Постанова

від 01.04.2013 по справі 10/221

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2013 р. Справа № 10/221

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Кравчук Н.М.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача - Колодко В.І.

від відповідача - Янкевич Л.Д.

від прокуратури - не з'явився

розглянувши апеляційне подання Заступника прокурора Львівської області вих.№05-629 від 12.07.2007 року

на ухвалу господарського суду Рівненської області від 22.06.2007 року

за поданням Першого заступника прокурора Львівської області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 12.11.2004 року

у справі № 10/221

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз", м.Львів

до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз», м.Рівне

про стягнення заборгованості в сумі 1113468,26 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.11.2004 року по справі №10/221 задоволено частково позов ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», стягнено із ВАТ по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз» на користь ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»: 59487,54 грн. - основного боргу, 2379,50 грн. - інфляційних, 1188,11 грн. - 3% річних. В частині стягнення 351653,70 грн. - суми основного боргу провадження у справі припинено.

22.06.2007 року за наслідками розгляду апеляційного подання першого заступника прокурора Львівської області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 12.11.2004 року, господарським судом Рівненської області прийнято ухвалу по справі №10/221 , якою залишено без змін вказане рішення, а апеляційне подання першого заступника прокурора Львівської області без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні подання прокурора, суд посилається на положення ст.112 ГПК України та зазначає, що обставина на яку посилається заявник, а саме - повідомлення ДПІ у м.Рівне №23447/15-106 від 22.05.2007 року щодо збільшення ВАТ «Рівнегаз» валових доходів на 1054,0 тис грн. не є нововиявленою та не могла вплинути на правильність вирішення спору. Крім того, судом відзначено, що вказана обставина виникла після розгляду справи №10/221 і не існувала станом на момент її розгляду, рішення по якій прийнято 12.11.2004 року. Крім того, судом відмовлено у клопотанні прокурора та позивача про проведення судової бухгалтерської експертизи.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Заступником прокурора Львівської області внесено апеляційне подання , в якому останній посилаючись на ст.112 ГПК України, просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 22.06.2007 року по справі №10/221, прийняти нове рішення, яким задоволити подання прокурора про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 12.11.2004 року за нововиявленими обставинами, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, звертав увагу суду на те, що 20.02.2007 року на адресу позивача надійшло повідомлення ДПІ у м.Рівне про те, що ВАТ «Рівнегаз» збільшило валові доходи на 1054,0 тис грн., тобто на суму, яку господарський суд вважав безпідставно заявленою ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», з огляду на що, на думку прокурора, обставини, які підтверджені у повідомленні ДПІ існували на момент прийняття рішення суду по даній справі. Крім того, прокурор зазначає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про проведення судової бухгалтерської експертизи.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2007 року залишено без змін ухвалу господарського суду Рівненської області від 22.06.2007 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2010 року скасовано ухвалу апеляційної інстанції від 24.10.2007 року по справі №10/221, справу передано до Львівського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження. ВГСУ у постанові зазначає, що згідно ст.105 ГПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги (подання) апеляційний господарський суд приймає постанову, проте, судом апеляційної інстанції в порушення вищевказаної норми винесено ухвалу.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2010 року справу призначено до розгляду на 07.06.2010 року. В судових засіданнях розгляд справи неодноразово відкладався. 08.11.2010 року провадження у справі зупинено за заявою позивача. Ухвалою суду від 05.03.2013 року провадження у справі поновлено, розгляд призначено на 18.03.2013 року. В судовому засіданні 18.03.2013 року розгляд справи відкладено до 01.04.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні просив задоволити клопотання про призначення комплексної судової експертизи (вих.№1144/6-11 від 29.03.2013 року), з метою з'ясування чи є обґрунтованими заперечення ПАТ «Рівнегаз» щодо погашення заборгованості в сумі 1113468,26 грн. перед ДК «Укртрансгаз» за послуги з транспортування природного газу для потреб населення у 2013 році, а також враховуючи необхідність дослідження утворення заборгованості в сумі 1113468,26 грн. за господарськими операціями.

Суд, розглянувши зазначене клопотання, прийшов до висновку що таке задоволенню не підлягає та вважає недоцільним призначення по даній справі судової експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні просив задоволити апеляційне подання прокурора.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційного подання заперечила, просила оскаржувану ухвалу залишити без змін.

У відзиві на апеляційне подання (вих.№10-2422 від 01.09.2010 року) відповідач звертає увагу суду на те, що по даній справі предметом позовних вимог є стягнення заборгованості за надані послуги з транспортування газу за період з січня по грудень 2003 року, проте, в провадженні господарського суду Рівненської області знаходиться справа №14/380 між тими ж сторонами де предметом позову було стягнення заборгованості за надані послуги з транспортування газу за період з січня по серпень 2003 року та, що на момент розгляду справи №10/221 існувало рішення у справі №14/380, яке набрало законної сили, з огляду на що, судом правомірно припинено провадження по справі №10/221 в частині позову про стягнення заборгованості за період з січня по серпень 2003 року. Крім того, зазначає, що 02.08.2005 року ВАТ «Рівнегаз» подано декларацію з податку на прибуток де збільшені валові доходи на підставі рішення господарського суду Рівненської області, проте дана обставина не існувала на момент розгляду даної справи по суті, вона виникла після розгляду справи і є новою, а не нововиявленою обставиною. Поряд з цим, вказує, що ВАТ «Рівнегаз» зазначало, що недоплата з урахуванням Алгоритму розподілу коштів становила 363638,25 грн., наявність недоплати не заперечувалась, про що було відомо позивачу.

Прокурор в судове засідання не з'явився.

Оскільки явка прокурора не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційного подання та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційне подання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Позивачем подано до суду позов по даній справі 17.05.2004 року , при цьому, останнім заявлялось до стягнення з відповідача 1113468,26 грн. - основної заборгованості за період з січня по грудень 2003 року (згідно уточнення позовних вимог, арк. справи 68 т.І) за послуги, які надавались для потреб населення на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом» від 27.12.2001 року №1729. Господарський суд Рівненської області рішенням від 12.11.2004 року по справі №10/221 стягнув з відповідача на користь позивача - 59487,54 грн. основного боргу, у стягненні заборгованості в сумі - 702327,02 грн. за період січень-серпень 2003 року відмовив за безпідставністю, а в частині стягнення 351653,70 грн . - припинив провадження, з посиланням на наявність рішення по справі №14/380 від 11.12.2003 року, яким відмовлено у стягненні заборгованості в сумі 351653,70 грн. за період з січня по серпень 2003 року.

Тобто, суд приймаючи рішення 17.05.2004 року по справі №10/221, враховуючи те, що в даному випадку наявне рішення господарського суду (рішення від 11.12.2003 року по справі №14/380), який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав (п.2 ч.1 ст.80 ГПК України), припинив провадження у справі в частині стягнення 351653,70 грн.

13.11.2004 року заступником прокурора Львівської області внесено до господарського суду Рівненської області подання про перегляд за ноовиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 12.11.2004 року по справі №10/221, як нанововявлену осбавину, прокурор посилається на повідомлення ДПІ у м.Рівне про те, що ВАТ «Рівнегаз» збільшило валові доходи на 1054,0 тис. грн., тобто на суму, яку господарський суд Рівненської області при розгляді справи №10/221 вважав безпідставно заявленою ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України».

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду даної справи сторонами на вимогу суду проводилась звірка взаємних розрахунків, проте, акти звірки взаєморозрахунків позивача та відповідача подано суду із різними даними. Судом встановлено, що сума заборгованості відповідача перед позивачем за період з вересня по грудень 2003 року становила 411141,24 грн., при цьому розмір заборгованості позивач обраховував, виходячи з того, що така за період з січня по серпень 2003р. становила 845 969,50 грн., за період з вересня по грудень 2003р. - 411 141,24 грн., всього 1 257 110,74 грн., із вказаної суми позивач відмінусував суму грошових коштів, які банком із розподільного рахунку відповідача перераховані на консолідований рахунок позивача у січні 2004 року як заборгованість за січень 2003 року в сумі 107 642,48 грн., а також відмінусував 36 000, 00 грн. - згідно повідомлення УМГ "ЛТГ" від 29.10.2003р. № 6047/6-03. Таким чином, розмір заборгованості обрахував у сумі 1 113 468,26 грн.

Таким чином, позивач двічі пред'явив позовні вимоги по двох справах про стягнення заборгованості за один і той же період із січня по серпень 2003 року.

Судом встановлено, що рішенням по справі №14/380 відмовлено у задоволенні позову ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» від імені якої діє філія УМП «Львівтрансгаз» про стягнення з ВАТ «Рівнегаз» 351653,70 грн., 5450,11 грн. - інфляційних та 10081,88 грн. - 3% річних, із посилання на дотримання відповідачем порядку проведення розрахунків, встановленого Постановою НКРЕ від 12.07.2000р. № 759 "Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств НАК "Нафтогаз України" за поставлений природний газ", яка передбачає, що кошти, які надходять на розподільні рахунки газозбутових підприємств, того ж дня перераховуються уповноваженими банками згідно з довідкою про нормативи перерахування коштів, що надійшли на розподільні рахунки газозбутових підприємств на поточні рахунки підприємств ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" та консолідований рахунок ДК "Газ України". В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинено на підставі п.1.1 ч.1 ст.80 ГПК України, враховуючи заяву про уточнення позовних вимог по справі №14/380 та часткову оплату відповідачем наданих послуг в сумі 494315,80 грн.

Як уже зазначено вище, підставу для перегляду рішення за нововиявленими обставинами заступник прокурора Львівської області вказує повідомлення ДПІ у м.Рівне № 6962/15-106 від 20.02.2007 року про те, що ВАТ "Рівнегаз" збільшило валові доходи на 1054,0 тис. грн., тобто на суму, яку господарський суд Рівненської області при розгляді справи № 10/221 вважав безпідставно заявленою ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (арк.справи114 т.І).

Відповідно до ст.112 ГПК України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

У ч.1 ст.113 ГПК України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали) судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

В роз'ясненні Президії Вищого господарського суду України N 04-5/563 від 21.05.2002 з метою однакового і правильного застосування норм ГПК України про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами роз'яснено, що судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору та виявлення їх після прийняття судового рішення у справі.

Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові.

Отже, суд на підставі ст. 112 ГПК України може переглянути прийняте ним судове рішення за наявності двох умов в їх комплексному зв'язку: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору та виявлення їх після прийняття рішення зі спору (обставини, які не могли бути відомі заявникові). При цьому, слід враховувати, що за своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Судом першої інстанції при розгляді подання прокурора про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду, правомірно відзначено, що лист ДПІ у м.Рівне за № 6962/15-106 від 20.02.2007р., яким інформовано заявника про відображення ВАТ "Рівнегаз" в декларації з податку на прибуток за 2005 рік по рядку 02.3 декларації і додатка К4 як врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості збільшення валових доходів в сумі 1054,0 тис. грн., а рішення у справі № 10/221 прийнято 12 листопада 2004 року, тому дана обставина виникла після розгляду справи 10/221 та не існувала на момент її розгляду, а відтак така не є нововиявленою і не відповідає ознакам, передбаченим ст.112 ГПК України.

Разом з тим, апеляційний господарський суд, виходячи з вищенаведеного вважає, що судом першої інстанції правильно припинено провадження у справі в частині стягнення заборгованості за період з січня по серпень 2003 року в сумі 351653,70 грн., оскільки така повторно заявлена.

З огляду на наведене, доводи апелянта про скасування ухвали місцевого суду є безпідставними.

Ухвала місцевого суду прийнята у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 103, 105, 106 ГПК України, суд,

постановив:

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 22.06.2007 року по справі №10/221 залишити без змін, а апеляційне подання Заступника прокурора Львівської області без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Кравчук Н.М.