Постанова

від 04.04.2013 по справі 805/522/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2013 р. Справа №805/522/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15:15

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., при секретарі судового засідання Перовій В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Укрстандарт-2009» до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

від позивача - Кононенко О.А. - за довіреністю,

від відповідача - Ковальова Т.М. - за довіреністю, -

Приватне підприємство «Укрстандарт-2009» звернулось до суду з позовом до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, в якому просило:

1. визнати протиправними дії Єнакієвської ОДПІ Донецької області ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Укрстандарт-2009» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ПП «Юве трейд», ТОВ «Вестапром ЛТД» за період з 27.01.2010 по 31.12.2010 та складання висновків щодо визнання правочинів, укладених між ПП «Укрстандарт-2009» та ПП «Юве трейд», ТОВ «Вестапром ЛТД» такими, що вчинені без мети реального настання правових наслідків, безтоварними та такими, що мають ознаки нікчемності;

2. зобов'язати Єнакієвську ОДПІ Донецької області ДПС утриматись від вчинення певних дій, а саме: утриматись від використання акту перевірки № 2462/22/36887080 від 25.10.2012 ПП «Укрстандарт-2009» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ПП «Юве трейд», ТОВ «Вестапром ЛТД» за період з 27.01.2010 по 31.12.2010;

3. зобов'язати Єнакієвську ОДПІ Донецької області ДПС вилучити з АС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ПП «Укрстандарт-2009», оформленої актом перевірки № 2462/22/36887080 від 25.10.2012 і поновити в ній дані, що містяться в наданих приватним підприємством «Укрстандарт-2009» податкових звітах з податку на додану вартість та податку на прибуток.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ПП «Укрстандарт-2009» обґрунтовані тим, що з 19.10.2012 по 22.10.2012 працівниками Єнакієвської ОДПІ Донецької області ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Укрстандарт-2009» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ПП «Юве трейд», ТОВ «Вестапром ЛТД» за період з 27.01.2010 по 31.12.2010. На думку позивача, податковий орган не мав підстав для проведення вказаної перевірки, оскільки ним були порушені умови п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Також, у акті перевірки податкова інспекція зазначила, що взаємовідносини ПП «Укрстандарт-2009» з ПП «Юве трейд», ТОВ «Вестапром ЛТД» є такими, що вчинено без мети реального настання правових наслідків, безтоварними та такими, що мають ознаки нікчемності. Однак, податковий орган не мав права роботи такі висновки у акті перевірки, оскільки це не передбачено жодними нормативно-правовими актами. Позивачем не було допущено жодних порушень ведення бухгалтерського та податкового обліку, податковий кредит з ПДВ за наслідками спірних угод сформовано відповідно до вимог чинного законодавства.

Оскільки за наслідками проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, податкові зобов'язання не узгоджувались, відповідачем безпідставно було анульовано показники відповідної податкової звітності позивача з ПДВ за період з 27.01.2010 по 31.12.2010. Таким чином, дії відповідача щодо внесення змін до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині виключення відомостей про задекларовані позивачем податкові зобов'язання та податковий кредит з ПДВ є протиправними та призвели до порушення прав позивача.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити (том 1 а.с. 3-7).

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких вказав, що відповідно до договорів № 100/05 від 05.05.2010, № 7/3 від 01.03.2010, № 15/2/10-Ю від 15.02.2010 ПП «Юве трейд» постачає ПП «Укрстандарт-2009» товарно-матеріальні цінності. Відповідно до умов постачання вищевказаних договорів - поставка товару здійснюється залізничним транспортом, перехід права власності на товар відбувається в момент прийняття вагонів до перевезення залізницею, до ціни товару не входять транспортні витрати. Алчевською ОДПІ Донецької області було проведено перевірку ПП «Юве трейд», якою встановлено, що у вказаного підприємства відсутні необхідні основні фонди, трудові ресурси, складські приміщення, транспортні засоби для здійснення відповідної діяльності. Зазначені обставини свідчать про те, що укладені правочини є нікчемними, оскільки не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Аналогічна ситуація також виникла за договором № 47 від 01.02.2010, укладеним між ТОВ «Вестапром ЛТД» та ПП «Укрстандарт». З огляду на наведене, відповідач вважає, що актом перевірки обґрунтовано встановлені порушення позивачем вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість». Просив відмовити у задоволені позову (том 3 а.с. 206-208).

Судом встановлено, що позивач - Приватне підприємство «Укрстандарт-2009» зареєстровано як юридична особа 25.01.2010 Виконавчим комітетом Єнакієвської міської ради Донецької області (том 1 а.с. 15), включено до ЄДРПОУ 36887080 (том 1 а.с. 16). Позивач здійснює діяльність на підставі статуту, затвердженого рішенням засновника (власника) від 07.01.2010 № 1 (том 1 а.с. 8-14). Позивач перебуває на обліку в Єнакієвській ОДПІ Донецької області ДПС як платник податків з 27.01.2010 (том 4 а.с. 4).

З 19.10.2012 по 22.10.2012 Єнакієвською ОДПІ Донецької області ДПС на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ОДПІ від 18.10.2012 № 280 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Укрстандарт-2009» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ПП «Юве трейд» (ЄДРПОУ 35999371), ТОВ «Вестапром ЛТД» (ЄДРПОУ 36179082) за період з 27.01.2010 по 31.12.2010.

За результатами перевірки складено акт від 25.10.2012 № 2462/22/36887080 (том 1 а.с. 17-73), за висновками якого встановлено порушення:

1) п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищені валові доходи у сумі 27 154 952,45 гривень, у т.ч. по періодам: І квартал 2010р. - 4 721 475,87 грн., 2 квартал 2010р. - 16 189 993,65 грн., 3 квартал 2010р. - 6 243 482,93 грн.; завищено валові витрати на суму 26 641 036,31 грн., у т.ч. по періодам: 1 квартал 2010р. - 4 686 330,62 грн., 2 квартал 2010р. - 16 079 296,20 грн., 3 квартал 2010р. - 5 875 409,49 грн.;

2) порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді завищення бази оподаткування операцій з поставки товарів, що призвело до завищення податкових зобов'язань з ПДВ всього у сумі 5 430 990,45 грн., в т.ч. по періодах: лютий 2010р. - 220 930,12 грн., березень 2010р. - 723 365,25 грн., квітень 2010р. - 703 981,28 грн., травень 2010р. - 1 111 372,05 грн., червень 2010р. - 1 422 645,40 грн., липень 2010р. - 1 248 696,55 грн.; завищення суми податкового кредиту в сумі 5 328207,40 грн., в т.ч. по періодам: за лютий 2010р. - 227 686,61 грн., за березень 2010р. - 709 579,50 грн., за квітень 2010р. - 699 257,67 грн., за травень 2010р. - 1 103 716,29 грн., за червень 2010р. - 1 412 885,45 грн., за липень 2010р. - 1 175 081,88 грн.

Статтею 75 Податкового кодексу України, серед іншого, визначено право проведення органами державної податкової служби документальних позапланових невиїзних перевірок з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до статті 78 цього ж Кодексу визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Як передбачено підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 цієї статті, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як передбачено пунктом 78.4 цієї статті, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з вимогами пункту 78.5 цієї статті, допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки встановлені статтею 79 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, встановлюючи умови проведення посадовими особами органів державної податкової служби документальної позапланової перевірки, статтями 78, 79 Податкового кодексу України одночасно встановлюються наслідки дотримання контролюючими органами цих умов.

У судовому засіданні було встановлено, що відповідачем на адресу ПП «Укрстандарт-2009» було спрямовано запит про надання інформації та її документального підтвердження від 27.09.2012 № 15011/10/22-213/813, який отримано позивачем 09.10.2012, що підтверджується відповідним підписом на запиті (том 3 а.с. 183).

Наказом Єнакієвської ОДПІ Донецької області ДПС від 18.10.2012 № 280 було призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Укрстандарт-2009» (том 3 а.с. 184).

Про проведення перевірки позивача було повідомлено письмово, що підтверджується повідомленням від 18.10.2012 № 16418/22-213/843/38, з якого вбачається вручення під підпис директору ПП «Укрстандарт-2009» вказаного повідомлення та копії наказу про проведення перевірки (том 3 а.с. 182).

Враховуючи наявність в податкового органу права на проведення вказаної перевірки, а також те, що ця перевірка була проведена, а її результати оформлені актом, суд приходить до висновку, що у даному випадку відсутні порушення прав та законних інтересів позивача у сфері публічних правовідносин, які підлягають захисту судом. Отже, позовні вимоги про визнання протиправними дій Єнакієвської ОДПІ Донецької області ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Укрстандарт-2009» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача стосовно складання висновків щодо визнання правочинів, укладених між ПП «Укрстандарт-2009» та ПП «Юве трейд», ТОВ «Вестапром ЛТД» такими, що вчинені без мети реального настання правових наслідків, безтоварними та такими, що мають ознаки нікчемності, суд зазначає наступне.

За приписами підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 985, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за № 1440/18735, орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у таких випадках: …б) якщо дані перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як передбачено пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

За приписами пункту 86.4 цієї ж статті, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Відповідно до пункту 86.8 цієї статті, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач такого податкового повідомлення-рішення протягом визначених Податковим кодексом України строків не приймав. Відповідно до наданих відповідачем письмових пояснень (том 4 а.с. 3), порушення, встановлене актом перевірки, не потребує розрахування грошового зобов'язання та надіслання податкового повідомлення-рішення, оскільки сплачений ПП «Укрстандарт-2009» податок на додану вартість внаслідок неправомірного формування податкових зобов'язань та податкового кредиту відповідно є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Суд вважає, що поведінка суб'єкта владних повноважень у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку наявні висновки акта перевірки про встановлені порушення закону, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження податкового повідомлення-рішення податкового органу, яке б було прийнято за наслідками порушень, встановлених таким актом перевірки.

Суд зазначає, що частиною першою статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.05.2002 у справі № 1-1/2002 8-рп/2002 надано офіційне тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України та зазначено наступне.

Стаття 55 Конституції України, встановлюючи судовий захист прав і свобод людини і громадянина, гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Правосуддя здійснюється виключно судами у відповідних формах.

Судовий захист прав і свобод необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов'язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Згідно з частинами другою, третьою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Це означає, що до юрисдикції Конституційного Суду України та судів загальної юрисдикції належить, відповідно до їх повноважень, також вирішення питань, які мають правовий характер.

Проблема тлумачення норм щодо повноважень судів неодноразово досліджувалася Конституційним Судом України. Розкриваючи конституційний зміст права на судовий захист, Конституційний Суд України у Рішенні від 25 листопада 1997 року зазначив, що Конституцією України кожному гарантовано і забезпечено право на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Рішенням від 01.10.1998 по справі № 13-рп/98 Конституційний Суд України констатував, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання згідно з частиною другою статті 124 Конституції України поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України. Норми, що передбачають вирішення спорів, зокрема про поновлення порушеного права, не можуть суперечити принципу рівності усіх перед законом та судом і у зв'язку з цим обмежувати право на судовий захист.

Конституційний Суд вирішив і у пункті 1.1 рішення від 07.05.2002 у справі № 1-1/2002 8-рп/2002 вказав, що положення про поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, означає, що до юрисдикції Конституційного Суду України та судів загальної юрисдикції належить, відповідно до їх повноважень, вирішення питань, що мають правовий характер.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Враховуючи завдання адміністративного судочинства, яке, зокрема, полягає у поновленні судом порушених прав юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, суд виходить з того, що при вирішенні даного спору слід з'ясувати усі обставини по справі, зокрема, перевірити порядок оформлення акту перевірки і його відповідність вимогам закону з урахуванням суті викладених висновків акту. З огляду на те, що за наслідками проведеної перевірки позивача податковим органом не приймалось податкове повідомлення-рішення, та враховуючи наявність акту перевірки про порушення позивачем певних норм податкового законодавства, що, безумовно, зачіпає права і законні інтереси позивача, та може потягнути за собою певні юридичні наслідки, суд приходить до висновку, що у даному випадку юридичне значення для позивача має саме акт перевірки, висновки якого можуть виступати предметом оскарження в межах розгляду даної адміністративної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки акту перевірки від 25.10.2012 № 2462/22/36887080 про порушення позивачем норм Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість» ґрунтуються на твердженні податкового органу про нікчемність правочинів, укладених ПП «Укрстандарт-2009» з ПП «Юве трейд» та ТОВ «Вестапром ЛТД», у зв'язку з чим позивачем відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з вищевказаними суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

При цьому зміст договорів між позивачем та його контрагентами, первинні документи до них не аналізувались податковим органом, а висновок про їх нікчемність обґрунтовано лише актами перевірок контрагентів позивача.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2010 між ТОВ «Вестапром ЛТД» як Постачальником та Приватним підприємством «Укрстандарт-2009» як Покупцем укладено договір поставки № 47, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти і оплатити продукцію в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п.1.1). Найменування, ціна, кількість, строки та обсяги поставки товару вказуються в накладних (п. 1.2). Поставка продукції здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту надходження заявки (п. 4.1). Поставка продукції здійснюється на умовах СРТ - склад Постачальника у відповідності до вимог Інкотермс 2000р. (п. 4.2). Загальна сума договору складається з сум, вказаних у накладних до договору (п. 5.1). Розрахунки за поставлену продукцію здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 5.2) (том 1 а.с. 83-85).

Розрахунки між сторонами здійснені відповідно до договору № 36-УС про відступлення права вимоги від 18.08.2010 (том 1 а.с. 106-107).

Виконання договору підтверджено витратними накладними (том 1 а.с. 112-123, 135-163, 187-207, 229-250, том 2 а.с. 1-26, 58, 64-65, 67, 71, 73-74, 78-79, 80-80а, 84, 88, 91-93, 96, 98, 103, 107, 110, 113, 118, 121-121а, 123, 125, 129, 131-132, 135-137, том 4).

За наслідками господарських операцій ТОВ «Вестапром ЛТД» видало позивачу податкові накладні (том 2, том 3).

15.02.2010 між ПП «Юве трейд» як Постачальником та Приватним підприємством «Укрстандарт-2009» як Покупцем укладено договір поставки № 15/02/10-Ю, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити, а Покупець - прийняти і оплатити продукцію згідно Специфікацій (п.1.1). Найменування, ціна, кількість, строки та обсяги поставки товару вказуються в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору (п. 1.2). Поставка продукції здійснюється протягом поточного року згідно Специфікацій (п. 4.1). Умови поставки по договору здійснюються за домовленістю сторін (п. 4.2). Загальна сума договору складається з сум, узгоджених сторонами у Специфікаціях до договору (п. 5.1). Розрахунки за поставлену продукцію здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 5.2) (том 1 а.с. 87-88).

Розрахунки між сторонами здійснені відповідно до договору № 72-УТ про відступлення права вимоги від 18.08.2010 (том 1 а.с. 110-111).

Виконання договору підтверджено витратними накладними (том 1 а.с. 124-133, 164-185, 208-227, том 2 а.с. 27-56, 59-63, 66, 68-70, 72, 75-77, 81-83, 85-87, 89-90, 94-95, 97, 99-102, 104-106, 108-109, 111-112, 114-117, 119-120, 122, 124, 126-128, 130, 133-134, том 4).

За наслідками господарських операцій ПП «Юве трейд» видало позивачу податкові накладні (том 2, том 3).

01.03.2010 між ПП «Укрстандарт-2009» як Постачальником та ПП «Юве трейд» як Покупцем укладено договір поставки № 7/03, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити продукцію, далі «Товар» на умовах, передбачених Договором (п. 1.1). Найменування, ціна, кількість, строки і обсяги поставки товару вказуються в Специфікаціях до договору (п. 1.2). Поставка товарів здійснюється на умовах СРТ-склад Постачальника відповідно до Інкотермс 2000р. (п. 2.1). Ціни на товар визначаються накладними (п. 3.1). Розрахунки за поставлений за цим договором товар здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару (п. 3.2) (том 1 а.с. 91-92).

Відповідно до Специфікації № 1 до договору, здійснюється ремонт ноутбука с заміною відео карти на суму 1 584,00 грн. (том 1 а.с. 93).

За наслідками господарських операцій ПП «Юве трейд» видало позивачу податкову накладну.

05.05.2010 між ПП «Юве трейд» як Постачальником та ПП «Укрстандарт-2009» як Покупцем укладено договір поставки № 100/05, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним Договором, поставити продукцію, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити дану продукцію (п. 1.1). Найменування, ціна, кількість, строки та обсяги поставки товару зазначаються в Специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною (п. 1.2). Постачальник постачає Товар Покупцю на умовах СРТ «склад Постачальника» відповідно до «Інкотермс 2000». Строк поставки - згідно Специфікації (п. 4.1) (том 1 а.с. 93-94).

Відповідно до Додатку № 1 до договору здійснюється поставка блока клапанного ЗКД90, гідро розподілювача РСД-05 на загальну суму 195 847,54 грн. (том 1 а.с. 95).

Розрахунки між сторонами здійснені відповідно до договору № 73-УТ про відступлення права вимоги від 18.08.2010 (том 1 а.с. 108-109)

За наслідками господарських операцій ПП «Юве трейд» видало позивачу податкові накладні (том 2, том 3).

Суму витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей позивач на підставі пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відніс до складу валових витрат підприємства, що відобразив у податковій декларації з податку на прибуток підприємств.

Суму податку на додану вартість відповідно до виданих контрагентами позивача податкових накладних на підставі підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач відніс до складу податкового кредиту, що відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Між сторонами відсутній спір щодо розміру сформованих за наслідками господарської операції зазначених вище сум валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

У відповідності до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який втратив чинність, але діяв на час вчинення спірних господарських операцій, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До того ж, у Постанові Президії Верховного Суду України та Президії Ради суддів України № 7 від 03.04.2009 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» наголошується, що згідно з практикою Верховного Суду України у даній категорії справ під час судового засідання судом мають з'ясовуватися обставини щодо фактичного наміру підприємства одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Використання придбаного у ПП «Юве трейд» та ТОВ «Вестапром ЛТД» товару у власній господарській діяльності та фактичний намір позивача одержати економічний ефект у результаті такого використання товару підтверджено матеріалами справи (договорами з покупцями, копії яких наявні у справі).

Що стосується включення сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаного товару, до складу податкового кредиту цього податку, то як визначено підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який втратив чинність, але діяв на час здійснення спірної господарської операції, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вищевказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виникнення у позивача права на формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій по спірним договорам підтверджено податковими накладними, виданими контрагентами позивачу за наслідками господарських операцій, копії яких наявні у матеріалах справи. В акті перевірки немає жодного зауваження податкового органу щодо правильності оформлення цих податкових накладних.

Суд вважає необґрунтованим висновок податкового органу про те, що господарські операції поставки є безтоварними, а самі договори мають ознаки нікчемності, з огляду на таке.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (стаття 228 Цивільного кодексу України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення Цивільного кодексу України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів. Також, вказані правочини не визнавались недійсним у судовому порядку.

Також, акт перевірки не містить жодного посилання відповідача на встановлення порушень позивачем вимог законодавства при оформленні первинних документів бухгалтерського обліку, які складались за наслідками спірних господарських операцій. Зазначення, без відповідних доказів, про відсутність документів на підтвердження реальності господарської операції, є припущенням відповідача. Як зазначалось судом вище, позивачем надано відповідні первинні документи бухгалтерського обліку на підтвердження виконання договорів поставки, невідповідність яких вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та інших нормативно-правових актів під час судового розгляду справи не встановлена.

Суд вважає за необхідне зазначити, що інформація щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів не може братися до уваги як доказ нікчемності правочинів, оскільки жодними нормами законодавства це не передбачено. Крім того, нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку на формування податкового кредиту не поставлене в залежність від несвоєчасності формування податкового зобов'язання його контрагентами.

Суд звертає увагу, що Закон України «Про податок на додану вартість» не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг), за правильність визначення платником податку - продавцем об'єктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше.

Проте, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Що стосується посилань відповідача на акти інших податкових органів про результати проведення перевірок ПП «Юве трейд» та ТОВ «Вестапром ЛТД», якими встановлено відсутність у цих підприємств основних засобів, трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, то ці обставини також залишились не підтвердженими відповідачем під час судового розгляду справи. Суд звертає увагу, що можлива відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень у контрагента позивача не може бути підставою для висновку про нікчемність укладеного з ним договору на підставі частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України. Зазначені норми законодавства не пов'язують нікчемність правочину із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності.

Суд зазначає, що відповідач не взяв до уваги припис акту цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами перевірок, які б факти в цих актах не були відображені. Вказані ж в актах висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України, суд доходить висновку, що навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню. Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ПП «Юве трейд» і ТОВ «Вестапром ЛТД» правочинів. Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Крім того, посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1,2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

З огляду на викладене, суд вважає протиправними дії відповідача щодо складання висновків акту перевірки № 2462/22/36887080 від 25 жовтня 2012 року відносно визнання правочинів, укладених між Приватним підприємством «Укрстандарт-2009» та Приватним підприємством «Юве трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестапром ЛТД» такими, що вчинені без мети реального настання правових наслідків, безтоварними та такими, що мають ознаки нікчемності, а позовні вимоги ПП «Укрстандарт-2009» у цій частині - вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання Єнакієвської ОДПІ Донецької області ДПС утриматись від вчинення певних дій, а саме утриматись від використання акту перевірки № 2462/22/36887080 від 25.10.2012 ПП «Укрстандарт-2009» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ПП «Юве трейд», ТОВ «Вестапром ЛТД» за період з 27.01.2010 по 31.12.2010, то ці вимоги суд вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що ані у позовній заяві, ані у судовому засіданні позивач не навів фактів використання відповідачем зазначеного акту перевірки, а також не зазначив способу здійснення такого використання. Крім того, за приписами частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Тобто, можливість звернення до суду із відповідним позовом пов'язується із наявністю порушеного права (свободи чи інтересу) особи, яка звертається до суду. У даному ж випадку не можливо встановити, чи будуть допущені порушення прав (свобод, інтересів) позивача у разі використання акту перевірки відповідачем, та чи буде цей акт взагалі використаний податковим органом.

Суд зауважує, що рішення суду не може ґрунтуватись на подібних припущеннях та не може бути умовним, у тому числі таким, що стосується можливих порушень, які будуть (або не будуть) вчинені суб'єктом владних повноважень у майбутньому. Отже, позовні вимоги позивача в цій частині не можуть бути визнані судом обґрунтованими з огляду на що суд у їх задоволенні відмовляє.

Стосовно позовних вимог ПП «Укрстандарт-2009» про зобов'язання відповідача вилучити з АС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки Приватного підприємства «Укрстандарт-2009», оформлені актом перевірки № 2462/22/36887080 від 25 жовтня 2012 року і поновити в ній дані, що містяться в наданій Приватним підприємством «Укрстандарт-2009» податковій звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами статті 74 Податкового Кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів. Згідно п.1.3 розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів. Пунктом 2.8 Наказу №266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Відповідно до п. 2.21 Наказу № 266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Отже, нормами Податкового кодексу України та Порядком, затвердженим наказом ДПА України від 18 квітня 2008 року № 266, передбачено єдину підставу для можливості зміни в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України - це наявність узгоджених податкових зобов'язань визначені податковим повідомленням-рішенням на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.

Разом із тим, у даному випадку не приймались податкові повідомлення-рішення, та відповідні податкові зобов'язання не узгоджувались, однак відповідач, проігнорувавши наведені вище вимоги, вніс відповідні коригування до бази даних (том 4 а.с. 98-103), виключивши з неї задекларовані позивачем у податковій звітності дані стосовно податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Суд не приймає до уваги посилання податкового органу в письмових поясненнях на те, що суми податку спрямовуються у дохід держави, оскільки податкові зобов'язання та податковий кредит сформовані за наслідками нікчемних правочинів, оскільки, по-перше, суд дійшов висновку про протиправність посилань відповідача на нікчемність правочинів, та, по-друге, відповідач не звертався до суду з позовом про стягнення коштів за нікчемними правочинами у дохід держави.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо внесення змін до Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" в частині виключення відомостей, задекларованих позивачем, оскільки саме ці дії призвели до порушення прав позивача.

Отже, позовні вимоги про зобов'язання вилучити з вказаної бази даних інформації за актом перевірки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги ПП «Укрстандарт» суд задовольняє частково,в наслідок чого визнає протиправними дії Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби щодо складання висновків акту перевірки № 2462/22/36887080 від 25 жовтня 2012 року відносно визнання правочинів, укладених між Приватним підприємством «Укрстандарт-2009» та Приватним підприємством «Юве трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестапром ЛТД» такими, що вчинені без мети реального настання правових наслідків, безтоварними та такими, що мають ознаки нікчемності, та зобов'язує Єнакієвську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби вилучити з АС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки Приватного підприємства «Укрстандарт-2009», оформлені актом перевірки № 2462/22/36887080 від 25 жовтня 2012 року і поновити в ній дані, що містяться в наданій Приватним підприємством «Укрстандарт-2009» податковій звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток.

На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 10,73 грн.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Приватного підприємства «Укрстандарт-2009» до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби щодо складання висновків акту перевірки № 2462/22/36887080 від 25 жовтня 2012 року відносно визнання правочинів, укладених між Приватним підприємством «Укрстандарт-2009» та Приватним підприємством «Юве трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестапром ЛТД» такими, що вчинені без мети реального настання правових наслідків, безтоварними та такими, що мають ознаки нікчемності.

Зобов'язати Єнакієвську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби вилучити з АС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки Приватного підприємства «Укрстандарт-2009», оформлені актом перевірки № 2462/22/36887080 від 25 жовтня 2012 року і поновити в ній дані, що містяться в наданій Приватним підприємством «Укрстандарт-2009» податковій звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Укрстандарт-2009» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 (десять) гривень 73 копійки.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 04 квітня 2013 року.

Повний текст постанови виготовлено 09 квітня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.