Рішення

від 02.04.2013 по справі 21/165-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р. справа № 21/165-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Фермерського господарства «Тікич», Київська обл., с. Косяківка

до 1. Сільськогосподарського підприємства «Світанок», Київська обл., с. Косяківка

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Чернівецька обл., м. Чернівці

про стягнення 631 568,30 гривень

за участю представників:

від позивача: Бігуненко В.П. (довіреність від 01.10.2012р.)

від відповідача 1: Якименко І.В. (довіреність №2 від 03.01.2013р.)

від відповідача 2: ОСОБА_4 (договір б/н від 01.04.2013р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.12.2012р. Фермерське господарство «Тікич» (далі-ФГ «Тікич»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського підприємства «Світанок» (далі-СП «Світанок»/відповідач 1) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1./відповідач 2) про стягнення 631 568,30 грн. збитків.

Відповідачі 1, 2 позов не визнали з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву, та просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.12.2012р. порушено провадження у справі №21/165-12 та призначено справу до розгляду на 15.01.2013р.

15.01.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалами господарського суду Київської області від 15.01.2013р. та 29.01.2013р. розгляд даної справи відкладався на 29.01.2013р. та 05.02.2013р. відповідно.

28.01.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшло клопотання про витребування від позивача наступних документів: договору підряду, що укладений між ФГ "Тікич" та підрядником на виконання робіт по десикації соняшника на полі позивача з використанням літака АН 2; відомостей щодо методики та порядку обчислення площі ураження ріпаку, за якими 03.09.2012р. та 10.09.2012р. були складені акти про обстеження посівів озимого ріпаку ФГ "Тікич"; графічних даних із зазначенням на мапі поля №1 ФГ "Тікич" та місць ураження озимого ріпаку. Зазначене клопотання задоволено ухвалою господарського суду Київської області від 29.01.2013р.

Клопотання ж відповідача 2 про витребування від позивача документів, що підтверджують право землекористування останнього земельними ділянками, на яких було здійснено посів озимого ріпаку і соняшника та карти вказаних полів, що надійшло 05.02.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області залишене судом без задоволення з огляду на його необґрунтованість.

Ухвалами господарського суду Київської області від 05.02.2013р. призначено судову експертизу у даній справі, проведення якої доручено Українській лабораторії якості і безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів і природокористування України, а також зупинено провадження у справі до отримання висновків експертів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2013р. провадження у даній справі поновлено та призначено справу до розгляду на 02.04.2013р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до наданих суду пояснень, ФГ «Тікич» було здійснено посів озимого ріпаку на земельній ділянці площею 56,4 га на полі №1, що розташоване у с. Косяківка Київської обл.

27.08.2012р. між СП «Світанок» (далі-замовник) та ФОП ОСОБА_1 (далі-виконавець) укладено договір №41, відповідно до якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе обов'язки провадити роботи по захисту рослин ультрамалооб'ємним методом, згідно плану та карт розміщення посівів культур на площі 238 га протягом серпня 2012 року.

Протягом 26.08.2012р.-31.08.2012р. на виконання умов вказаного договору, ФОП ОСОБА_1 були проведені роботи з десикації кукурудзи на полі СП «Світанок», яке межує із полем посівів озимого ріпаку ФГ «Тікич».

03.09.2012р. комісією у складі: голови ФГ «Тікич», голови Косяківської сільської ради, заступника директора СП «Світанок», найманого ФОП ОСОБА_1 пілота, проведено обстеження посівів озимого ріпаку ФГ «Тікич», за результатами якого було встановлено пошкодження посівів озимого ріпаку на орієнтовній площі 10 га зі сторони посівів кукурудзи СП «Світанок», на яких 31.08.2012р. проводилась десикація препаратом (діюча речовина - гліфосат).

Враховуючи, що повна загибель від дії препарату наступає через 10-14 днів, комісією було рекомендовано провести повторне обстеження посівів озимого ріпаку на полі №1 - 10.09.2012р. і встановити площу та ступінь пошкодження посівів, а також вирішити питання проведення лабораторного дослідження вказаних посівів. Вказані обставини та висновки викладені у акті про обстеження від 03.09.2012р., який підписаний членами комісії.

