9/6
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2009 р. Справа № 9/6
Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Чмихові Юрію Анатолійовичу розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Спеціалізованого ремонтно-будівельного приватного підприємства "Ліфткомплект", Бульвар Південний, 35/41, м. Івано-Франківськ, 76010
до відповідача Комунального підприємства житлово-експлуатаційної організації № 6 Калуської міської ради, вул. Молодіжна, 10, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300
про стягнення коштів в сумі 2685, 56 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Максимів Дмитро Олексійович - юрисконсульт, (довіреність №16 від 16.02.2009 року)
Від відповідача: не з"явились
СУТЬ СПОРУ: Заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2685, 56 грн., в тому числі: 2616, 66 грн. - основного боргу; 35 грн. - пені; 28, 42 грн. - суми індексації; 5, 48 грн. - три проценти річних.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне. Відповідно до умов договору на повне технічне обслуговування, ремонт ліфтів № 20 від 01.08.08 року, укладеного між сторонами у справі, сторони взяли на себе наступні зобов"язання: КП ЖЕО № 6 ( замовник) доручає, а Спеціалізоване ремонтно-будівельне приватне підприємство "Ліфткомплект" ( підрядник) приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів на об"єктах замовника, відповідно до додатка № 1, який є невід"ємною частиною цього договору.
Представник позивача зазначив, що на виконання умов договору Спеціалізованим ремонтно-будівельним приватним підприємством "Ліфткомплект" проведено в листопаді-грудні 2008 року технічне обслуговування та ремонт ліфтів відповідача на суму 2616, 66 грн., що підтверджується актами виконаних робіт. За отримані послуги відповідачем коштів не сплачено.
Із посиланням на ст. 625 ЦК України та умови договору представник позивача зазначив, що позивачем нараховано три відсотки річних за користування чужими коштами в сумі 5, 48 грн., інфляційні витрати від суми невиконаного основного зобов"язання в сумі 28, 42 грн. та пеню в сумі 35 грн.
Відповідач не скористався своїм правом та представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. Явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась судом обов"язковою. Письмових заперечень по суті спору відповідачем суду не подано.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справи розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що відповідно до умов договору на повне технічне обслуговування, ремонт ліфтів № 20 від 01.08.08 року, укладеного між Спеціалізованим ремонтно-будівельним приватним підприємством "Ліфткомплект" та КП ЖЕО № 6, сторони взяли на себе наступні зобов"язання: КП ЖЕО № 6 ( замовник) доручає, а Спеціалізоване ремонтно-будівельне приватне підприємство "Ліфткомплект" ( підрядник) приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів на об"єктах замовника, відповідно до Додатка № 1, який є невід"ємною частиною цього договору ( п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 4.3 Договору на підставі підписаних актів замовник самостійно оплачує виконані роботи до 10--го числа наступного місяця.
В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Судом встановлено, що на виконання умов договору Спеціалізованим ремонтно-будівельним приватним підприємством "Ліфткомплект" проведено в листопаді-грудні 2008 року технічне обслуговування та ремонт ліфтів відповідача на загальну суму 2616, 66 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, які підписані сторонами у справі. Копії актів наявні в матеріалах справи.
В судовому засіданні 17.02.09 року представником позивача повідомлено суд про сплату відповідачем боргу в сумі 2616, 66 грн.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Отже, провадження у частині стягнення основної суми заборгованості підлягає припиненню.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Ст. 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 4 ст. 231 Господарського Кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 5.1 Договору при порушенні терміну оплати за виконані роботи, вказаного в п. 4.3 цього договору замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.
Отже, нарахована пеня в сумі 35 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, то в цій частині позову слід відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, право має бути порушене на момент подання позову. Позивачем не подану суду доказів звернення до відповідача із вимогою про сплату інфляційних збитків та трьох відсотків річних. За таких обставин відсутнє порушення права позивача.
За наведених обставин позовні вимоги в частині стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних є безпідставними та задоволенню не підлягають. В цій частині позову слід відмовити.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 549, 551, 610-612, 625, 629 ЦК України , ст. 193, 231 ГК України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задоволити частково.
Стягнути з відповідача Комунального підприємства житлово-експлуатаційної організації № 6 Калуської міської ради, вул. Молодіжна, 10, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300 (р/р 260073869 в АППБ "Аваль"; МФО 336462; код 32177249) на користь позивача Спеціалізованого ремонтно-будівельного приватного підприємства "Ліфткомплект", Бульвар Південний, 35/41, м. Івано-Франківськ, 76010 ( р/р 26000010034980 в ФК "Фінанси і кредит"; МФО 236235; код 32873493): 35 грн. - пені; 102 грн. - витрат по сплаті державного мита; 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення основного боргу в сумі 2616, 66 грн. провадження припинити.
В решті позову відмовити.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Фанда Оксана Михайлівна
рішення виготовлено та підписано 20.02.09 року
Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш Е.М.
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2009 |
Оприлюднено | 03.03.2009 |
Номер документу | 3043903 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні