Ухвала

від 02.04.2013 по справі 2а/1270/7942/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року справа №2а/1270/7942/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Старосуда М.І., суддів Юрченко В.П., Чебанова О.О., при секретарі Крамській С.О., за участю представника відповідача Бойко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ЛББ" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року у справі №2а/1270/7942/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ЛББ" до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 27 липня 2012 року № 0000042200, № 0000032200,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ЛББ" до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 27 липня 2012 року № 0000042200, № 0000032200 - відмовлено повністю.

Не погодившись із зазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами, відповідачем з 26.06.2012 року по 04.07.2012 року проведена позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ЛББ" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2009 року та повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01 квітня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої 10 липня 2012 року складено акт № 118/2200-34164713.

Згідно вказаного акту, товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ЛББ" порушено: п.п.5.1.2 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського кодексу України, п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого завищено валові витрати, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 127394 грн., в тому числі за 2 квартали 2009 року на 110893 грн., за 3 квартал 2009 року на 16501 грн.; п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 101915 грн., у тому числі за травень 2009 року на 9612 грн., за червень 2009 року на 79102 грн., за липень 2009 року на 7350 грн., за серпень 2009 року на 5851 грн.

Перевіркою встановлено, що на підтвердження виконання договору № 8/2009 від 20 травня 2009 року купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів, укладеного ТОВ "Агрофірма ЛББ" (покупець) з ПП "Союз-Трейд-В" (продавець), позивач не надав сертифікати якості на придбані паливно-мастильні матеріали, товарно-транспорті накладні, а видаткові накладні та податкові накладні на придбання паливно-мастильних матеріалів не мають юридичної сили і доказовості первинного документа через відсутність в них обов'язкового реквізиту - справжнього підпису особи, яка уповноважена діяти від імені ПП "Союз-Трейд-В", оскільки вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 23 грудня 2011 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України. Згідно вказаного вироку, ОСОБА_3 в 2007 році зареєстрував на своє ім'я фіктивне підприємство -.ПП "Союз-Трейд-В" без наміру ведення фінансово-господарської діяльності і передав установчі документи невстановленій особі.

З виснову акту перевірки від 10 липня 2012 року № 118/2200-34164713 слідує, що позивачем до складу валових витрат включено витрати, які не підтверджені відповідними первинними документами за рахунок відображення у податковому обліку операцій, які не мали реального товарного характеру з ПП "Союз-Трейд-В, внаслідок чого завищено суму валових витрат на 509574 грн.

На підставі акту перевірки від 10 липня 2012 року № 118/2200-34164713 Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби 27 липня 2012 року винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000032200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 159242,50 грн., у тому числі за основним платежем 127394,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 31848,50 грн.; № 0000042200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 127393,75 грн., у тому числі за основним платежем 101915,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 25478,75 грн.

Колегія суддів зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин діяв Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", пунктом 3.1 статті 3 якого встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст.5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст.8 і 9 цього Закону.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Абзацом 1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, до складу валових витрат та до складу податкового кредиту можливо віднести лише витрати та суми сплаченого (нарахованого) податку, які підтвердженні відповідними документами, передбаченими податковим законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач (покупець) 20 травня 2009 року уклав з ПП "Союз-Трейд-В" в особі директора ОСОБА_3 (продавець) договір № 2009 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів і отримав від ПП "Союз-Трейд-В" податкові накладні: від 20 травня 2009 року № НН-20-05-09-03 на суму 36603,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 6100,50 грн.; від 29 травня 2009 року № НН-29-05-09-02 на суму 21070,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 3511,67 грн.; від 05 червня 2009 року № НН-05-06-09-04 на суму 313669,32 грн., у тому числі податок на додану вартість 52278,22 грн.; від 19 червня 2009 року № НН-19-06-09-01 на суму 160942,50 грн., у тому числі податок на додану вартість 26823,75 грн.; від 31 липня 2012 року № НН-31-07-09-03 на суму 44100,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 7350,00 грн.; від 31 серпня 2009 року № НН-31-08-09-01 на суму 35105,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 5850,83 грн., які підписані від імені директора ПП "Союз-Трейд-В" ОСОБА_3

Однак, вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 23 грудня 2011 року директора ПП "Союз-Трейд-В" ОСОБА_3, який у 2007 році зареєстрував на своє ім'я фіктивне підприємство ПП "Союз-Трейд-В" без наміру ведення фінансово-господарської діяльності, визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_3 від свого імені не здійснював фінансово-господарську діяльність ПП "Союз-Трейд-В" і не доручав іншим особам діяти від імені ПП "Союз-Трейд-В".

А статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити - назву документу, дату і місце його складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядком складання податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 165 від 30 травня 1997 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, також передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові накладні, отримані від ПП "Союз-Трейд-В", не можуть бути відображені в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Агрофірма ЛББ", оскільки вони підписані невстановленою особою, не уповноваженою діяти від імені ПП "Союз-Трейд-В".

Як вбачається з акту перевірки, позивач не надав до перевірки сертифікати якості на придбані паливно-мастильні матеріали і товарно-транспорті накладні на підтвердження транспортування паливно-мастильних матеріалів від ПП "Союз-Трейд-В" до ТОВ "Агрофірма ЛББ".

Колегія суддів зазначає, що відсутність сертифікатів якості на придбані паливно-мастильні матеріали унеможливлює встановити чи відповідає марка придбаних паливно-мастильних матеріалів марці виробника цих матеріалів та встановити виробника вказаних матеріалів, оскільки приватне підприємство "Союз-Трейд-В" не є виробником паливно-мастильних матеріалів.

Щодо ненадання позивачем товарно-транспортних накладних на підтвердження транспортування паливно-мастильних матеріалів від ПП "Союз-Трейд-В" до ТОВ "Агрофірма ЛББ", колегія суддів звертає увагу на наступне.

Порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496 (надалі - Інструкція № 281/171/578/155).

Зазначена Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів, а вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Пунктом 7.5 вказаної Інструкції передбачено:

- 7.5.1 Нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання;

- 7.5.6 Відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється товарно-транспортними накладними (ТТН) у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності;

- 7.5.7 ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства;

- 7.5.8 Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства;

- 7.5.9 Заміну однієї марки та виду нафти або нафтопродукту іншою або дописування у ТТН нових найменувань і марок нафтопродуктів заборонено;

- 7.5.10 ТТН на відпущені зі складу нафту або нафтопродукти здаються до бухгалтерської служби не пізніше першої половини наступного дня разом з реєстром, який складається у двох примірниках. Реєстр підписують начальник цеху (старший оператор) та бухгалтер;

- 7.5.11 На відпущені нафту або нафтопродукти за заданою дозою на автоматизованих системах наливання ТТН оформлюється після завершення наливання за фактичними показниками лічильних механізмів.

Однак, як заначалось раніше, позивач не надав товарно-транспортних накладних на підтвердження перевезення нафтопродуктів від ПП "Союз-Трейд-В", передбачених пунктом 7.5 Інструкції № 281/171/578/155.

Крім того, згідно Закону України від 06 квітня 2000 року № 1644-III "Про перевезення небезпечних вантажів", бензин відноситься до 3 класу небезпечних вантажів, а пунктом 3 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 передбачено, що у разі перевезення небезпечних вантажів є необхідними: свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів; свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі; інструкція на випадок аварії або надзвичайної ситуації; узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу, видане Державтоінспекцією.

Однак, з листа управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області за № 11/5-6573 від 06 листопада 2012 року слідує, що УДАІ ГУМВСУ в Луганській області у квітні-грудні 2009 року не узгоджувало маршрути перевезення небезпечних вантажів ТОВ "Агрофірма ЛББ" та ПП "Союз-Трейд-В".

Таким чином, позивач не надав до перевірки будь-яких об'єктивних документів, підтверджуючих транспортування паливно-мастильних матеріалів від ПП "Союз-Трейд-В" до ТОВ "Агрофірма ЛББ".

Посилання апеллянта на подальше використання у господарській діяльності підприємства паливно-мастильних матеріалів, отриманих від ПП "Союз-Трейд-В", колегія суддів не приймає до уваги, оскільки у позивача відсутні обов'язкові для ведення бухгалтерського обліку і зберігання документи, підтверджуючі перевезення небезпечних вантажів - паливо-мастильних матеріалів саме від ПП "Союх-Трейд-В".

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача відсутні необхідні документи, підтверджуючі реальність господарських операцій з ПП "Союз-Трейд-В", а тому відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, що є підставою для відмови в задоволені позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ЛББ" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року у справі №2а/1270/7942/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 січня 2013 року у справі №2а/1270/7942/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному - з 05.04.2013 року.

Головуючий М.І. Старосуд

Судді В.П.Юрченко

О.О.Чебанов