Постанова

від 03.04.2013 по справі 5017/3260/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2013 р.Справа № 5017/3260/2012 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Сидоренко М.В., Аленін О.Ю.,

(склад колегії змінено згідно розпорядження голови суду № 206 від 19.03.2013р.)

секретар судового засідання Щербатюк О.В.

за участю представників сторін у судовому засіданні 03.04.2013р.

Від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси- Гусарова А.В.

Від ТОВ „ Сангрия"- Кутуза В.В.

розглянувши апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси

на ухвалу Господарського суду Одеської області

від 01.02.2013 р.

по справі № 5017/3260/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Сангрия"

про визнання банкрутом

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 06.03.2013 р., яка надіслана учасникам процесу 06.03.2013 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 20.03.2013р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

За правилами ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався.

Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 03.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

12.11.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Сангрия" звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про визнання товариства банкрутом в порядку передбаченому ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент звернення з відповідною заявою), в якій просило прийняти заяву ТОВ „Сангрия" про порушення справи про банкрутство до розгляду та порушити провадження у справі про банкрутство ТОВ „Сангрия"; визнати ТОВ „Сангрия" банкрутом.

Заява обґрунтована тим, що 18.06.2011р. загальними зборами учасників ТОВ „Сангрия" було прийнято рішення про ліквідацію, так як в результаті проведеної інвентаризації кредиторської заборгованості не виявилось достатніх коштів для погашення вимог кредиторів.

На думку голови ліквідаційної комісії ТОВ „Сангрия" Іванової І.В. ці обставини і стали підставою для прийняття рішення щодо звернення до Господарського суду Одеської області з відповідною заявою про визнання товариство банкрутом за правилами ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника бо визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Одеської області від 04.12.2012р. (суддя Лепеха Г.А.) визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю „Сангрия" (м.Одеса, вул. Академіка Гаркавого, буд. 38. Код ЄДРПОУ 37060285); відкрито відносно Товариства з обмеженою відповідальністю „Сангрия" ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Іванову Ірину Володимирівну; припинено повноваження органів управління Товариства з обмеженою відповідальністю „Сангрия" щодо управління банкрутом та розпорядження його майном; зобов'язано ліквідатора банкрута в п'ятиденний строк подати оголошення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю „Сангрия" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у офіційному друкованому органі (газети „Голос України" чи „Урядовий кур'єр") з метою виявлення всіх кредиторів, докази подачі оголошення надати суду. Оголошення повинно містити відомості, вказані у ч.5 ст.23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені ст.ст.25-31, 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та надати суду звіт.

22.01.2013р. Голова ліквідаційної комісії ТОВ „Сангрия" Іванова І.В. подала до Господарського суду Одеської області на затвердження звіт ліквідатора, в якому зазначила, що відповідно до вимог чинного законодавства України, вимог постанови господарського суду Одеської області від 04.12.2012р., та з метою виявлення всіх кредиторів товариства, 07.12.2012р. до газети Верховної Ради України (Голос України) нею було надано оголошення про визнання ТОВ „Сангрия" банкрутом та відкрито відносно боржника ліквідаційну процедуру.

Крім того, в звіті ліквідатором зазначається, що для встановлення належного майна боржнику ТОВ „Сангрия" та відповідно до ст.ст. 25, 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника бо визнання його банкрутом" ліквідатором було направлено запити до Управління ДАЇ УМВС України в Одеській області (Відділення РЕР ДАЇ з обслуговування м. Одеси № 2 підпорядкованого УДАЇ ГУМВС України в Одеській області) та до Реєстраційної служби Головного управління юстиції в Одеській області.

Також, ліквідатором в звіті зазначається, що у відповідь на вищевказані запити ліквідатора державними органами були надані відповіді, в яких було вказано, що за ТОВ „Сангрия" транспортних засобів та нерухомого (рухомого) майна не зареєстровано, що і підтверджується відповідними довідками (а.с. 94-95).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.02.2013р. (суддя Лепеха Г.А.) затверджено звіт ліквідатора та затверджено ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю „Сангрия"; припинено юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю „Сангрия" (м.Одеса, вул. Академіка Гаркавого, буд. 38. Код ЄДРПОУ 37060285); зобов'язано державного реєстратора не пізніше наступного робочого дня з дати надходження цієї ухвали заповнити реєстраційну картку про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ „Сангрия" (код ЄДРПОУ 37060285) та його структурних підрозділів, внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення для зняття юридичної особи з обліку; кредиторську заборгованість банкрута списано як безнадійну, вимоги, незадоволені за відсутністю майна, вважати погашеними; припинено повноваження ліквідатора банкрута - Іванової Ірини Володимирівни; провадження у справі припинено.

Ухвала мотивована тим, що ліквідатором виконані вимоги розділу ІІІ Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись із вказаною ухвалою, Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.02.2013р. у справі №5017/3260/2012 про ліквідацію ТОВ „Сангрия" та припинення провадження у справі.

Також апелянт зазначає, що необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Тобто звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку заявлення кредиторами вимог, передбаченого статтею 105 ЦК України, чого на думку апелянта, не було дотримано заявником при поданні заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Сангрия".

Крім того, апелянт зазначає, що до заяви про порушення справи про банкрутство за ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не додані докази повідомлення боржником явних кредиторів у відповідності до приписів ст. 60 ГК України, зокрема органу Державної податкової служби за місцем реєстрації боржника, як платника податків, про його ліквідацію та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, відповідно до вимог частини 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент звернення з відповідною заявою) встановлено, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи визначені ст. 105 ЦК України.

Зокрема, згідно з приписами вказаної норми:

учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення;

учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи;

з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється;

комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи;

комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Також, статтею 60 Господарського кодексу України, яка визначає загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання встановлено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент звернення з відповідною заявою), є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби, про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

В матеріалах даної справи наявні докази розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення даної юридичної особи відповідно до частини 4 статті 105 ЦК України (а.с.42-43), а саме: копія оголошення про банкрутство боржника, розміщеного у "Бюлетні державної реєстрації" №182(17) від 24 червня 2011р.

Також, з матеріалів справи вбачається, що голова ліквідаційної комісії боржника звернувся до господарського суду із заявою про банкрутство за правилами ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент звернення з відповідною заявою) із дотриманням строку, передбаченого частиною 4 статті 105 ЦК України, оскільки інформація про прийняття засновником боржника рішення про ліквідацію товариства, розмішена у "Бюлетні державної реєстрації" №182(17) від 24 червня 2011р., а заяву про банкрутство ТОВ „Сангрия" було подано до господарського суду 12.11.2012р., тобто більш ніж через 2 місяці з моменту розміщення засновником боржника оголошення про банкрутство.

Крім того, у заяві про банкрутство ТОВ „Сангрия" містяться відомості про відсутність майна у боржника, а в матеріалах справи наявні докази повідомлення органу державної податкової служби про припинення вказаного підприємства у встановленому законом порядку, що підтверджується поданою заявою про припинення платника податків за формою №8-ОПП, яка була отримана органом ДПІ 10.08.2011р. про що свідчить відмітка податкової інспекції про отримання вказаної заяви (а.с. 44).

Також, до заяви ліквідатора про порушення справи про банкрутство доданий проміжний ліквідаційний баланс, складений відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України (а.с.7-8).

Слід також зазначити, що доказом того, що права податкової інспекції не порушені слід вважати те, що 26.12.2012р. Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси звернулась до Господарського суду Одеської області з заявою до ТОВ „Сангрия" про визнання кредиторських вимог у розмірі 4 673, 32 грн., які ліквідатором банкрута визнані та погашенні у повному обсязі, про що свідчать квитанції №ПН1194 від 01.02.2013р. та №ПН1198 від 01.02.2013р.

Отже, ствердження апелянта про недотримання ліквідатором ТОВ „Сангрия" вимог ч. 1 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо умов та порядку звернення до господарського суду спростовуються наявними у справі доказами.

Решта доводів органу ДПІ щодо застосування, в даному випадку, процедури завідомо фіктивного банкрутства ТОВ „Сангрия" ґрунтується на припущеннях, які не підтверджені належними доказами.

При розгляді справи в апеляційному порядку апелянт не спростував наявні в ухвалі суду обставини, а отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог ст. 38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453-VI), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржувана ухвала суду прийнята відповідно до обставин справи, вимог чинного законодавства, а тому підстави для її зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 77,85, 99, 101-106 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.02.2013р. по справі № 5017/3260/2012 - залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 05.04.2013 р.

Головуючий суддя Жеков В.І. Судді Сидоренко М.В. Аленін О.Ю.