Постанова

від 03.04.2013 по справі 5006/33/12/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.04.2013 р. справа №5006/33/12/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В., суддів:Марченко О.А., Татенка В.М. За участю: прокурораЛисенко С.І. на підставі посвідчення №000965 від 20.08.2012р. позивачапредставник не з'явився представника відповідачаЛюта О.В. за довіреністю №200 від 04.05.2012р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Донецької області, м. Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 05.03.2013р. прозупинення провадження у справі№5006/33/12/2012 (головуючий суддя Сич Ю.В., судді Осадча А.М., Уханьова О.О.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «УКРРОСТ ЛТД», м. Київ до Державного закладу «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України», м. Костянтинівка, Донецька область простягнення основного боргу у сумі 3190123,96грн., інфляційних втрат у сумі 147064,71грн., 3% річних у сумі 102258,74грн., пені у сумі 528336,97грн. за участюПрокурора Донецької області В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.03.2013р. у справі №5006/33/12/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРОСТ ЛТД», м. Київ до Державного закладу «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України», м. Костянтинівка, Донецька область про стягнення основного боргу у сумі 3190123,96грн., інфляційних втрат у сумі 147064,71грн., 3% річних у сумі 102258,74грн., пені у сумі 528336,97грн. зупинено провадження на підставі п.2 ч.2 ст.79 Господарського процесуального кодексу України.

Заступник прокурора Донецької області з прийнятою ухвалою господарського суду про зупинення провадження у справі не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, поновити провадження у справі та вирішити спір по суті.

В обґрунтування апеляційної скарги, заступник прокурора посилається на те, що справа №5006/33/12/2012 в порушення вимог ст.69 ГПК України розглядається господарським судом більше ніж рік. На думку заступника прокурора, позивач своїми діями, які полягають у ненаданні витребуваних доказів, зокрема оригіналів договору, актів виконаних робіт та видаткових накладних, нез'явленні представника позивача у судові засіданні, неповідомленні причин невиконання вимог суду, поданні необґрунтованих клопотань щодо відкладення судового розгляду на іншу дату, навмисно затягує розгляд справи, що є підставою для залишення позову без розгляду в порядку ч.5 ст.81 ГПК України або розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України. До того ж рішенням господарського суду м. Києва від 20.12.2012р. у справі №5011-4/14170-2012 частково задоволено позов Костянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного закладу «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України» до ТОВ «УКРРОСТ ЛТД» та стягнуто з відповідача на користь позивача 3150000грн. передплати, 420377,63грн. пені. Тобто, господарським судом м. Києва досліджено обставини, на яких грунтуються позовні вимоги у справі №5006/33/12/2012, а враховуючи тотожність складу сторін у даній справі та вказаній, факти, встановлені зазначеним рішенням, є преюдиціальними для даної справи. Таким чином, господарським судом було зупинено провадження у справі за відсутності підстав, передбачених ст.79 ГПК України.

Згідно положень ст.106 ГПК України ухвали про зупинення провадження у справі можуть бути оскаржені в апеляційному порядку; апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2013р. відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та прийнято апеляційну скаргу до провадження у справі №5006/33/12/2012. Вказана ухвала направлена сторонам та прокурору своєчасно, що підтверджується вихідним штампом, заповненим відповідно до п.2.6.12. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2012р. №28.

У письмових поясненнях №05/1-826вих. від 03.04.2013р. заступник прокурора обґрунтував звернення з даною апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду в інтересах держави в особі відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу №135 від 02.04.2013р. відповідач заперечив проти задоволення позову, посилаючись на відсутність в матеріалах справи належних доказів в підтвердження позовних вимог.

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2013р. змінено склад колегії суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.

У судовому засіданні 03.04.2013р. прокурор та представник відповідача просили задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі та передати справу для розгляду по суті суду першої інстанції.

Представник позивача у судове засідання 03.04.2013р. не з'явився, про причини неявки не повідомив та відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Враховуючи викладене, скорочений термін розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, який становить 15 днів, та те, що явка сторін не була визнана обов'язковою, а також беручи до уваги, що апеляційна інстанція, відповідно до ст.101 ГПК України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника позивача.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши прокурора, представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія встановила.

Відповідно до ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з п.6 ч.2 ст.20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Приписами ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави та участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

В повідомленні про вступ прокурора у розгляд справи на стороні відповідача в порядку ст.29 ГПК України та у письмових поясненнях №05/1-826вих. від 03.04.2013р. Заступник прокурора Донецької області посилався на те, що у даній справі зачіпаються інтереси держави в особі Міністерства охорони здоров'я України та Державного закладу «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України, оскільки джерелом фінансування будівельних робіт, за якими позивачем заявлено борг, є державний бюджет України.

Враховуючи викладене, Заступник прокурора Донецької області правомірно згідно діючого законодавства звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з даною апеляційною скаргою для захисту інтересів держави в особі відповідача.

Зупиняючи провадження у справі на підставі п.2 ч.2 ст.79 ГПК України суд посилався на повноваження, які надані суду ч.4 ст.90 ГПК України щодо права господарського суду у разі виявлення у діях працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку надіслати про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Оцінивши подані суду копії документів та заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, господарський суд дійшов висновку про неможливість розгляду справи та необхідність направлення копій матеріалів справи до прокуратури Донецької області, для здійснення перевірки, оскільки в матеріалах справи відсутні докази в розумінні ст.ст.32, 33, 34, 36 ГПК України, які можуть бути досліджені та оцінені судом згідно вимог ст.43 ГПК України, та можуть підтвердити, що між сторонами виникли договірні відносини, за яким відповідач зобов'язаний вчинити на користь позивача певні дії, та, що позивач виконав будівельні роботи та передав відповідачу товарно-матеріальні цінності, а також результат цих робіт, за які відповідач зобов'язаний розрахуватися.

У зв'язку з вищевикладеним, посилаючись на те, що у діях посадових осіб ТОВ «УКРРОСТ ЛТД», м. Київ можуть міститися ознаки злочину, передбаченого ст.366 КК України (службове підроблення) господарський суд Донецької області надіслав повідомлення до прокуратури Донецької області від 05.03.2013р. та документи в копіях із матеріалів справи №5006/33/12/2012.

Відповідно до ст.79 ГПК України передбачено два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів. Крім того, виходячи зі змісту норми ст.79 ГПК України, необхідною передумовою для застосування зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що наведені в оскаржуваній ухвалі доводи суду першої інстанції щодо необхідності зупинення провадження у справі не є переконливими та не можуть бути покладені в обґрунтування спірної ухвали. Оскаржувана ухвала не містить обґрунтованого висновку про неможливість розгляду господарського спору до закінчення проведення перевірки. Спір може бути розглянутий за наявними у справі документами.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність. За змістом ст.ст.4-3, 33 ГПК України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Таким чином, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. При цьому, принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Пленум Вищого господарського суду України у п.п.2.2., 2.3. постанови «Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 роз'яснив, якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу. Якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала. Якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідно до положень Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України; для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням господарського суду м. Києва від 20.12.2012р. у справі №5011-4/14170-2012 частково задоволено позов Костянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного закладу «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України» до ТОВ «УКРРОСТ ЛТД» та стягнуто з відповідача на користь позивача 3150000грн. передплати, 420377,63грн. пені.

Вказане рішення не було оскаржено в апеляційному порядку, набрало законної сили та прокурор повідомляв суд першої інстанції про винесення вказаного рішення господарському судом м. Києва.

Виходячи з приписів ст.124 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.2 ст.35 ГПК України, якщо договір та обставини його укладення, виконання були предметом дослідження по одній справі між тими ж сторонами, за результатом розгляду якої винесено рішення, що набрало законної сили, то суд не має знов розглядати обставини його укладення та виконання.

Це положення узгоджується із міжнародною Конвенцією про захист прав і основних свобод людини, до якої Україна приєдналась у 1997 році, а відтак, у відповідності із ст.10 Цивільного кодексу України норми цієї Конвенції є частиною національного цивільного законодавства України з пріоритетом саме норм Конвенції, згідно з якою одним із основних елементів права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що в будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів

Враховуючи тотожність складу сторін у даній справі та вказаній, а також те, що господарським судом м. Києва досліджено обставини, на яких також грунтуються позовні вимоги у справі №5006/33/12/2012, факти, встановлені зазначеним рішенням, є преюдиціальними для даної справи, що безпідставно не враховано господарським судом Донецької області.

Тобто, для даної справи не існувало обставин, що перешкоджали або унеможливлювали її розгляд, і які б зумовили зупинення провадження у справі, а перевірка органами прокуратури наявності в діях ТОВ «УКРРОСТ ЛТД» ознак складу злочину, можлива й без зупинення провадження у справі, за повідомленням господарського суду, яке надсилається до відповідних органів на підставі ч.4 ст.90 ГПК України. При цьому відповідне повідомлення повинно здійснюватися саме тому органу, до компетенції якого віднесено вирішення питань про необхідність проведення певних дій або порушення кримінальної справи.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі №5006/33/12/2012, з огляду на що ухвала господарського суду Донецької області від 05.03.2013р. прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч.7 ст. 106 ГПК України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про зупинення провадження у справі справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

У п.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» від 23.05.2012р. №01-06/704/2012 та п.4.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. №7 визначено, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК, то розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом відповідних апеляційних скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Керуючись ст.99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Донецької області, м. Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 05.03.2013р. про зупинення провадження у справі №5006/33/12/2012 - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 05.03.2013р. про зупинення провадження у справі №5006/33/12/2012 - скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду Донецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Надруковано 7 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 2 - прокурору; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС