Постанова

від 04.04.2013 по справі 19/74/2012/5003

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року Справа № 19/74/2012/5003 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідач) суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Промислова Група "Вінниця-Буд" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.01.13 у справі№19/74/2012/5003 за позовомПриватного підприємства "Департамент охорони "ДЕЛЬТА" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" простягнення 16 400,00 грн Розпорядженням Секретаря другої судової палати від 01.04.13 для розгляду даної справи призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Коломійчук М.Л. - за дов. від 05.11.12;

від відповідача:Гаркавенко С.Д. -за дов. від 27.03.13.

Приватним підприємством "Департамент охорони "ДЕЛЬТА" у листопаді 2012 року заявлений позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" 16 400,00 грн боргу. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на неналежне виконання відповідачем зобов'язань зі сплати охоронних послуг, наданих у січні, лютому 2011 року за договором від 01.01.11.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 04.12.12, ухваленим суддею Яремчук Ю.О., позовні вимоги задоволено. Вмотивовуючи рішення суд установив факт порушення відповідачем зобов'язань зі сплати охоронних послуг отриманих за вказаним договором у спірний період. Судове рішення обґрунтовано приписами статей 509, 525, 526, 527, 530, 614, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, статей 174, 193 Господарського кодексу України. Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Крейбух О.Г. -головуючого, Юрчук М.І., Василишин А.Р., повторно розглянувши спір по суті, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі, установивши ті ж обставини справи, постановою від 30.01.13, перевірене рішення у справі залишив без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишив без задоволення. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова Група "Вінниця-Буд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, а матеріали справи скерувати на новий розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на порушення судами приписів статей 34, 36, 104 Господарського процесуального кодексу України, статей 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Не погоджується скаржник і з висновком судів про надання позивачем охоронних послуг у спірний період, адже охороною не було забезпечено схоронності майна.

Від Приватного підприємства "Департамент охорони "ДЕЛЬТА" відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.01.11 між Приватним підприємством "Департамент охорони "Дельта" - виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова група «Вінниця-Буд» - замовником, укладено договір про надання послуг з охорони об'єкта № 02/11, за умовами якого виконавець має здійснити комплекс заходів в інтересах замовника з охорони території, забезпечення збереження майна, що знаходиться на території та об'єкті від протиправних посягань на нього сторонніх осіб у визначений період часу охорони шляхом спостереження за територією, станом об'єктів, цілісністю їх будівельних конструкцій, а також оперативного реагування та відповідних дій у випадку несанкціонованого проникнення на територію об'єкту, що охороняється. Місцезнаходження об'єкту - Вінницька обл., Козятинський р-н, с.Козятин, вул.К. Маркса,151. Пунктом 1.4 договору сторони погодили, що для повного та якісного перекриття території об'єкту замовника силами охоронників - працівників виконавця, - виконавець за погодженням із замовником встановлює 2 охоронних постів, оплата яких здійснюється замовником на підставі актів виконаних робіт згідно розділу 2 цього договору. Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що вартість наданих послуг з охорони об'єкту за один встановлений добовий охоронний пост складає: 4 100 грн без ПДВ за місяць охорони. Загальна вартість наданих послуг з охорони об'єкта "Замовника" складає: 8 200 грн без ПДВ за місяць охорони. Порядок оплати послуг з охорони визначений пунктами 2.2-2.4 договору, а саме: 50 % вартості послуг замовник передплачує до початку звітного місяця, а решту, 50 % вартості послуг, замовник сплачує до 5 числа наступного за звітним місяцем, в якому здійснюються заходи з охорони об'єкта, шляхом перерахування замовником коштів на рахунок виконавця чи внесення коштів в касу виконавця; оплата послуг може змінюватися за погодженням сторін. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Приватного підприємства "Департамент охорони "ДЕЛЬТА" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" 16 400,00 грн боргу зі сплати охоронних послуг за січень - лютий 2011 року. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона, боржник, зобов'язана вчинити на користь другої сторони, кредитора, певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, за приписами якої підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги містить і стаття 193 Господарського кодексу України. Договір охорони є спеціальним видом зберігання. Статтею 978 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність майна, яке охороняється. Володілець такого майна зобов'язаний виконувати передбачені договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату. Договір охорони є консенсуальним, тому що об'єкт вважається прийнятим під охорону з часу виставлення поста і оформляється актом, а також оплатним, адже володілець майна або особа, яку охороняють, зобов'язані щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату. На взаємовідносини сторін за договором охорони поширюються також положення Цивільного кодексу України, якими врегульовані відносини з надання послуг. Згідно з приписами статті 903 названого Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Договір про надання послуг, як і договір охорони є двосторонніми, оскільки виконавець та замовник наділені як правами так і обов'язками. На виконавця покладено обов'язок надавати послугу і надано право на одержання відповідної плати. Замовник, у свою чергу, зобов'язаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуг з боку виконавця. Тобто, оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше. За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Отже, предметом доказування є сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення спору. Згідно з приписами статті 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 43 названого Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Судами при вирішенні даного спору, на підставі оцінки зібраних у справі доказів в їх сукупності, підлягають установленню обставини, зокрема щодо наявності між сторонами договірних відносин, фактичного надання позивачем охоронних послуг за договором, невиконання відповідачем зобов'язань зі сплати наданих позивачем послуг. Дослідивши усі обставини справи суди попередніх інстанцій установили, що на виконання умов договору, позивач прийняв під охорону об'єкт відповідача, про що свідчить акт взяття об'єкта під охорону від 01.01.11 №1. Судами установлений факт надання позивачем охоронних послуг у спірний період. Установлено судами і те, що відповідачем зобов'язання зі сплати охоронних послуг не виконані, і заборгованість останнього становить 16 400,00 грн. За таких установлених обставин, висновки судів про наявність підстав для задоволення позовних вимог визнаються правомірними. Доводи, викладені в касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують установлених апеляційним судом обставин справи та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Відповідно до частини 2 вказаної статті касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Відтак, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається. Витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника. Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.01.13 у справі № 19/74/2012/5003 залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова Група "Вінниця-Буд" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець