Рішення

від 27.03.2013 по справі 15/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/298 27.03.13

за позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос», смт.Володимирець, ЄДРПОУ 30160317

до відповідача 1: Кабінету Міністрів України, м.Київ, ЄДРПОУ 00015622

до відповідача 2: Володимирецької селищної ради, смт.Володимирець, ЄДРПОУ 04388113

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Комунального підприємства «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації», с.Городок, ЄДРПОУ 03352053

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Рівненської обласної державної насіннєвої інспекції, м.Рівне, ЄДРПОУ 00703761

за участю: Прокуратури Рівненської області, м.Рівне

про визнання свідоцтва про право власності недійсним, визнання права власності та встановлення сервітутів

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Мініч Г.Г. - по дов.

від відповідача 1: Опанасенко А.В. - по дов.

від відповідача 2: не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: Бережнюк В.В. - по дов.

В засіданні суду брали участь:

прокурор: Лиховид О.С. - по посв.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Сільськогосподарський виробничий кооператив «Колос», смт.Володимирець звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою (в редакції уточненої позовної заяви б/н від 18.12.2009р.) до відповідача 1, Кабінету Міністрів України, м.Київ, відповідача 2, Володимирецької селищної ради, смт.Володимирець про:

- встановлення факту приналежності Володимирецькій районній лікарні державної ветеринарної медицини лише 6 кімнат 2-го поверху оспорюваного приміщення загальною площею біля 120 кв.м, а не оспорюванного приміщення в цілому;

- встановлення факту перебування на балансі Володимирецької міжгосподарської агрохімлабораторії 1-го поверху та однієї кімнати 2-го поверху оспорюванного приміщення;

- встановлення факту правонаступництва Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Колос» прав та обов'язків Володимирецької міжгосподарської агрохімлабораторії, у тому числі, права на частину оспорюванного приміщення;

- встановлення факту надання РОДНІ до КП «РОБТІ» недостовірних документів для оформлення права загальнодержавної власності на оспорюване приміщення;

- визнання недійсним рішення №49 від 22.02.2005р. виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Рівненської області «Про оформлення права загальнодержавної власності на адміністративне приміщення та будівлю гаражу, які знаходяться в смт.Володимирець по вул.Соборна, 2» в частині, що стосується оформлення права загальнодержавної власності на адміністративне приміщення;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА №437305, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 28.04.2005р., яким посвідчується право власності Кабінету Міністрів України на адміністративне приміщення, що розташоване за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, (вул.Леніна), буд.2;

- визнання права спільної часткової власності Кабінету Міністрів України та Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» на адміністративне приміщення, що розташоване за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, (вул.Леніна), буд.2, з виділенням часток в натурі;

- визнання за Кабінетом Міністрів України права власності на наступні складові приміщення: підвал: кімнати площею 8 кв.м, 11,5 кв.м, 11,5 кв.м, 11,1 кв.м, 11,3 кв.м; сходи площею 6,8 кв.м та сходова клітина площею 4,2 кв.м; 2-й поверх: кімнати площею 29,7 кв.м, 6,2 кв.м, 8,7 кв.м, 12,4 кв.м, 12,5 кв.м, 12,3 кв.м та коридор площею 38,5 кв.м;

- визнання за Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Колос» права власності на наступні складові приміщення: підвал: кімнати площею 10,9 кв.м, 36,7 кв.м, 27,2 кв.м; сходи площею 6,8 кв.м та сходова клітина площею 4,7 кв.м; 1-й поверх повністю; 2-й поверх: кімната площею 29,8 кв.м;

- визнання права спільної часткової власності без виділення часток в натурі на коридор площею 19,6 кв.м, що знаходиться у підвалі приміщення: частка Кабінету Міністрів України - 4,55 кв.м, частка Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» - 15,05 кв.м;

- встановити наступні права користування чужим нерухомим майном (право сервітуту) на умовах безоплатності та безстроковості: право сервітуту, належне Кабінету Міністрів України: право проходу по коридору першого поверху; право проходу по сходах з першого на другий поверх; право проходу по коридору підвалу; право сервітуту, належне Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Колос»: право проходу по сходах з першого на другий поверх; право проходу по коридору другого поверху; право проходу по коридору підвалу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що згідно протоколу №1 зборів представників-засновників Володимирецької міжгосподарської агрохімлабораторії від 02.04.2003р. було прийнято рішення ліквідувати Володимирецьку районну міжгосподарську агрохімлабораторію; передати частину приміщення Володимирецької міжгосподарської агрохімлабораторії розміром 157,57 кв.м балансовою вартістю 47126 грн. Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Колос»; голові Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» погасити наявну кредиторську заборгованість по агрохімлабораторії з тим, щоб зняти її з державної реєстрації; ліквідаційній комісії до 01.06.2003р. провести відповідні роботи, пов'язані з передачею-прийманням агрохімлабораторії Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Колос» з оформленням актів прийому-передачі. На підставі та на виконання протоколу №1, за твердженням позивача, Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Колос» було вчинено всі необхідні дії, пов'язані з погашенням кредиторської заборгованості Володимирецької міжгосподарської агрохімлабораторії, та знято вказану юридичну особу з державної реєстрації (ліквідовано).

Як вказував позивач, приймання-передача частини оспорюваного приміщення позивачем засвідчується актом передачі-прийому від 06.05.2003р. Одночасно, протоколом №4 від 18.08.2003р. зборів засновників кооперативу «Колос» Володимирецького району вирішено прийняти приміщення Володимирецької міжгосподарської агрохімлабораторії розміром 157,57 кв.м балансовою вартістю 47126 грн. як внесок до статутного фонду Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос».

Крім того, позивач зазначав про безпідставну відмову Комунального підприємства «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» в реєстрації права власності позивача на спірне майно.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 01.04.2010р. по справі №15/298 позовні вимоги задоволені частково, а саме: визнано право власності Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» на частину адміністративного приміщення площею 157,57 кв.м, що знаходиться за адресою: смт.Володимирець, вул.Соборна, 2, та визнано недійсним рішення №49 від 22.02.2005р. Виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Рівненської області «Про оформлення права загальнодержавної власності на адміністративне приміщення та будівлю гаражу, які знаходяться в смт.Володимирець по вул.Соборна, 2» в частині, що стосується оформлення права загальнодержавної власності на частину приміщення другого поверху площею 120,3 кв.м адміністративного приміщення, що знаходиться за адресою: смт.Володимирець, вул.Соборна, 2; в частині встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно провадження у справі припинено; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2010р. по справі №15/298 апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» задоволено частково: постановлено рішення від 01.04.2010р. по справі №15/298 господарського суду Рівненської області в частині п.4 резолютивної частини змінити: визнати недійсним рішення №49 від 22.02.2005р. виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Рівненської області «Про оформлення права загальнодержавної власності на адміністративне приміщення та будівлю гаражу, які знаходяться в смт.Володимирець по вул.Соборна, 2» в частині, що стосується оформлення права загальнодержавної власності на частину приміщення другого поверху площею 157,73 кв.м адміністративного приміщення, що знаходиться за адресою: смт.Володимирець, вул.Соборна; в задоволенні решти позовних вимог відмовити; рішення від 01.04.2010р. по справі №15/298 господарського суду Рівненської області в частині припинення провадження у справі за позовною вимогою про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА №437305, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 28.04.2005р., недійсним скасувати; в цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САА №437305, зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 28.04.2005р.; в іншій частині рішення від 01.04.2010р. по справі №15/298 господарського суду Рівненської області залишити без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2010р. по справі №15/298 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2010р. та рішення від 01.04.2010р. господарського суду Рівненської області скасовано, а справу №15/298 передано до господарського суду Рівненської області на новий розгляд.

Підставами для направлення справи на новий розгляд судом касаційної інстанції визначено нез'ясування судами першої та другої інстанцій питання стосовно наявності у Володимирецької міжгосподарської агрохімлабораторії права передавати спірне майно позивачу.

Також, Вищим господарським судом України зазначено, що в силу вимог ст.392 Цивільного кодексу України за захистом свого порушеного права власності має звертатись саме власник спірного майна.

Крім того, судом касаційної інстанції вказано на те, що задовольняючи вимоги про визнання права власності, суди не вирішили питання щодо права власності на будівлю в цілому, не визначили індивідуальні ознаки нерухомого майна, не вказали технічні характеристики цього майна, які дозволяють його персоніфікувати.

Одночасно, Вищим господарським судом України надано вказівку, згідно якої судами першої та апеляційної інстанції не наведено підстав для відмови в позові в частині визнання права спільної часткової власності на адміністративне приміщення з виділенням часток в натурі за позивачем та відповідачем 1, не застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, що регулюють питання права спільної власності (глава 26 Цивільного кодексу України).

Згідно із клопотанням №05-1129вих10 від 27.12.2010р. на підставі ст.29 Господарського процесуального кодексу України про свій вступ у справу повідомила Прокуратура Рівненської області.

Під час нового розгляду справи позивач надав заяву б/н від 24.05.2011р., згідно якої заявив вимоги про:

- визнання права спільної часткової власності Кабінету Міністрів України та Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» на адміністративне приміщення, що розташоване за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, (вул.Леніна), буд.2, з виділенням часток в натурі;

- визнання за Кабінетом Міністрів України права власності на наступні складові приміщення: підвал: кімнати площею 8 кв.м, 11,5 кв.м, 11,5 кв.м, 11,1 кв.м, 11,3 кв.м; сходи площею 6,8 кв.м та сходова клітина площею 4,2 кв.м; 2-й поверх: кімнати площею 29,7 кв.м, 6,2 кв.м, 8,7 кв.м, 12,4 кв.м, 12,5 кв.м, 12,3 кв.м та коридор площею 38,5 кв.м;

- визнання за Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Колос» права власності на наступні складові приміщення: підвал: кімнати площею 10,9 кв.м, 36,7 кв.м, 27,2 кв.м; сходи площею 6,8 кв.м та сходова клітина площею 4,7 кв.м; 1-й поверх повністю; 2-й поверх: кімната площею 29,8 кв.м;

- визнання права спільної часткової власності без виділення часток в натурі на коридор площею 19,6 кв.м, що знаходиться у підвалі приміщення: частка Кабінету Міністрів України - 4,55 кв.м, частка Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» - 15,05 кв.м;

- визнання недійсним рішення №49 від 22.02.2005р. виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Рівненської області «Про оформлення права загальнодержавної власності на адміністративне приміщення та будівлю гаражу, які знаходяться в смт.Володимирець по вул.Соборна, 2» в частині, що стосується оформлення права загальнодержавної власності на адміністративне приміщення;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА №437305, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 28.04.2005р., яким посвідчується право власності Кабінету Міністрів України на адміністративне приміщення, що розташоване за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, (вул.Леніна), буд.2;

- встановлення факту приналежності Володимирецькій районній лікарні державної ветеринарної медицини лише 6 кімнат 2-го поверху оспорюваного приміщення загальною площею біля 120,3 кв.м, а не оспорюванного приміщення в цілому;

- встановлення факту перебування на балансі Володимирецької міжгосподарської агрохімлабораторії 1-го поверху та однієї кімнати 2-го поверху оспорюванного приміщення;

- встановлення факту правонаступництва Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Колос» по правам та обов'язкам Володимирецької міжгосподарської агрохімлабораторії, у тому числі - у праві на частину оспорюванного приміщення;

- встановлення факту надання РОДНІ до КП «РОБТІ» недостовірних документів для оформлення права загальнодержавної власності на оспорюване приміщення.

У судових засіданнях позивач зазначив, що підстави позовних вимог залишилися незмінними, просив задовольнити вимоги, які викладені у заяві б/н від 24.05.2011р. Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос».

Відповідач 1 у відзиві №12.05-14/34 від 02.06.2011р. на позовну заяву з урахуванням заяви б/н від 24.05.2011р. зазначив, що позивачем не доведено обставин будівництва адміністративного приміщення за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, (вул.Леніна), буд.2 Володимирецьким РАПО. При цьому, за твердженням відповідача 1, вказане приміщення будувалося власними силами територіальної громади, а також за рахунок коштів Володимирецької районної лікарні ветеринарної медицини, правонаступником якої є Рівненська обласна державна насіннєва інспекція.

Відповідач 2 під час нового розгляду справи будь-яких пояснень по суті спору не надав.

Третьою особою 1 при новому розгляді справи надано клопотання №319 від 23.04.2012р. про розгляд справи без участі представника Комунального підприємства «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації».

Третя особа 2 у відзиві №338/01-09 від 02.06.2011р. на позовну заяву з урахуванням заяви б/н від 24.05.2011р. позивача проти задоволення позову заперечила та зазначила про відсутність інформації щодо будівництва спірного приміщення саме Володимирецьким РАПО.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 22.05.2012р. справу №15/298 направлено до господарського суду міста Києва за виключною підсудністю.

Ухвалою від 05.06.2012р. господарського суду міста Києва справу прийнято до провадження суддею Любченко М.О.

Відповідач 2 та третя особа 1, зокрема, у судове засідання 27.03.2013р. не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №0103023716155 та №0103023716198 відповідно.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийнття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Аналогічні вимоги ст.27 Господарського процесуального кодексу України покаладено також і на третіх осіб.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов?язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач 2 та третя особа 1, зокрема, у судове засідання 27.03.2013р. не з'явилися, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Крім того, судом враховано, що строк розгляду справи закінчувався 27.03.2013р., внаслідок чого відкладення судового засідання на іншу дату не вбачалося можливим. При цьому, клопотання про продовження строку розгляду справи учасниками спору надано не було.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача 1, третьої особи 2 та прокурора, прийнявши до уваги вказівки Вищого господарського суду України, які були викладені у постанові від 02.11.2010р. по справі №15/298, суд дійшов висновку що позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» в редакції заяви б/н від 24.05.2011р. не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Рішенням №172 від 17.09.1987р. виконавчого комітету Володимирецької селищної ради народних депутатів Рівненської області надано дозвіл Володимирецькому РАПО на будівництво районної міжгосподарської агрохімлабораторії на території комбікормового заводу.

У відповідності до рішення №5 від 18.09.1987р. Ради Володимирецького районного агропромислового об'єднання Рівненської області створено районну міжгосподарську агрохімічну лабораторію, виділено їй кошти на будівництво приміщення і придбання лабораторного обладнання в сумі 50 тис. крб. з централізованих фондів РАПО.

За актом приймання-передачі матеріальних цінностей від 31.01.2001р. Володимирецька районна лікарня державної ветеринарної медицини передала, а Рівненська облдержнасінінспекція прийняла, зокрема, будинки та споруди (40581 грн.).

Згідно із рішенням №132 від 29.05.2001р. Володимирецької районної ради Рівненської області надано згоду на передачу установ та закладів ветеринарної медицини з їх структурними підрозділами із спільної власності територіальних громад району у державну власність, зокрема, Районної державної насіннєвої інспекції (смт.Володимирець, вул.Соборна, 2а).

02.04.2003р. відбулись збори представників-засновників Володимирецької міжгосподарської агрохімлабораторії, що оформлені протоколом №1, на яких були прийняті рішення, зокрема, про ліквідацію Володимирецької міжгосподарської агрохімлабораторії; передачу частини приміщення Володимирецької міжгосподарської агрохімлабораторії розміром 157,57 кв.м, балансовою вартістю 47126 грн. Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Колос»; зобов'язання ліквідаційну комісію до 01.06.2003р. провести роботи, пов'язані з передачею-прийманням агрохімлабораторії Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Колос» з оформленням актів прийому-передачі.

На виконання вказаних рішень, 06.05.2003р. Володимирецька міжгосподарська агрохімлабораторія передала, а Сільськогосподарський виробничий кооператив «Колос» прийняв частину приміщення розміром 157,57 кв.м (первинна вартість 47126 грн., сума зносу 29253 грн.).

За змістом витягу з протоколу №4 від 18.08.2003р. зборами членів засновників Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» було вирішено прийняти приміщення Володимирецької міжгосподарської агрохімлабораторії розміром 157,57 кв.м, балансовою вартістю 47126 грн., як внесок у статутний фонд Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос».

Згідно із розпорядженням №668-р від 22.09.2004р. Кабінету Міністрів України «Про передачу цілісних майнових комплексів насіннєвих інспекцій у державну власність» прийнято пропозицію Мінагрополітики та місцевих рад Вінницької, Волинської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської і Чернігівської областей щодо передачі цілісних майнових комплексів насіннєвих інспекцій із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст і власності територіальних громад міст у державну власність з віднесенням їх до сфери управління Міністерства згідно з додатком, у якому зазначено, зокрема, Володимирецьку районну насіннєву інспекцію (смт.Володимирець, вул.Соборна, 2а).

На виконання вказаного розпорядження Міністерством аграрної політики було видано наказ №406 від 09.11.2004р. «Про прийняття у державну власність цілісних майнових комплексів насіннєвих інспекцій», в додатку до якого визначено, у тому числі, Володимирецьку районну насіннєву інспекцію (смт.Володимирець, вул.Соборна, 2а).

У відповідності до акту приймання-передачі від 16.11.2004р., Рівненська обласна рада передала, а Міністерство аграрної політики України прийняло до сфери свого управління цілісні майнові комплекси 17 насіннєвих інспекцій (до складу яких згідно із переліком включено також Володимирецьку районну насіннєву інспекцію (смт.Володимирець, вул.Соборна, 2а), відповідно до зведеного балансу цих інспекцій станом на 01.10.2004р.

22.02.2005р. виконавчим комітетом Володимирецької селищної ради Володимирецького району, Рівненської області було прийнято рішення №49 «Про оформлення права загальнодержавної власності на адміністративне приміщення та будівлю гаражу, які знаходяться в смт.Володимирець по вул.Соборна, 2», згідно із п.1 якого відповідне право оформлено за Кабінетом Міністрів України.

05.03.2005р. виконавчим комітетом Володимирецької селищної ради видано свідоцтво про право загальнодержавної власності Кабінету Міністрів України на адміністративне приміщення (будівля двоповерхова з підвалом) за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, (вул.Леніна), буд.2.

Виходячи зі змісту експертного дослідження №7775-7777 від 28.12.2012р. Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, адміністративне приміщення за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, буд.2, має загальну площу 467,4 кв.м та складається з: 1) підвалу площею 170,3 кв.м, а саме: 1-1 вхід в підвал площею 6,8 кв.м, 1-2 коридор площею 4,2 кв.м, 1-3 коридор площею 19,6 кв.м, 1-4 щитова площею 10,9 кв.м, 1-5 кабінет площею 36,7 кв.м, 1-6 кабінет площею 27,2 кв.м, 1-7 кабінет площею 8 кв.м, 1-8 кабінет площею 11,5 кв.м, 1-9 кабінет площею 11,5 кв.м, 1-10 кабінет площею 11,1 кв.м, 1-11 кабінет площею 11,3 кв.м, 1-12 коридор площею 4,7 кв.м, 1-13 вхід в підвал площею 6,8 кв.м; 2) І поверху площею 147 кв.м, а саме: 1-14 коридор площею 2,1 кв.м, 1-15 кабінет площею 9,2 кв.м, 1-16 кабінет площею 6,9 кв.м, 1-17 кабінет площею 6,2 кв.м, 1-18 коридор площею 50,8 кв.м, 1-19 кабінет площею 16,4 кв.м, 1-20 кабінет площею 12,7 кв.м, 1-21 кабінет площею 12,5 кв.м, 1-22 кабінет площею 16,4 кв.м, 1-23 кабінет площею 13,8 кв.м; 3) ІІ поверху площею 150,1 кв.м, а саме: 1-24 коридор площею 38,5 кв.м, 1-2 кабінет площею 29,8 кв.м, 1-26 кабінет площею 12,3 кв.м, 1-27 кабінет площею 12,5 кв.м, 1-28 кабінет площею 12,4 кв.м, 1-29 кабінет площею 8,7 кв.м, 1-30 кабінет площею 6,2 кв.м, 1-31 кабінет площею 29,7 кв.м.

Рішенням №164 від 15.12.2006р. Володимирецька селищна рада Рівненської області відмінила рішення №49 від 22.02.2005р. «Про оформлення права загальнодержавної власності на адміністративне приміщення та будівлю гаражу, які знаходяться в смт.Володимирець по вул.Соборна, 2».

22.03.2007р. Володимирецькою районною радою Рівненської області було прийнято рішення №100, яким внесено зміни до рішення №132 від 29.05.2001р. вказаного органу місцевого самоврядування та викладено п.9 додатку даного рішення у наступній редакції: «Районна державна насіннєва інспекція (частина приміщення другого поверху площею - 120,3 кв.м)».

Згідно із довідкою №109 від 13.07.2007р. позивача частина приміщення агрохімлабораторії знаходиться на балансі Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос», первісна вартість 47127 грн., залишкова вартість 17873 грн.

Листом №70 від 23.01.2007р. Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації повідомило позивача про те, що право власності на будівлі в смт.Володимирець по вул.Соборній, 2 зареєстровано за державою, внаслідок чого проведення реєстрації права власності Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» на частину відповідного приміщення не вбачається за можливе.

За таких обставин, за твердженням позивача, існують підстави, зокрема, для визнання права спільної часткової власності Кабінету Міністрів України та Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» на адміністративне приміщення, що розташоване за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, (вул.Леніна), буд.2; визнання права власності позивача та відповідача 1 на певні частки вказаного приміщення; визнання недійсним рішення №49 від 22.02.2005р. виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Рівненської області «Про оформлення права загальнодержавної власності на адміністративне приміщення та будівлю гаражу, які знаходяться в смт.Володимирець по вул.Соборна, 2» в частині, що стосується оформлення права загальнодержавної власності на адміністративне приміщення; визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА №437305, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 28.04.2005р., яким посвідчується право власності Кабінету Міністрів України на адміністративне приміщення, що розташоване за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, (вул.Леніна), буд.2.

Проте, за висновками суду, вказані твердження позивача є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, з огляду на таке:

За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу норм п.1 ч.2 ст.16 вказаного Кодексу та ч.2 ст.20 Господарського кодексу України способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Відповідно до ст.86 Цивільного кодексу Української РСР 1963р. (приймаючи до уваги, що правовідносини сторін виникли під час дії цього кодексу) право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Статтею 392 Цивільного кодексу України (враховуючи, що питання приналежності частини майна Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Колос» виникло на момент дії зазначеного кодексу) встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З наведених норм закону випливає, що позов про визнання права власності може пред'являтись у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі втрати документів, що засвідчують приналежність їй такого права.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, при зверненні до суду з вимогами про визнання права власності позивачем повинно бути доведено, зокрема, факт набуття відповідного майнового права з передбачених законом підстав.

Як було зазначено судом вище, підставою для направлення справи №15/298 на новий розгляд Вищим господарським судом України визначено, зокрема, нез'ясування судами першої та другої інстанцій питання стосовно наявності у Володимирецької міжгосподарської агрохімлабораторії права передавати спірне майно позивачу. На виконання вказівок суду касаційної інстанції, господарський суд зазначає про наступне:

Згідно із п.8 статуту Володимирецької міжгосподарської агрохімічної лабораторії 1997р. все майно агрохімлабораторії - будівлі, обладнання, транспортні засоби, кошти і цінні папери належать на праві спільної часткової власності господарствам-засновникам, а лабораторії - на праві повного господарського відання.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази передання господарствами-засновниками Володимирецькій міжгосподарській агрохімічній лабораторії адміністративного приміщення, що розташоване за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, буд.2.

Крім того, набуття Володимирецькою міжгосподарською агрохімічною лабораторією вказаного майна у власність від інших осіб також не підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою господарського суду від 05.06.2012р. зобов'язано позивача надати суду, зокрема, докази наявності у Володимирецької міжгосподарської агрохімлабораторії права передавати спірне нерухоме майно позивачу.

Проте, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України вказаних доказів до матеріалів справи не представлено.

Посилання позивача на рішення №172 від 17.09.1987р. виконавчого комітету Володимирецької селищної ради народних депутатів Рівненської області, у відповідності до якого було надано дозвіл Володимирецькому РАПО на будівництво районної міжгосподарської агрохімлабораторії на території комбікормового заводу, є неспроможними, виходячи з того, що зміст вказаного документу не свідчить про надання дозволу на будівництво саме адміністративного приміщення за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, буд.2.

Також, безпідставними є посилання позивача на рішення №5 від 18.09.1987р. Ради Володимирецького районного агропромислового об'єднання Рівненської області, з огляду на те, що зазначений акт не свідчить, що виділені Районній міжгосподарській агрохімічній лабораторії кошти були віднесені саме на будівництво адміністративного приміщення за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, буд.2.

Ухвалою від 20.07.2013р. з метою вирішення, у тому числі, питання відносно особи, яка здійснила будівництво спірного майна, джерел фінансування будівельних робіт, технічного стану спірного об'єкту нерухомості, його відповідності державним нормам та правилам, господарським судом було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерту поставлено наступні питання:

1. Коли було розпочато та закінчено будівництво нерухомого майна, а саме: адміністративного приміщення, яке розташовано за адресою: Рівненська область, смт.Володимирець, вул.Соборна, 2?

2. Чи підтверджується документально спорудження нерухомого майна, а саме: адміністративного приміщення, розташованого за адресою: Рівненська область, смт.Володимирець, вул.Соборна, 2, за кошти Володимирецької міжгосподарської агрохімлабораторії та/або Володимирецького районного агропромислового об'єднання Рівненської області?

3. Чи підтверджується документально проведення Володимирецькою міжгосподарською агрохімлабораторією робіт по будівництву адміністративного приміщення, розташованого за адресою: Рівненська область, смт.Володимирець, вул.Соборна, 2?

4. Чи відповідає об'єкт нежитлового фонду - адміністративне приміщення, розташоване за адресою: Рівненська область, смт.Володимирець, вул.Соборна, 2, вимогам державних будівельних норм (ДБН)? Якщо не відповідає, то які є відступи від вимог ДБН?

5. Чи відповідає стан об'єкта нежитлового фонду - адміністративного приміщення, що розташоване за адресою: Рівненська область, смт.Володимирець, вул.Соборна, 2, технічним нормам, чи не перебуває він в аварійному стані?

6. Які розміри ідеальних часток співвласників у праві власності на адміністративне приміщення, розташоване за адресою: Рівненська область, смт.Володимирець, вул.Соборна, 2 відповідно до варіантів поділу №2 (окремо), варіантів поділу №2 та №3 (разом), запропонованих у висновках судової будівельно-технічної експертизи №62 від 12.03.2012р. по господарській справі №15/298?

За наслідками проведення експертизи у господарській справі №15/298, судовими експертами складено висновок №7775-7777 від 28.12.2012р., відповідно до якого встановлено, зокрема, наступне:

- будівництво адміністративного приміщення, яке розташовано за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, буд.2, найімовірніше проводилось з 1987 по 1991 роки;

- об'єкт нежитлового фонду - адміністративне приміщення, яке розташовано за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, буд.2, на даний час відповідає вимогам державних будівельних норм ДБН В.2.2-9-99 «Громадські будинки та споруди. Основні положення», технічний стан вказаного об'єкту відповідає задовільному;

- підтверджуючими документами проведення будівельних робіт є акти приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3), підписані замовником та підрядником; так як у матеріалах справи відсутні акти приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3), підтвердити документально проведення Володимирецькою міжгосподарською агрохімлабораторією робіт по будівництву адміністративного приміщення, яке розташовано за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, буд.2, на даний час не є можливим.

За приписами ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За висновками суду, дослідницька частина та підсумкові висновки судової експертизи узгоджені між собою, експертний висновок обґрунтований та узгоджений з іншими матеріалами справи, внаслідок чого приймається судом до уваги при розгляді справи №15/298.

У відповідності до наявного у матеріалах справи статуту 1997р. Володимирецької міжгосподарської агрохімічної лабораторії, господарствами-засновниками вказаної установи є: КСП «Нива», КСП ім.Ватутіна, КСП «Любахівське», КСП «Хлібороб», КСП «Озерське», КСП «Дружба», СелСП «Забалоття», КСП ім.Калініна, КСП «Біле Озеро», КСП «Колос», КСП «Кірлівське», КСП «Ромейківське», КСП «Маяк», КСП «Діброва», КСП «Урожай», КСП ім.Шевченка, КСП «Полісся», КСП «Промінь», КСП «Україна», КСП «Світанок», КСП «Хиноцьке», КСП «Зоря», КСП «Стир», КСП «Полицьке», КСП «Тульчицьке», КСП «Чаква», КСП «Степангородське», КСП «Городецьке».

Вказаний установчий документ затверджено зборами уповноважених представників господарств-засновників, які оформлені протоколом №1 від 11.04.1997р., про що свідчить відповідна відмітка на титульному аркуші статуту.

Ухвалою від 13.03.2013р. у позивача було витребувано, зокрема, правоустановчі документи Володимирецької міжгосподарської агрохімлабораторії у всіх редакціях з моменту створення особи та до моменту її ліквідації.

Будь-яких інших редакцій статуту Володимирецької міжгосподарської агрохімічної лабораторії позивачем не надано, внаслідок чого, за висновками суду, матеріалами справи підтверджується заснування зазначеної установи 11.04.1997р. та спростовується факт її створення у відповідності до рішення №5 від 18.09.1987р. Ради Володимирецького районного агропромислового об'єднання Рівненської області.

Тобто, приймаючи до уваги вищенаведені висновки судових експертів, будівництво адміністративного приміщення, що розташоване за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, буд.2, не могло бути здійснено Володимирецькою міжгосподарською агрохімічною лабораторією, виходячи з того, що вказану установу створено значно пізніше фактичного будівництва спірного майна.

При цьому, як вказувалося вище, докази передачі спірного нерухомого майна Володимирецькій міжгосподарській агрохімічній лабораторії після її заснування в процесі її діяльності у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, з огляду на зміст експертного дослідження №7775-7777 від 28.12.2012р. Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, приймаючи до уваги, що належних та допустимих доказів у розумінні норм ст.ст.32, 34 Господарського процесуального кодексу України проведення будівництва спірного майна саме Володимирецькою міжгосподарською агрохімічною лабораторією позивачем до матеріалів справи не надано, а також не представлено належних доказів набуття вказаною юридичною особою права власності на спірне майно з інших передбачених законом підстав, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено право Володимирецької міжгосподарської агрохімічної лабораторії передавати спірне майно Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Колос».

Крім того, суд критично ставиться до посилань позивача на лист-звернення від 01.03.2011р. господарств-засновників Володимирецької міжгосподарської агрохімічної лабораторії, протокол №1 від 02.04.2003р. зборів представників-засновників Володимирецької міжгосподарської агрохімічної лабораторії та акт передачі-прийому Володимирецької міжгосподарської агрохімічної лабораторії від 01.03.2011р., приймаючи до уваги, що вказані документи містять відомості щодо складу господарств-засновників, які відмінні від інформації, що зазначена у статуті, затвердженому зборами уповноважених представників господарств-засновників (протокол №1 від 11.04.1997р.).

Одночасно, за приписами ст.24 Закону України «Про власність» (який діяв на момент ліквідації Володимирецької міжгосподарської агрохімлабораторії) об'єктами права власності кооперативу (колгоспу) є будівлі, споруди, грошові та інші майнові внески його членів; виготовлена ним продукція; доходи, одержані від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу (колгоспу), а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. Кожен член кооперативу (колгоспу) має право на частку доходу, одержану на його пай. У майні, що належить кооперативу (колгоспу), визначаються частки членів цього кооперативу (колгоспу). При ліквідації кооперативу (колгоспу) майно, що залишилося після розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами, розподіляється між членами кооперативу (колгоспу).

Як вказувалося вище, за змістом витягу з протоколу №4 від 18.08.2003р. зборами членів засновників Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» було вирішено прийняти приміщення Володимирецької міжгосподарської агрохімлабораторії розміром 157,57 кв.м, балансовою вартістю 47126 грн., як внесок у статутний фонд Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос».

Ухвалою господарського суду від 13.03.2013р. позивача було зобов'язано надати суду, зокрема, статути Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» у всіх редакціях з моменту створення товариства та до теперішнього часу.

27.03.2013р. позивачем представлено до матеріалів справи установчий договір про створення сільськогосподарського виробничого кооперативу 1999р., за змістом якого засновниками кооперативу визначено Купрія Сергія Михайловича, Гладиша Василя Олексійовича, Савчука Сергія Івановича.

При цьому, у статуті позивача в редакції 1999р., відомостей стосовно перебування Володимирецької міжгосподарської агрохімічної лабораторії у складі учасників Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» також немає.

За таких обставин, приймаючи до уваги наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що Володимирецька міжгосподарська агрохімічна лабораторія ніколи не була у складі засновників позивача, що фактично свідчить про те, що вказаною юридичною особою спірне майно ніколи не вносилося до статутного фонду позивача, внаслідок чого посилання у протоколі №4 від 18.08.2003р. на передання у статутний фонд Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» відповідного майна є незаконними.

Одночасно, за змістом спеціального витягу станом на 07.06.2012р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, інформація з якого в силу норм ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» є достовірною, засновниками (учасниками) Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» є Савчук Сергій Іванович (розмір внеску до статутного фонду - 300 грн.), Гладиш Василь Олексійович (розмір внеску до статутного фонду - 300 грн.), Купрій Сергій Миколайович (розмір внеску до статутного фонду - 300 грн.).

Тобто, до статутного фонду позивача учасниками внесено 900 грн. Доказів зворотного, а також того, що статутний фонд позивача збільшився у зв'язку із внесенням до нього приміщення Володимирецької міжгосподарської агрохімлабораторії розміром 157,57 кв.м, балансовою вартістю 47126 грн. на підставі рішення зборів членів засновників Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос», що оформлено протоколом №4 від 18.08.2003р., до матеріалів справи не представлено.

Наразі, у наявних у матеріалах справи статутах позивача відсутні відомості стосовно збільшення статутного фонду кооперативу у зв'язку з внесенням додаткового внеску.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене вище, за висновками суду, позивачем не доведено обставин внесення у статутний фонд Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» частини адміністративного приміщення, що розташоване за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, буд.2.

Посилання позивача на зміст довідки №109 від 13.07.2007р., у відповідності до якої частина приміщення агрохімлабораторії знаходиться на балансі Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос», первісна вартість 47127 грн., залишкова вартість 17873 грн., судом до уваги не приймається, виходячи з того, що облік майна на балансі юридичної особи не свідчить про наявність у неї права власності на певну нерухомість.

Набуття права власності на частину спірного майна за будь-якими іншими підставами позивачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено, а судом не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні норм ст.ст.32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, а судом не встановлено факту набуття Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Колос» права власності на частину адміністративного приміщення, що розташоване за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, буд.2.

Наразі, відсутність у позивача правоустановчих документів на спірне майно, виключає правомірність звернення Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» з позовом про визнання права власності в порядку норм ст.392 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до вказаної норми за захистом своїх прав на майно може звертатися саме власник.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» до Кабінету Міністрів України, Вилодимирецької селищної ради в частині вимог про визнання за Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Колос» права власності на наступні складові приміщення: підвал: кімнати площею 10,9 кв.м, 36,7 кв.м, 27,2 кв.м; сходи площею 6,8 кв.м та сходова клітина площею 4,7 кв.м; 1-й поверх повністю; 2-й поверх: кімната площею 29,8 кв.м, залишається судом без задоволення.

Враховуючи висновки суду стосовно відсутності у позивача права власності на частину адміністративного приміщення, що розташоване за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, буд.2, безпідставними та такими, що залишаються судом без задоволення є вимоги позивача про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА №437305, що зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 28.04.2005р., яким посвідчується право власності Кабінету Міністрів України на адміністративне приміщення, що розташоване за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, (вул.Леніна), буд.2.

Відносно вимог позивача про визнання недійсним рішення №49 від 22.02.2005р. виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Рівненської області «Про оформлення права загальнодержавної власності на адміністративне приміщення та будівлю гаражу, які знаходяться в смт.Володимирець по вул.Соборна, 2» в частині, що стосується оформлення права загальнодержавної власності на адміністративне приміщення, суд відмовляє, з огляду на таке:

За приписами ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси .

У відповідності до п.1 роз'яснення №02-5/35 від 26.01.2000р. Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Акти ненормативного характеру (індивідуальні акти) породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

При цьому, у пункті 2 зазначеного роз'яснення вказано, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивачем не доведено, а судом не встановлено перебування у власності позивача частини нерухомого майна, яке розташовано за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, (вул.Леніна), буд.2, оспорюваним рішенням, за висновками суду, не порушено права та охоронювані законом інтереси Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос», внаслідок чого позовні вимоги у цій частині також залишаються судом без задоволення.

Стосовно вимог Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» про визнання права спільної часткової власності позивача та відповідача 1 з виділенням та без виділення певних часток, з огляду на вказівки Вищого господарського суду України, суд зазначає про таке:

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст.355 Цивільного кодексу України майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), що виникає з підстав не заборонених законом. Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

За приписами ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як було зазначено судом вище, 05.03.2005р. виконавчим комітетом Володимирецької селищної ради видано свідоцтво про право загальнодержавної власності Кабінету Міністрів України на адміністративне приміщення (будівля двоповерхова з підвалом) за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, (вул.Леніна), буд.2. При цьому, частка відповідача 1 становить 1 цілу.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що, як було встановлено судом вище, позивач не є власником частини адміністративного приміщення, яке розташоване за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, буд.2, враховуючи, що за змістом свідоцтва вказане майно у повному обсязі належить Кабінету Міністрів України, підстави для визнання права спільної часткової власності позивача та відповідача 1 з виділенням та без виділення певних часток відсутні.

При цьому, висновки судової будівельно-технічної експертизи №62 від 12.03.2012р., яку було проведено судовим експертом Сапуновою А.І., щодо можливості поділу спірного майна між позивачем та відповідачем 1 судом до уваги не приймаються, виходячи з того, що судом не встановлено підстав для виникнення між вказаними учасниками судового спору відносин спільної власності.

Крім того, суд зазначає про неправомірність звернення позивача до суду з вимогами про визнання за Кабінетом Міністрів України права власності на певні складові спірного приміщення, виходячи з того, що у такому випадку позов спрямовано на захист прав та інтересів відповідача 1, що суперечить приписам ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд залишає без задоволення вимоги позивача про визнання права спільної часткової власності Кабінету Міністрів України та Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» на адміністративне приміщення, що розташоване за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, (вул.Леніна), буд.2, з виділенням часток в натурі; визнання за Кабінетом Міністрів України права власності на наступні складові приміщення: підвал: кімнати площею 8 кв.м, 11,5 кв.м, 11,5 кв.м, 11,1 кв.м, 11,3 кв.м; сходи площею 6,8 кв.м та сходова клітина площею 4,2 кв.м; 2-й поверх: кімнати площею 29,7 кв.м, 6,2 кв.м, 8,7 кв.м, 12,4 кв.м, 12,5 кв.м, 12,3 кв.м та коридор площею 38,5 кв.м; визнання права спільної часткової власності без виділення часток в натурі на коридор площею 19,6 кв.м, що знаходиться у підвалі приміщення: частка Кабінету Міністрів України - 4,55 кв.м, частка Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» - 15,05 кв.м.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині встановлення певних фактів не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Документом, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду, є позовна заява. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов. Подати позов - означає звернутися до господарського суду із заявою, в якій повинно міститися прохання, адресоване суду, про розгляд спору про право, що виник.

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту позовної заяви, відповідно до яких позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником та повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог .

Зміст позовних вимог включає предмет і підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відносяться: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Аналогічні положення містить ст.20 Господарського кодексу України.

Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Визначений позивачем спосіб захисту порушеного права у вигляді встановлення фактів зазначеному переліку не відповідає.

Одночасно, позивачем не наведено, а судом не встановлено інших положень законодавства, що передбачали б такий спосіб захисту порушеного права, як встановлення фактів .

Наразі, вказані позовні вимоги є встановленням фактів, що мають юридичне значення, які можуть встановлюватись господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, їх встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

У відповідності до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 13.07.2004р. у справі №10/732, п.4.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», суд, дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити у позові.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» до Кабінету Міністрів України, Володимирецької селищної ради в частині встановлення певних фактів також підлягають залишенню без задоволення.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, які були сплачені позивачем, а також витрати на проведення судових експертиз підлягають віднесенню на Сільськогосподарський виробничий кооператив «Колос».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» до Кабінету Міністрів України, м.Київ, Володимирецької селищної ради, смт.Володимирець про:

- визнання права спільної часткової власності Кабінету Міністрів України та Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» на адміністративне приміщення, що розташоване за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, (вул.Леніна), буд.2, з виділенням часток в натурі;

- визнання за Кабінетом Міністрів України права власності на наступні складові приміщення: підвал: кімнати площею 8 кв.м, 11,5 кв.м, 11,5 кв.м, 11,1 кв.м, 11,3 кв.м; сходи площею 6,8 кв.м та сходова клітина площею 4,2 кв.м; 2-й поверх: кімнати площею 29,7 кв.м, 6,2 кв.м, 8,7 кв.м, 12,4 кв.м, 12,5 кв.м, 12,3 кв.м та коридор площею 38,5 кв.м;

- визнання за Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Колос» права власності на наступні складові приміщення: підвал: кімнати площею 10,9 кв.м, 36,7 кв.м, 27,2 кв.м; сходи площею 6,8 кв.м та сходова клітина площею 4,7 кв.м; 1-й поверх повністю; 2-й поверх: кімната площею 29,8 кв.м;

- визнання права спільної часткової власності без виділення часток в натурі на коридор площею 19,6 кв.м, що знаходиться у підвалі приміщення: частка Кабінету Міністрів України - 4,55 кв.м, частка Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» - 15,05 кв.м;

- визнання недійсним рішення №49 від 22.02.2005р. виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Рівненської області «Про оформлення права загальнодержавної власності на адміністративне приміщення та будівлю гаражу, які знаходяться в смт.Володимирець по вул.Соборна, 2» в частині, що стосується оформлення права загальнодержавної власності на адміністративне приміщення;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА №437305, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 28.04.2005р., яким посвідчується право власності Кабінету Міністрів України на адміністративне приміщення, що розташоване за адресою: Рівненська область, Володимирецький район, смт.Володимирець, вул.Соборна, (вул.Леніна), буд.2;

- встановлення факту приналежності Володимирецькій районній лікарні державної ветеринарної медицини лише 6 кімнат 2-го поверху оспорюваного приміщення загальною площею біля 120,3 кв.м, а не оспорюванного приміщення в цілому;

- встановлення факту перебування на балансі Володимирецької міжгосподарської агрохімлабораторії 1-го поверху та однієї кімнати 2-го поверху оспорюванного приміщення;

- встановлення факту правонаступництва Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Колос» по правам та обов'язкам Володимирецької міжгосподарської агрохімлабораторії, у тому числі - у праві на частину оспорюванного приміщення;

- встановлення факту надання РОДНІ до КП «РОБТІ» недостовірних документів для оформлення права загальнодержавної власності на оспорюване приміщення.

У судовому засіданні 27.03.2013р. олошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 01.04.2013р.

Суддя Любченко М.О.