Постанова

від 13.11.2013 по справі 8/84/2012/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2013 р. Справа №8/84/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Бригинець Л.М. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Дика А.І.

За участю представників:

позивача - Мицько Р.М. (довіреність №273/10 від 14.12.2012 року)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства "Озуріт" на рішення господарського суду Вінницької області від 18.09.2013 року у справі №8/84/2012/5003

Позивач: Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

Відповідач: Приватне підприємство "Озуріт"

про стягнення коштів

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області №8/84/2012/5003 від 18.09.2013 року (суддя Мельник П.А.) позов задоволено, стягнуто з Приватного підприємства "Озуріт" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - 17 166,48 грн. заборгованості за поставлений природний газ, пені в сумі 1295,04 грн., штрафу в сумі 1201,65 грн., інфляційних втрат в сумі 1029,99 грн., три відсотки річних в сумі 1016,32 грн. та 1609,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду Вінницької області мотивоване тим, що відповідач не подав до суду жодних належних доказів в спростування позовних вимог, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму заборгованості за поставлений газ.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Озуріт" оскаржило його в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі відповідач просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апелянт посилається на те, що судом допущено порушення норм процесуального права та на те, що суд не надав оцінки тому, що додаткові угоди не відносяться до основного Договору Вк-09-439 від 28.12.2009 року.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №8/84/2012/5003 від 21.10.2013 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства "Озуріт" на рішення господарського суду Вінницької області від 18.09.2013 року у справі №8/84/2012/5003.

Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, заслухала присутнього представника позивача, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 18.09.2013 року у справі №8/84/2012/5003 без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позов обґрунтовано тим, що на виконання укладеного 01.12.2009р. між ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" в особі Вінницької філії (постачальник) та ПП "Озуріт" (споживач) договору на постачання та транспортування природного газу №Вк-09-439, постачальник свої зобов"язання згідно даного договору виконав, передавши споживачу в грудні 2009 року та січні-березні 2010 року природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі. На момент звернення з позовом до суду, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 17 166,48 грн. В зв'яку з наявністю простроченої заборгованості наявні підстави для стягнення з відповідача пені в сумі 1 295,04грн. за період з 22.05.2012 року по 22.11.2012 року (184 дні); 7% штрафу з простроченої суми, що становить 1 201,65 грн., інфляційних нарахувань за період з грудня 2010 року по квітень 2012 року в сумі 1029,99 грн., 3% річних за період з 01.12.2010 року по 22.11.2012 року в сумі 1 016,32 грн. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Рішенням господарського суду Вінницької області №8/84/2012/5003 від 08.02.2013 року (залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 року) відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України №8/84/2012/5003 від 03.06.2013 року касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено частково; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 року та рішення господарського суду Вінницької області від 08.02.2013 року у справі №8/84/2012/5003 скасовано; справу №8/84/2012/5003 передано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

При новому розгляді справи, господарським судом першої інстанції встановлено наступне.

28.12.2009 року між ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України", правонаступником якого є ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", згідно п.1.2. статуту та ПП "Озуріт" було укладено договір №Вк-09-439 від 28.12.2009 року на постачання та транспортування природного газу.

01.02.2010 року між ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" та ПП "Озуріт" укладено додаткову угоду до договору №Вк-09-439 від 07.01.2010 року. Додатковою угодою встановлено тариф на транспортування газу в розмірі 119,64грн. та визначено, що основний договір діє в частині транспортування природного газу з 01.12.2009 року до 31.12.2010 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з постачання та транспортування - до їх повного здійснення.

01.12.2009 року між ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" та ПП "Озуріт" укладено додаткову угоду до договору №Вк-09-439 від 01.12.2009 року. Додатковою угодою сторони визначили що постачальник зобов'язується поставити споживачу в 2010 року природний газ а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ, послуги по його постачанню та транспортуванню на умовах даного договору. Сторони погодили вартість 1000 м.куб. газу в сумі 2 646,7860 грн. в тому рахунку й за послуги транспортування, а також норми постачання газу на 2010 року.

Згідно акту №НГ-В000569 від 31.12.2009 року ДП "Нафтогазмережі" поставлено ПП "Озуріт" за період з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року згідно договору №Вк-09-439 від 01.12.2009р. природного газу в об"ємі 5 097 м.куб. Акт підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Згідно акту №НГ-В000624 від 28.01.2010 року ДП "Нафтогазмережі" поставлено ПП "Озуріт" за період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року згідно договору №Вк-09-439 від 01.12.2009 року природного газу в об'ємі 6 738 м.куб. Акт підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Згідно акту №НГ-В001892 від 26.02.2010 року, складеного ДП "Нафтогазмережі", ТОВ Газторг Україна поставило ПП "Озуріт" за період з 01.02.2010 року по 28.02.2010 року згідно договору №Вк-09-439тр від 07.01.2010 року природного газу в об'ємі 6 126 м.куб.. Акт підписаний представниками ДП "Нафтогазмережі" та ПП "Озуріт" та скріплений їх печатками.

Згідно акту №НГ-В002834 від 29.03.2010 року, складеного ДП "Нафтогазмережі", ТОВ Газторг Україна поставило ПП "Озуріт" за період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року згідно договору №Вк-09-439тр від 07.01.2010 року природного газу в об'ємі 6 301 м.куб.. Акт підписаний представниками ДП "Нафтогазмережі" та ПП "Озуріт" та скріплений їх печатками без зауважень.

Сторони домовились, що тариф на транспортування змінюється нормативними актами уповноважених органів і є обов'язковим для сторін за даним Договором з моменту введення їх в дію (додаткова угода від 01.02.2010 року)

Відповідно до додаткової угоди №1 Договору №Вк-09-439 граничний рівень ціни на природний газ становить 2020,25 грн. за 1000 м.кубічних без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2% - 40,4050 грн.;

- тариф на постачання природного газу - 23,00 грн.;

- тариф на транспортування природного газу розподільчими мережами - 99,70 грн.;

- тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 22,30 грн.;

- податок на додану вартість - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу 2205,6550 грн., крім того ПДВ - 441,1310 грн., всього з ПДВ - 2646,7860 грн.

Таким чином, вартість поставленого природного газу в грудні 2009 року склала: 5097м3 газу * 2646,7860 грн. = 13490,68 грн.

Вартість поставленого природного газу в січні 2010 року становить: 6738 м3 газу * 2646,7860 грн. = 17834,04 грн.

Національною комісією регулювання електроенергетики України було затверджено постанову від 13.01.2010 року №12 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу вугільних родовищ". Відповідно до пункту 2.2. вказаної постанови було встановлено, що ліцензіат не має права провадити господарську діяльність з постачання газу за нерегульованим тарифом на території провадження ним господарської діяльності з розподілу газу та постачання газу за регульованим тарифом.

ДП "Нафтогазмережі" на протязі лютого та березня 2010 року здійснювалось лише транспортування природного газу розподільчими мережами, відтак, в актах подачі-прийому та реалізації природного газу за лютий та березень 2010 року вказано постачальника - ТОВ "Газторг України".

Постановою НКРЕ від 01.12.2009 року №1376 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕ та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕ від 07.08.2008 №936" встановлено, для ДП "НАФТОГАЗМЕРЕЖІ" тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами на рівні "99,70" грн. (без ПДВ) за 1000 м., всього 119,64 грн..

Таким чином, вартість послуг з транспортування газу в лютому 2010 року склала: 6126 м3 газу * 119,64 грн. = 732,91 грн.

Постановою НКРЕ від 01 березня 2010 року №195 "Про відновлення дії Постанови НКРЕ від 07.08.2008 №936 та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕ від 01.12.2009 року №1376" установлено, що тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ДП "НАФТОГАЗМЕРЕЖІ" діють згідно з постановою НКРЕ від 07.08.2008 №977, зі змінами, внесеними постановою НКРЕ від 31.08.2009 №997. Визнано такою, що втратила чинність постанову НКРЕ від 01.12.09 №1376. Встановлено, що з 1 березня 2010 року тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами в розмірі 120,20 грн. за 1000 куб.м. (без урахування ПДВ), всього з ПДВ 144,24 грн.

Таким чином, вартість послуг з транспортування газу в березні 2010 року склала: 6301 м3 газу * 144,24 грн. = 908,85 грн.

Місцевим господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що всього Позивачем надано послуг з постачання та транспортування природного газу розподільними трубопроводами на загальну суму 32 966,48 грн..

Відповідно до вимог п.5.1. Договору споживач не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100% вартості послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, який запланований для транспортування (згідно з п.1.2. Договору) згідно виставлено рахунку.

В разі перебору обсягів газу понад попередньо оплачених, остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа наступного за звітним місяця (п.6.2.).

На виконання п.5.1. Договору відповідачем проведено розрахунки за надані послуги з транспортування газу на суму 15 800,00 грн..

Згідно розрахунку боргу та довідки ДК "Газ України" заборгованість ПП "Озуріт" за договором від 28.12.2009 року №Вк-09-439, укладеним з ДП "Нафтогазмережі", станом на 30.11.2010 року та 31.10.2012 року становить 17 166,48 грн. (32 966,48 грн. - 15 800,00 грн.).

Рішенням господарського суду Вінницької області №8/84/2012/5003 від 18.09.2013 року позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено в повному обсязі.

З такими висновками господарського суду першої інстанції погоджується судова колегія апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

А тому, враховуючи, що відповідачем не подано доказів погашення боргу в сумі 17166,48 грн.. Позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та правомірними.

Також, судова колегія погоджується з підставністю задоволення позовних вимог в частині 1295,04 грн. - пені за період з 22.05.2012 року по 22.11.2012 року; 1201,65 грн. - 7% штрафу; 1029,99 грн. - інфляційних втрат за період з грудня 2010 року по квітень 2012 року та 1016,32 грн. - 3% річних за період з 01.12.2010 року по 22.11.2012 року враховуючи наступне.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 6.1 договору в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ, послуги з постачання та транспортування у строки, зазначені у п.5.2. даного договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. За прострочення понад тридцять календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми заборгованості. Неустойка нараховується постачальником протягом 6 місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Згідно п.9.6. Договору сторони обумовили, що строк позовної давності по даному Договору щодо стягнення боргу за газ, послуги з транспортування та стягнення неустойки встановлюються тривалістю у 10 років.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 18.09.2013 року у справі №8/84/2012/5003 - залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства "Озуріт" на рішення господарського суду Вінницької області від 18.09.2013 року у справі №8/84/2012/5003 - залишити без задоволення.

2. Справу №8/84/2012/5003 повернути до господарського суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Бригинець Л.М.

Суддя Огороднік К.М.