10.09.2012р. комісією у складі: голови ФГ «Тікич», голови Косяківської сільської ради, заступника директора, юриста, головного агронома та обліковця СП «Світанок», було проведено повторне обстеження посівів озимого ріпаку ФГ «Тікич», за результатами якого було виявлено пошкодження посівів озимого ріпаку на площі 40 га: з них на площі 20 га густота рослин становить 20 шт. на метр квадратний, фаза розвитку рослин - сім'ядолі, перша пара справжніх листочків; на площі 20 га густота рослин становить до 10 шт. на метр квадратний, фаза розвитку рослин - сім'ядолі, перша пара справжніх листочків. Пошкодження носить вибірковий характер. На площі 16,4 га пошкоджень не виявлено, густота рослин становить в середньому 51 шт. на метр квадратний, фаза розвитку рослин - дві пари справжніх листочків, вихід третьої пари. Вказані обставини та висновки викладені у акті про обстеження від 10.09.2012р., який підписаний членами комісії.

02.10.2012р. на замовлення ФГ «Тікич» Інститутом екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя проведено випробування визначення вмісту гліфосату в рослинах ріпаку ФГ «Тікич», кукурудзи СП «Світанок» та ґрунту ріпакового та кукурудзяного полів, за результатами яких у відібраних зразках вказаних об'єктів дослідження було виявлено залишкову кількість гліфосату - діючої речовини пестицидів, що використовується в якості десикантів. Зазначені висновки оформлені протоколом випробування ДП «Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя» №34 від 02.10.2012р. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Посилаючись на те, що внаслідок незабезпечення відповідачем 1, як замовником, та відповідачем 2, як виконавцем, безпечного оброблення пестицидами поля кукурудзи СП «Світанок», яке межує із полем посівів озимого ріпаку ФГ «Тікич», відбулось потрапляння використаних пестицидів на посіви озимого ріпаку ФГ «Тікич» і, як наслідок пошкодження посівів, позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів 1, 2 - 631 568,30 грн. збитків з підстав ст.ст. 1166, 1172, 1187 Цивільного кодексу України та ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Згідно наданого суду розрахунку, розмір заявлених до стягнення збитків складається із вартості пошкоджених посівів озимого ріпаку площею 40 га - 70 328,44 грн., додаткових витрат позивача - 17 639,86 грн., понесених у зв'язку з оплатою вартості лабораторних досліджень та обробітком земельної ділянки площею 40 га, та 543 600,00 грн. неодержаного прибутку (втраченої вигоди) від реалізації пошкодженого посіву.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Приписами статей 1166, 1187, 22 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтями 224, 225 Господарського кодексу України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди та її розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.12.2012р. у справі справа № 19/5005/4244/2012.

Так, в обґрунтування заявленої позовної вимоги позивач посилається на те, що у зв'язку з потраплянням на посіви озимого ріпаку ФГ «Тікич» пестицидів, якими оброблялось суміжне поле кукурудзи СП «Світанок», вказаний посів був частково пошкоджений, що завдало позивачу, як власнику посіву, значних збитків.

У відповідності до статті 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

З метою встановлення причини враження посівів озимого ріпаку ФГ «Тікич» та визначення фактичної площі такого враження, судом було призначено судову експертизу у даній справі, проведення якої доручено Українській лабораторії якості і безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів і природокористування України.

При визначенні експертної установи, якій буде доручено проведення судової експертизи, судом були враховані положення ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», якою встановлено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, що спростовує посилання позивача на відсутність у Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарної-санітарної експертизи повноважень для проведення необхідної у даній справі експертизи. До того ж, частиною 4 вищезазначеної статті встановлено, що для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.

У відповідності до листа Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів і природокористування України №0071 від 11.03.2013р., оскільки період напіврозпаду гліфосату становить 14-146 діб, тому проведення експертизи з винесених судом питань можливе лише за наявності рослин на полі у найближчі після обробок строки, тобто об'єктивні та беззаперечні відповіді на поставлені запитання могли (чи повинні були) бути надані лише у 2012 році.

Натомість, аналіз наданої експертній установі документації, що міститься в матеріалах даної справи, зокрема, актів обстеження посівів озимого ріпаку ФГ «Тікич» від 03.09.2012р., 10.09.2012р., карт полів з позначення ушкоджених посівів та протоколу випробувань №34 від 02.10.2012р., свідчить про ймовірність загибелі рослин ріпаку від десиканта з діючою речовиною гліфосат, хоча також і не виключає можливості впливу на рослини інших пошкоджуючих факторів.

До того ж, покладені в основу заперечень проти позову висновки акта дослідження, складеного кандидатом біологічних наук ОСОБА_5. та Доктором біологічних наук ОСОБА_6. за результатами обстеження посівів озимого ріпаку ФГ «Тікич» від 08.01.2013р., про те, що причиною часткової загибелі рослин озимого ріпаку у 2012 році є масове заселення ґрунту та кореневої системи ріпаку буряковою нематодою, внаслідок постійного порушення структури ротації сільськогосподарських культур на даному полі та підвищення в сівозміні відсотку культур господарів нематоди, на думку експертів, не виключають можливості знищення рослин від дії гліфосату.

Посилання ж Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів і природокористування України №0071 від 11.03.2013р. на можливість надання більш об'єктивного висновку у даній справі у разі надання коментарів спеціалістів, які виїжджали на спірне поле 03.10.2012р., 10.09.2012р., а також коментарів районної екологічної інспекції та Департаменту екологічної безпеки та дозвільної системи Міністерства екології та природних ресурсів України щодо правил проведення авіаційних обробок судом визнаються необґрунтованими з огляду на те, що об'єктом досліджень у даній справі є саме пошкоджені посіви ріпаку озимого, а не відповідні коментарі з цього питання.

За таких обставин, неможливість проведення експертних досліджень з питань, що входять до предмета доказування у даній справі та потребують спеціальних знань, унеможливлює встановлення судом причини часткової загибелі посівів озимого ріпаку ФГ «Тікич», як частини елементу складу правопорушення, що тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків, а саме: протиправної дії/бездіяльності.

Крім того, у відповідності до п. 66 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», висновки спеціалістів з відповідних питань, надані ними поза процесуальними межами, не є експертними, а тому не можуть бути прийняті судом як висновки експертів. Вони оцінюються господарським судом за загальними правилами статей 36 і 43 ГПК поряд з іншими доказами у справі.

З огляду наведеного, покладений в основу обґрунтування позовних вимог протокол випробувань №34 від 02.10.2012р. ДП «Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя» не є належним та допустимим доказом причини часткової загибелі посівів озимого ріпаку ФГ «Тікич» у розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки відбір зразків об'єктів дослідження за вказаним протоколом був здійснений за відсутності представників відповідачів.

Посилання ж позивача на акти обстеження посівів озимого ріпаку ФГ «Тікич», від 03.09.2012р. та 10.09.2012р., як на докази, що підтверджують факт пошкодження посівів озимого ріпаку саме внаслідок потрапляння на них пестицидів, які використовувались в процесі оброблення відповідачем 2 суміжного та належного відповідачу 1 поля, судом оцінюють критично, оскільки вказаними актами не встановлено обставин, за яких відбулось пошкодження посівів та причин такого пошкодження, як і не надано суду доказів наявності в осіб, якими були підписані ці акти відповідних повноважень. До того ж, акт обстеження від 10.09.2012р. був складений без участі представника відповідача 1.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань позивача на протиправність дій/бездіяльності відповідачів 1, 2, які полягають у незабезпеченні останніми безпечного оброблення пестицидами поля кукурудзи СП «Світанок», яке межує із полем посівів озимого ріпаку ФГ «Тікич», що призвело до часткової загибелі посівів озимого ріпаку ФГ «Тікич» з огляду на недоведеність вказаних посилань належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України.

За таких обставин, недоведеність позивачем протиправної поведінки відповідачів 1, 2 спростовує посилання позивача на завдання саме відповідачами 1, 2 останньому 631 568,30 грн. збитків, і, як наслідок, свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідачів та збитками.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи недоведеність позивачем наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків в порядку ст. 1166 ЦК України, суд дійшов висновку, що вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів 631 568,30 грн. збитків, завданих внаслідок потрапляння на посіви озимого ріпаку ФГ «Тікич» пестицидів, які використовувались в процесі оброблення відповідачем 2 суміжного та належного відповідачу 1 поля є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.09.2012р. у справі справа №5/100-11.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмові у позові покладаються судом на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 22, 1166, 1187 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 04.04.2013р.

Суддя В.А. Ярема