Ухвала

від 03.04.2013 по справі 2а/0270/1914/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 року м. Київ К/9991/66110/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

провівши попередній розгляд касаційної скарги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2012 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року у справі за позовом Приватного підприємства «Рембудкомфорт» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2012 року ПП «Рембудкомфорт» звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про анулювання ліцензії.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві № 18-л від 23.12.2011 в частині анулювання ліцензії АВ « 479213, виданої ПП «Рембудкомфорт».

У касаційній скарзі Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що ПП «Рембудкомфорт» відповідно до ліцензії № 479213 серія АВ, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, здійснює господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури.

23.11.2011 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців були внесені зміни щодо місцезнаходження підприємства.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі - Закон № 1775-ІІІ) ліцензіат зобов'язаний переоформити ліцензію у разі зміни місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи - підприємця протягом 10 робочих днів з моменту настання підстав для її переоформлення, шляхом подання заяви про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.

Згідно з пунктом 17 Постанови Кабінету Міністрів України № 1396 від 05.12.2007 року «Про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури» (далі - Постанова № 1396) для переоформлення ліцензії заявник зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дати виникнення підстав для її переоформлення подати органу ліцензування:

- заяву;

- ліцензію, яка підлягає переоформленню;

- виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і копію довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчені нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

15.12.2011 з метою здійснення переоформлення ліцензії ПП «Рембудкомфорт» звернулось до відповідача у визначеному вище порядку.

При перевірці наданих документів відповідачем виявлено порушення вимог пункту 17 Постанови № 1396, а саме - не переоформлено ліцензію протягом 10 робочих днів з дати виникнення підстав для її переоформлення, запропоновано на підставі пункту 21 зазначеної Постанови анулювати ліцензію, про що складено акт № 128/12 від 19.12.2011.

На засіданні ліцензійної комісії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, проведеного 21.12.2011, відповідно до абзацу 12 пункту 21 Постанови вирішено прийняти рішення про анулювання ліцензії вказаному підприємству, про що 23.12.2011 прийнято відповідний наказ № 18-Л, який є предметом спору у справі.

Враховуючи, що з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців змін щодо реєстрації місцезнаходження, підприємство звернулось до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві з відповідними документами для переоформлення ліцензії з порушенням десятиденного строку, судом першої інстанції правильно зазначено про обґрунтованість складання відповідачем відповідного акту.

Разом з тим, приймаючи спірний наказ № 18-л від 23.12.2011 про анулювання ліцензії № 479213 серія АВ, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем не дотримано передбаченого законодавством порядку анулювання ліцензії.

Так, у відповідності до абзацу 9 пункту 21 Постанови № 1396, у редакції на час спірних правовідносин, підставою для анулювання ліцензії є акт про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії.

Зазначена підстава також була визначена у абзаці 8 частини 1 статті 21 Закону.

Однак, згідно Закону України № 1759-VI від 15.12.2009 «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» цей абзац було виключено.

Частиною 2 статті 24 Прикінцевих положень Закону № 1775-ІІІ передбачено, що до приведення законодавства у відповідність із Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Кабінету Міністрів України у місячний строк після набрання чинності зобов'язано привести свої рішення у відповідність з цим Законом.

В порушення визначеного строку Постанова № 1396 приведена у відповідність Закону № 1775 лише 18.01.2012 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 43, згідно якої абзац 9 пункту 21 Постанови № 1396 виключено.

За правилами статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В силу частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, на день винесення оскаржуваного наказу № 18-л від 23.12.2011 про анулювання ліцензії, вищу юридичну силу мав Закон № 1775, у якому на той час була відсутня така підстава для анулювання ліцензії, як акт про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії.

За таких обставин обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про наявність підстав для скасування наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві № 18-л від 23.12.2011.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві відхилити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2012 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: