Постанова

від 21.02.2013 по справі 2а/0570/17081/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 р. Справа №2а/0570/17081/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Грішаєві Є.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - Андріянова Н.В. - довір. від 31.08.2012 року № 05/16-1778

від відповідача - не з'явились

від третьої особи - Тулякова О.М. - довір. від 29.12.2012 року № 16634/35, Костенко

С.Л. - довір. від 20.02.2013 року № 1592/35

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою

відповідальністю «Стандартойл»

до відповідача Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області

третя особа Державне підприємство «Донецький науково - виробничий центр

стандартизації, метрології та сертифікації»

про визнання незаконною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандартойл» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання незаконною та скасування постанови від 03.12.2012 року № 2958 про накладення стягнень.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, постанова про накладення стягнень, яка оскаржується, є необґрунтованою та такою, що прийнята відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Зазначає, що зразки продукції, палива, відібрані під час перевірки позивача відповідачем для випробувань, повністю відповідали показникам, встановленим Технічним умовам ДСТУ.

Вважає висновки ДП «Донецькстандартметрологія», викладені у протоколах випробувань продукції від 20.08.2012 року, помилковими, оскільки, під час проведення дослідження ДП «Донецькстандартметрологія» застосовані неналежні показники відповідності.

В доповненнях до позовної заяви позивач зазначив, що висновки відповідача про порушення вимог чинного законодавства неправомірні, оскільки, позивачем на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності», 29.08.2012 року направлені проби продукції до ДП «Донецькстандартметрологія» та отриманий висновок, що паливо відповідає встановленим Технічним умовам ДСТУ.

Враховуючи наведене, просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі та визнати незаконною та скасувати постанову про накладення стягнень.

Ухвалою від 29.12.2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучене Державне підприємство «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікатів».

В письмових поясненнях, наданих до матеріалів справи, третя особа зазначила, що під час досліджень нафтопродуктів, відібраних на АЗС «Форсаж» ТОВ «Стандартойл», за результатами яких складені протоколи випробувань від 20.08.2012 року № 132 та № 134, встановлено, що наданий до лабораторії зразок бензину та палива дизельного не відповідають вимогам до заявленої в акті відбору марки.

Вказує на те, що у разі невідповідності хоча б за одним показником, зразок палива вважається невідповідним та лабораторія гарантує тільки якість випробування.

Щодо протоколів випробування від 30.08.2012 року № 144 та № 145, третя особа зазначила, що зразки нафтопродуктів фахівцями лабораторії не відбирались, зазначені дослідження здійснені після проведення первинних досліджень, тому вважаються остаточними, при цьому первинні дослідження, також, є дійсними та висновки, зроблені за їх результатами, правомірними.

Представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засіданні не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заперечення на позовну заяву, в яких просив в задоволені позовної заяви відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву без участі представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представників сторін, суд встановив.

ТОВ «Стандартойл» зареєстроване як юридична особа рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради від 16.09.2009 року, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 36695538), юридична адреса: 83001, м. Донецьк, пр. 25-річчя РККА, 1-в, офіс 403 (а.с. 10).

14.08.2012 року Інспекціїю з питань захисту прав споживачів у Донецькій області на підставі звернення громадянини ОСОБА_4, листа ГУМВС України в Донецькій області від 24.07.2012 року № 1118-18262, згоди Держспоживінспекції від 07.08.2012 року № 612-93 проведена позапланова виїзна перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів.

Під час перевірки відібрані зразки продукції для подальшого передання для випробувань до ДП «Донецькстандартметрологія»:

- бензин автомобільний підвищеної якості А-95 Євро виду II класу D;

- бензин автомобільний Unleaded Gasoline RON 95/10 PPM ;

- паливо альтернативне моторне автомобільне «INNOVATIVE E-92» (літнє);

- паливо дизельне Л-0, 20-62.

Як зазначено в акті відбору зразків продукції від 14.08.2012 року № 000088, акт складений в трьох екземплярах, один з яких передається разом з опломбованими зразками продукції до уповноваженої організації, що призначена для проведення експертизи та зазначена в рішенні про відбір зразків продукції, другий - залишається у суб'єкта господарювання, третій - у посадової особи, яка здійснила відбір зразків продукції (а.с. 41 - з.б.).

Згідно протоколу випробувань ДП «Донецькстандартметрологія» від 20.08.2012 року № 132к зразок відібраний 14.08.2012 року згідно акту відібрання № 000088, який складений в.о. начальника відділу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області Треніним В.О. та головним спеціалістом Малюченком Д.С. у присутності директора ТОВ «Стандартойл» Банлаха А.В., зразок бензину автомобільного підвищеної якості А-95 Євро виду II класу D, підданий випробуванням, не відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 «Бензин автомобільний підвищеної якості. ТУ» (а.с. 44 - 45).

Згідно протоколу випробувань ДП «Донецькстандартметрологія» від 20.08.2012 року № 134к зразок відібраний 14.08.2012 року згідно акту відібрання № 000088, який складений в.о. начальника відділу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області Треніним В.О. та головним спеціалістом Малюченком Д.С. у присутності директора ТОВ «Стандартойл» Банлаха А.В., зразок палива дизельного Л-0, 20-62, підданий випробуванням, не відповідає вимогам ДСТУ 3868-99 «Паливо дизельне. ТУ» (а.с. 42 - 43).

На підставі акту перевірки від 14.08.2012 року № 002366 прийнята постанова від 03.12.2012 року № 2958 про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів в сумі 28712 грн. 98 коп. (а.с. 39 - 40, 62 - 63).

29.08.2012 року до лабораторії з випробувань нафтопродуктів відділу з випробувань продукції та сировини ДП «Донецькстандартметрологія» представниками ТОВ «Стандартойл» доставлені контрольні (арбітражні) зразки бензину автомобільного підвищеної якості марки А095 - Євро та палива дизельного марки Л-020-62, які були відібрані фахівцями Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області. випробування проводились з 29.08.2012 року по 31.08.2012 року.

Згідно протоколу випробувань ДП «Донецькстандартметрологія» від 31.08.2012 року № 144 зразок відібраний: арбітражна проба від 14.08.2012 року, зразок доставлений до лабораторії замовником, цілісність пломби не перевірялась, зразок бензину автомобільного, підданий випробуванням, за визначеними показниками відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 «Бензини автомобільні підвищеної якості. ТУ» до марки А-95-Євро (а.с. 67- 68).

Згідно протоколу випробувань ДП «Донецькстандартметрологія» від 30.08.2012 року № 145 зразок продукції відібраний 29.08.2012 року менеджером ТОВ «Стандартойл» та доставлений до лабораторії замовником 29.08.2012 року, зразок палива дизельного, підданий випробуванням, за визначеними показниками відповідає вимогам ДСТУ 3868-99 «Паливо дизельне. ТУ» до марки Л-0, 20-62 (а.с. 69 -70).

Листом від 21.02.2013 року № 1633/10-23 ДП «Донецькстандартметрологія» повідомило ТОВ «Стандартойл», що дослідження арбітражних проб є остаточними, протоколи від 31.08.2013 року № 144 та від 30.08.2012 року № 145 вважати дійсними остаточно (а.с. 106 - 107).

Для з'ясування обставин щодо невідповідності висновків, викладених в протоколах дослідження від 20.08.2013 року, від 30.08.2013 року та від 31.08.2012 року, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучене Державне підприємство «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікатів».

У судовому засіданні 21.02.2013 року представники третьої особи надали письмові пояснення, де зазначили, що під час досліджень нафтопродуктів, відібраних на АЗС «Форсаж» ТОВ «Стандартойл», за результатами яких складені протоколи випробувань від 20.08.2012 року № 132к та № 134к, встановлено, що наданий до лабораторії зразок бензину та палива дизельного не відповідають вимогам до заявленої в акті відбору марки.

Вказує на те, що випробування наданих представниками Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області зразків палива, проведені фахівцями ДП «Донецькстандартметрологія» згідно з вимогами норм чинного законодавства, що підтверджує достовірність протоколів від 20.08.2012 року № 132к та № 134к (а.с. 104 - 105).

Щодо протоколів випробування від 31.08.2012 року № 144 та від 30.08.2012 року № 145, представники третьої особи зазначили, що зразки нафтопродуктів фахівцями лабораторії не відбирались, зазначені дослідження здійснені після проведення первинних досліджень, тому вважаються остаточними, при цьому первинні дослідження, також, є дійсними та висновки, зроблені за їх результатами, правомірними.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить визнати незаконною та скасувати постанову від 03.12.2012 року № 2958 про накладення стягнень.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» державний захист прав громадян як споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи державного санітарно-епідеміологічного нагляду України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства, а також судові органи.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів у центральних і місцевих органах виконавчої влади та суб'єктами господарської діяльності, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема: одержувати від суб'єктів господарської діяльності, що перевіряються, безоплатно копії необхідних нормативних документів та інші відомості, які характеризують якість товарів (робіт, послуг), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цих товарів (виконання робіт, надання послуг); подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів; накладати на суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, в тому числі на громадян-підприємців, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 13 частини першої статті 5 Закону).

Згідно п 1.1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 року № 206 відповідач є територіальним органом Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів.

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані їм чинним законодавством, відносно суб'єктів господарювання у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі має право відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Згідно п 1.4 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.03.2012 року № 310, Перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Позапланові перевірки суб'єктів господарювання проводяться посадовими особами з таких підстав:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу з питань захисту прав споживачів про здійснення перевірки за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

- перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових перевірок органом з питань захисту прав споживачів;

- звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції України ;

- неподання в установлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Абзацом 5 п. 1.11 Порядку передбачений обов'язок органу з питань захисту прав споживачів ознайомити керівника суб'єкта господарювання або його заступника, або уповноважену ними особу з результатами перевірок у строки, передбачені законом.

Відповідно до п.3.1 Порядку за результатами проведеної перевірки посадовими особами, у разі виявлення порушень вимог законодавства, складається акт.

Тобто, здійснюючи перевірку позивача з питань характеристик продукції, відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством.

Як встановлено судом, під час перевірки встановлений факт порушень, за які статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачена відповідальність: невідповідності палива вимогам ДСТУ 4839:2007.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, застосовані до позивача стягнення, передбачені зазначеними нормами Закону.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на лист ДП «Донецькстандартметрологія» від 21.02.2013 року № 1633/10-23 щодо того, що дослідження арбітражних проб є остаточними, протоколи від 30.08.2013 року № 144 та від 31.08.2012 року № 145 вважати дійсними остаточно, оскільки у судовому засіданні представники ДП «Донецькстандартметрологія» надали письмові пояснення про достовірність протоколів від 20.08.2012 року № 132к та № 134к.

Щодо протоколів випробування від 31.08.2012 року № 144 та від 30.08.2012 року № 145, представники третьої особи зазначили, що зразки нафтопродуктів фахівцями лабораторії не відбирались, зазначені дослідження здійснені після проведення первинних досліджень, тому вважаються остаточними, при цьому первинні дослідження, також, є дійсними та висновки, зроблені за їх результатами, правомірними.

Крім того, суд враховує наступне.

Як зазначено в протоколах випробувань від 31.08.2012 року № 144 зразок відібраний: арбітражна проба від 14.08.2012 року, зразок доставлений до лабораторії замовником, при цьому цілісність пломби не перевірялась.

Щодо протоколу випробувань від 30.08.2012 року № 145, у ньому зазначено, що зразок продукції відібраний 29.08.2012 року менеджером ТОВ «Стандартойл» та доставлений до лабораторії замовником 29.08.2012 року.

Тобто, з зазначених протоколів можна зробити висновок, що на дослідження до лабораторії 29.08.2012 року ТОВ «Стандартойл» доставило інші зразки продукції, ніж ті, які були відібрані фахівцями відповідача під час перевірки 14.08.2012 року.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи наведене та те, що позивачем не надано суду жодного доказу порушення відповідачем норм чинного законодавства при використанні під час накладення стягнення висновків протоколів випробувань від 20.08.2012 року № 132к та № 134к, або доказів відповідності зразків продукції, доставлених до лабораторії 29.08.2012 року, зразкам, які були відібрані під час проведення перевірки 14.08.2012 року, суд вважає позовну заяву про скасування постанови про накладення стягнення такою, що задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст. 2, ст. 7-15, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандартойл» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області третя особа Державне підприємство «Донецький науково - виробничий центр про визнання незаконною та скасування постанови від 03.12.2012 року № 2958 про накладення стягнень - відмовити повністю.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 21.02.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 25.02.2013 року.

Суддя Давиденко Т.В.