Рішення

від 04.04.2013 по справі 914/401/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.13 Справа№ 914/401/13-г

За позовом: прокурора м. Львова в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства "Червоноградська автобаза", с. Острів, до відповідача 1:підприємства з іноземними інвестиціями "Укртехсплав", м. Київ, до відповідача 2:товариства з обмеженою відповідальністю "Армада", м. Дніпропетровськ, до відповідача 3:дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Техінвест", м. Дніпропетровськ, до відповідача 4:Сокальського районного управління юстиції в особі Реєстраційної служби, м. Сокаль, третя особа 1:комунальне підприємство Львівської обласної ради "Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Червоноград, третя особи 2:Регіональне відділення Фонду державного майна України у Львівській області, м. Львів, третя особа 3:Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, м. Київ, третя особа 4:Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ, про:витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності та зобов'язання до вчинення реєстраційних дій. Суддя Т. Рим За участю представників: прокурора:Леонтьєва Н.Т - посвідчення №005508, позивача:Гула Я.О. - керуючий санацією, відповідача 1:не з'явився, відповідача 2:не з'явився, відповідача 3:не з'явився, відповідача 4:не з'явився, третьої особи 1:Парубоча І.М. - довіреність №3 від 03.04.2013 р., третьої особи 2:Савко Н.В. -довіреність №18-11-07834 від 29.12.2012 р., третьої особи 3:не з'явився, третьої особи 4:не з'явився. На розгляд господарського суду Львівської області подано позов прокурора м. Львова в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства "Червоноградська автобаза" до підприємства з іноземними інвестиціями "Укртехсплав", до товариства з обмеженою відповідальністю "Армада", до дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Техінвест", до Сокальського районного управління юстиції в особі Реєстраційної служби, за участю третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: комунального підприємства Львівської обласної ради "Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації", про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності та зобов'язання до вчинення реєстраційних дій. Ухвалою від 31.01.2013 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 25.02.2013 р., до участі у справі залучено третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, Державне агентство України з управління держаними корпоративними правами та майном. Ухвалою від 14.03.2013 року до участі у справі залучено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з власності відкритого акціонерного товариства "Червоноградська автобаза", поза його волею, вибуло нерухоме майно. Згодом за наступними договорами купівлі-продажу спірне майно перейшло у власність дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Техінвест", який виявився його останнім власником. З огляду на зазначені обставини прокурор та позивач просять:

- зобов'язати Сокальське районне управління юстиції в особі Реєстраційної служби скасувати державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно;

- витребувати у дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Техінвест" та передати позивачу спірне нерухоме майно;

- визнати за відкритим акціонерним товариством "Червоноградська автобаза" право власності на спірне нерухоме майно;

- зобов'язати Сокальське районне управління юстиції в особі Реєстраційної служби зареєструвати право власності на спірне нерухоме майно за відкритим акціонерним товариством "Червоноградська автобаза".

В судовому засіданні 04.04.2013 року прокурором та позивачем позовні вимоги підтримано в повному обсязі, а також подано клопотання про відновлення строку позовної давності. Клопотання мотивовано тим, що про виявлені факти підроблення виконавчого документа стало відомо лише в серпні 2012 року, а також тим, що в ході розгляду справи про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Червоноградська автобаза" часто змінювалися арбітражні керуючі у справі.

В судові засідання відповідач 1 - підприємство з іноземними інвестиціями "Укртехсплав", не з'являвся, хоч повідомлявся про час та місце судового засідання за адресою, зазначеною у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, виданої 25.02.2013 року державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради: проспект Червонозоряний, будинок 119, Голосіївський район, місто Київ, 03039. Судові документи були повернуті відділенням поштового зв'язку з огляду на відсутність підприємства за вказаною адресою знаходження.

В судові засідання відповідач 2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Армада", не з'являвся, хоч повідомлявся про час та місце судового засідання за адресою, зазначеною у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, виданої 25.02.2013 року державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради: вулиця Верхоянська, будинок 49, Жовтневий район, місто Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49000. Судові документи не були повернуті в суд відділенням поштового зв'язку.

Відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. За таких обставин відповідачів 1 та 2 було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідачів 1 та 2 щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Представник відповідача 3 - дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Техінвест", в судове засідання 04.04.2013 року не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання в судовому засіданні 27.03.2013 року, про що власноручно розписався на повідомленні про відкладення розгляду справи. В судове засідання відповідачем 3 подано додаткові докази. В ході розгляду справи відповідач 3 повністю заперечив проти позовних вимог з огляду на такі доводи:

1) до зазначених правовідносин неможливо застосувати норму статті 388 Цивільного кодексу України, оскільки

- дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями "Техінвест" є добросовісним набувачем спірного майна;

- спірне майно вибуло з володіння відкритого акціонерного товариства "Червоноградська автобаза" за його прямою волею, на підставі договору про погашення заборгованості із заробітної плати від 17.12.2004 року;

2) частиною 2 статті 388 Цивільного кодексу України встановлено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продано в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Таким чином, оскільки договір про погашення заборгованості із заробітної плати від 17.12.2004 року було укладено на виконання ухвали господарського суду Львівської області від 30.11.2004 року, яка не була оскаржена, то в такому випадку неможливо витребувати спірне майно від набувачів спірного майна;

3) підприємство з іноземними інвестиціями "Укртехсплав" зареєструвало своє право власності не лише на підставі дійсного та невизнаного протиправним договору про погашення заборгованості із заробітної плати від 17.12.2004 року, але й на підставі чинного та не скасованого рішення Постійно діючого третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний" від 21.06.2007 року, що свідчить про правомірність набуття майна первісним набувачем;

4) положення статті 1212 Цивільного кодексу України не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки майно набуте на чіткій правовій підставі - нотаріально посвідченому договорів купівлі-продажу, який не визнано в судовому порядку недійсним чи протиправним;

5) відповідно до частини 5 статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується, а оскільки відповідач 3 не знав і не міг знати про спірність первісного вибуття майна, то відсутні правові підстави для задоволення віндикаційного позову;

6) відповідачем подано заяву про застосування позовної давності, оскільки така пропущена позивачем;

7) провадження у справі в частині позовних вимог, звернутих до відповідача 4, необхідно припинити з огляду на їх непідвідомчість господарським судам.

В судове засідання 04.04.2013 року представник відповідача 4 не з'явився, надіслав повідомлення з проханням розглядати справу без своєї участі, проти позову не заперечив.

Третя особа 1 - комунальне підприємство Львівської обласної ради "Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації", надало суду письмові пояснення з яких убачається таке. 13.11.2007 року було зареєстровано право власності на комплекс будівель в Сокальському районі, с. Острів по вулиці Центральній, 105, та комплекс будівель в місті Сокалі по вулиці Б. Хмельницького, 74 на підставі рішення від 21.06.2007 року постійно діючого третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний" та акту передачі від 29.10.2007 року. Власні дії вважає правомірними, оскільки Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом №7/5 від 07.02.2002 року, серед правовстановлюючих документів для реєстрації права власності на нерухоме майно передбачено рішення третейського суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Третя особа 2 - Регіональне відділення Фонду державного майна по Львівській області, повідомила суд про те, що наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області від 26.12.1997 року №1884 затверджено план розміщення акцій відкритого акціонерного товариства "Червоноградська автобаза". В процесі продажу належних державі акцій відкритого акціонерного товариства "Червоноградська автобаза" пакет акцій в кількості 1' 536' 947 штук загальною номінальною вартістю 384,237 тис. грн., що становить 51% від статутного капіталу товариства, за актом приймання-передачі від 04.10.2000 року №412 був переданий Фондом державного майна України до статутного капіталу ДХГ "Укрзахідвугілля" (після реорганізації в 2001 році - ВАТ "Державна холдингова компанія "Львіввугілля"). В грудні 2002 року Міністерством палива та енергетики України було прийнято рішення про реорганізацію ВАТ ДХК "Львіввугілля" шляхом виділення з його складу низки відкритих акціонерних товариств, в тому числі і відкритого акціонерного товариства "Червоноградська автобаза", та передачу контрольного пакету акцій товариства в розмірі 51% від холдингової компанії до Мінпаливенерго (наказ Мінпаливенерго від 24.12.2002 року №751) з відповідним відображенням зазначеної передачі в системі реєстру власників іменних цінних паперів відкритого акціонерного товариства "Червоноградська автобаза".

Третя особа 3 - Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, надало пояснення, відповідно до яких позивач у справі не належить до сфери управління Агентства. Просить розглядати справу без своєї участі.

Третя особа 4 - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, в судові засідання не з'являлася, хоч була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 258.03.2013 року, власних пояснень стосовно розгляду справи не надала.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Як убачається з листа Західного територіального відділення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.04.2012 року №02/165 в статутному капіталі відкритого акціонерного товариства "Червоноградська автобаза" частка Міністерства енергетики та вугільної промисловості України складає 51%.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.01.2002 року порушено провадження у справі №7/45-7/45 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Червоноградська автобаза".

Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.08.2004 р. у справі № 6/152-5/176 (7/45-7/45) відкрито процедуру санації боржника, а ухвалою від 13.01.2012 р. керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Гулу Я.О.

Відповідачем 3 - дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями "Техінвест", представлено суду протокол від 04.11.2004 року загальних зборів трудового колективу відкритого акціонерного товариства "Червоноградська автобаза", на яких вирішено клопотати перед Фондом державного майна України надати дозвіл підприємству "Укртехсплав" погасити заборгованість із заробітної плати працівникам відкритого акціонерного товариства "Червоноградська автобаза".

