Ухвала

від 02.04.2013 по справі 5020-915/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 квітня 2013 року Справа № 5020-915/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення господарського суду міста Севастополя від 30.10.2012 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року

у справі № 5020-915/2012 господарського суду міста Севастополя

за позовом компанії "Гранада Логістікс С.А." (Granada Logistics S.A.)

до фізичної особи-підприємця Кумкіна Олега Олександровича

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт"

державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт"

державного підприємства "Дельта-Лоцман"

державної установи "Держгідрографія"

товариства з обмеженою відповідальністю "Акар"

Державної податкової служби України

Державної казначейської служби України

про стягнення 15544,51 доларів США,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року компанія "Гранада Логістікс С.А." (Granada Logistics S.A.) звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця Кумкіна Олега Олександровича, просила стягнути 16 152,04 доларів США.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 05.09.2012 року залучені до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державне підприємство "Севастопольський морський торговельний порт", державне підприємство "Ялтинський морський торговельний порт", державне підприємство "Дельта-Лоцман", державну установу "Держгідрографія", товариство з обмеженою відповідальністю "Акар" (т. 1, а.с. 134-137), ухвалою господарського суду міста Севастополя від 15.10.2012 року - Державну казначейську службу України та Державну податкову службу України (т. 3, а.с. 101-104).

29.10.2012 року представник позивача звернувся до господарського суду міста Севастополя з заявою про зменшення розміру позовних вимог до 15 544,51 доларів США, яка прийнята судом з урахуванням положень ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (т.4, а.с. 1-2).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 30.10.2012 року (суддя Головко В.О.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року (головуючий суддя Волков К.В., судді Борисова Ю.В., Гонтар В.І.) (т. 4, а.с. 167-175) позов компанії "Гранада Логістікс С.А." (Granada Logistics S.A.) задоволено, стягнуто з фізичної особи-підприємця Кумкіна Олега Олександровича на користь компанії "Гранада Логістікс С.А." (Granada Logistics S.A.) безпідставно отримані кошти в сумі 15 544,51 доларів США, вирішено питання розподілу судових витрат (т. 4, а.с. 12-19).

Не погоджуючись з постановленими судовими актами, Державна податкова служба України звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від 30.10.2012 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року у справі № 5020-915/2012, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Згідно ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Зокрема, абз. 3 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24.10.2011 року з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень у касаційному порядку роз'яснено, що, розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів.

Державною податковою службою України якості доказу надсилання копії касаційної скарги сторонам у справі надано копії фіскальних чеків поштової установи від 01.02.2013 року №№ 4714, 4708, 4711, 4715, 4709, 4712, 4716, 4710, 4713.

Однак, при цьому, до копій фіскальних чеків поштової установи заявником касаційної скарги не додано описів вкладення, які підтверджують надіслання копії касаційної скарги сторонам у справі.

Відсутність опису вкладення у рекомендований лист чи реєстру відправлення рекомендованої кореспонденції із зазначенням повної поштової адреси, найменування документів, які надсилаються сторонам у справі, позбавляє касаційну інстанцію можливості оцінити даний документ як належний доказ направлення копії касаційної скарги сторонам у справі, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 86, 110, п. 3 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Повернути касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення господарського суду міста Севастополя від 30.10.2012 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року у справі № 5020-915/2012 (з доданими до неї документами).

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді І.В. Алєєва

О.О. Євсіков