Ухвала

від 03.04.2013 по справі 812/153/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року справа №812/153/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарька М.Г.

Білак С.В.

при секретарі судового засідання Костроміній Г.С.,

за участю представників по справі:

від позивача: Риндіна Д.І.,

від відповідача: Басакіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013р. по справі № 812/153/13-а (головуючий І інстанції Чернявська Т.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Садова» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2012 року № 0001542310, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2012 року № 0001542310 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 7743617,75 грн., у тому числі 6695618,00 грн. - за основним платежем, 1047999,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013р. позов задоволено повністю, внаслідок чого визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2012 року № 0001542310.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Донарахування позивачеві суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість вважає правомірним, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.4., п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту. Відповідач вважає, що позивач не довів реальності угод з контрагентами, зазначеними в акті перевірки.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЗТФ «Укрметекспорт» (код за ЄДРПОУ 20353350), МПП «Промтехресурс» (код за ЄДРПОУ 24857403), ТОВ «ЗФ «Володарського» (код за ЄДРПОУ 35035456), ТОВ «Сервіс-пром-інвест» (код за ЄДРПОУ 35318326), ТОВ «Спецмасоптторг» (код за ЄДРПОУ 35543005), ПП «Інтеграль» (код за ЄДРПОУ 36128389), ТОВ «НВП «Промтехнології ВС» (код за ЄДРПОУ 36276633), ТОВ «Луганський торговий дім «Веста» (код за ЄДРПОУ 36409492), ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (код за ЄДРПОУ 36713483), ТОВ «Феррус» (код за ЄДРПОУ 36917497), ПП «Ініціатива Союз-С» (код за ЄДРПОУ 36990865), ТОВ «Компанія Квік Дан» (код за ЄДРПОУ 37288477), ТОВ «СЗФ «Міусінська» (код за ЄДРПОУ 33383893) за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 14 червня 2012 року № 527/223/21822479 та прийнято повідомлення-рішення від 20 листопада 2012 року № 0001542310 про збільшення суми грошового зобов'язання за податку на додану вартість на загальну суму 7743617,75 грн., у тому числі 6695618,00 грн. - за основним платежем, 1047999,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для прийняття спірного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог : п.п.7.4.1, п.п.7.4.4., п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року з ТОВ «ЗТФ «Укрметекспорт» (код за ЄДРПОУ 20353350), МПП «Промтехресурс» (код за ЄДРПОУ 24857403), ТОВ «ЗФ «Володарського» (код за ЄДРПОУ 35035456), ТОВ «Сервіс-пром-інвест» (код за ЄДРПОУ 35318326), ТОВ «Спецмасоптторг» (код за ЄДРПОУ 35543005), ПП «Інтеграль» (код за ЄДРПОУ 36128389), ТОВ «НВП «Промтехнології ВС» (код за ЄДРПОУ 36276633), ТОВ «Луганський торговий дім «Веста» (код за ЄДРПОУ 36409492), ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (код за ЄДРПОУ 36713483), ТОВ «Феррус» (код за ЄДРПОУ 36917497), ПП «Ініціатива Союз-С» (код за ЄДРПОУ 36990865), ТОВ «Компанія Квік Дан» (код за ЄДРПОУ 37288477), ТОВ «СЗФ «Міусінська» (код за ЄДРПОУ 33383893) на загальну суму 6695618,00 грн.

Податковий орган вважає, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «ЗТФ «Укрметекспорт», МПП «Промтехресурс», ТОВ «ЗФ «Володарського», ТОВ «Сервіс-пром-інвест», ТОВ «Спецмасоптторг», ПП «Інтеграль», ТОВ «НВП «Промтехнології ВС», ТОВ «Луганський торговий дім «Веста», ТОВ «Транс Агентство Сервіс», ТОВ «Феррус», ПП «Ініціатива Союз-С», ТОВ «Компанія Квік Дан», ТОВ «СЗФ «Міусінська», реальність вчинення яких поставлені під сумнів внаслідок відсутності у контрагентів позивача необхідних умов для здійснення господарської діяльності, трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази.

За вимогами п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1.п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість") .

Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" забороняється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України згідно п.п. 198.1 ст.198 якого право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п.198.2 ст.198 цього Кодексу).

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

У п.198.6 наведеної норми визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п.201.6 ст.201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було укладено договори: - з ТОВ «СЗФ «Міусінська» договір поставки вугільної продукції від 28 квітня 2010 року № 28/04-2010;- з ТОВ «Сервіс-пром-інвест» договір поставки вугільної продукції від 27 січня 2010 року № 27/01-2010; - з ТОВ«ЗФ «Володарського» договір постачання продукції виробничо-технічного призначення від 01 квітня 2010 року № 01/04-2010;- з ТОВ «Луганський торговий дім «Веста» договір поставки вугільної продукції від 03 серпня 2010 року № 03/08-2010; - з ТОВ«Спецмасоптторг» договір поставки вугільної продукції від 04 жовтня 2010 року № 04/10-2010; - з ТОВ «Феррус» договір постачання продукції виробничо-технічного призначення від 01 вересня 2010 року № 01/09-2010;

- з малим приватним підприємством «Промтехресурс» договір поставки вугільної продукції від 07 вересня 2010 року № 07/09-2010; - з ТОВ«Зовнішньоторговельна фірма «Укрметекспорт» договір поставки вугільної продукції від 10 лютого 2011 року № 10/02-2011; - з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» договір поставки металопродукції від 04 січня 2011 року № 100024; - з ТОВ«Науково-виробниче підприємство «Промтехнології ВС» договір постачання продукції виробничо-технічного призначення від 04 січня 2011 року № 04/01-2011; - з приватним підприємством «Інтеграль» договір поставки вугільної продукції від 01 лютого 2011 року № 01/02-2011; - з ТОВ «Компанія Квік Дан» договір поставки вугільної продукції від 09 березня 2011 року № 09/03-2011; - з приватним підприємством «Ініціатива-Союз-С» договір поставки вугільної продукції від 11 квітня 2011 року № 11/04-2011.

Факт отримання позивачем продукції у наведених контрагентів підтверджується наданими до матеріалів справи первинними бухгалтерськими документами (видаткові накладні, податкові накладні, рахунками-фактурами, протоколами випробування вугілля, посвідченнями про якість вугілля, залізничними квитанціями про приймання вантажу), які складені з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Податкові накладні, отримані позивачем від вищезазначених контрагентів, включені до реєстрів отриманих податкових накладних за липень 2010 року, вересень-жовтень 2010 року, грудень 2010 року, січень-вересень 2011 року.

Оплата отриманої продукції підтверджена відповідними банківськими виписками та актами вексельної оплати .

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що спірні правочини набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких були спрямовані. Відповідач, встановлюючи факт нікчемності укладених правочинів, фактично керувався лише припущеннями, що є недопустимим.

Посилання відповідача на акти перевірок, що складені територіальними органами державної податкової служби стосовно наведених вище контрагентів позивача, судом першої інстанції правомірно не прийняті до уваги, оскільки вказані перевірки проводились на підставі податкової звітності з використанням автоматизованих систем, у тому числі автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА», без дослідження первинних документів бухгалтерського та податкового обліку. Тобто, висновки територіальними органами державної податкової служби зроблено без дослідження первинних документів та питання реальності здійснення господарських операцій, а тому зазначені висновки є лише припущеннями, які нічим не підтверджені.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013р. по справі № 812/153/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013р. по справі № 812/153/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 03 квітня 2013 року. Ухвала у повному обсязі буде складена у нарадчій кімнаті 08 квітня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.Г.Сухарьок