Комітетом кредиторів відкритого акціонерного товариства "Червоноградська автобаза" на позачергових зборах прийнято рішення від 17.11.2004 року про надання дозволу на реалізацію майна, що надано керівником відкритого акціонерного товариства "Червоноградська автобаза", яке не задіяне у виробничій діяльності, відповідно до переліку у Додатку 1, про скерування до господарського суду відповідного клопотання.

Листом Фонду державного майна України №10-17-15643 від 11.11.2004 року повідомлено, що Фонд звернувся до керуючого санацією, господарського суду Львівської області та голови комітету кредиторів відкритого акціонерного товариства "Червоноградська автобаза" з пропозицією реалізувати частину майна підприємства, яке не задіяне у виробничій діяльності, винятково для погашення заборгованості із заробітної плати.

Листом №10-17-15641 від 11.11.2004 року Фонд державного майна України звернувся до господарського суду Львівської області з проханням підтримати пропозиції комітету кредиторів щодо реалізації частини майна відкритого акціонерного товариства "Червоноградська автобаза", яке не задіяне у виробничій діяльності підприємства, винятково для погашення заборгованості із заробітної плати.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30 листопада 2004 року №7/45-7/45 задоволено клопотання комітету кредиторів та Фонду державного майна України про погашення заборгованості із заробітної плати перед працівниками відкритого акціонерного товариства "Червоноградська автобаза", підприємство з іноземними інвестиціями "Укртехсплав" зобов'язано укласти договір купівлі-продажу для погашення заборгованості із заробітної плати, а відкрите акціонерне товариство "Червоноградська автобаза" зобов'язано передати у власність майно, визначене для передачі винятково для погашення заборгованості із заробітної плати. За цією ухвалою передбачалося передання рухомого майна (транспортних засобів) та нерухомого (13 одиниць): склад 3-секційний, с. Острів, АБК, с. Острів, ремонтно-механічна майстерня, с. Острів, гараж на 32 бокси, с. Острів, гараж на 38 боксів, с. Острів, гараж, літ. А-1, м. Сокаль, виробничий будинок, літ. Б-1, м. Сокаль, гараж, літ. В-1, м. Сокаль, гараж, літ. Г-1, м. Сокаль, заправочний пункт, літ. Д-1, м. Сокаль, гараж, літ. А-1, м. Н.Волинськ, виробничий будинок, літ. Б-1, м. Н.Волинськ, виробничий будинок, літ. В-1, м. Н.Волинськ.

Суду представлено платіжні доручення на загальну суму 151 000,00 грн. про перерахування підприємством з іноземними інвестиціями "Укртехсплав" відкритому акціонерному товариству "Червоноградська автобаза" грошових коштів на підставі договору від 17.12.2004 року та на підставі ухвали господарського суду Львівської області від 30.11.2004 року №7/45-7/45.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2006 року №7/45-7/45 касаційне подання заступника прокурора Львівської області задоволено, а ухвалу господарського суду Львівської області від 30.11.2004 року у справі скасовано. При цьому суд касаційної інстанції враховував те, що процедура санації передбачає наявність плану санації, який повинен виконуватися керуючим санацією. Відповідно до статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" інвестор за умови виконання зобов'язань, передбачених планом санації, може набувати прав власності на майно боржника відповідно до законодавства та плану санації. З огляду на це суд першої інстанції неправомірно виніс ухвалу щодо передачі у власність підприємства з іноземними інвестиціями "Укртехсплав" при відсутності затвердженого плану санації.

Після цього керуючим санацією було розроблено план санації, який було представлено для затвердження комітету кредиторів та Фонду державного майна України. Цим планом санації було передбачено залучення зовнішнього джерела інвестування - підприємства з іноземними інвестиціями "Укртехсплав". Передбачалося, що внаслідок виконання інвестором - підприємтвом з іноземними інвестиціями "Укртехсплав", зобов'язань щодо погашення частини заборгованості із заробітної плати, останній набув право власності на майнові активи боржника на еквівалентний розмір виконаних інвестиційних зобов'язань відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Право власності у інвестора на майно боржника виникло з моменту передання відкритим акціонерним товариством "Червоноградська автобаза" майна підприємству з іноземними інвестиціями "Укртехсплав".

Комітетом кредиторів відкритого акціонерного товариства "Червоноградська автобаза" представлений план санації було погоджено, про що свідчить відповідне рішення, прийняте 15-27 вересня 2006 року. Однак, листом №10-24-8168 від 24.05.2007 року Фонд державного майна України не погодив такий план санації.

Як убачається зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.02.2005 року серії САА №443279 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6454987 від 09.02.2005 року, відкрите акціонерне товариство "Червоноградська автобаза" було власником майнового комплексу, який знаходиться за адресою: вулиця Центральна, будинок 105, село Острів, Сокальський район, Львівська область.

Як убачається зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.06.2006 року серії САА №557344 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10939883 від 15.06.2006 року, відкрите акціонерне товариство "Червоноградська автобаза" було власником майнового комплексу, який знаходиться за адресою: вулиця Б. Хмельницького, будинок 74, місто Сокаль, Сокальський район, Львівська область.

Рішенням постійно діючого третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний" від 21.06.2007 року у справі №2106/07:

- у задоволенні позовних вимог Іжика Ігоря Михайловича відмовлено,

- зустрічний позов підприємства з іноземними інвестиціями "Укртехсплав" до Іжика Ігоря Михайловича задоволено, визнано договір про погашення заборгованості по заробітній платі від 17.12.2004 року таким, що укладений у відповідності з вимогами чинного законодавства,

- зустрічний позов підприємства з іноземними інвестиціями "Укртехсплав" до відкритого акціонерного товариства "Червоноградська автобаза" задоволено, відкрите акціонерне товариство "Червоноградська автобаза" зобов'язано передати за актом приймання-передачі у власність підприємства з іноземними інвестиціями "Укртехсплав" таке нерухоме майно:

· комплекс нерухомого майна по вулиці Центральній, 105, с. Острів Сокальського району Львівської області, до якого входять такі будівлі та споруди (10 одиниць): адміністративно-побутовий корпус (поз. 1, А-3, 1 265,9 м 2 ), ремонтно-механічна майстерня (поз. 2, Б-1, 2 961,7 м 2 ), склад матеріальних цінностей (поз. 4, Г-1, 86,7 м 2 ), склад матеріалів та запчастин (поз. 6, Ж-1, 364,8 м 2 ), склад лакофарбувальних матеріалів (поз. 14, Р-1, 32,7 м 2 ), гаражі для легкових автомобілів (поз. 7, З-1, 655,4 м 2 ), гаражі для вантажних автомобілів (поз. 9, Л-1, 515,6 м 2 ), гаражі для вантажних автомобілів (поз. 10, М-1, 450,4 м 2 ); гаражі для вантажних автомобілів (поз. 11, Н-1, 314,7 м 2 ), гаражі для вантажних автомобілів (поз. 12, Т-1, 406,7 м 2 );

· комплекс нерухомого майна по вулиці Б. Хмельницького, 74, м. Сокаль Сокальського району Львівської області, до якого входять такі будівлі та споруди (8 одиниць): адміністративні приміщення (поз. 1, 148,1 м 2 ) з навісом (поз. 8), виробничо-побутові приміщення (поз. 2, 47,1 м 2 ), гаражі (поз. 3, 359,2 м 2 ), гаражі (поз. 4, 266,4 м 2 ), гаражі (поз. 5, 337,7 м 2 ), майстерня-гараж (поз. 6, 344,1 м 2 ), автозаправочний пункт (поз. 7, 7,0 м 2 );

· виробничий будинок літ. "Б-1", 395,2 м 2 , приміщення складу літ "В-1", 103,5 м 2 , приміщення гаражів літ. "А-1", 367,1 м 2 , (вулиця Іваничівське шосе, 8, с. Будятичі, Іваничівського району Волинської області).

- за підприємством з іноземними інвестиціями "Укртехсплав" визнано право власності на перелічене вище нерухоме майно;

- державне комунальне підприємство Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки зобов'язано зареєструвати право власності на спірне нерухоме майно.

Для реєстрації права власності комунальному підприємству Львівської обласної ради "Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації" представлено виконавчий лист у справі №2106-2007 р., виданий 21 червня 2007 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська.

На підставі зазначеного виконавчого листа за актом прийому-передачі від 29 жовтня 2007 року відкритим акціонерним товариством "Червоноградська автобаза" передало підприємству з іноземними інвестиціями "Укртехсплав" спірне нерухоме майно.

Зазначені документи (акт прийому-передачі та виконавчий лист) стали підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно за підприємством з іноземними інвестиціями "Укртехсплав", про що йому було видано Витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16640678 від 13.11.2007 року (а.с. 26) та №16640338 від 13.11.2007 року (а.с. 25).

Однак, листом від 23.07.2012 року №17077/12-вих. Заводський районний суд м. Дніпродзержинська повідомив господарський суд Львівської області, що заява підприємства з іноземними інвестиціями "Укртехсплав" про видачу двох виконавчих листів на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний" від 21.06.2007 року у справі №2106/07 не розглядалися та виконавчі листи по такій заяві судом не видавалися. За номером 2106/07 зареєстрована цивільна справа про стягнення боргу.

Висновком спеціаліста від 14.05.2012 року №44/06-68 встановлено, що відтиск круглої гербової печатки Заводського районного суду м. Дніпродзержинська у виконавчому листі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська по цивільній справі №2106/07 від 21.06.2007 року виконаний на копіювально-розмножувальній техніці за допомогою струменевого принтера (а.с. 36-37).

Між підприємством з іноземними інвестиціями "Укртехсплав" та товариством з обмеженою відповідальністю "Армада" укладено договір купівлі-продажу від 28 листопада 2007 року (а.с. 38). За умовами цього договору продавець зобов'язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього обумовлену грошову суму. Комплекс, який відчужується за цим договором, розташований за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Острів, вулиця Центральна, будинок 105. Цього ж дня між підприємством з іноземними інвестиціями "Укртехсплав" та товариством з обмеженою відповідальністю "Армада" укладено договір купівлі-продажу (а.с. 39), за якими було продано комплекс, який розташований за адресою: Львівська область, Сокальський район, місто Сокаль, вулиця Б. Хмельницького, будинок 74.

На підставі укладених договорів купівлі-продажу за товариством з обмеженою відповідальністю "Армада" зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно та видано відповідні Витяги №16853644 від 29.11.2007 року (а.с. 40) та №16854176 від 29.11.2007 року (а.с. 41).

В подальшому товариство з обмеженою відповідальністю "Армада" відчужило зазначене нерухоме майно дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями "Техінвест" за двома договорами купівлі-продажу комплексу від 03.12.2007 року. Зазначене стало підставою для реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями "Техінвест" та видачі йому Витягів №16910691 від 04.12.2007 року (а.с. 44) та №16910904 від 04.12.2007 року (а.с. 45).

При ухваленні рішення суд керувався таким.

За загальним правилом, передбаченим статтею 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права; визнання правочину недійсним. Спеціальні способи захисту права власності передбачено главою 29 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до статті 386, частини 1 статті 387 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Предметом спору у цій справі є визнання права власності, витребування майна (віндикаційний позов).

При цьому суд враховує, що відповідно до частини 2 статті 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Враховуючи ту обставину, що частка у статутному капіталі відкритого акціонерного товариства "Червоноградська автобаза" в розмірі 51% належить державі в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, позивач належить до суб'єктів господарювання державного сектора економіки.

Згідно з частинами 3, 5, 6, 7, 10 статті 22 Господарського кодексу України повноваження суб'єктів управління у державному секторі економіки - Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів влади та організацій щодо суб'єктів господарювання визначаються законом. Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. Правовий статус окремого суб'єкта господарювання у державному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів. Держава застосовує до суб'єктів господарювання у державному секторі економіки усі засоби державного регулювання господарської діяльності, передбачені цим Кодексом, враховуючи особливості правового статусу даних суб'єктів. Органам управління, які здійснюють організаційно-господарські повноваження стосовно суб'єктів господарювання державного сектора економіки, забороняється делегувати іншим суб'єктам повноваження щодо розпорядження державною власністю і повноваження щодо управління діяльністю суб'єктів господарювання, за винятком делегування названих повноважень відповідно до закону органам місцевого самоврядування та інших випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Управління об'єктами державної власності, в тому числі і корпоративними правами, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій, здійснюється у відповідності з Законом України "Про управління об'єктами державної власності".

Пунктами 15, 33 частини 1 статті 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" передбачено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань виявляють державне майно, яке тимчасово не використовується, та вносять пропозиції щодо умов його подальшого використання; погоджують з Фондом державного майна України плани реструктуризації та санації об'єктів державної власності в разі створення за їх участю нових суб'єктів господарювання.

Частинами 18, 19 статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" мирова угода та план санації в процедурі банкрутства господарських організацій з корпоративними правами держави понад 25 відсотків їх статутного фонду погоджуються з Фондом державного майна України та державним органом з питань банкрутства. Відчуження майна господарських організацій з корпоративними правами держави понад 25 відсотків їх статутного фонду в процедурі банкрутства здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації.

Прокурор, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на статтю 388 Цивільного кодексу України, яка встановлює умови, за яких власник вправі витребувати належне йому майно від добросовісного набувача . Зокрема, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Аналізуючи подані документи, суд дійшов висновку про те, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння позивача поза його волею, а підприємством з іноземними інвестиціями "Укртехсплав" набуто право власності на нього неправомірно, враховуючи такі доводи.

В силу приписів статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Перелік підстав виникнення цивільних прав, у тому числі права власності, наведений у статті 11 Цивільного кодексу України. Зазначений перелік не міститься такої підстави для виникнення права, як рішення третейського суду. Однак, згідно з пунктом 5 статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється винятково судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Отже, в пункті 5 статті 11 Цивільного кодексу України під терміном "рішення суду" мається на увазі рішення будь-якого суду, що входить до складу судів загальної юрисдикції згідно із Законом України "Про судоустрій України", який діяв станом на момент виникнення відповідних правовідносин. Актами цивільного законодавства не була передбачена така самостійна підстава виникнення права власності на нерухоме майно, як рішення третейського суду.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 10.01.2008р. №1-рп/2008, справа №1-3/2008 (про завдання третейського суду) третейський розгляд не є правосуддям, а рішення третейських судів є лише актами недержавної юрисдикційної діяльності з вирішення спорів сторін у сфері цивільних і господарських відносин.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (у редакції, чинній на момент виникнення спірного права) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. У статті 19 цього Закону міститься виключний перелік документів, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав (у т. ч. і права власності) на нерухоме майно, обмежень цих прав та є підставою для державної реєстрації. В цьому переліку рішення третейського суду відсутнє, так само як і акт приймання-передачі нерухомого майна, складений на підставі виконавчого документа, виданого на виконання рішення третейського суду.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" до приведення законів та інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

З наведених норм закону випливає, що рішення третейського суду не є документом, який виходячи з офіційної позиції держави, викладеної в Законі, посвідчує виникнення, перехід права власності на нерухоме майно. При цьому рішення третейських судів є актами недержавної юрисдикційної діяльності з вирішення спорів і не є правовстановлюючим документом. Пунктом 4 Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2008 від 10.01.2008 р. визначено, що відповідно до Закону України "Про третейські суди" третейські суди приймають рішення тільки від свого імені (стаття 46), а самі ці рішення, ухвалені в межах чинного законодавства, є обов'язковими лише для сторін спорів.

Листом від 25.03.2005 р. № 25-32/622 "Щодо виконання рішень третейських судів та рішень МКАС чи МАК" Міністерство юстиції України інформує, що виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа. Виконавчий документ, виданий на підставі рішення третейського суду, може бути пред'явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження" (ст. 57 Закону України "Про третейські суди").

Листом від 09.01.2007 р. № 19-32/1 Міністерство юстиції України звертає увагу нотаріусів та бюро технічної інвентаризації на те, що у випадку державної реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі рішення третейського суду, таке рішення третейського суду не може бути виконане лише сторонами спору, а потребує здійснення певних дій органу державної реєстрації прав. Виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа (частина третя статті 55 Закону України "Про третейські суди"). Оскільки комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації тимчасово, до створення місцевих органів державної реєстрації прав, проводять реєстрацію прав власності на нерухоме майно, то для реєстрації прав власності на нерухоме майно, на підставі рішення третейського суду, має надаватися виконавчий документ, виданий компетентним судом.

З наведеного вище убачається, що на момент звернення до ДКП Червоноградське МБТІ із заявою про державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно (комплекси) у відповідача 1 був відсутній як сам правовстановлюючий документ, оскільки, ні рішення третейського суду, ні акт приймання передачі нерухомого майна - закон таким не вважає, так і сам виконавчий документ (виконавчий лист), виданий компетентним судом відповідно до вимог закону.

Відтак, з огляду на вимоги частини 3 статті 55 Закону України "Про третейські суди" (у редакції, чинній на момент переходу права власності) суд дійшов висновку, що державна реєстрація за підприємством з іноземними інвестиціями "Укртехсплав" права власності на спірне нерухоме майно (комплекси) є незаконною. З огляду на наведене, суд не бере до уваги як необгрунтовані посилання відповідача 3 в частині набуття права власності на спірне майно за договором про погашення заборгованості із заробітної плати від 17.12.2004 року та рішення Постійно діючого третейського суду "Південно-східний Міжрегіональний" від 21.06.2007 року.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу. Згідно з вимогами частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України саме власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Водночас, відповідач 1 не надав суду інших належних доказів наявності у нього права власності на спірне нерухоме майно (комплекси).

Згідно зі статтею 658 Цивільного кодексу України право продажу майна (товару), крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення. В силу статті 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, оскільки

- ухвала господарського суду Львівської області від 30.11.2004 року була скасована постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2006 року;

- рішення третейського суду не може визнаватися правовстановлюючим документом для виникнення (переходу) права власності на об'єкти нерухомого майна;

- право власності за підприємством з іноземними інвестиціями "Укртехсплав" було зареєстровано на підставі виконавчого документа, який судом не видавався;

- передача спірного майна була здійснена на підставі виконавчого документа, який судом не видавався;

- відчуження майна відкритого акціонерного товариства "Червоноградська автобаза" відбулося з порушенням частин 18, 19 статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", а також Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без затвердженого плану санації та його погодження з Фондом державного майна України і державним органом з питань банкрутства;

суд дійшов висновку про вибуття спірного майна з володіння позивача поза його волею, а тому доводи відповідача 3 про зворотнє є безпідставними. Правова позиція, що у випадку недотримання процедури погоджень для відчуження майна боржника, частка державної власності у статутному фонді яких перевищує 50%, є підстави для застосування статті 388 Цивільного кодексу України, міститься у постанові Верховного суду України від 12.02.2013 року №5019/1447/11.

При цьому суд не бере також до уваги заперечення відповідача 3 в частині посилання на пункт 2 статті 388 Цивільного кодексу України, оскільки рішення суду (ухвала від 30.11.2004 року) в подальшому було скасовано Вищим господарським судом України.

Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 5 статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (ст.ст. 19, 27 Закону України від 01.07.2004 р. № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

Зважаючи на те, що відкрите акціонерне товариство "Червоноградська автобаза" не є стороною договорів купівлі-продажу, які опосередковували перехід права власності на спірне нерухоме майно до ТзОВ "Армада" та ДП "Техінвест", то визнання недійсними даних правочинів не призведе до відновлення порушених прав позивача та повернення об'єктів нерухомості (майнових комплексів) у його власність. Отже, права позивача в даному випадку підлягають захисту саме шляхом задоволення віндикаційного позову.

Верховний суду України висловлює аналогічну позицію у постанові від 07.11.2012 р. у справі №6-107цс12. Зокрема, зазначає, що у речово-правових відносинах не застосовуються способи захисту прав, встановлені для зобов'язальних правовідносин. У речово-правових відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення індикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 Цивільного кодексу України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. За наведених обставин, обґрунтованими з заперечення відповідача 3 в частині неможливості застосування до спірних правовідносин положення статті 1212 Цивільного кодексу України.

Таким чином, проаналізувавши наведені вище норми закону в сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння. При цьому пред'явлення такого позову до відповідачів 1 та 2 є безпідставним, а тому в цій частині суд відхиляє позовні вимоги.

Що стосується заяви відповідача про застосування позовної давності, то суд при ухваленні рішення керувався таким. Суд погоджується з правовою позицією відповідача 3 про пропуск позивачем позовної давності. При цьому твердження відповідача 3 про те, що позовну давність потрібно відраховувати з часу укладення договору у 2004 році, є помилковим, адже фактично майно вибуло з володіння позивача лише в 2007 році, на підставі рішення третейського суду, а тому саме з цього часу починає свій перебіг позовна давність.

Разом з тим, суд враховує подане клопотання прокурора та позивача. Зокрема, відповідно до частини 5 статті 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Зважаючи на те, що про факт підроблення виконавчого документа суду прокурору та позивачу стало відомо лише в 2012 році, в ході розгляду справи про банкрутство неодноразово змінювалися арбітражні керуючі у справі (керуючі санацією), суд вважає причини пропуску позовної давності поважними, а тому порушені права суб'єкта господарювання державного сектора економіки підлягають захисту.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання Сокальського районного управління юстиції в особі реєстраційної служби вчинити певні дії, то суд при ухваленні рішення керувався таким.

Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до положень статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам " передбачено, що у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідом чий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Згідно з Указом Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 09 грудня 2010 року №1085/2010 постановлено утворити Державну реєстраційну службу України, поклавши на цю Службу функції з реалізації державної політики у сфері реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у сфері реєстрації релігійних організацій, а також функції Міністерства юстиції України з реалізації державної політики у сфері реєстрації.

Як убачається з пункту 2.1 Положення про реєстраційну службу Сокальського районного управління юстиції, затвердженого наказом Сокальського районного управління юстиції від 14.11.2011 року №44, до завдань реєстраційної служби належить забезпечення реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів.

Таким чином, між позивачем та відповідачем 4 не існувало в межах зазначеного спору цивільних чи господарських відносин, врегульованих цивільним чи господарським законодавством, а сам спір не є спором про право.

Пунктом 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що справа зі спору непідвідомча господарському суду (ст. 12 ГПК України).

З огляду на викладене, оскільки між позивачем та відповідачем 4 не виникло цивільно- чи господарсько-правових відносин, суд вважає аналізовані позовні вимоги такими, що не передбачені нормою статті 12 Господарського процесуального кодексу України та не підвідомча господарському суду. За таких обставин, суд погоджується з правовою позицією відповідача 3 у справі та припиняє провадження в цій частині на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

При розподілі судових витрат суд враховує, що відповідно до наявних у справі Витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно загальна вартість нерухомого майна, яке знаходиться по вулиці Центральній, будинок 105, село Острів, Сокальський район, Львівська область, становить 251' 840,00 грн., а нерухомого майна, яке знаходиться по вулиці Б. Хмельницького, будинок 74, місто Сокаль, Сокальський район, Львівська область, - 53' 904,00 грн. За таких обставин судовий збір в силу статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача 3 в сумі 6' 114,88 грн.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 1, 4 3 , 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Витребувати у дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Техінвест" (адреса: вулиця Комсомольська, будинок 11, Бабушкінський район, місто Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49000; ідентифікаційний код 31271066 ) та передати відкритому акціонерному товариству "Червоноградська автобаза" (адреса: село Острів, Сокальський район, Львівська область, 80051; ідентифікаційний код 00179269 ) таке нерухоме майно:

