Постанова

від 05.04.2013 по справі 5006/21/116пд/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.04.2013 р. справа№5006/21/116пд/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойченка К.І. Діброви Г.І., Шевкової Т.А. при секретарі судового засідання за участю представників: Лосич Т.С. від позивача:Ткаченко Є.О. - довіреність від 25.08.2013 року № Н-01/182 Лагутіна Л.В. - довіреність від 16.02.2012 року № Н-01/447 від відповідача :Кінц В.А. - довіреність від 22.01.2013 року №70 Коржуков С.О. - довіреність від 03.04.2013 року №412 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 06.02.2013 року у справі№ 5006/21/116пд/2012 (Суддя: Матюхін В.І.) за позовною заявою Державного підприємства «Донецька залізниця» до відповідачаПублічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Калінінська», м. Горлівка проузгодження пунктів договору В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Донецька залізниця» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про врегулювання розбіжностей за переддоговірним спором, якій виник між сторонами при укладанні договору від 30.10.2012 року №5/93 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Калінінська» при станції Байрак Державного підприємства «Донецька залізниця», щодо редакції пунктів 1 та 14 договору.

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.02.2013 року позовні вимоги Державного підприємства «Донецька залізниця» задоволені частково, пункти 1 та 14 договору №5/93 викладені в наступній редакції: п.1: «Згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить Власнику колії і примикає стрілочним переводом № 121 до колії станції Байрак (скидальний вістряк № 87) і обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є стики рамних рейок стрілочного переводу № 121, що належить Власнику колії»; п.14: «Відстань для нарахування збору за забирання вагонів в обидва кінці 0,913км по коліям Власника колії» та стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Калінінська» на користь Державного підприємства «Донецька залізниця» витрати на часткове відшкодування сум по сплаті судового збору в розмірі 536 грн. 50 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивоване частковою обгрунованістю позовних вимог.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду по даній справі, Державне підприємство «Донецька залізниця» подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить згадане рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, пункти 1 та 14 договору року №5/93 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства «Центальна збагачувальна фабрика «Калінінська» при станції Байрак Державного підприємства «Донецька залізниця» прийняти в редакції позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на те, що суд неповністю з'ясував обставини, які мають значення по справі, та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

Позивач також стверджує, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та зазначає, що в порушення розділу 12 підпункту 1.2. Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України стрілочний перевід №121 неправомірно знаходиться в розпорядженні підприємства Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Калінінська», що є наслідком впливу на безпеку руху та зазначає, що скидальна стрілка №87 не може бути стрілкою примикання під'їзної колії до станціїних колій.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав на її безпідставність та зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнятне з додержанням норм матеріального та процесуального права, та відповідає нормам чинного законодавства.

Представники позивача в судовому засіданні 03.04.2013 року підтримали доводи апеляційної скарги, надали пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати.

Представники відповідача в судовому засіданні 03.04.2013 року заперечували проти доводів апеляційної скарги, надали пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 101 Господарського процессуального Кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково доданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обргунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши правомірність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом № 512/817 від 30.10.2012 року направив відповідачеві примірник договору № 5/93 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Калінінська» при станції Байрак Державного підприємства «Донецька залізниця», виклавши спірні пункти договору в наступній редакції:

1) п.1: «Згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить Власнику колії і примикає стрілочним переводом № 89 до колії № 5 станції Байрак залізниці і обслуговується власним локомотивом.

Межею під'їзної колії є стики рамних рейок стрілочного переводу № 121, що належить Власнику колії»;

2) п.14: «Відстань для нарахування збору за забирання вагонів в обидва кінці - 1 092км, з яких: по коліям Власника колії - 0,913км, по коліях Залізниці - 0,179км».

Відповідач листом від 12.11.2012 року зазначений договір повернув позивачеві з підписаним протоколом розбіжностей, стосовно редакції спірних пунктів 1 та 14 договору №5/93.

Відповідач, не погодившись із запропонованою відповідачем редакцією, наполягав на прийнятті пунктів 1 та 14 договору у наступній редакції:

1) п.1: «Згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить Власнику колії, що примикає до станції Байрак Залізниці з непарної сторони через скидальний вістряк № 87 до колії № 5 станції Байрак Залізниці і обслуговується власним локомотивом»;

Межею під'їзної колії є стики рамних рейок стрілочного переводу № 121, що належить Власнику колії

2) п.14: «Відстань для нарахування збору за забирання вагонів в обидва кінці 0,913км по коліям Власника колії».

20.11.2012 року Державне підприємство «Донецька залізниця» на адресу відповідача направило телеграму щодо розгляду розбіжностей пунктів договору 5/93, призначеного на 22.11.2012 року.

22.11.2012 року сторони не досягли згоди щодо редакції спірних пунктів договору.

Виходячи з приписів ст. 21 Закону України «Про залізничний транспорт» відносини підприємств залізничного транспорту з власниками залізничних під'їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належить до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом залізниць України та укладеними на його основі договорами.

За приписами ст. 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Експлуатація залізничних під'їзних колій, які мають свої локомотиви, повинна здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії і станції примикання.

Виходячи з ст. 6 Статуту Правила перевезення вантажів - це нормативний акт, що конкретизує передбачені цим Статутом положення, які регламентують участь та обов'язки сторін у процесі перевезення вантажів.

Згідно з п.2.1 п.2 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються п.1.4 розділу 3 Правил «Збори за роботи та послуги, пов'язані з перевезенням вантажів» Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги передбачено: «Відстань подачі або забирання вагонів локомотивом залізниці на (з) передавальні(их) колії(ій), розташовані(их) на під'їзній колії, визначається у два кінці від вістряка стрілки примикання під'їзної колії, якщо вона примикає до колії станції».

Таким чином, точкою відліку є вістряк стрілки примикання без визначення належності стрілки під'їзної колії підприємства, якщо під'їзна колія підприємства примикає до колії станції.

Як вбачається з матеріалів справи, вістряк стрілки примикання № 121 під'їзної колії, належної фабриці, яка примикає до колії станції - відрізка споруди, який знаходиться в межах станції Байрак, розташований між стрілками №№ 121 і 89, у тому числі скидальний вістряк № 87, у складі якого є і сполучні колії.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в проекті редакції п. 14 договору позивач зазначив, що відрізок споруди, розташований між стрілками №№ 121 та 89 є колією залізниці.

Зважаючи на те, що запропоновані сторонами у справі редакції спірних пунктів договору частково відповідають приписам Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Калінінська» станції Байрак Державного підприємства «Донецька залізниця», господарський суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що спірні пункти договору підлягають прийняттю в редакції частково, як запропоновані позивачем так і відповідачем.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення господарського суду Донецької області є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця» на рішення господарського суду Донецької області від 06.02.2013 року по справі №5006/21/116пд/2012 - залишити без задоволення.

2) Рішення господарського суду Донецької області від 06.02.2013 року у справі №5006/21/116пд/2012 - залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського Суду України у касаціному порядку через Донецький апеляційного господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І. Бойченко

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова