Ухвала

від 21.03.2013 по справі 10/208

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" березня 2013 р. м. Київ К-31073/10

№ К-31073/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Костенка М. І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заставнівському районі Чернівецької області

на постанову Господарського суду Чернівецької області від 28.01.2009

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2010

у справі № 10/208 Господарського суду Чернівецької області

за позовом Фермерського господарства (ФГ) ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у Заставнівському районі Чернівецької області (ДПІ)

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 28.01.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2010, позов задоволено частково: скасовано рішення від 17.08.2007 № 75/23-30071238 про застосування штрафних (фінансових) санкцій; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з Державного бюджету України на користь ФГ ОСОБА_4 3,40 грн. судового збору.

У касаційній скарзі ДПІ у Заставнівському районі Чернівецької області просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права .

Позивач заперечує проти задоволення касаційної скарги, вважаючи її безпідставною.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що відповідачем була проведена перевірка ФГ ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 по 30.06.2007.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 09.08.2007 № 19/23-30071238, про порушення позивачем вимог пункту 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (Положення № 637), а саме: придбання товарно-матеріальних цінностей (паливно-мастильних матеріалів) в 2004,2005 та 2006 роках на загальну суму 5044,00 грн. без наявності підтверджуючих документів про розрахунок.

На підставі зазначеного акту відповідачем 17.08.2007 прийнято рішення № 75/23-30071238, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5044,00 грн.

Відповідно до пункту 3.1 Положення № 637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Абзацом 6 пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» передбачено, що проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, до юридичних осіб всіх форм власності, фізичних осіб-громадян України, іноземних громадян та осіб із громадянства , які є суб'єктами підприємницької діяльності, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі сплачених коштів.

Згідно зі статтею 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 69 цього Кодексу встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 2 цієї статті).

Під час судового процесу відповідачем не було надано доказів, які б спростовували доводи позивача, що при закупці паливно-мастильних матеріалів використовувались не кошти господарства, а власні кошти його засновника - ОСОБА_4 Окрім того, контролюючим органом не доведено факт наявності у ФГ готівкових коштів у періоди, коли придбавались паливно-мастильні матеріали, та видачі готівкових коштів підзвітній особі, а також факт закупки товарно-матеріальних цінностей. Обов'язок контролюючого органу довести в судовому процесі факт вчинення позивачем правопорушення встановлений частиною 2 ст. 72 КАС України.

Враховуючи викладене, обґрунтованими є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність прийнятого контролюючим органом рішення № 75/23-30071238 від 17.08.2007.

За наведених обставин підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

У силу норми частини ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заставнівському районі Чернівецької області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Чернівецької області від 28.01.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак