Ухвала

від 23.02.2009 по справі 41/152-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/152-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

У Х В А Л А

23.02.2009                                                                                        Справа № 41/152-08  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л. О. (доповідач)    

суддів: Бахмат Р. М, Євстигнеєва О. С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж", м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2009 року у справі № 41/152-08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж", м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства Науково-виробничої фірми "АВІ", м.Дніпропетровськ

про  стягнення 257 783,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

          В листопаді 2008 року  Товариство з обмеженою відповідальністю "Боріваж", м. Київ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про розірвання Контракту № 328/07 від 19.01.2007 року у зв'язку з неналежним виконанням Контракту відповідачем та стягнення 257 783,40 грн., штрафних санкцій за несвоєчасне виконання  Контракту та збитків завданих позивачу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2009 року,  у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2009 року по справі № 41/152-08 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, розірвати контракт № 328/07 від 19.01.2007 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Боріваж", Відкритим акціонерним товариством "Укрхліббуд" та Приватним підприємством Науково-виробничої фірми "АВІ".

          Відповідно до частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

          Підпунктом "а" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року визначено, що із заяв, що подаються до господарських судів, зокрема, із заяв майнового характеру, державне мито сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підпунктом "б" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року визначено, що  із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, державне мито сплачується у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з роз'ясненням Вищого господарського суду України від 29.02.1996 року № 02-5/95 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди", з наступними змінами, розмір ставок державного мита із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має визначатися відповідно до п.п."б" п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року № 7-93.

Відповідно до підпункту "г" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року із заяв, що подаються до господарських судів, зокрема, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами державне мито сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Зважаючи на те, що в апеляційній скарзі позивач просить переглянути рішення суду першої інстанції в повному обсязі, державне мито за подачу апеляційної скарги повинно було бути сплачено у розмірі 1111,22 грн., в тому числі в частині оскарження рішення щодо відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання контракту № 328/07 –42,50 грн.

До апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Боріваж" додало платіжне доручення № 161 від 13.02.2009 року, яке підтверджує сплату позивачем державного мита за подачу апеляційної скарги тільки у розмірі 1068,72 грн., тобто позивачем не доплачено державне мито у розмірі 42,50 грн. в частині оскарження рішення щодо відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання  контракту № 328/07.

          Пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України  визначено, що апеляційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо, зокрема, до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.          

          Враховуючи вищевикладене, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж", м. Київ підлягає поверненню заявникові без розгляду.

          На підставі наведеного та керуючись статтею 86, пунктом 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж", м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2009 року у справі № 41/152-08 повернути заявникові без розгляду.

Головуючий суддя                                                      

Л. О. Лотоцька

Суддя    Р. М. Бахмат

Суддя    О. С. Євстигнеєв