Рішення

від 09.04.2013 по справі 2-357/11

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Справа № 2-357/11

Категорія 26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.04.2013 року

Біляївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого - судді Калінюка Р.Б.,

при секретарі - Козян Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за уточненим позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення заборгованості згідно кредитного договору №2008/695-Ф03.14/22 від 07.05.2008 року шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки ,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось до суду з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 в якому просить суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ "Укрсоцбанк" за кредитним договором №2008/695-Ф03.14/22 від 07.05.2008 року в розмірі 5360867,19 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку загальною площею 2,2590 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівній частинах кожному, шляхом продажу цього предмету іпотеки проведенням прилюдних торгів. Початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнути пропорційно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" судові витрати у розмірі 1820,00 гривень.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 07.05.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", який загальними зборами акціонерів АКБ "Укрсоцбанк" 09.03.2010 року перейменований на публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" на вимогу Закону України "Про акціонерні товариства" та ОСОБА_3 укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії №2008/695-Ф03.14/22, відповідно до якого позивач зобов'язався надати позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти в межах максимального ліміту в сумі 396000 доларів США окремими частинами (надалі кожна частина окремо - транш, а у сукупності - транші) з графіком повернення кредиту, передбаченим пунктом 1.1.1.1. договору кредиту з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 06.05.2018 року зі сплатою 13,5 процентів річних. В якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором кредиту, між позивачем, позичальником та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 07.05.2008 року був укладений іпотечний договір (з майновим поручителем), посвідчений 07.05.2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4., відповідно до якого ОСОБА_2. та ОСОБА_1 передали в наступну іпотеку АКБ "Укрсоцбанк" вказану вище земельну ділянку. Позичальником не виконуються умови вказаного кредитного договору - порушуються строки повернення кредиту, не вносяться платежі по кредиту та сплаті процентів. В зв'язку з невиконанням позичальником умов договору кредиту, 21.04.2010 року позивачем надіслана вимога позичальнику терміново сплатити заборгованість. Проте, дані вимоги позивача залишені позичальником без розгляду з невідомих банку причин. Таким чином, позичальник взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та процентів за договором кредиту, не виконує.

Відповідачі надали до суду заперечення на позовну заяву, в якому просили суд в позовних вимогах ПАТ "Укрсоцбанк" до них про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі з тих підстав, що в матеріалах цивільної справи мається рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації Українських банків по справі №1568/10 від 16.11.2010 року, згідно якого було стягнуто як із солідарних боржників з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 4313539,61 гривень, а також стягнуто з вказаних вище осіб 25500,00 гривень витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом. Таким чином, на думку відповідачів, на сьогоднішній день позивач фактично намагається стягнути суму заборгованості з відповідачів (з майнових поручителів) у подвійному розмірі, оскільки позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою, про той самий предмет спору, до тих самих осіб, що не дозволяється чинним законодавством України.

В судове засідання представник позивача не з'явилась, надала до суду заяву, якою підтримала уточнені позовні вимоги, та просила суд справу розглянути без участі представника позивача, та не заперечувала проти заочного розгляду вказаної цивільної справи.

Третя особа - ОСОБА_3. - до судового засідання не з'явився, хоча судом був повідомлений про день слухання справи належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідачі ОСОБА_2. та ОСОБА_1 до судового засідання повторно не з'явились, хоча судом були повідомлені про день слухання справи належним чином, а тому за згодою представниці позивача суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що уточнений позов ПАТ "Укрсоцбанк" підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 07.05.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", який загальними зборами акціонерів АКБ "Укрсоцбанк" 09.03.2010 року перейменований на публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3 укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії №2008/695-Ф03.14/22 (а.с.9-12), відповідно до якого позивач зобов'язався надати позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 396000,00 доларів США окремими частинами з графіком повернення кредиту, зазначеним пунктом 1.1.1.1 договору кредиту, з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 06.05.2018 року, зі сплатою 13,5 відсотків річних.

В якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вказаним вище договором кредиту, між позивачем, позичальником та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 07.05.2008 року був укладений іпотечний договір (з майновим поручителем), посвідчений 07.05.2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4. та зареєстрований в реєстрі за №833 (а.с.13-15), відповідно до якого ОСОБА_2. та ОСОБА_1 передали в наступну іпотеку АКБ "Укрсоцбанк" земельну ділянку (кадастровий номер 521085200:01:001:0328), загальною площею 2,2590 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначено в іпотечному договорі та судом встановлено, що вказана земельна ділянка належить відповідачам в рівних частках на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №951607 (а.с.245-246).

Свої зобов'язання, визначені п.3.1.1 договору, позивачем виконано належним чином в повному обсязі - позичальнику відкрито позичковий рахунок в Одеській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк" і надано суму кредиту готівкою в межах максимального ліміту заборгованості в розмірі 396000,00 доларів США (заяви про видачу готівки №1, 2, а.с.16, 17).

Позичальником не виконуються умови кредитного договору №2008/695-Ф03.14/22 - порушуються строки повернення кредиту, не вносяться платежі по кредиту та сплати процентів.

В зв'язку з невиконанням позичальником умов договору кредиту, 21.04.2010 року позивачем надіслана вимога позичальнику терміново сплатити заборгованість (а.с.19). Проте, дані вимоги позивача залишені позичальником без розгляду з невідомих причин.

Крім того, суд погоджується з посиланням позивача на те, що ч.1 та ч.2 ст.35 ЗУ "Про Іпотеку" визначено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Порушення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку, адже п.37 Постанови пленуми Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" визначено: невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Відповідно до п.4.1 договору кредиту, у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених п.2.4. та п.2.10. договору кредиту, комісії, передбачених умовами договору кредиту, а також прострочення строків повернення кредиту (траншів кредиту), визначених п.1.1., 3.2.3., 3.3.8.1., 3.3.14. договору кредиту, позичальник сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно з п.4.2. договору кредиту, у разі порушення позичальником, вимог п.п.3.3.2. - 3.3.5., 3.3.7. - 3.3.16. договору кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 3 (три) процента від суми фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими процентами, за кожний випадок.

Враховуючи, що зобов'язання за договором кредиту своєчасно не виконувались, виникла кредитна заборгованість, яка станом на 07.02.2013 року, згідно розрахунку суми заборгованості по кредитному договору №2008/695-Ф03.14/22 від 07.05.2008 року, складає: сума заборгованості за кредитом - 379500,00 доларів США (еквівалент 3033343,50 гривень); сума заборгованості за відсоткам: 237300,46 доларів США (еквівалент 1896742,56 гривні); розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту: 22129,00 доларів США (еквівалент 176884,22 гривні); розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків: 31764,91 долари США (еквівалент 253896,91 гривень); загальна сума заборгованості: 670695,26 доларів США (еквівалент 5360867,19 гривень).

Пунктом 2.4.3 договору іпотеки визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом п.4.1. договору іпотеки визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст.15 ЗУ "Про іпотеку".

Пунктом 4.5 договору іпотеки визначено: іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: на підставі рішення суду; або на підставі виконавчого напису нотаріуса; або шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку встановленому ст.37 "Про іпотеку"; шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст.38 ЗУ "Про іпотеку"; або шляхом організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладання договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку , встановленому ст.6 ЗУ "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмету іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений за рішенням суду, а саме: шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст.38 ЗУ "Про іпотеку", або шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Частиною 6 статті 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно ст.7 ЗУ "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ч.1 та 3 ст.33 ЗУ "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення не предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч.2 ст.15 ЗУ "Про іпотеку", реалізація переданих в іпотеку земельних ділянок сільського господарського призначення при зверненні стягнення на предмет іпотеки здійснюється на прилюдних торгах. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути особи, визначені Земельним кодексом України.

Згідно ст.41 ЗУ "Про іпотеку", реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог цього Закону.

Щодо твердження відповідачів про те, що в матеріали справи містять рішення постійно діючого Третейського суду при асоціації Українських банків по справі №1568/10 від 16.11.2010 року, згідно якого було стягнуто як із солідарних боржників з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 4313539,61 гривень, а також стягнуто з вказаних вище осіб 25500,00 гривень витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом та таким чином, на сьогоднішній день позивачем фактично заявлена вимога про стягнення з відповідачів суми заборгованості подвійному розмірі, суд в цьому разі погоджується з посиланням позивача на наступне.

Згідно ст.12 ЗУ "Про третейські суди", третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

Відповідно до ч.7 ст.6 ЗУ "Про третейські суди", справи у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки, не підвідомчі третейським судам.

Відповідно до умов вказаного кредитного договору, він укладений між ОСОБА_3 та ПАТ "Укрсоцбанк", а саме: пунктом 6.2 визначено: у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст.5 ЗУ "Про третейські суди", домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошевим В.М. постійно діючого Третейського суду про Асоціації українських банків. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею, спір розглядається третейським суддею Мороз О. А. або Білоконем Ю.М. у порядку черговості.

Така ж домовленість сторін міститься й в укладеному між ОСОБА_3, ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 договорі поруки №06-09/2340 від 11.11.2008 року та укладеному між ОСОБА_3, ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_5 договорі поруки №06-09/2352 від 11.11.2008 року.

Враховуючі порушення умов кредитного договору, ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось до постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків з позовом до ОСОБА_3 та фінансових поручителів - ОСОБА_2. та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості. Постійно діючим Третейським судом при асоціації українських банків було винесено рішення суду, яким позовні вимоги задоволено, та на його підставі Дніпровським районним судом м. Київ було видано виконавчі листи про примусове стягнення заборгованості в солідарному порядку з відповідачів.

Як вбачається з викладеного, з ОСОБА_1 суми заборгованості не стягувались, оскільки він є майновим поручителем відповідно до умов іпотечного договору.

Суд погоджується з позивачем щодо того, що подвійне стягнення у даному випадку виключається, оскільки звернення стягнення на заставне майно проводиться не самостійно, а в рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором. Таким чином, з позичальника та фінансових поручителів не може бути стягнута сума більша, ніж заборгованість за договором кредиту.

Відповідно ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України наслідками порушення позичальниками щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У відповідності до ст.16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Це засіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматись від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Відповідно до ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів на його користь судових витрат, суд, керуючись ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати .

Керуючись ст. ст.16, 590, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.3, 7, 15, 33, 35, 38, 39, 41 Закону України "Про іпотеку", ст.5, 6, 12 Закону України "Про третейські суди", ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Уточнений позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення заборгованості згідно кредитного договору №2008/695-Ф03.14/22 від 07.05.2008 року шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) перед ПАТ "Укрсоцбанк" за кредитним договором №2008/695-Ф03.14/22 від 07.05.2008 року у розмірі 5360867 (п'ять мільйонів триста шістдесят тисяч вісімсот шістдесят сім) гривень 19 копійок, а саме: сума заборгованості за кредитом - 379500,00 доларів США (еквівалент 3033343,50 гривні); сума заборгованості за відсоткам - 237300,46 доларів США (еквівалент 1896742,56 гривні); розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 22129,00 доларів США (еквівалент 176884,22 гривні); розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 31764,91 долари США (еквівалент 253896,91 гривень), звернути стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку (кадастровий номер 5121085200:01:001:0328), загальною площею 2,2590 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) та ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_3) в рівній частинах кожному та є їх особистою приватною власністю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯГ № 951607, виданого Біляївським районним відділом земельних ресурсів Одеського обласного головного управління земельних ресурсів на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6. 28.11.2006 року, зареєстрованого за №3116, шляхом продажу цього предмету іпотеки проведенням прилюдних торгів. Початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути в рівних частках пропорційно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_3, на користь ПАТ "Укрсоцбанку" судові витрати у розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги до Біляївського районного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання відповідачами його копії.

Суддя Біляївського районного

суду Одеської області Р.Б.Калінюк