Постанова

від 03.04.2013 по справі 5006/7/170/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.04.2013 р. справа №5006/7/170/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А., суддівКолядко Т.М., Принцевської Н.М. за участю представників сторін: від від позивача:Молчанов К.О. - за дов., від відповідача:Кузнецов С.А. - за дов., розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Медіа Груп" м.Макіївка Донецької області на рішення господарського судуДонецької області від 16.01.2013 року у справі№ 5006/7/170/2012 (суддя Сгара Е.В.) за позовомпублічного акціонерного товариства "Донецьке виробничо-торгівельне підприємство "Донбас" м.Донецьк до про товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Медіа Груп" м.Макіївка Донецької області стягнення 9 707, 88 грн.

В судовому засіданні 26.03.2013 року оголошено перерву до 03.04.2013 року о 13:15 годині.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.01.2013 року у справі №5006/7/170/2012 позовні вимоги, з урахуванням заяви від 30.11.2012 року (а.с.56-57), публічного акціонерного товариства "Донецьке виробничо-торгівельне підприємство "Донбас" м.Донецьк (далі - ПАТ "Донецьке ВТП "Донбас") задоволено частково та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Медіа Груп" м.Макіївка Донецької області (далі - ТОВ "Стар Медіа Груп") заборгованість з орендної плати та комунальних послуг в сумі 9 508, 50 грн., а також судовий збір в розмірі 1 575, 95 грн. В решті позовних вимог відмовлено за недоведеністю.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та доведені належним чином в частині задоволених вимог.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те,що судом першої інстанції не з'ясовані обставин щодо права власності позивача на об'єкт оренди, дійсності (укладеності) спірного договору оренди та фактичного використання відповідачем об'єкту оренди з травня по 4 вересня 2012 року.

Під час судового засідання 26.03.2013 року представник позивача просив оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення як безпідставно заявлену.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції встановив, що між позивачем та відповідачем укладено договір оренди приміщення №04/01/12 від 01.01.2012р. (далі Договір), за умовами якого орендодавець (позивач) надає, а орендар (відповідач) приймає в платне, тимчасове користування для використання під офіс приміщення загальною площею 27,2 кв.м. та підвальне приміщення площею 10,5 кв.м. розташовані за адресою: м.Донецьк-86, вул.Красноармійська, 19 (далі об'єкт). (Додаток №2).

Відповідно до п.1.2 договору, строк оренди встановлюється:

ѕ початок оренди - з моменту передання об'єкта, яким є дата підписання сторонами акту приймання-передачі:

ѕ кінець оренди - 31.12.2012р.

Передача орендарю об'єкта, а також повернення об'єкта орендодавцю здійснюються за актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами та є невід'ємною частиною цього договору (п.1.3 договору).

Факт передання об'єкту в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 01.01.2012 року (а.с.20).

Порядок розрахунків по Договору узгоджений сторонами в розділі 3 Договору, зокрема:

ѕ за переданий в користування та такий, що знаходиться у володінні орендаря об'єкт, в строк не пізніше 10 числа поточного місяця, в якому фактично надаються орендні послуги, орендар сплачує орендодавцю орендну плату за місяць, згідно пред'явленого рахунку, в розмірі 1768,00 грн., в т.ч. ПДВ, виходячи із вартості 1кв.м. - 65,00 грн. за приміщення під офіс, та в розмірі 199,50 грн., в т.ч. ПДВ, виходячи із вартості 1 кв.м. - 19,00 грн. за підвальне приміщення (п. 3.1 Договору);

ѕ оплата комунальних послуг - змінних витрат (електроенергія, вода, орендна плата за землю, теплопостачання) здійснюється орендатором протягом 2-х банківських днів з моменту надання орендодавцем документу, що обґрунтовує платежі за існуючими тарифами на підставі розрахунків та/або показників лічильника (при його наявності) (додаток №3) (п. 3.2 Договору);

Додатком №3 сторони погодили щомісячну вартість комунальних послуг, що надаються орендатору орендодавцем, а саме: витрати за воду та стоки - 13 грн., витрати за тепломережу - 271 грн., орендна плата за землю - 44 грн., оренда основних фондів - 40 грн.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що останній вступає в силу з моменту передачі об'єкта, яким є дата підписання сторонами акта приймання-передачі та діє до закінчення строку вказаного в п.1.2 Договору, а в частині розрахунків - до повного виконання орендарем зобов'язань з оплати за фактично надані орендні та комунальні послуги.

Пунктом 6.2 Договору визначено, що Договір може бути достроково розірваний орендодавцем за умови письмового повідомлення орендаря за один місяць, або інший строк узгоджений з орендарем.

Відповідно до п.6.4 договору, договір може бути достроково розірваний за ініціативою орендодавця, у встановленому порядку при наявності наступних підстав:

ѕ використання орендарем об'єкта не за призначенням, що вказане та визначене у п.1.1 договору;

ѕ несанкціонованому орендодавцем здаванні об'єкту в суборенду;

ѕ проведенні орендарем робіт на об'єкті, наслідком чого є суттєва зміна його технічного стану,без отримання письмової згоди орендодавця;

ѕ за іншими підставами і, в разі затримки оплати - в п'ятиденний термін з моменту спливу строку оплати, встановленого п.п.3.1 цієї угоди.

