Постанова

від 04.04.2013 по справі 5017/1885/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року Справа № 5017/1885/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя суддіПершиков Є.В., Данилова Т.Б., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Третій автобусний парк" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі№ 5017/1885/2012 господарського судуОдеської області за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Третій автобусний парк" доПриватного підприємства "Третій автобусний парк" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Комунального підприємства "Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації", 2. Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пучкової Ірини Анатоліївни провизнання недійсним рішень, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна, стягнення 5 000 грн. за зустрічним позовомПриватного підприємства "Третій автобусний парк" доТовариства з додатковою відповідальністю "Третій автобусний парк" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Комунального підприємства "Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації", 2. Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пучкової Ірини Анатоліївни про визнання правочину дійсним та визнання права власності на нерухоме майно в судове засідання представники сторін не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Третій автобусний парк" (далі за текстом - ТДВ "Третій автобусний парк") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) до приватного підприємства "Третій автобусний парк" (далі за текстом - ПП "Третій автобусний парк") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: комунального підприємства "Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним рішень, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна та стягнення 5 000 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.07.2012 року прийнято зустрічну позовну заяву ПП "Третій автобусний парк" до спільного розгляду первісної позовної заяви у справі № 5017/1885/2012.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2012 року, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, до участі у справі залучено приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пучкову Ірину Анатоліївну в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2012 року у справі № 5017/1885/2012 призначено судову будівельно-технічну експертизу; її проведення доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. Перед судовою будівельно-технічною експертизою поставлено наступне питання: яка ринкова вартість цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Комінтернівське, вул. Мічуріна, 28, та складається з: літера "А" будівля контори з кабінетом БР; літера "Б" складські приміщення; літера "Е" складські приміщення; літера "В" майстерня для ремонту автомобілів; літера "Г" склад; літера "Д" диспетчерська; літера "Ж-Ж1" котельня; 1-3 огорожа, І брукування, - загальною площею 498, 1 кв. м. (реєстр. № об'єкту у РПВН: 28232031) на день її відчуження, а саме на 23.11.2010 року. Провадження у справі № 5017/1885/2012 зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення справи до господарського суду Одеської області.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ПП "Третій автобусний парк" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду, з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 26.12.2012 року та направити справу для подальшого розгляду до господарського суду Одеської області.

Постановою Одеського апеляційного господарського від 29.01.2013 року апеляційну скаргу ПП "Третій автобусний парк" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Одеської області від 26.12.2012 року у справі № 5017/1885/2012 в частині зупинення провадження по справі залишено без змін та припинено апеляційне провадження в частині оскарження призначення судової експертизи ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2012 року у справі № 5017/1885/2012 року.

Не погоджуючись з вищевказаними судовими актами, ПП "Третій автобусний парк" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 26.12.2012 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року, а матеріали справи № 5017/1885/2012 направити до місцевого господарського суду для подальшого розгляду, аргументуючи порушення норм права, зокрема ст. ст. 4 2 , 4 3 , 22, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 20.03.2013 року № 03-05/164 для перегляду в касаційному порядку справи № 51/528 у зв'язку із перебуванням судді Данилової Т.Б. у відпустці, сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Першиков Є.В., судді Сибіга О.М., Яценко О.В.

Ухвалою від 21.03.2013 року колегії суддів у складі: головуючий - Першиков Є.В., судді Сибіга О.М., Яценко О.В., з метою належної підготовки справи до судового засідання та розгляду, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд касаційної скарги відкладено до 04.04.2013 року на 09 год. 40 хв., у зв'язку з перебуванням судді-доповідача у справі у відрядженні.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 01.04.2013 року № 03-05/268 для перегляду в касаційному порядку справи № 51/528 у зв'язку із виходом судді Данилової Т.Б. з відпустки, сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Яценко О.В.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу господарського суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 12.11.2012 року ТОВ "Третій автобусний парк" звернулось до місцевого господарського суду з клопотання про призначення судової будівельної експертизи.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2012 року призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз та на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України зупинено провадження у справі № 5017/1885/2012 до одержання результатів експертизи.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права позивача.

До обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, зокрема, відносять обставин відомості, які підтверджують чи спростовують достовірність відомостей, що включаються в предмет доказування, а отже, дають можливість дати їм правильну оцінку.

Відомості, які є доказами у справі, повинні бути отримані в порядку, встановленому законом. Деякі приписи щодо порядку отримання доказів встановлюються нормами ГПК України, зокрема розділом V вказаного Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Колегія судді касаційної інстанції зазначає, що нормами ГПК України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи. Водночас за приписами п. 1 ч. 2 ст. 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позов у даній справі подано з метою захисту порушеного права. Обставини, які мають значення для правильного вирішення спору ставляться під сумнів позивачем, а тому для оцінки судом наведених сторонами обставин, наданих доказів виникла необхідність роз'яснення питань, які потребують спеціальних знань.

Так, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для захисту прав позивача та запобігання порушення права відповідача судом встановлена необхідність проведення експертних дій.

Вищий господарський суд України зазначає, що суд касаційної інстанцій, в силу приписів ст. 111 7 ГПК України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції встановлені ст. 111 7 ГПК України, погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій про призначення судової експертизи.

Доводи скаржника стосовно необхідності застосування положень Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 N 53/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 N 1950/5, а не в редакції наказу від 01.06.2009 року, як було зроблено місцевим господарським судом, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, дійсно наказом Міністерства Юстиції України від 26.12.2012 року № 1950/5 було внесено зміни до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року N 53/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.11.1998 року за N 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року N 144/5), виклавши їх у новій редакції.

Відповідно до п. 4 вищевказаного Наказу від 26.12.2012 року, останній набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Наказ Міністерства Юстиції України від 26.12.2012 року № 1950/5 було офіційно опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України", 2013, N 3 22.01.2013 року.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції зазначає що наказ Міністерства Юстиції України від 26.12.2012 року № 1950/5 набрав чинності 22.01.2013 року, а тому місцевий господарський суд при винесені оскаржуваної ухвали правомірно застосував положення Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року N 53/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.11.1998 року за N 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року N 144/5) станом на 01.06.2009 року.

Крім того, необхідно зазначити що у разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог ч. 1 ст. 106 та ч. 1 ст. 111 13 ГПК України не може бути розглянута господарським судом. У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК).

За таких обстави, суд апеляційної інстанції обґрунтовано, з урахуванням положень ст. ст. 41, 106 ГПК України припинив апеляційне провадження в частині оскарження призначення судової експертизи ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2012 року у справі № 5017/1885/2012 року.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника стосовно неправомірного призначення судової експертизи з огляду на приписи встановлені ГПК України щодо оскарження ухвали про призначення експертизи та враховуючи обмеження касаційного перегляду передбачені ст. 111 7 ГПК України.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з доводами скаржника щодо порушення положення п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, яким передбачено право господарського суду на зупинення провадження у справі з підстав призначення судової експертизи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Таким чином, з метою уникнення порушення приписів ст. 69 ГПК України щодо процесуального строку розгляду позовної заяви та враховуючи вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками попередніх інстанцій стосовно зупинення провадження у справі № 5017/1885/2012 на час призначення судової експертизи.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Третій автобусний парк" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.201 року у справі № 5017/1885/2012 залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі № 5017/1885/2012 залишити без змін.

Головуючий суддяЄ.В. Першиков СуддіТ.Б. Данилова О.В. Яценко