Ухвала

від 02.04.2013 по справі 12/120-б-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

У Х В А Л А

"02" квітня 2013 р. Справа № 12/120-Б-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі Довгань О.І.,розглянувши справу

за заявою: Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області

до: Приватного підприємства "Квант", (місцезнаходження м. Скадовськ, Херсонської області, вул. Лібкнехта, 25, кв. 1, код ЄДРПОУ 32544451)

про визнання банкрутом

за участю представників сторін:

від кредиторів:

- ПУАТ "ФІДОБАНК" - Казанцева С.А. дов. № 250 від 23.07.2012р.

- ДПІ у Скадовському районі - не прибули

від боржника: - Дудкін Р.А. - дов. № 1714 від 21.10.2010р. - представник ліквідатора Бєлоусова І.В.

в с т а н о в и в:

05 лютого 2013р. до господарського суду надійшла заява арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. про затвердження його витрат (оплати послуг) арбітражного керуючого у даній справі та пропорційного їх розподілу між кредиторами (т.3, а.с.3-21).

Ухвалою від 21 лютого 2013р. (т.3, а.с.22) суд призначив розгляд документів, що надійшли та заяви арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. на 19 березня 2013р.

Кредитор - ДПІ у Скадовському районі надала до суду письмовий відзив на заяву арбітражного керуючого Бєлоусова І. В. про затвердження його витрат.

ДПІ у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби повністю заперечує проти задоволення заяви арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича про затвердження витрат (оплати послуг) та пропорційного їх розподілу між кредиторами від 05 лютого 2013 року по справі № 12/120-Б-10 за заявою ДПІ у Скадовському районі Херсонської про банкрутство приватного підприємства "Квант".

Провадження у справі № 122/120-Б-10 порушено ухвалою від 24 листопада 2010 р. за заявою податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області за правилами та вимогами ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - стосовно відсутнього боржника. Податковий борг становив 47701.07 грн.

Податкові органи з метою захисту бюджетних інтересів виступають від імені держави одним із кредиторів у процедурі банкрутства. Використовуючи статус органу стягнення, податкові органи від імені та на користь держави забезпечують здійснення заходів з погашення податкового боргу платниками податків відповідно до глави 9 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), а у разі неспроможності виконання конституційного обов'язку зі сплати податків після настання встановленого строку - згідно із законодавством з питань банкрутства.

Постановою від 22 грудня 2010 р. Господарський суд Херсонської області визнав боржника банкрутом, відкрив стосовно нього ліквідаційну процедуру. Ліквідатором по справі призначив Бєлоусова І.В. за його особистою заявою (т.1, а.с.58).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 14.05.1992 р. №2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (зі змінами та доповненнями) арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Арбітражні керуючі є суб'єктами незалежної професійної діяльності (ч. 1 ст. 4 Закону №2343).

Законом передбачено, що арбітражний керуючий під час реалізації своїх прав та обов'язків зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому Законом № 2343, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена встановленому порядку.

Таким чином, усі видатки, що здійснюються на користь арбітражного керуючого при здійсненні ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією або ліквідатора підлягають затвердженню господарським судом. Це означає, що зазначені відносини є публічно-правовими.

Результатом наданої арбітражним керуючим послуги, так само як і результатом виконаної працівником роботи, є певний матеріальний об'єкт. Результатом роботи арбітражного керуючого є, наприклад, реєстр вимог кредиторів, план санації, звіт та ліквідаційний баланс тощо. У справі про банкрутство немає роботодавця та трудового договору з виконавцем робіт, що суттєво відрізняє зміст правовідносин арбітражного керуючого від правового статусу працівника.

Арбітражного керуючого ніхто із учасників провадження не наймає на роботу, а тому відсутні цивільно-правові або господарсько-правові зобов'язання будь-яких осіб щодо оплати послуг арбітражного керуючого чи відшкодування його витрат. Арбітражний керуючий за своєю згодою призначається у справу рішенням господарського суду, такий порядок його вступу у справу покликаний забезпечити його незалежність та незаінтересованість щодо осіб, які оплачують його роботу.

Споживачами послуг арбітражного керуючого є усі учасники провадження, які очікують на результат його діяльності: кредитори, боржник, власник боржника, учасники (акціонери) боржника тощо. При цьому є конкретна особа (боржник), через яку інші були змушені отримати "послугу" арбітражного керуючого.

У спрощеній процедурі, наприклад, щодо відсутнього боржника, оплата послуг здійснюється лише при наявності майна, а при його відсутності процедуру ліквідації забезпечує державний орган з питань банкрутства.

За весь час провадження даної справи з 24.11.2010р. арбітражний керуючий Бєлоусов І.В. не заявляв клопотань про припинення його повноважень ліквідатора та покладення обов'язку здійснити ліквідаційну процедуру на державний орган з питань банкрутства.

Крім того, Державна податкова інспекція у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби зазначає, що отримує фінансування з державного бюджету і чинним законодавством України не передбачено коду бюджетної класифікації, яка б передбачала оплату послуг арбітражного керуючого.

Кредитор ПУАТ "ФІДОБАНК" розглянувши заяву арбітражного керуючого також подав до суду свої заперечення (т.3, а.с. 48-50), вважає її необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Питання про затвердження витрат арбітражного керуючого за час ліквідаційної процедури було розглянуто неналежним органом, а саме - зборами кредиторів, що суперечить вимогам ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якій зазначено, що до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: вибори членів комітету кредиторів, визначення кількісного складу комітету кредиторів, визначення його повноважень, дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів, схвалення плану санації боржника, інші питання, передбачені цим Законом.

До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: вибори голови комітету; скликання зборів кредиторів; підготовку та укладення мирової угоди; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість; інші питання, передбачені цим Законом.

Також суперечить це і вимогам ч. 16 ст. 3-1 Закону, в якій зазначено, що звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

З приводу порушення ліквідатором порядку та процедури затвердження витрат ПУАТ "ФІДОБАНК" звернувся до ліквідатора в письмовому вигляді листом від 14.03.2013р. № 144, направлення заяви ліквідатору було здійснене рекомендованим листом і підтверджується квитанцією пошти від 15.03.2013 року.

ПУАТ "ФІДОБАНК" вважає, що підстави для стягнення з кредитора ПУАТ "ФІДОБАНК", який не є ініціюючим кредитором, витрат в ліквідаційній процедурі, відсутні в силу наступних вимог Закону.

Відповідно до ч. 12 ст. 3-1 Закону оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Частиною 13 цієї статті передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Частина 14 Закону передбачає, що оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається із матеріалів справи, справа про банкрутство ініційована ДПІ в Скадовському районі, але ж ніяк не ПУАТ "ФІДОБАНК".

Та судова практика, яка надана ліквідатором до своєї заяви не може бути прийнята судом до уваги так як справа № 15/475-6 не є аналогічною справою, оскільки ініціюючим кредитором там виступав саме Банк, а не інший кредитор, як у даній справі.

В ухвалі Вищого господарського суду по цій справі прописано, що системний аналіз Закону дозволяє зробити висновок про обов'язок ініціюючого кредитора оплатити послуги арбітражного керуючого з моменту призначення до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, в подальшому кредитори (комітет кредиторів) повинні прийняти рішення про утворення фонду для оплати послуг та покриття витрат арбітражного керуючого. За відсутності комітету кредиторів звіт арбітражного керуючого про оплату його послуг повинен затверджуватися в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури або в окремому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник ПУАТ "ФІДОБАНК" попросив представника арбітражного керуючого пояснити наступні питання:

- що конкретно було зроблено ліквідатором в період його роботи по ліквідаційній процедурі;

- якими документами підтверджуються дії ліквідатора протягом усього часу проведення ліквідаційної процедури;

- яким чином відбувався розшук майна (куди направлені запити, які відповіді отримані, які додаткові заходи вживалися для розшуку майна).

- які взагалі заходи вживалися ліквідатором під час здійснення ліквідаційної процедури;

Представник арбітражного керуючого не надав відповіді на ці запитання, не надав до суду та кредиторам копії підтверджуючих документів, що підтверджують вжиті заходи в ліквідаційній процедурі.

- чому при відсутності майна у відсутнього боржника процедура ліквідації відносно боржника продовжувалась на клопотання саме арбітражного керуючого і тривала більше ніж два роки, що саме робив ліквідатор ці два роки, яким конкретним змістом наповнені його послуги;

- щомісячні звіти з прикладанням відповідних підтверджуючих документів (копії запитів, відповідей, чеки, квитанції, витяги, довідки, тощо) арбітражним керуючим не надавались ні кредиторам, ні до суду.

До того ж на зборах кредиторів звіт ліквідатора кредиторами не був затверджений та схвалений, він був лише прийнятий до відома. Банк вважає, що ліквідатором навмисно затягувалася процедура ліквідації з метою отримання грошових коштів як оплати послуг ліквідатора з кредиторів.

Суд погоджується із запереченнями кредиторів, оскільки іншого порядку встановлення розміру оплати послуг окрім як прийняття рішення про це комітетом кредиторів та затвердження зазначеного рішення судом, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає.

В попередніх ухвалах по справі суд зазначав, що ліквідатор жодного разу після закінчення встановленого строку ліквідаційної процедури самостійно не надав до суду ніяких документів, судові засідання призначались виключно за ініціативою суду.

Так, в ухвалі від 29.06.2011р. (т.1, а.с.91) суд зазначив, що станом на 29.06.2011р. строк ліквідаційної процедури минув 22.03.2011р., проте ліквідатор Бєлоусов І.В. не надав до суду жодного документа, що є порушенням ліцензійних умов здійснення діяльності арбітражного керуючого, веде до затягування ліквідаційної процедури.

Про неналежне виконання арбітражним керуючим Бєлоусовим І.В. у даній справі свідчить і ухвала суду від 26 грудня 2011р (т.2, а.с.11).

У 2011р. ліквідатор Бєлоусов І.В. встановив, що у 2008році керівні особи боржника продали всі активи (нерухоме майно), у зв'язку з чим і виник податковий борг(т.1, а.с.140). Проте за весь час здійснення повноважень ліквідатор не вжив заходів для визнання угод недійсними, пошуку майна боржника.

Як випливає з тексту заяви арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича про затвердження витрат (оплати послуг) та пропорційного їх розподілу між кредиторами та пояснень представника ліквідатора в судовому засіданні, ліквідатор вважає, що має гарантоване право на отримання щомісяця двох мінімальних заробітних плат з дня призначення, незважаючи на те, що дана справа стосується відсутнього боржника та, головне, незважаючи на те, які фактичні послуги щомісяця ним надавались (зміст послуг та їх своєчасність і ефективність, захист інтересів кредиторів - витрати на пошук майна, його витребування у третіх осіб, охорона, оцінка, реалізація, закриття рахунків у банківських установах, подання позовних заяв, необхідність залучення юристів, економістів, бухгалтерів, аудиторів, послуги архівних установ тощо).

Проте повноваження ліквідатора чітко регламентовані ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", проте доказів належного та своєчасного здійснення законних повноважень ліквідатор не надав.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника кредитора і ліквідатора, суд відмовляє у задоволенні заяви арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича про затвердження витрат (оплати послуг) та пропорційного їх розподілу між кредиторами.

Рішення суду щодо відмови у задоволенні заяви оголошено учасникам в судовому засіданні 02.04.2013р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 22 - 34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України суд, -

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні заяви арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича про затвердження витрат (оплати послуг) та пропорційного їх розподілу між кредиторами.

2. Ухвалу надіслати ДПІ у Скадовському р-ні, ліквідатору Бєлоусову І.В, ПУАТ "ФІДОБАНК".

Суддя Т.Г. Пінтеліна