоголя, 105а.

Разом з цим, в ході проведення перевірки законності прийняття радою оскаржуваного рішення та подальшого укладання на його підставі відповідного договору оренди землі, прокуратурою м. Запоріжжя було встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,0726 га вільна від забудови та від майна ТОВ "Мілтон", відтак має передаватись в оренду шляхом проведення земельних торгів, чого в порушення ст. 124 Земельного кодексу України зроблено не було.

Задовольняючи позовні вимоги прокуратури суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до вимог земельного законодавства України частина переданої товариству земельної ділянки орієнтовною площею 0,0726 га, яка є вільною від забудови та від майна товариства, не могла бути передана в оренду без проведення земельних торгів, проте в порушення положень ст. 124 Земельного кодексу України спірне рішення Запорізької міської ради було прийнято без проведення відповідних торгів. Крім того, місцевий господарський суд зазначив про невідповідність проектної документації із землеустрою, яка є невід'ємною частиною спірного договору оренди землі, вимогам ст. 123 Земельного кодексу України, що стало підставою для визнання його недійсним відповідно до закону.

Скасовуючи рішення першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову апеляційний господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що прокурором у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, не доведено порушення радою порядку передачі земельної ділянки в оренду під час прийняття оскаржуваного рішення. За висновком колегії суддів, під час підготовки технічної документації із землеустрою було належним чином виконано вимоги щодо визначення площі земельної ділянки, необхідної для обслуговування вказаного об'єкту нерухомості. Крім того, спірний договір оренди землі від 08.05.2009 р. відповідає приписам ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до положень ч.ч.1, 2, 3 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 134 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) передбачено, зокрема, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, крім випадків відмови власника розташованого на земельній ділянці нерухомого майна від її викупу або укладення договору оренди.

За змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 Цивільного кодексу України, статей 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог Земельного кодексу України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).

Згідно з частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документі, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогами чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Предметом доказування в даній справі є відповідність рішення Запорізької міської ради від 25.02.2009р. за №39/202 законодавству, та наявність порушеного права позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, під час підготовки проекту землеустрою та прийняття спірного рішення міськради було належним чином виконано вимоги щодо визначення площі земельної ділянки, необхідної для обслуговування об'єкту нерухомості, що належить ТОВ "Мілтон". Крім того, товариством було отримано відповідні погодження необхідних органів, копії яких наявні у справі.

З огляду на обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає необґрунтованими та недоведеним посилання прокурора та позивача на відсутність на земельній ділянці об'єктів нерухомого майна товариства, що є підставою для надання її в оренду за результатами проведення земельних торгів.

Виходячи з вищенаведеного та аналізу зазначених норм, судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що Запорізькою міською радою при прийнятті оскаржуваного рішення належним чином було дотримано вимоги законодавства щодо порядку передачі земельної ділянки в оренду.

При вирішенні спору щодо визнання недійсним договору оренди землі від 08.05.2009 р., державна реєстрація від 21.05.2009 р. за №040926100730, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до частини я статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частини 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначають, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки відсутні правові підстави для визнання недійсним оскаржуваного рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позовна вимога про визнання недійсним договору оренди, яка є похідною від вищезгаданої вимоги, не підлягає задоволенню.

Отже, судова колегія находить вірною правову позицію апеляційного господарського суду щодо відповідності рішення Запорізької міської ради від 25.02.2009р. за №39/202 та договору оренди землі від 08.05.2009 р., державна реєстрація від 21.05.2009 р. за №040926100730, нормам діючого законодавства.

Інші твердження скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм права при прийнятті судового рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного і обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням встановлених ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що, під час розгляду справи господарським судом апеляційної інстанції, фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки апеляційного господарського суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, відтак відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарського суду апеляційної інстанції, які містяться в оскаржуваному судовому акті.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 21.01.2013 р. є законною та обґрунтованою, в зв'язку з чим має бути залишена без змін.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Запорізької міської ради залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.01.2013 р. у справі №5009/4349/12 господарського суду Запорізької області - залишити без змін.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко