Рішення

від 18.09.2013 по справі 8/84/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 вересня 2013 р. Справа № 8/84/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А. , при секретарі судового засідання Віннік О.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)

до : Приватного підприємства "Озуріт" (21001, м. Вінниця, проспект Коцюбинського,34)

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

позивача: Мацегорін А.О.- за довіреністю;

відповідача: не з''явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді господарського суду Вінницької області Грабика В.В. перебувала справа №8/84/2012/5003 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до приватного підприємства "Озуріт" про стягнення 17166,48 грн. заборгованості за поставлений природний газ, пені в сумі 1295,04 грн., штрафу в сумі 1201,65 грн., інфляційних втрат в сумі 1029,99 грн., три % річних в сумі 1016, 32 грн. та судових витрат.

Позов обгрунтовано тим, що на виконання укладеного 01.12.2009р. між ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" в особі Вінницької філії (постачальник) та ПП "Озуріт" (споживач) договору на постачання та транспортування природного газу №Вк-09-439, постачальник свої зобов"язання згідно даного договору виконав, передавши споживачу в грудні 2009р. та січні-березні 2010р. природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі. На момент звернення з позовом до суду, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 17 166,48 грн. В зв"яку з наявністю простроченої заборгованості наявні підстави для стягнення з відповідача пені в сумі 1 295,04грн. за період з 22.05.2012р. по 22.11.2012р. (184 дні); 7% штрафу з простроченої суми, що становить 1 201,65 грн., інфляційних нарахувань за період з грудня 2010р. по квітень 2012р. в сумі 1029,99 грн., 3% річних за період з 01.12.2010р. по 22.11.2012р. в сумі 1 016,32 грн. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

За наслідками розгляду вказаної справи 08 лютого 2013 року прийнято рішення, яке в подальшому було оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

09.07.2013 року до господарського суду Вінницької області повернулась справа №8/84/2012/5003 після її перегляду Вищим господарським судом України.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2013 року касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено частково; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 р. та рішення господарського суду Вінницької області від 08.02.2013 р. у справі №8/84/2012/5003 скасовано; справу № 8/84/2012/5003 передано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Розпорядженням керівника апарату суду від 09.07.13 р. здійснено повторний автоматичний розподіл та передано справу на розгляд судді Мельнику П.А.

Ухвалою суду від 10.07.13 р. справу № 8/84/2012/5003 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 04.09.13 р.

Ухвалою суду від 04.09.13 р. в зв''язку з неявкою в судове засідання представника позивача розгляд справи відкладено до 18.09.13 р. та продовжено строк розгляду справи, в порядку ст.69 ГПК України на 15 днів.

13.09.13р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява (вх.№ 08-46/10955/13 від 13.09.13 р.) про зміну підстав позову, з якої вбачається, що правовідносини між сторонами виникли у зв"язку з укладенням та подальшим виконанням договору на постачання та транспортування газу від 28.12.2009р. №Вк-09-439. Разом з тим, при укладенні договору №Вк-09-439 від 28.12.11 в додаткових угодах та в актах подачі - прийому та реалізації природного газу, сторонами було допущено технічну помилку та помилково вказано дати укладення - 07.01.10 та 01.12.09. Просить враховувати даний факт при розгляді матеріалів справи.

В порядку ст.22 ГПК України дане клопотання судом приймається, як таке, яке не суперечить матеріалам справи, інтересам сторін та чинному законодавству.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовільнити з урахуванням поданої до суду заяви про зміну підстав позову.

Представник відповідача в судове засідання не з''явився, причини неявки суду не повідомив. З наданих усних пояснень в попередньому судовому засіданні пояснила, що ПП "Озуріт" отримало за період з грудня 2009р. по лютий 2010р. газ на суму 15 800 грн. та оплатило його на підставі рахунку від 28.01.2010р., що стверджується платіжним дорученням №50 від 18.03.2010р. З лютого 2010р. поставок газу від ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" не було. Акти долучені позивачем до позову містять посилання на договір від 01.12.2009р., але такого договору не існує. За актами за лютий та березень 2010р. постачальником газу зазначено ТОВ Газторг Україна , відносини з яким не стосуються сторін спору.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

28.12.2009р. між ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України", правонаступником якого є ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", згідно п.1.2. статуту та ПП "Озуріт" було укладено договір №Вк-09-439 від 28.12.2009р. на постачання та транспортування природного газу.

01.02.2010р. між ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" та ПП "Озуріт" укладено додаткову угоду до договору №Вк-09-439 від 07.01.2010р. Додатковою угодою встановлено тариф на транспортування газу в розмірі 119,64грн. та визначено , що основний договір діє в частині транспортування природного газу з 01.12.2009р. до 31.12.2010р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з постачання та транспортування - до їх повного здійснення.

01.12.2009р. між ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" та ПП "Озуріт" укладено додаткову угоду до договору №Вк-09-439 від 01.12.2009р. Додатковою угодою сторони визначили що постачальник зобов"язується поставити споживачу в 2010р. природний газ а споживач зобов"язується прийняти та оплатити газ, послуги по його постачанню та транспортуванню на умовах даного договору. Сторони погодили вартість 1000 м. куб. газу в сумі 2 646,7860грн. в тому рахунку й за послуги транспортування, а також норми постачання газу на 2010р.

Згідно акту №НГ-В000569 від 31.12.2009р. ДП "Нафтогазмережі" поставлено ПП "Озуріт" за період з 01.12.2009р. по 31.12.2009р. згідно договору №Вк-09-439 від 01.12.2009р. природного газу в об"ємі 5 097 м.куб. Акт підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Згідно акту №НГ-В000624 від 28.01.2010р. ДП "Нафтогазмережі" поставлено ПП "Озуріт" за період з 01.01.2010р. по 31.01.2010р. згідно договору №Вк-09-439 від 01.12.2009р. природного газу в об"ємі 6 738 м.куб. Акт підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Згідно акту №НГ-В001892 від 26.02.2010р., складеного ДП "Нафтогазмережі", ТОВ Газторг Україна поставило ПП "Озуріт" за період з 01.02.2010р. по 28.02.2010р. згідно договору №Вк-09-439тр від 07.01.2010р. природного газу в об"ємі 6 126 м.куб.. Акт підписаний представниками ДП "Нафтогазмережі" та ПП "Озуріт" та скріплений їх печатками.

Згідно акту №НГ-В002834 від 29.03.2010р., складеного ДП "Нафтогазмережі", ТОВ Газторг Україна поставило ПП "Озуріт" за період з 01.03.2010р. по 31.03.2010р. згідно договору №Вк-09-439тр від 07.01.2010р. природного газу в об"ємі 6 301 м.куб.. Акт підписаний представниками ДП "Нафтогазмережі" та ПП "Озуріт" та скріплений їх печатками бе зауважень.

Сторони домовились, що тариф на транспортування змінюється нормативними актами уповноважених органів і є обов''язковим для сторін за даним Договором з моменту введення їх в дію (додаткова угода від 01.02.10р.)

Відповідно до додаткової угоди № 1 Договору № Вк-09-439 граничний рівень ціни на природний газ становить 2020,25 грн. за 1000 м. кубічних без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того:

- збір у виляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2% - 40,4050 грн.;

- тариф на постачання природного газу -23,00 грн.;

- тариф на транспортування природного газу розподільчими мережами - 99,70 грн.;

- тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 22,30 грн.;

- податок на додану вартість - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу 2205,6550 грн., крім того ПДВ - 441,1310 грн., всього з ПДВ - 2646,7860 грн.

Таким чином, вартість поставленого природного газу в грудні 2009 року склала: 5097м3 газу * 2646,7860 грн. = 13490,68 грн.

Вартість поставленого природного газу в січні 2010 року становить: 6738 м3 газу * 2646,7860 грн. = 17834,04 грн.

Національною комісією регулювання електроенергетики України було затверджено постанову від 13.01.10 №12 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу вугільних родовищ". Відповідно до пункту 2.2. вказаної постанови було встановлено, що ліцензіат не має права провадити господарську діяльність з постачання газу за нерегульованим тарифом на території провадження ним господарської діяльності з розподілу газу та постачання газу за регульованим тарифом.

ДП "Нафтогазмережі" на протязі лютого та березня 2010 року здійснювалось лише транспортування природного газу розподільчими мережами, відтак, в актах подачі-прийому та реалізації природного газу за лютий та березень 2010 року вказано постачальника - ТОВ "Газторг України".

Постановою НКРЕ від 01.12.2009 року №1376 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕ та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕ від 07.08.2008 № 936" встановлено, для ДП "НАФТОГАЗМЕРЕЖІ" тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами на рівні "99,70" грн. (без ПДВ) за 1000 м., всього 119,64 грн.

Таким чином, вартість послуг з транспортування газу в лютому 2010 року склала: 6126 м3 газу * 119,64 грн. = 732,91 грн.

Постановою НКРЕ від 01 березня 2010 року №195 "Про відновлення дії Постанови НКРЕ від 07.08.2008 №936 та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕ від 01.12.2009 року №1376" установлено, що тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ДП "НАФТОГАЗМЕРЕЖІ" діють згідно з постановою НКРЕ від 07.08.2008 №977, зі змінами, внесеними постановою НКРЕ від 31.08.2009 №997. Визнано такою, що втратила чинність постанову НКРЕ від 01.12.09 №1376. Встановлено, що з 1 березня 2010 року тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами в розмірі 120,20 грн. за 1000 куб.м. (без урахування ПДВ), всього з ПДВ 144,24 грн.

Таким чином, вартість послуг з транспортування газу в березні 2010 року склала: 6301 м3 газу * 144,24 грн. = 908,85 грн.

Всього Позивачем надано послуг з постачання та транспортування природного газу розподільними трубопроводами на загальну суму 32 966,48 грн.

Відповідно до вимог п. 5.1. Договору споживач не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100% вартості послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, який запланований для транспортування (згідно з п.1.2. Договору) згідно виставлено рахунку.

В разі перебору обсягів газу понад попередньо оплачених, остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа наступного за звітним місяця (п.6.2.).

На виконання п.5.1. Договору відповідачем проведено розрахунки за надані послуги з транспортування газу на суму 15 800,00 грн.

Згідно розрахунку боргу та довідки ДК "Газ України" заборгованість ПП "Озуріт" за договором від 28.12.2009р. №Вк-09-439, укладеним з ДП "Нафтогазмережі", станом на 30.11.2010р. та 31.10.2012р. становить 17166,48 грн. (32966,48 грн. - 15800,00 грн.)

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Беручи до уваги викладене, а також те, що доказів щодо погашення боргу в сумі 17166,48 грн. на день розгляду справи відповідач не надав, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та правомірними.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1295,04 грн. - пені за період з 22.05.2012 року по 22.11.2012 року; 1201,65 грн. - 7% штрафу; 1029,99 грн. - інфляційних втрат за період з грудня 2010 року по квітень 2012 року та 1016,32 грн. - 3% річних за період з 01.12.10 р. по 22.11.12 р. за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 6.1 договору в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ, послуги з постачання та транспортування у строки, зазначені у п.5.2. даного договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. За прострочення понад тридцять календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми заборгованості. Неустойка нараховується постачальником протягом 6 місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Згідно п.9.6. Договору сторони обумовили, що строк позовної давності по даному Договору щодо стягнення боргу за газ, послуги з транспортування та стягнення неустойки встановлюються тривалістю у 10 років.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, інфляційних втрат 3 % річних та штрафу є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Перевіркою правильності в ІПС "Законодавство" наданого позивачем розрахунку пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу не виявлено помилок в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодних належних доказів в спростування позовних вимог, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму заборгованості за поставлений газ.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 82, 83, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Озуріт" (21001, м. Вінниця, проспект Коцюбинського,34, код ЄДРПОУ 19361226) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 31301827) - 17166,48 грн. заборгованості за поставлений природний газ, пені в сумі 1295,04 грн. , штрафу в сумі 1201,65 грн. , інфляційних втрат в сумі 1029,99 грн., три % річних в сумі 1016, 32 грн. та 1609,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі.

Повне рішення складено 23 вересня 2013 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1);

3 - відповідачу (21001, м. Вінниця, проспект Коцюбинського, 34)