Рішення

від 18.02.2009 по справі 11/25-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/25-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2009 р.                                                            Справа № 11/25-09

вх. № 601/4-11

Суддя господарського суду Черленяк М.І. 

при секретарі судового засідання Хорунжій Є. В.

за участю представників сторін:

позивача - Чайчук О. О.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши справу за позвом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків  

до ТОВ "Компанія мастильних матеріалів", м. Харків    

про стягнення 1149,49 гривень

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області - звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Компанія мастильних матеріалів" (відповідач по справі) про стягнення 1149,49 гривень.

В призначеному 18 лютого 2009 року судовому засіданні представник позивача підтримав поданий позов та просив суд його задовольнити. Відповідач явку свого представника в призначене судове засідання не забезпечив, витребуваних господарським судом документів не надав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, в зв'язку з чим суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані докази, вислухавши представника позивача, встановив наступне.

01 квітня 2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавцем) та ТОВ "Компанія мастильних матеріалів" (орендарем) було укладено договір оренди № 1621-Н, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення в адміністративному будинку, розміщене за адресою: м. Харків, пр. Московський, 151, загальною площею 78,7 м. кв. та знаходиться на балансі Інституту „Укрдіпроважмаш”. Пунктом 3.3 вказаного договору визначено, що орендна плата перераховується орендарем щомісячно до 10 числа місяця наступного за звітним, відповідно до вимог діючої методики у такому порядку: безпосередньо до Державного бюджету - 70%, на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Згідно із пунктом 5.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також всі податки і збори, передбачені законодавством України. У разі несвоєчасного перерахування орендної плати до Державного бюджету або перерахування її не в повному обсязі орендар зобов'язаний сплачувати пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Пунктом 3.5 договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до Державного бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Як свідчать матеріали справи, на підставі двостороннього акту приймання-передачі повернення орендованого майна ТОВ "Компанія мастильних матеріалів" повернула орендоване майно, договір оренди № 1621-Н від 01.04.2005 року припинив свою дію з 30.11.2007 року. Проте орендарем за період з травня по листопад 2007 року не в повному обсязі сплачено орендну плату до Державного бюджету України, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 677,53 гривень.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України). Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Зазначені вимоги чинного законодавства з урахуванням обставин даної справи дають підстави суду стверджувати, що сума боргу в розмірі 677,53 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до умов вказаного договору у випадку неналежного виконання обов'язків орендаря, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Отже стягнення пені у разі неналежного виконання взятих на себе зобов'язань орендарем передбачено умовами укладеного сторонами договору та узгоджується з приписами чинного законодавства.

Проте розглянувши поданий позивачем розрахунок пені, суд приходить до висновку про його невідповідність вимогам діючого законодавства. Зокрема, позивачем нараховано пеню на період з 10.05.2005 року по 12.03.2007 року, загальна сума якої складає 471,96 гривень.

Однак відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, за неналежне виконання замовником своїх зобов'язань по зазначеному договору, орендар зобов'язаний сплатити пеню, нарахування якої припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, яка фактично складає 422,51 гривень. В зв'язку з наведеним в частині стягнення пені у розмірі 49,45 гривень суд вважає за необхідне в позові відмовити.

Такі обставини справи, з урахуванням приписів чинного цивільного законодавства, є підставою для часткового задоволення позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забазпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Оскільки спір по даній справі виник з вини відповідача, витрати по оплаті державного мита у сумі 102,00 гривень та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 гривень покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія мастильних матеріалів” (код 32033346, 61068, м. Харків, проспект Московський, 151, кв. 209, відомості про рахунки, відкриті в установах банків, в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (р/р 31116094700007, УДК у Московському районі 24134596, код бюджетної класифікації 22080300, Управління державного казначейства в Харківській області, МФО 851011) заборгованість в сумі 677,53 гривень та 422,51 гривень пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія мастильних матеріалів” (код 32033346, 61068, м. Харків, проспект Московський, 151, кв. 209, відомості про рахунки, відкриті в установах банків, в матеріалах справи відсутні) на користь держбюджету України (одержувач коштів -  УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) - 102,00 гривень витрат по сплаті державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія мастильних матеріалів” (код 32033346, 61068, м. Харків, проспект Московський, 151, кв. 209, відомості про рахунки, відкриті в установах банків, в матеріалах справи відсутні) на користь держбюджету України (одержувач коштів  -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 гривень.

В решті позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 18 лютого 2009 року.

Суддя                                                                                            Черленяк М.І.