Постанова

від 02.04.2013 по справі 826/1645/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 квітня 2013 року 12:52 № 826/1645/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Весельська М.О. (довіреність від 02.01.2013 р. № 1)

від відповідача-1: Туз О.А. (довіреність від 29.12.12 № 14/1-16/28624)

від відповідача-2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» до Київської регіональної митниці (Відповідач-1) Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (Відповідач-2) про скасування рішень про коригування митної вартості товару, скасування карток відмови, а також стягнення суми надмірно сплаченого податку,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» з позовом до Київської регіональної митниці та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про:

- скасування рішень про коригування митної вартості товару (1) від 02.10.2012 № 100190000/2012/312879/1, (2) від 08.10.2012 № 100190000/2012/312895/2 та (3) від 08.10.2012 № 100190000/2012/312896/2,

- скасування карток відмови (1) від 02.10.2012 № 100190000/2012/02642, (2) від 08.10.2012 № 100190000/2012/02680 та (3) від 08.10.2012 № 100190000/2012/02681,

- а також стягнення з Державного бюджету України надміру сплачених сум ПДВ у розмірі 28 859,29 грн.

Позивач зазначає, що 03.09.2012 р. уклав з іноземною компанією контракт на поставку виробів з паперової маси з поставкою товару автомобільним транспортом на умовах СРТ (пункт призначення на території України).

Позивач зазначає, що 01.10.2012 р. та 08.10.2012 р. ним пред'являлись до митного оформлення партії товару (упаковки для яєць з формованої паперової маси). До митних декларацій було надано всі необхідні документи.

Однак, митницею було відмовлено у митному оформленні товару та видано картки відмови від 02.10.2012 № 100190000/2012/02642 та від 08.10.2012 № 100190000/2012/02680 у зв'язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості (за шостим методом - « 2-г»): від 02.10.2012 № 100190000/2012/312879/1 та від 08.10.2012 № 100190000/2012/312895/2 із зазначенням, що дані гр. 12, 45, 47 не можуть бути використані для митного контролю та митного оформлення товарів.

З огляду на наведене та з метою уникнення простою транспорту, як зазначає позивач, він був вимушений подати нові МД з урахуванням зазначених рішень та сплатити додатково до бюджету суми ПДВ. При цьому, як зазначає позивач, у першому випадку під час митного оформлення його було зобов'язано додатково подати виписку з бухгалтерської документації, копію ВМД країни відправлення, а в інших випадках виписку з бухгалтерської документації, копію ВМД країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Зазначені документи були надані у першому випадку, але на думку митниці в копії МД країни відправлення ціна майже у 2 рази нижча ніж в інвойсі. В інших випадках, коли позивачем не були надані додаткові документи на вимогу митниці, позивач зазначає, що оскільки митним органом не взято до уваги документи, надані позивачем, товар був оформлений під гарантійні зобов'язання шляхом, як зазначено вище, додаткової суми ПДВ.

З посиланням на положення ст.ст. 7, 49, 53, 54, 57 МК України позивач не погоджується із зазначеними рішеннями та зазначає, що надав митниці документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи, як вважає позивач, чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що подавались обчисленню, які чітко, на думку позивача, підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України.

У зв'язку з цим, як зазначає позивач, відповідач порушив ч. 3 ст. 53 МК України та безпідставно вимагав додаткові документи.

У взаємозв'язку із наведеним позивач також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод.

Таким чином, як зазначає у позові позивач, у митниці були відсутні обмеження у застосуванні першого методу. Позивач зазначає про незгоду із рішенням митного органу у зв'язку з тим, що позивачем було виконано всі вимоги МК України, оскільки обов'язкові та додаткові документи підтверджують, що заявлена декларантом митна вартість базується на об'єктивних та документально підтверджених відомостях.

З урахуванням наведеного позивач просить задовольнити позов, стягнувши також з бюджету переплачені суми ПДВ, які, як вважає позивач, сплачені внаслідок прийняття протиправних рішень митниці.

Відповідач-1, надавши заперечення проти позову, вважає спірні рішення законними та обґрунтованими, просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач-2 в судові засідання двічі не з'явився, у той же час був належним чином повідомлений про розгляд справи. Відповідач-2 доказів поважності причин неприбуття у судове засідання не надав, як і клопотань про відкладення розгляду справи. Враховуючи наведене та виходячи з положень ч. 4 ст. 128 КАС України судом ухвалено розглядати справу за відсутності другого відповідача на підставі наявних матеріалів справи.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.04.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем-1 документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03.09.2012 р. між позивачем (покупець) та Brшdrene Hartmann A/S (Данія) (продавець) укладено Контракт № 19/1 на поставку виробів з паперової маси.

Згідно з п. 3.3. Контракту ціна включає вартість товару, упаковки, маркування та розуміється на умовах СРТ (згідно правил Інкотермс 2000).

Місце призначення вказується у специфікаціях. Форма оплати - передплата або відстрочка платежу на строк не більше 15 календарних днів. Згідно з п. 4.3. Контракту умови поставки - товар постачається автотранспортом на умовах СРТ. Відвантаження відбувається з заводів-виробників продавця, що знаходяться у Угорщині, Німеччині, Хорватії та Данії.

Щодо першого епізоду.

01 жовтня 2012 року позивачем за МД № 100190000/2012/335489 пред'явлено до митного оформлення партії товару - вироби з паперової маси, формовані - прокладки (підноси) для пакування яєць: Eggtec Cargo Small. Eggtec Cargo Top. Місць 33 AG палет у термоусадочній плівці. Згідно МД - умови поставки СРТ - Гуменці (Україна) , що відповідає відомостям, наведеним у специфікації № 1 від 03.09.2012 р. та в CMR відносно даної партії товару. Митний орган в'їзду - Чопська митниця. Ціна товару за рахунком - 7475,33 євро. Курс валюти - 10,334949. Статистична вартість 77,25715 тис.грн., основа нарахування - 77257,15 грн., ПДВ - 15451,43 грн. Митна вартість визначена за 1 методом.

У Декларації митної вартості позивачем визначено реквізити документів, які підтверджують митну вартість: (3105) рахунок-фактура (інвойс) 1057239 від 27.09.2012 р., Специфікація № 1 від 03.09.2012 р. та вищевказаний контракт.

Згідно із зазначеним інвойсом передбачена доставка товару ПФ «Агрофірма Авіс» с. Гуменці. Кількість товару за видами (Eggtec Cargo Small, Eggtec Cargo Top) - 100224 шт. та 18432 шт. по ціні 63 євро за 1000 штук. Країна походження товару - Хорватія.

В ДМВ інспектором митниці вчинено запис про необхідність надання додаткових документів згідно ст. 53 МКУ, а саме: виписки з бухгалтерської документації та копії МД країни відправлення. В ДМВ зазначено про проведення 01.10.2012 р. процедури консультацій та про надання позивачем митниці 02.10.2012 р. експортної декларації відправника та видаткових накладних. При цьому, у ДМВ відсутня інформація про вартість транспортування після ввезення на митну територію України.

У той же час, за результатами розгляду зазначеної МД та додатково поданих документів митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 100190000/2012/312879/1 від 02.10.2012 р.

Згідно з цим рішенням при коригуванні застосовано шостий метод визначення митної вартості (метод « 2-г» (резервний) згідно ст. 57 МКУ) та митну вартість визначено на рівні 12096,96 євро.

У гр. 33 Рішення зазначено, що перший метод не може бути застосовано у зв'язку з тим, що документи не містять всіх даних та містять розбіжності, а саме: в інвойсі відсутня інформація щодо витрат на транспортування та пакування товару, що унеможливлює перевірку числового значення заявленої митної вартості. При цьому, при розгляді додаткових документів були виявлені розбіжності: в МД країни відправлення вартість товару майже в 2 рази нижча ніж в інвойсі. Враховуючи наведене, встановлено, що обраний позивачем метод не відповідає умовам, наведеним у гл. 9 МКУ. Митницею визначено обґрунтування числового значення митної вартості - митна вартість визначена за резервним методом та ґрунтується на раніше визнаних митних вартостях: РМВ від 09.09.2012 р. № 101060000/2012/300589/2.

Окрім того, на підставі зазначеного рішення було прийнято картку відмови у митному оформленні № 100190000/2012/02642 із зазначенням про можливість оскарження цього рішення у суді відповідно до ст. 25 МКУ.

У зв'язку з наведеним, позивачем 02.10.2012 р. подано нову МД № 100190000/2012/335783, яка оформлена митним органом, де основу для нарахування визначено на рівні 124509,07 грн., ПДВ - 24901,81 грн. при початково визначеній сумі ПДВ (по первинній МД) 15451,43 грн., різниця щодо чого складає 9 450,38 грн.

У взаємозв'язку з вищенаведеним та відносно РМВ від 09.09.2012 р. № 101060000/2012/300589/2, на якому ґрунтується спірне рішення про коригування митної вартості, слід зазначити, що наведене рішення (від 09.09.2012 р.) під час розгляду справи не надано . Під час розгляду справи надано РМВ № 101060000/2012/300589/2, яке датовано 05.09.2012 р., що не відповідає даті рішення, на якому ґрунтується спірне. Як вбачається з РМВ від 05.09.2012 р., воно прийнято Житомирською митницею та, у свою чергу, ґрунтується на іншому РМВ від 02.08.2012 р. № 101060000/2012/300491/1, яке до матеріалів справи не надано і також ґрунтується на ненаданні позивачем висновків про якісні та вартісні характеристики товарів.

Щодо другого епізоду .

08.10.2012 р. позивачем за МД № 100190000/2012/336232 пред'явлено до митного оформлення партію товару - вироби з паперової маси, формовані - прокладки (підноси) для пакування яєць: Eggtec Cargo Small. Eggtec Cargo Top. Місць 33 AG палет у термоусадочній плівці. Згідно МД - умови поставки СРТ - Гуменці (Україна), що відповідає відомостям, наведеним у специфікації № 4 від 03.09.2012 р., в CMR відносно даної партії товару. Митний орган в'їзду - Чопська митниця. Ціна товару за рахунком - 7402,75 євро. Курс валюти - 10,392499. Статистична вартість 76,93307 тис.грн., основа нарахування 76933,07 грн., ПДВ - 15386,61 грн. Митна вартість визначена за 1 методом.

У Декларації митної вартості позивачем визначено реквізити документів, які підтверджують митну вартість: (3105) рахунок-фактура (інвойс) 105898 від 04.10.12 р., Специфікація № 4 від 03.09.2012 р. та вищевказаний контракт.

Згідно із зазначеним інвойсом передбачена доставка товару ПФ «Агрофірма Авіс» на умовах СРТ - с. Гуменці. Кількість товару за видами (Eggtec Cargo Small, Eggtec Cargo Top) - 103680 шт. та 13824 шт. по ціні 63 євро за 1000 штук. Країна походження товару - Хорватія.

В ДМВ інспектором митниці 08.10.2012 р. вчинено запис про необхідність надання додаткових документів згідно ст. 53 МКУ, а саме: виписки з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. В ДМВ зазначено про проведення 08.10.2012 р. процедури консультацій та про відсутність у позивача можливості надати додаткові документи.

У той же час, митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості № 100190000/2012/312895/2 від 08.10.2012 р.

Згідно з цим рішенням при коригуванні застосовано шостий метод визначення митної вартості (метод « 2-г» (резервний) згідно ст. 57 МКУ) та митну вартість визначено на рівні 12056,48 євро.

У гр. 33 Рішення зазначено, що перший метод не може бути застосовано у зв'язку з тим, що документи не містять всіх даних та містять розбіжності, а саме: в інвойсі відсутня інформація щодо витрат на транспортування та пакування товару, що унеможливлює перевірку числового значення заявленої митної вартості. Прайс-лист від виробника надано виключно на продукцію, оформлення якої здійснювалось, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції яка має знеособлену спрямованість та адресована необмеженій кількості потенційних покупців. Згідно висновку Київської ТПП від 11.09.2012 р. вартість товару вказана на дату на дату оформлення даного висновку у зв'язку з чим цей висновок не може бути підставою для визначення митної вартості. Зазначено про витребування додаткових документів. Враховуючи наведене, встановлено, що обраний позивачем метод не відповідає умовам, наведеним у гл. 9 МКУ. Митницею визначено обґрунтування числового значення митної вартості - митна вартість визначена за резервним методом та ґрунтується на раніше визнаних митних вартостях: РМВ від 02.10.2012 р. № 101060000/2012/312895/1 (попереднє рішення, що оскаржується), з чого вбачається, що друге оскаржуване рішення про коригування митної вартості ґрунтується на попередньому рішенні (за першим епізодом).

На підставі зазначеного Рішення про коригування митної вартості було прийнято картку відмови у митному оформленні № 100190000/2012/02680 із зазначенням про можливість оскарження цього рішення у суді відповідно до ст. 25 МКУ.

У зв'язку з наведеним, позивачем 08.10.2012 р. подано нову МД № 100190000/2012/336449, яка оформлена митницею, де виходячи з вищевказаного Рішення про коригування митної вартості основу для нарахування визначено на рівні 125297,02 грн., ПДВ - 25059,40 грн. при початково визначеній сумі ПДВ (по первинній МД) 15386,61 грн., різниця щодо чого складає 9 672,79 грн.

Щодо третього епізоду.

Так, відповідачем прийнято трете оскаржуване рішення № 100190000/2012/312896/2 від 08.10.2012 р. відносно таких же товарів, поданих для митного оформлення разом з МД № 100190000/2012/336267 від 08.10.2012 р., які ввозились за тим же контрактом та специфікацією № 3 від 03.09.2012 р. На підставі нього також прийнято картку відмови від 08.10.2012 № 100190000/2012/02681.

Згідно початково поданої позивачем МД - умови поставки СРТ - Чорнобаївка (Україна) , що відповідає відомостям, наведеним у специфікації № 3 від 03.09.2012 р. та в CMR відносно даної партії товару. Митний орган в'їзду - Чопська митниця. Вартість товару за рахунком - 7402,75 євро. Курс валюти - 10,392499. Статистична вартість 76,93307.грн., основа нарахування 76933,07 грн., ПДВ - 15386,61 грн. Митна вартість визначена за 1 методом.

Під час митного оформлення митницею додатково витребувано виписку з бухгалтерської документації, копію МД країни відправлення, експертний висновок.

Як зазначено у декларації митної вартості, позивач не має можливості подати додаткові документи та зазначено про проведення процедури консультацій.

Згідно з рішенням про коригування митної вартості застосовано шостий метод визначення митної вартості (метод « 2-г» (резервний) згідно ст. 57 МКУ) та митну вартість визначено на рівні 12056,48 євро.

У гр. 33 Рішення зазначено, що перший метод не може бути застосовано у зв'язку з тим, що документи не містять всіх даних та містять розбіжності, а саме: в інвойсі відсутня інформація щодо витрат на транспортування та пакування товару, що унеможливлює перевірку числового значення заявленої митної вартості. Прайс-лист від виробника надано виключно на продукцію, оформлення якої здійснювалось, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції, яка має знеособлену спрямованість та адресована необмеженій кількості потенційних покупців. Згідно висновку Київської ТПП від 11.09.2012 р. вартість товару вказана на дату оформлення даного висновку у зв'язку з чим цей висновок не може бути підставою для визначення митної вартості. Зазначено про витребування додаткових документів. Враховуючи наведене, встановлено, що обраний позивачем метод не відповідає умовам, наведеним у гл. 9 МКУ.

Митницею визначено обґрунтування числового значення митної вартості - митна вартість визначена за резервним методом та ґрунтується на раніше визнаних митних вартостях: РМВ від 09.09.2012 р. № 101060000/2012/300589/2 (РМВ, яке враховано при прийнятті першого оскаржуваного у даній справі РМВ).

У зв'язку з наведеним, позивачем 08.10.2012 р. подано нову МД № 100190000/2012/336451, яка оформлена митним органом, де основу для нарахування визначено на рівні 125297,02 грн., ПДВ - 25059,40 грн. при початково визначеній сумі ПДВ (по первинній МД) 15386,61 грн., різниця щодо чого складає 9 672,79 грн.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 49 МК України (2012) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні , що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари .

Згідно з ч. 5. ст. 58 МК України, ціна , що була фактично сплачена або підлягає сплаті , - це загальна сума всіх платежів , які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів ; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України).

Згідно із ч. 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Так, згідно з положеннями глави 9 МК України, зокрема, згідно з ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні, зокрема: ґ) резервний .

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі , якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару , а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до п. 5 ч. 10 цієї статті 58 МК України «Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)» при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

При цьому, згідно з ч. 11 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

До митної вартості не включаються витрати або кошти за умови виділення їх з ціни , що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема: витрати на транспортування після ввезення .

З наведеного випливає , що подання імпортером документальних відомостей, зокрема, про вартість перевезення до місця ввезення на митну територію України, є обов'язковою та ці відомості використовуються у випадку, якщо вартість транспортування за умовами поставки не входить до ціни товарів. При цьому, витрати по перевезенню товарів після ввезення на митну територію України відокремлюються від вартості перевезення до місця ввезення на митну територію України та не включаються до митної вартості товарів за умови їх виділення з ціни на підставі документально підтверджених відомостей, а в іншому випадку - є складовою митної вартості .

В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, у всіх наведених випадках вартість партій товару визначена на умовах поставки СРТ (Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення) - Гуменці/Чорнобаївка (Україна). Відповідно до правил Інкотермс термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення . Згідно зазначеного базису поставки постачальник несе витрати по фрахту та за власний рахунок забезпечує пакування товару, необхідне для перевезення товару.

Відтак, виходячи з наведеного та умов п. 3.3. вищезгаданого контракту, у всіх вищезазначених трьох випадках ціна товару включає вартість перевезення до місяця призначення (Гуменці/Чорнобаївка (Україна) та вартість пакування.

При цьому, враховуючи відсутність документально підтверджених відомостей про вартість перевезення товарів після їх ввезення на митну територію України (у всіх випадках базис поставки - СРТ - місце призначення на території України) та неможливість у зв'язку з цим їх відокремлення від ціни товару на умовах СРТ, визначена в інвойсах , в специфікаціях та початково поданих МД ціна товару є сумою всіх платежів , що «була фактично сплачена або підлягає сплаті» за ці товари, та, з урахуванням положень ст. 49, ч. 5. ст. 58 МК України, є митною вартістю товарів , що імпортувались позивачем у наведених випадках, яка підлягала врахуванню для цілей визначення митної вартості товарів за 1 (основним) методом та, відповідно, для цілей нарахування митних платежів.

Виходячи з наведеного , є безпідставними доводи митниці в обґрунтування спірних рішень щодо відсутності в інвойсах відомостей про вартість транспортування товарів та пакування (в контексті доводів про неможливість у зв'язку з цим перевірки числових значень митної вартості товарі), що у свою чергу спростовує твердження про неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості відповідно до вимог ч. 2 ст. 54 МК України на підставі початково поданих позивачем документів та, виходячи з положень ч. 3 ст. 53 МК України, вказує на безпідставність вимог про витребування додаткових документів, а також, в контексті положень ч. 2 ст. 58 МК України, вказує на недоведеність наявності обмежень для застосування 1 методу.

При цьому, щодо неврахування митницею у складі поданих позивачем документів прайс-листа від виробника, слід зазначити, що він наданий для невизначеної кількості покупців на період 2012 року, містить ціну у 63 євро за 1000 штук товару на умовах поставки СРТ - будь-який населений пункт України, стосується періоду поставки за вищезгаданим контрактом, а отже є безпідставними твердження митниці про неможливість його врахування у складі документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Окрім того, щодо неврахування висновку Київської ТПП від 11.09.2012 р. з огляду на дату його складання, суд вбачає непослідовність висновків митниці у цьому питанні, а отже приходить до висновку про їх необґрунтованість, оскільки митницею при цьому враховується її власне РМВ від 09.09.2012 р. та не враховується наближений до дат митного оформлення висновок ТПП від 11.09.2012 р., неможливість врахування якого для цілей митного оформлення товарів нормативно та документально митницею не доведено.

Що стосується доводів митниці в обґрунтування першого оскаржуваного РМВ, а саме, відносно того, що при розгляді додаткових документів були виявлені розбіжності: в МД країни відправлення вартість товару майже в 2 рази нижча ніж в інвойсі, слід зазначити, що зазначена причина для незастосування 1 першого методу не супроводжується документально оформленим порівнянням цих відомостей та поясненнями щодо впливу цих відомостей на митну вартість. Слід зазначити, що за МД країни відправлення ціна формувалась при базисі поставки EXW (франко-завод) у країні відправлення (Хорватії). Отже, враховуючи, що при базисі поставки EXW обов'язок постачальника вважається виконаним при наданні товару у розпорядження покупцю на площах постачальника та до вартості товару не включаються витрати на навантаження, транспортування та митне очищення, є природною відмінність відомостей, наведених в МД країни відправлення та в імпортній МД позивача щодо нижчої вартості товару за МД країни відправлення, та під час розгляду справи митницею не доведено впливу встановлених нею обставин на формування митної вартості за першим епізодом або ж наявності інших взаємопов'язаних з цим факторів, які б вказували на неможливість застосування 1 методу або ж заниження позивачем митної вартості.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів , у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

В даному випадку, з огляду на вищенаведене та досліджені під час розгляду справи матеріали, під час розгляду справи відповідачем не доведено: неповноти чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених в них відомостей для цілей застосування 1 методу; наявності визначених ч. 1 ст. 58 та ч. 2 ст. 58 МК України обмежень для застосування першого методу та наявності обставин, визначених ч. 6 ст. 54 МК України для відмови у митному оформленні товару із застосуванням першого методу, а отже і підстав для застосування положень ч. 3 ст. 57 та ч. 3 ст. 58 МК України, а саме - підстав для застосування шостого методу при недоведеності неможливості застосування попередніх методів. У зв'язку з цим суд приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність рішень про коригування митної вартості товарів та, як наслідок, прийнятих на їх підставі карток (рішень) відмови у митному оформленні товарів на підставі початково податних позивачем МД.

Щодо позовних вимог про повернення сум ПДВ, сплачених на підставі оскаржуваних рішень у більшому розмірі, ніж визначених у початково поданих позивачем МД, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до п/п. 41.1.2. ПК України митні органи є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

Як зазначено вище, відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України).

Відтак, зміна митної вартості, у т.ч. за ініціативою та рішенням митного органу, призводить до відповідної зміни розміру митних платежів та до змін у структурі податкових зобов'язань декларанта, які підлягають сплаті у зв'язку з митним оформленням товарів, а отже, у разі прийняття митним органом неправомірного рішення про коригування митної вартості, яке призвело до збільшення відповідних платежів до бюджету, імпортер не позбавлений права вимагати у судовому порядку повернення з бюджету безпідставно перерахованих на підставі такого неправомірного рішення сум податків, незалежно від наявності досудових процедур.

В даному випадку, внаслідок прийняття вищезгаданих протиправних рішень та протиправного визначення відповідачем митної вартості, яка застосована для нарахування податків, позивачем надміру сплачено до бюджету ПДВ у сумі 28 795,96 грн. яка складається з різниці сум ПДВ, сплачених позивачем під час подання нових МД та сум ПДВ, які підлягали сплаті при первинному зверненні до митниці з початковими МД. Зокрема, така різниця відповідно складає: у першому випадку складає 9 450,38 грн., у другому - 9 672,79 грн., у третьому - 9 672,79 грн., що, однак, частково відповідає заявлений позивачем сумі 28 859,29 грн. за рахунок того, що позивач у першому випадку (за першим епізодом) помилково розраховує надмірну суму ПДВ без врахування початково задекларованої суми ПДВ у розмірі 15451,43 грн., ґрунтуючись лише на відомостях, наведених у новій МД, поданій наступного дня, що і зумовило помилку внаслідок зміни курсу валюти.

Зарахування зазначених сум ПДВ на депозитний рахунок митниці підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями, а зарахування надалі митницею до Державного бюджету України - відмітками на нових МД, які оформлені на підставі оскаржуваних рішень про коригування митної вартості.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що статтею 25 Бюджетного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду .

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, (1) Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр); (2) здійснює реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; (3) здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до пункту 7 цього ж Положення, Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

При цьому, суд враховує, що відповідно до п. 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМ України від 03.08.2011 р. № 845, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема, для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

Враховуючи наведене в сукупності, а також положення ч. 2 ст. 124 Конституції України, суд приходить до висновку, що внаслідок прийняття Митницею вищенаведених протиправних рішень, позивачем надміру сплачено до бюджету суму ПДВ у розмірі 28 795,96 грн., які підлягають поверненню позивачу шляхом стягнення за рішенням суду цих сум з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, через яке ці кошти були зараховані до Державного бюджету України.

Під час розгляду справи судом не встановлено та відповідачами не доведено наявності законодавчих перешкод для повернення позивачу надміру зарахованих до бюджету коштів, які зараховані до бюджету внаслідок неправомірного визначення митним органом митної вартості товарів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1. ст. 29 МК України рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 3. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, відповідачем-1 не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень. Наведене в сукупності свідчить, що при прийнятті рішень про коригування митної вартості та, як наслідок, - карток відмови, відповідач діяв без врахування всіх обставин, що мали значення за наведених обставин митного оформлення спірних партій товару та положень митного законодавства, що призвело до прийняття необґрунтованих та протиправних рішень, що оскаржуються, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме: шляхом визнання протиправними та скасування всіх спірних рішень відповідача-1 та в частині стягнення з бюджету надміру сплаченого ПДВ у розмірі 28 795,96 грн., тобто в частині заявленої до стягнення позивачем суми. На поверненні судового збору позивач у судовому засіданні не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69 - 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» (код з ЄДР 37507629; 01135, м. Київ, Шевченківський район, вул. Жилянська, 97-З) задовольнити частково .

Визнати протиправними та скасувати:

- Рішення Київської регіональної митниці (код з ЄДР 00137331, м. Київ, бул-р І. Лепсе, 8-а) про коригування митної вартості товарів: (1) від 02.10.2012 № 100190000/2012/312879/1, (2) від 08.10.2012 № 100190000/2012/312895/2 та (3) від 08.10.2012 № 100190000/2012/312896/2;

- Картки відмови у митному оформленні (випуску товарів), прийняті Київською регіональною митницею: (1) від 02.10.2012 № 100190000/2012/02642, (2) від 08.10.2012 № 100190000/2012/02680 та (3) від 08.10.2012 № 100190000/2012/02681..

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код з ЄДР 37993783; адреса: 01601, м. Київ, Шевченківський район, вул. Терещенківська, 11-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Житомирський картонний комбінат» (код з ЄДР 37507629; 01135, м. Київ, Шевченківський район, вул. Жилянська, 97-З; п/р 26000962483731 в відділенні № 5 філії ПАТ «ПУМБ» у м. Києві (код ЄДРПОУ банку 20027969, МФО 322755) 28 795,96 грн. (двадцять вісім тисяч сімсот дев'яносто п'ять гривень 96 копійок), що складає суму надміру сплаченого до бюджету податку на додану вартість.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови суду складено та підписано 05.04.2013 р.