Керуючись п.6.4 договору, позивач звернувся до відповідача із повідомленням про дострокове розірвання договору оренди та необхідність повернути в триденний термін з моменту отримання цього повідомлення об'єкт оренди (а.с.53).

При цьому позивач посилається на той факт, що відповідач використовував приміщення з квітня по 04.09.2012р., однак свої зобов'язання зі сплати орендної плати не виконував, тому просить стягнути заборгованість з орендної плати та за комунальні послуги в загальному розмірі 9707,88 грн., що є предметом даного позову.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з припинення дії договору оренди №04/01/12 від 01.01.2012р. з 11.05.2012р., тобто через місяць з дня повідомлення орендодавцем орендаря про дострокове розірвання даного договору, та доведеності факту користування орендарем орендованим приміщенням у спірний період з квітня 2012р. по 04.09.2012р. та суми заборгованості за цей період у розмірі 9 508, 50 грн. При цьому, суд першої інстанції послався на п.6.1 договору, згідно з яким договір діє до закінчення строку вказаного в п.1.2 Договору, а в частині розрахунків - до повного виконання орендарем зобов'язань з оплати за фактично надані орендні та комунальні послуги.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення боргу за електроенергію з квітня по травень 2012р. в сумі 199,38 грн., суд першої інстанції керувався їх недоведеністю, оскільки позивачем не надано докази в підтвердження факту фіксування та узгодження між сторонами показників приладів обліку електроенергії за спірний період.

Колегія суддів апеляційної інстанції з вказаними висновками місцевого господарського суду щодо часткового задоволення позову погоджується та водночас вважає передчасним висновок суду першої інстанції щодо припинення дії договору оренди 11.05.2012 року, з врахуванням наступного.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що договір може бути достроково розірваний орендодавцем за умови письмового повідомлення орендаря за один місяць, або інший строк узгоджений з орендарем.

Разом з тим, право на одностороннє розірвання договору оренди у позивача виникає лише при настанні певних умов, зокрема, у разі використання орендарем об'єкта не за призначенням, що вказане та визначене у п.1.1 договору; несанкціонованому орендодавцем здаванні об'єкту в суборенду; проведенні орендарем робіт на об'єкті, наслідком чого є суттєва зміна його технічного стану,без отримання письмової згоди орендодавця; за іншими підставами і, в разі затримки оплати - в п'ятиденний термін з моменту спливу строку оплати, встановленого п.п.3.1 цієї угоди (п.6.4 договору). Зазначені положення договору не були визнані недійсними у передбаченому законом порядку, отже, встановлені ними умови мають бути враховані для правильного вирішення спору у справі.

В повідомленні про дострокове розірвання договору оренди орендодавець, керуючись п.6.4 договору, як на підстави дострокового розірвання договору вказав на здійснення орендарем без його згоди робіт на об'єкті, самовільне зайняття додаткових площ, передання об'єкту в суборенду без згоди орендодавця (а.с.53).

Втім, як встановлено апеляційним судом під час розгляду справи, матеріали справи не містять жодних доказів в підтвердження порушення відповідачем умов договору, які стали підставою для дострокового розірвання договору оренди. Не надано позивачем таких доказів і в апеляційній інстанції.

Отже, відсутність у матеріалах справи доказів порушення відповідачем зобов'язань за договором оренди №04/01/12 від 01.01.2012р. станом на момент повідомлення про дострокове розірвання договору оренди, які б могли бути підставою для дострокового розірвання договору згідно п.6.4 договору, свідчить про відсутність у позивача права на дострокове в односторонньому порядку розірвання договору, а відтак вказаний договір на момент звернення з позовом був чинним.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем умови договору №04/01/12 від 01.01.2012р. щодо сплати орендних платежів та вартості комунальних послуг за період з квітня 2012р. по 04.09.2012р., належним чином не виконано та сума заборгованості відповідача складає 9 508, 50 грн.

Доказів, які б спростовували вказану суму заборгованості, відповідачем суду як першої, так і апеляційної інстанції не надано.

Таким чином, з огляду на вимоги вищевказаних статей цивільного законодавства, якими встановлено обов'язок відповідача своєчасно сплачувати орендну плату, господарський суд попередньої інстанції, перевіривши правильність нарахування позивачем суми боргу, вірно визнав підставними позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів за оренду приміщення та з комунальних послуг у розмірі 9 508, 50 грн., з чим погоджується судова колегія апеляційної інстанції.

Також колегія суддів вважає правомірною відмову суду першої інстанції в задоволенні позову про стягнення боргу за електроенергію за квітень - травень 2012р. в сумі 199,38 грн. з підстав недоведеності цих вимог.

На підставі вищевикладеного, а також з огляду на те, що наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, апеляційний суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 16.01.2013 року у справі №5006/7/170/2012 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Медіа Груп" м.Макіївка Донецької області - залишити без задоволення.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Н.М.Принцевська

Надруковано: 5 прим.:

1. позивачу;2. відповідачу;3. у справу; 4 ДАГС; 5.ГСДО.