Ухвала

від 13.11.2013 по справі 812/153/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" листопада 2013 р. м. Київ К/800/24433/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.02.2013 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2013 р.

у справі № 812/153/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Садова»

до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Садова» (далі - позивач, ТОВ «Шахта «Садова») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Алчевська ОДПІ Луганської області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2012 р. № 0001542310.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.02.2013 р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2013 р., адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.11.2012 р. № 0001542310 про збільшення ТОВ «Шахта «Садова» суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 7 743 617,75 грн., у тому числі 6 695 618 грн. - за основним платежем, 1 047 999,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.02.2013 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2013 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Крім того, представником ОДПІ заявлено клопотання про заміну відповідача на його правонаступника, Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Дослідив надане клопотання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню в порядку визначеному статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача та відповідача в судове засідання 13.11.2013 р. не з'явились, тому справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 30.05.2012 р. по 06.06.2012 р. посадовими особами Алчевської ОДПІ Луганської області на підставі наказу від 24.05.2012 р. № 250 та згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Шахта «Садова» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ЗТФ «Укрметекспорт» (код за ЄДРПОУ 20353350), МПП «Промтехресурс» (код за ЄДРПОУ 24857403), ТОВ «ЗФ «Володарського» (код за ЄДРПОУ 35035456), ТОВ «Сервіс-пром-інвест» (код за ЄДРПОУ 35318326), ТОВ «Спецмасоптторг» (код за ЄДРПОУ 35543005), ПП «Інтеграль» (код за ЄДРПОУ 36128389), ТОВ «НВП «Промтехнології ВС» (код за ЄДРПОУ 36276633), ТОВ «Луганський торговий дім «Веста» (код за ЄДРПОУ 36409492), ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (код за ЄДРПОУ 36713483), ТОВ «Феррус» (код за ЄДРПОУ 36917497), ПП «Ініціатива Союз-С» (код за ЄДРПОУ 36990865), ТОВ «Компанія Квік Дан» (код за ЄДРПОУ 37288477), ТОВ «СЗФ «Міусінська» (код за ЄДРПОУ 33383893) за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011р., за результатами якої складено акт перевірки від 14.06.2012 р. №527/223/21822479 та встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 6 695 618,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 06.07.2012 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0001172310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 7 862 156,25 грн., у тому числі 6 695 618,00 грн. - за основним платежем, 1 166 538,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з винесеним Алчевською ОДПІ Луганської області податковим повідомленням-рішенням від 06.07.2012 р. № 0001172310 ТОВ «Шахта «Садова» оскаржило його в адміністративному порядку подавши первинну скаргу від 19.07.2012 р. № 434 до ДПС в Луганській області, яка своїм рішенням від 14.09.2012р. № 15031/10-408 скасувала оскаржуване податкове повідомлення-рішення у частині 118 538,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишила без змін.

25.09.2012 р. позивачем до ДПС України подана повторна скарга № 569, за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення від 19.10.2012 р. №3956/0/61-12/10-2115 про залишення без змін податкового повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ Луганської області від 06.07.2012 р. № 0001172310, з урахуванням рішення ДПС в Луганській області, прийнятого за розглядом первинної скарги.

Таким чином, Алчевською ОДПІ Луганської області, на підставі акта перевірки від 14.06.2012 р. № 527/223/21822479 та з урахуванням рішень ДПС в Луганській області, ДПС України, прийнятих за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 06.07.2012 р. № 0001172310, винесено податкове повідомлення-рішення від 20.11.2012 р. № 0001542310 про збільшення ТОВ «Шахта «Садова» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 7 743 617,75 грн., у тому числі 6 695 618,00 грн. - за основним платежем, 1 047 999,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для нарахування позивачу вказаного податкового зобов'язання, стали твердження перевіряючих про те, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «ЗТФ «Укрметекспорт», МПП «Промтехресурс», ТОВ «ЗФ «Володарського», ТОВ «Сервіс-пром-інвест», ТОВ «Спецмасоптторг», ПП «Інтеграль», ТОВ «НВП «Промтехнології ВС», ТОВ «Луганський торговий дім «Веста», ТОВ «Транс Агентство Сервіс», ТОВ «Феррус», ПП «Ініціатива Союз-С», ТОВ «Компанія Квік Дан», ТОВ «СЗФ «Міусінська», реальність вчинення яких поставлені під сумнів внаслідок відсутності у контрагентів позивача необхідних умов для здійснення господарської діяльності, трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» забороняється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Вказані вище положення Закону України «Про податок на додану вартість» кореспондуються з нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 р.

Так, згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового Кодексу України, встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом

Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вказана позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), де Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт реальності придбання товарів, вартість яких відноситься до податкового кредиту з податку на додану вартість. Для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, позивачем було укладено договори поставки зі своїми контрагентами-постачальниками, а саме: з ТОВ «СЗФ «Міусінська» - договір поставки вугільної продукції від 28.04.2010 р. №28/04-2010; з ТОВ «Сервіс-пром-інвест» - договір поставки вугільної продукції від 27.01.2010 р. №27/01-2010; з ТОВ «ЗФ «Володарського» - договір постачання продукції виробничо-технічного призначення від 01.04.2010 р. №01/04-2010; з ТОВ «Луганський торговий дім «Веста» - договір поставки вугільної продукції від 03.08.2010 р. №03/08-2010; з ТОВ «Спецмасоптторг» - договір поставки вугільної продукції від 04.10.2010 р. №04/10-2010; з ТОВ «Феррус» - договір постачання продукції виробничо-технічного призначення від 01.09.2010 р. №01/09-2010; з МПП «Промтехресурс» - договір поставки вугільної продукції від 07.09.2010 р. №07/09-2010; з ТОВ «Зовнішньоторговельна фірма «Укрметекспорт» - договір поставки вугільної продукції від 10.02.2011 р. №10/02-2011; з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» - договір поставки металопродукції від 04.01.2011 р. №100024; з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Промтехнології ВС» - договір постачання продукції виробничо-технічного призначення від 04.01.2011р. №04/01-2011; з ПП «Інтеграль» - договір поставки вугільної продукції від 01.02.2011 р. №01/02-2011; з ТОВ «Компанія Квік Дан» - договір поставки вугільної продукції від 09.03.2011 р. №09/03-2011; з ПП «Ініціатива-Союз-С» - договір поставки вугільної продукції від 11.04.2011 р. №11/04-2011.

Фактичне отримання ТОВ «Шахта «Садова» продукції від вказаних контрагентів-постачальників підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами, протоколами випробування вугілля, посвідченнями про якість вугілля, залізничними квитанціями про приймання вантажу.

Податкові накладні, отримані позивачем від вищезазначених контрагентів, включені до реєстрів отриманих податкових накладних за липень 2010 року, вересень-жовтень 2010 року, грудень 2010 року, січень-вересень 2011 року.

Оплата отриманої продукції підтверджена відповідними банківськими виписками та актами вексельної оплати .

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт виконання ТОВ «Шахта «Садова» та контрагентами-постачальниками зобов'язань за спірними правочинами. Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з вказаними контрагентами за період, що перевірявся, а відтак, вини не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Згідно приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено невідповідність законодавству винесеного податкового повідомлення-рішення від 20.11.2012 р. № 0001542310, вимоги щодо скасування останнього були обґрунтовано задоволені.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Здійснити заміну Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, на її процесуального правонаступника, Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.02.2013 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2013 р. у справі № 812/153/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова Помічник судді (підпис) М.І. Костенко З оригіналом згідно Т. В. Давидовська