2.1. Комплекс нерухомого майна по вулиці Центральній, 105, с. Острів Сокальського району Львівської області, до якого входять такі будівлі та споруди:

- адміністративно-побутовий корпус (поз. 1, А-3, 1 265,9 м 2 ),

- ремонтно-механічна майстерня (поз. 2, Б-1, 2 961,7 м 2 ),

- склад матеріальних цінностей (поз. 4, Г-1, 86,7 м 2 ),

- склад матеріалів та запчастин (поз. 6, Ж-1, 364,8 м 2 ),

- склад лакофарбувальних матеріалів (поз. 14, Р-1, 32,7 м 2 ),

- гаражі для легкових автомобілів (поз. 7, З-1, 655,4 м 2 ),

- гаражі для вантажних автомобілів (поз. 9, Л-1, 515,6 м 2 ),

- гаражі для вантажних автомобілів (поз. 10, М-1, 450,4 м 2 ),

- гаражі для вантажних автомобілів (поз. 11, Н-1, 314,7 м 2 ),

- гаражі для вантажних автомобілів (поз. 12, Т-1, 406,7 м 2 );

2.2. Комплекс нерухомого майна по вулиці Б. Хмельницького, 74, м. Сокаль Сокальського району Львівської області, до якого входять такі будівлі та споруди:

- адміністративні приміщення (поз. 1; 148,1 м 2 ) з навісом (поз. 8),

- виробничо-побутові приміщення (поз. 2; 47,1 м 2 ),

- гаражі (поз. 3; 359,2 м 2 ),

- гаражі (поз. 4; 266,4 м 2 ),

- гаражі (поз. 5; 337,7 м 2 ),

- майстерня-гараж (поз. 6; 344,1 м 2 ),

- автозаправочний пункт (поз. 7; 7,0 м 2 );

3. Визнати за відкритим акціонерним товариством "Червоноградська автобаза" (адреса: село Острів, Сокальський район, Львівська область, 80051; ідентифікаційний код 00179269 ) право власності на таке нерухоме майно:

3.1. Комплекс нерухомого майна по вулиці Центральній, 105, с. Острів Сокальського району Львівської області, до якого входять такі будівлі та споруди:

- адміністративно-побутовий корпус (поз. 1, А-3, 1 265,9 м 2 ),

- ремонтно-механічна майстерня (поз. 2, Б-1, 2 961,7 м 2 ),

- склад матеріальних цінностей (поз. 4, Г-1, 86,7 м 2 ),

- склад матеріалів та запчастин (поз. 6, Ж-1, 364,8 м 2 ),

- склад лакофарбувальних матеріалів (поз. 14, Р-1, 32,7 м 2 ),

- гаражі для легкових автомобілів (поз. 7, З-1, 655,4 м 2 ),

- гаражі для вантажних автомобілів (поз. 9, Л-1, 515,6 м 2 ),

- гаражі для вантажних автомобілів (поз. 10, М-1, 450,4 м 2 ),

- гаражі для вантажних автомобілів (поз. 11, Н-1, 314,7 м 2 ),

- гаражі для вантажних автомобілів (поз. 12, Т-1, 406,7 м 2 );

3.2. Комплекс нерухомого майна по вулиці Б. Хмельницького, 74, м. Сокаль Сокальського району Львівської області, до якого входять такі будівлі та споруди:

- адміністративні приміщення (поз. 1; 148,1 м 2 ) з навісом (поз. 8),

- виробничо-побутові приміщення (поз. 2; 47,1 м 2 ),

- гаражі (поз. 3; 359,2 м 2 ),

- гаражі (поз. 4; 266,4 м 2 ),

- гаражі (поз. 5; 337,7 м 2 ),

- майстерня-гараж (поз. 6; 344,1 м 2 ),

- автозаправочний пункт (поз. 7; 7,0 м 2 );

4. Відмовити в задоволенні позовних вимог, звернутих до підприємства з іноземними інвестиціями "Укртехсплав" та до товариства з обмеженою відповідальністю "Армада".

5. Припинити провадженні у справі в частині позовних вимог, звернутих до Сокальського районного управління юстиції в особі Реєстраційної служби.

6. Стягнути з дочірнього підприємства "Техінвест" (адреса: вулиця Комсомольська, будинок 11, Бабушкінський район, місто Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49000; ідентифікаційний код 31271066 ) в доход державного бюджету України 6' 114,88 грн. судового збору.

7. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 09.04.2013 року.

Суддя Рим Т.Я.