Постанова

від 03.04.2013 по справі 8/84/2012/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року Справа № 8/84/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Василишин А.Р. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників:

позивача: Ткаченко Р.Ю.

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Вінницької області від 08.02.2013 р. у справі № 8/84/2012/5003 (суддя Грабик В.В.)

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Приватного підприємства "Озуріт"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ :

Позивач Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до приватного підприємства "Озуріт" про стягнення 17 166,48 грн. заборгованості за поставлений природний газ, пені в сумі 1 295,04 грн., штрафу в сумі 1 201,65 грн., інфляційних втрат в сумі 1 029,99 грн., 3 % річних в сумі 1 016,32 грн. /а.с.2-5/.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 08.02.2013 року у справі № 8/84/2012/5003 (суддя Грабик В.В.) в позові Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до приватного підприємства "Озуріт" про стягнення коштів відмовлено /а.с.65-67/.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 08.02.2013 року у справі № 8/84/2012/5003 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити /а.с.78-79/.

В обгрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- при прийнятті рішення місцевий господарський суд порушив ст.ст.525, 526, 599, 625, 629, 692, 712 ЦК України, 173-175 ГК України, ст.18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», част.2 постанови КМ України від 27.12.2001 року № 1729 «Про забезпечення споживасчів природним газом» та ст.ст. 4-2, 43, 83, 84 ГПК України;

- 05.02.2013 року ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" подав пояснення, в яких зазначалося, що при укладенні договору № Вк-09-439 та в додаткових угодах, сторонами допущено технічну помилку щодо дати їх укладення, а саме: 07.01.2010 року та 01.12.2009 року замість 28.12.2009р. При цьому, дані пояснення не є заявою про зміну підстав позову;

- з 01.12.2009 року ліцензіатом, який мав право провадити господарську діяльність з розподілу природного і нафтового газу та з постачання природного газу за регульованим тарифом на території Вінницької області було ДП «Нафтогазмережі», правонаступником якого є ДК "Газ України";

- заборгованість за поставлений та протранспортований природний газ виникла у ПП «Озуріт» лише за договором № Вк-09-439.

Таким чином, на думку апелянта, правові підстави для відмови в задоволенні позову відсутні; просить рішення господарського суду Вінницької області від 08.02.2013 року у справі № 8/84/2012/5003 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Вінницької області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /а.с.94-96/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Василишин А.Р., суддя Грязнов В.В. та призначено розгляд справи на 03.04.2013 року /а.с.77/.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року внесено зміни до складу колегії, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Василишин А.Р., суддя Юрчук М.І. в зв'язку із неможливістю прийняти участь у розгляді даної справи судді Грязнова В.В. через участь в судових засіданнях в складі колегій суддів по інших справах та відповідно до затверджених складів колегій /а.с.98/.

03 квітня 2013 року в судовому засіданні позивач повністю підтримав вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні 03 квітня 2013 року не забезпечив; про причини неявки суд не повідомив. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи /а.с.93/.

Поскільки ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст.101 ГПК України , у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід слід відмовити, а рішення господарськогосуду Вінницької області залишити без змін, з огляду на таке.

Згідно п.1.2 статуту ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" компанія є правонаступником реорганізованого ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" /а.с.23-26/.

28.12.2009 року між ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" та ПП "Озуріт" було укладено договір № Вк-09-439 на постачання та транспортування природного газу (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого ДК "Газ України" (надалі - постачальник, позивач, апелянт) зобов'язувався поставити ПП "Озуріт" (надалі - споживач, відповідач) в 2010 році природний газ, а споживач зобов'язувався прийняти та оплатити газ, послуги з його постачання та транспортування на умовах даного договору /а.с.9 -15/.

01.02.2010 року між ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" та ПП "Озуріт" укладено додаткову угоду до договору № Вк-09-439 від 07.01.2010 року , п. 4.1 якої встановлено тариф на транспортування газу в розмірі 119, 64 грн. Відповідно до п.4.3 додаткової угоди, основний договір діє в частині транспортування природного газу з 01.12.2009 року до 31.12.2010 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з постачання та транспортування - до їх повного здійснення /а.с.16/.

01.12.2009 року між ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" та ПП "Озуріт" укладено додаткову угоду до договору № Вк-09-439 від 01.12.2009 року , п.1 якої сторони визначили що постачальник зобов'язується поставити споживачу в 2010 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ, послуги по його постачанню та транспортуванню на умовах даного договору. Відповідно до п.3 додаткової угоди, вартість 1000 м. куб газу ставновить 2 646, 7860 грн. /а.с.17/.

Матеріали справи містять підписану тільки ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" додаткову угоду без дати до договору № Вк-09-439 від 01.12.2009 року , п.4.1 якої передбачалося встановити тариф за транспортування газу в розмірі 144,24грн. та строк дії договору в частині поставки газу з 01.12.2009р. до 31.01.2010р., а в частині транспортування газу з 01.12.2009р. по 31.03.2010р. /а.с.18/.

Згідно акту №НГ-В000569 від 31.12.2009 р., підписаного та скріпленого печатками сторін, ДП "Нафтогазмережі" поставило ПП "Озуріт" за період з 01.12.2009 р. по 31.12.2009 р. згідно договору № Вк-09-439 від 01.12.2009 року , природний газ в об'ємі 5 097 м. куб. /а.с.19/.

Згідно акту № НГ-В000624 від 28.01.2010 року, підписаного та скріпленого печатками сторін, ДП "Нафтогазмережі" поставлено ПП "Озуріт" за період з 01.01.2010р. по 31.01.2010р. згідно договору № Вк-09-439 від 01.12.2009 року природний газ в об'ємі 6 738 м.куб /а.с.20/.

Згідно акту № НГ-В001892 від 26.02.2010 року, складеного ДП "Нафтогазмережі", ТзОВ "Газторг Україна" поставило ПП "Озуріт" за період з 01.02.2010 року по 28.02.2010 року згідно договору № Вк-09-439тр від 07.01.2010 року природний газ в об'ємі 6 126 м.куб. Акт підписано ДП "Нафтогазмережі" і ПП "Озуріт" та скріплено їх печатками /а.с.21/.

Згідно акту № НГ-В002834 від 29.03.2010 року, складеного ДП "Нафтогазмережі", ТзОВ "Газторг Україна" поставило ПП "Озуріт" за період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року згідно договору № Вк-09-439тр від 07.01.2010 року природний газ в об'ємі 6 301 м.куб. Акт підписано ДП "Нафтогазмережі" і ПП "Озуріт" та скріплено їх печатками /а.с.22/.

18 березня 2010 року ПП "Озуріт" здійснено оплату ДП "Нафтогазмереж" поставленого природного газу у сумі 15800,00 грн. згідно рахунку № НГ-В000868 від 28.01.2010р., що підтверджується платіжним дорученням від 18.03.2010р. № 50. При цьому, з пояснення ПП "Озуріт" вбачається відсутність можливості надати до суду рахунок № НГ-В000868 від 28.01.2010р. у зв'язку з неналежним забезпеченням ведення та зберігання бухгалтерської документації на підприємстві /а.с.50, 51/.

Згідно довідки щодо стану заборгованості та розрахунку боргу, підписаних та скріплених печатками позивача ДК "Газ України", заборгованість ПП "Озуріт" за договором від 28.12.2009 року № Вк-09-439 , укладеним з ДП "Нафтогазмережі", станом на 30.11.2010 року та 31.10.2012 року становить 17 166,48 грн. /а.с.28-31/.

Відповідно до акту звіряння розрахунків від 31.10.2012р., підписаним позивачем ДК "Газ України"та скріпленим його печаткою , заборгованість у сумі 17166,48 грн. складається із сум боргу за договором № Вк-09-439 (15524,72 грн.) та № Вк-09-439тр (1641,76 грн.) /аюсю29/.

Зазначені дії ПП "Озуріт" по неоплаті поставленого природного газу слугували підставою для звернення ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до суду з позовом про стягнення заборгованості у сумі 17 166,48 грн. за договором № Вк-09-439 на постачання та транспортування природного газу.

При прийнятті рішення колегія суддів виходила з такого.

Між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договору поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 ЦК України, одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Підставою позову є обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення (постанова Вищого господарського суду України від 21.01.2010 року у справі № 39/71).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, 01.12.2009 року між ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" в особі Вінницької філії та ПП "Озуріт" був укладений договір на постачання та транспортування природного газу № Вк-09-439 . Постачальник свої зобов'язання згідно даного договору виконав, передавши споживачу в грудні 2009 року та січні-березні 2010 року природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі. На момент звернення з позовом до суду, сума основного боргу відповідача перед позивачем становила 17 166,48 грн. Наявність простроченої заборгованості є підставою для нарахування та стягнення з відповідача пені, 3 % річних,штрафу, інфляційних нарахувань.

Тобто позивач, звертаючись до суду за захистом порушеного права, підставою позову визначив невиконання відповідачем зобов'язань за договором на постачання та транспортування газу саме від 01.12.2009 року № Вк-09-439 . На підтвердження обгрунтованості заявлених вимог, останнім надано суду додаткові угоди до договору від 01.12.2009 року № Вк-09-439 та акти прийому-передачі газу в яких теж міститься посилання на даний договір.

Відповідно до част.4 ст. 22 ГПК України, позивач до початку розгляду справи по суті має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Місцевим господарським судом розгляд справи по суті розпочато в судовому засіданні 27 грудня 2012 року, що підтверджується протоколом судового засідання від 27.12.2012р. /а.с.43/.

05.02.2013 року позивачем в судовому засіданні подані письмові пояснення від 04.02.2013 року № 31/10-571 в яких фактично заявлено про зміну підстав позову, а саме вказано, що правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з укладенням та подальшим виконанням договору на постачання та транспортування газу від 28.12.2009р. № Вк-09-439 .

Поскільки вказана заява про зміну підстави позову подана позивачем 05.02.2013р. після початку розгляду справи по суті 27.12.2012р., то враховуючи норми ст.22 ГПК України та п.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р. № 6, зазначена заява правомірно не прийнята місцевим господарським судом до розгляду.

Позивач в доповненні до апеляційної скарги вказує на те, що між ДП "Нафтогазмережі" та ПП "Озуріт" було укладено лише договір на постачання та транспортування природного газу від 28.12.2009р. № Вк-09-439, інших договорів не укладалося, в тому числі і договорів від 01.12.2009р. № Вк-09-439 та від 07.01.2010р. № Вк-09-439тр, які зазначені в актах подачі-прийому та реалізації газу в якості підстави отримання газу.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про не доведення позивачем підстави заявлених у позові вимог - договору від 01.12.2009р. № Вк-09-439 та заперечення факту існування цього договору, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 08.02.13 р. у справі № 8/84/2012/5003 залишити без змін, апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 8/84/2012/5003 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.