Постанова

від 10.04.2013 по справі 22/102б

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.04.2013 р. справа №22/102б

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМ'ясищева А.М. Будко Н.В. Москальової І.В. при секретарі: за участю представників сторін: від скаржника ліквідатор розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Лебеденко В.В. не з'явився не з'явився Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області державної податкової служби на ухвалу господарського суду відЛуганської області 28.02.2013р. у справі№ 22/102б (суддя М.Ю. Ковалінас) за заявою Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області державної податкової служби до боржника проприватного підприємства "Белтранс" м. Стаханов банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.02.2013р. заяву арбітражного керуючого Мельничука О.М. про видачу наказу у справі №22/102б про банкрутство приватного підприємства "Белтранс" м. Стаханов Луганської області, - задоволено. Стягнуто з зобов'язальної сторони - Стахановської ОДПІ в Луганській області ДПС, вул. Леніна, 29, м. Стаханов Луганської області, ідентифікаційний код 21759611, на користь СПД - арбітражного керуючого Мельничука О.М., ліцензія АВ №158345 від 26.10.2006 р., ідентифікаційний номер 2212421736, що мешкає за адресою: м.Алчевськ Луганської області, вул. Сарматська, 30/16, р/р 26007057002638 в ПАТ "Акцент-Банк", м. Дніпропетровськ, МФО 307770, код ЄДРПОУ 2212421736, суму боргу з оплати послуг ліквідатора у справі №22/102б в розмірі 5 393,41грн., видано стягувачу наказ для пред'явлення його до органу Державної виконавчої служби.

Ухвала господарського суду мотивована тим, що постановою господарського суду Луганської області від 04.01.2010р. у справі №22/102б відсутнього боржника - ПП "Белтранс" м. Стаханов визнано банкрутом в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом - Закон), відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Мельничука О.М., на якого покладено обов'язки та повноваження по проведенню ліквідаційної процедури, встановлені Законом.

Ухвалою господарського суду від 28.05.2010р. у справі №22/102б, на підставі рішення комітету кредиторів (протоколи засідання комітету кредиторів №1 від 06.04.2010р. та зборів комітету кредиторів №2 від 01.09.2010р.), затверджено розмір оплати послуг арбітражного керуючого Мельничука О.М. за час виконання ним обов'язків ліквідатора у справі - в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, починаючи з 04.01.2010р. до 06.04.2010р. (з дня його призначення ліквідатором та до дня першого засідання комітету кредиторів) - за рахунок коштів ініціюючого кредитора Стахановської ОДПІ Луганської області, а з 06.04.2010р. й до закінчення ліквідаційної процедури - за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, всього оплата послуг склала за період з січня по квітень 2010р. - 5393грн. 41коп.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 03.08.2010р. у справі №22/102б апеляційну скаргу Стахановської ОДПІ Луганської області від 02.07.2010р. №8901/10 на ухвалу господарського суду Луганської області від 28.05.2010р. у справі №22/102б, залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2010р. у справі №22/102б залишено без задоволення касаційну скаргу Стахановської ОДПІ Луганської області, та залишено без змін постанову Луганського апеляційного господарського суду від 03.08.2010р. у справі № 22/102б.

Арбітражний керуючий Мельничук О.М. в обґрунтування поданої заяви посилається на довідку ПАТ "Акцент-Банк" від 25.05.2012р. за вих. №2АВО.О.О/2-302, згідно якої на ім'я Мельничука О. М. грошових коштів від Стахановської ОДПІ Луганської області не надходило. Матеріали справи №22/102б свідчать, що ухвала від 28.05.2010р. на цей час є чинною.

Предметом даного провадження є правовідносини, що виникли з рішення суду (ухвала господарського суду від 28.05.2010р. у справі №22/102б), тобто із зобов'язань щодо оплати послуг арбітражного керуючого, які регулюються нормами спеціального нормативного акту - ст. ст. 3-1, 13, 16, 25, 52 Закону.

Оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням своїх зобов'язань здійснюється в порядку, встановленому Законом (ст. ст. 3-1, 16), зокрема, на підставі відповідного рішення повноважного комітету кредиторів у справі про банкрутство, яке оформлюється протоколом засідання (зборів), у якому містяться рішення комітету щодо встановлення періоду, розміру та джерел оплати послуг арбітражного керуючого, це рішення комітету по справі №22/102б затверджене господарським судом у встановленому порядку і на цей час чинне (ухвала від 28.05.2010р.) - а.с. 113-114 т. 3.

Спір щодо оплати послуг арбітражного керуючого за своєю правовою природою не носить характеру спору з виплати заробітної плати за трудовими договорами, укладеними власником підприємства з працівниками, і є підвідомчим господарському суду, оскільки виникає із правовідносин з банкрутства, які регулюються нормами Закону про банкрутство.

Також, згідно з ч. 14 ст. 3-1 Закону в редакції Закону від 30.06.1999р. №784-XIV, звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Згідно зі статтею 44 ГПК України, витрати на оплату послуг арбітражного керуючого входять до складу судових витрат та їх стягнення повинно здійснюватись у справі, під час розгляду якої такі витрати виникли. Оплата послуг арбітражного керуючого, як і відшкодування його витрат, відбувається в межах справи про банкрутство та не можуть бути предметом самостійних позовних вимог, таке можливе лише у випадку стягнення збитків у вигляді вже сплачених судових витрат. У випадку відмови ініціюючого кредитора від оплати послуг арбітражного керуючого в добровільному порядку, суд, припиняючи провадження у справі, повинен вирішити це питання та видати наказ про примусове стягнення грошових коштів, якщо інше не випливає із фактичних обставин справи. Зазначена правова позиція висловлена в постанові Вищого господарського суду України від 22.12.2011 у справі №20/70б.

Оплата послуг арбітражного керуючого та виплата додаткової винагороди здійснюється у зв'язку з виконанням ним своїх повноважень у справі про банкрутство та, відповідно, виплачується у розмірі, затвердженому господарським судом, який здійснює провадження у такій справі, у випадку відмови зобов'язаної особи від оплати послуг арбітражного керуючого у добровільному порядку суд, припиняючи провадження у справі, повинен вирішити це питання та видати наказ про примусове стягнення грошових коштів, таким чином, відносини щодо оплати послуг арбітражного керуючого нерозривно пов'язані зі справою про банкрутство, тому такі вимоги мають розглядатися в межах означеної справи.

Із доданих до заяви від 26.12.2012р. б/н арбітражного керуючого Мельничука О.М. документів, які залучено до справи, зокрема: листа від 06.09.2010р. б/н та доданих до нього рахунків №№ 3, 4 про оплату послуг, адресованих кредитору (а.с.18-20 т.5), претензії від 17.07.2012р. б/н, вбачається, що Мельничук О.М. звертався до Стахановської ОДПІ в Луганській області ДПС з вимогою сплатити борг за надані послуги арбітражного керуючого (ліквідатора) в сумі 5393,41грн., однак, гроші в рахунок погашення боргу йому від ОДПІ до даного часу не перераховано.

Чинне законодавство не передбачає звільнення зобов'язальної сторони від виконання своїх обов'язків, окрім випадків, передбачених главою 50, розділу І, книги п'ятої "Зобов'язальне право" ЦК України, але ситуація у даній справі під них не підпадає.

З цих підстав, порушене право арбітражного керуючого на оплату послуг підлягає судовому захисту, а його заява від 26.12.2012р. б/н, - правомірному задоволенню. Законодавство не передбачає випадків звільнення зобов'язальної сторони від виконання обов'язку, зокрема оплати послуг арбітражних керуючих, незалежно від будь-яких обставин, у тому числі з приводу відсутності на даний час фінансування запланованих сум на оплату послуг арбітражного керуючого у зобов'язальної сторони - ОДПІ, конституційне право стягувача на отримання оплати послуг у розмірі, встановленому Законом, не може бути порушено.

Стахановська ОДПІ в Луганській області ДПС, як кредитор, реалізувала своє право ініціювати провадження у справі №22/102б про банкрутство ПП "Белтранс" м. Стаханов Луганської області, в порядку, визначеному Законом, а відтак, має нести й відповідні витрати, визначені цим же Законом, незалежно від наявності коштів, тому суд не прийняв до уваги заперечення Стахановської ОДПІ Луганської області ДПС, викладені у листі від 27.02.2013 №1714/9/10.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-5, ст. 115 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

З огляду на вищевикладене, суд задовольняє заяву арбітражного керуючого Мельничука О.М. та стягує з ініціюючого кредитора - Стахановської ОДПІ в Луганській області Державної податкової служби, вул. Леніна, 29, м. Стаханов Луганської області, ідентифікаційний код 21759611, на користь суб'єкта підприємницької діяльності - арбітражного керуючого Мельничука О.М., ліцензія АВ №158345 від 26.10.2006, ідентифікаційний номер 2212421736, що мешкає за адресою: м. Алчевськ Луганської області, вул. Сарматська, 30/16, р/р 26007057002638 в ПАТ "Акцент-Банк", м.Дніпропетровськ, МФО 307770, код ЄДРПОУ 2212421736, суму боргу з оплати послуг ліквідатора у справі №22/102б в розмірі 5393грн. 41коп., та видає стягувачу наказ у встановленому чинним законодавством порядку.

Оскаржуючи ухвалу господарського суду Луганської області від 28.02.2013р., Стахановська ОДПІ Луганської області просить її скасувати посилаючись на те, що враховуючи приписи п. 4 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. №2343-ХІІ не можливо вважати законним рішення комітету кредиторів стосовно виплати заробітної плати ліквідатору за рахунок коштів Стахановської ОДПІ, тому що представники кредиторів голосували кількістю голосів, які визначені всупереч діючому законодавству.

Вимоги ліквідатора в частині відшкодування заробітної плати у розмірі 5 393,41грн. є поточними грошовими вимогами, оскільки виникли в процедурі ліквідації, та, відповідно, мають бути задоволенні за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника.

Крім того, Мельничук О.М. повинен був діяти лише на підставі абзацу 2 частини 10 статті 3 1 Закону №2343 тобто, здійснюючи розрахунок розміру оплати послуг арбітражного керуючого треба було розраховувати у чіткій відповідності до наведеної норми, а саме наступним чином: січень 2010р. - 28:31*1738=1569,81грн., лютий 2010р.=1738грн., березень 2010р.-19:31*1738=1065,23грн., що разом становить - 4 373,04грн.

Розрахунок, наведений у протоколі засідання комітету кредиторів №2 від 06.04.2010р. по справі №22/102б, є нелегітимним, а п. 4 ухвали господарського суду Луганської області від 28.05.2010р. у цій справі є таким, що не відповідає нормам закону.

Договір про оплату послуг арбітражного керуючого Мельничук О.М. за виконання ним повноважень ліквідатора зі Стахановською ОДПІ не укладався. Крім того, Стахановська ОДПІ є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок державного бюджету, кошторисом доходів та видатками на 2013р. не передбачено відшкодування витрат на здійснення ліквідаційних процедур.

Чинним законодавством про банкрутство не встановлений порядок видачі наказів у справах про банкрутство щодо примусового стягнення будь-якого боргу.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.05.2011р. по справі №20/10/2011 було припинено провадження у справі за позовом

ФОП Мельничук О.М. про стягнення з Стахановської ОДПІ суми у розмірі 5 393,41грн.

Крім того, до заяви Мельничука О.М. не додано доказів надсилання її копії та доданих до неї документів на адреси сторін та учасників провадження у справі про банкрутство, відсутні поштові квитанції з описом вкладення або докази вручення сторонам у справі копії заяви та доданих до неї документів під розпис, що суперечить приписам Закону та загальним положенням ГПК України.

Розглянувши матеріали справи судова колегія встановила.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.12.2009р. за заявою Стахановської ОДПІ Луганської області ДПС порушено провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника - приватного підприємства "Белтранс" м. Стаханов Луганської області.

Постановою господарського суду Луганської області від 04.01.2010р. відсутнього боржника - приватне підприємство "Белтранс" м. Стаханов Луганської області визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого

Мельничука О.М.

Ухвалою від 28.05.2010р. (яка залишена без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 03.08.2010р.) господарський суд між іншим затвердив розмір оплати послуг арбітражного керуючого Мельничука О.М., за час виконання ним обов'язків ліквідатора у справі, в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, починаючи з 04.01.2010р. по 06.04.2010р. - за рахунок коштів ініціюючого кредитора - Стахановської ОДПІ Луганської області, а з 06.04.2010р. - за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна банкрута.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2010р., постанова Луганського апеляційного господарського суду від 03.08.2010р. залишена без змін.

Арбітражний керуючий Мельничук О.М. звернувся до господарського суду з заявою б/н від 28.02.2013р. про видачу наказу про стягнення з ініціюючого кредитора - Стахановської ОДПІ Луганської області ДПС суми боргу за надані послуги у розмірі 5 393,41грн., з посиланням на те, що зобов'язальна сторона - ОДПІ приписи ухвали суду від 28.05.2010р. №22/102б до цього часу не виконала, тому йому не сплачено борг у розмірі 5 393,41грн., що підтверджується довідкою про те, що за період 2011-2012р.р. на рахунок відкритий у ПАТ "Акцент-Банк" на ім'я

Мельничука О.М. грошових коштів від органів державної податкової служби не надходило; відповіддю на претензію від 20.09.2010р. №118/95/10, листом від 06.09.2010р. та додатком до нього, а саме: рахунок №3 від 06.09.2010р., рахунок №4 від 06.09.2010р.; рахунком №26 від 17.07.2012р.

Ухвала господарського суду відповідає приписам чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК) - зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу.

Згіідно ч. 2 ст. 11 ЦК цивільні права і обов'язки можуть виникати на підставі інших юридичних фактів; поняття "інші юридичні факти" містить ряд (низку) категорій, на підставі яких можуть виникати цивільні права та обов'язки у суб'єктів правовідносин, серед яких певне місце займають такі категорії, як правомірні дії (оголошення конкурсу, рятування, ведення чужих справ тощо), які не є правочинами; та неправомірні дії, що не підпадають під поняття завдання шкоди (безпідставне збагачення, створення небезпеки тощо); приписи Закону; судові рішення, події тощо.

Предметом даного провадження є правовідносини, що виникли із рішення суду (ухвала господарського суду від 28.05.2010р. по справі №22/102б), тобто із зобов'язань щодо оплати послуг арбітражного керуючого, які регулюються нормами спеціального нормативного акту - ст. ст. 3 1 , 13, 16, 25, 52 Закону про банкрутство.

Ст. 3 1 вищеназваного Закону визначено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - це фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка призначається господарським судом для забезпечення виконання судових процедур банкрутства. Тому підставою виникнення правовідносин арбітражного керуючого є судовий акт - ухвала чи постанова господарського суду про його призначення.

При цьому оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням своїх зобов'язань здійснюється в порядку, встановленому Законом (ст. ст. 3 1 -10, 12, 16-8 Закону), зокрема, на підставі відповідного рішення повноваженого комітету кредиторів у справі про банкрутство, яке оформлюється протоколом засідання (зборів). У протоколі засідання (зборів) комітету кредиторів міститься рішення комітету щодо встановлення періоду, розміру та джерел оплати послуг арбітражного керуючого, це рішення комітету по справі №22/102б затверджене господарським судом у встановленому порядку і на цей час чинне (ухвала від 28.05.2010р. по справі №22/102б).

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушень.

Тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спір щодо оплати послуг арбітражного керуючого за своєю правовою природою не носить характеру спору з виплати заробітної плати за трудовими договорами, укладеними власником підприємства з працівниками, і є підвідомчим господарському суду, оскільки виникає із правовідносин з банкрутства, які регулюються нормами Закону про банкрутство.

Ч. 10 ст. 3 1 Закону визначено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюється за рахунок коштів, отриманих від продажу майна боржника або за рахунок кредиторів чи коштів, отриманих від виробничої діяльності боржника; оплата послуг арбітражного керуючого, в тому числі розпорядника майна, за період від дня його призначення і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат, здійснюється кредитором (кредиторами) або боржником, за заявою якого (яких) порушена справа, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Згідно ч. 12 ст. 3 1 Закону про банкрутство оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, але не менше двох мінімальних розмірів заробітної плати й не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні 12 місяців його роботи перед порушенням справи про банкрутство.

В подальшому відповідно до ч. 12 ст. 3 1 Закону про банкрутство розмір та порядок оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) встановлюється комітетом кредиторів з наступним затвердженням судом.

При цьому Законом про банкрутство встановлено спеціальні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Також, відповідно до ч.14 вказаної статті звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Згідно зі статтею 44 ГПК України, витрати на оплату послуг арбітражного керуючого входять до складу судових витрат і їх стягнення повинно здійснюватись у справі, під час розгляду якої такі витрати виникли.

У випадку відмови ініціюючого кредитора від оплати послуг арбітражного керуючого в добровільному порядку, суд повинен вирішити це питання та видати наказ про примусове стягнення грошових коштів, за справою про банкрутство, бо відносини щодо оплати послуг нерозривно пов'язані зі справою про банкрутство, тому такі вимоги мають розглядатися в межах означеної справи, а не позовного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 28.05.2010р. господарський суд затвердив розмір оплати послуг арбітражного керуючого Мельничука О.М. за час виконання ним обов'язків ліквідатора у справі в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, починаючи з 04.01.2010р. по 06.04.2010р. - за рахунок коштів ініціюючого кредитора - Стахановської ОДПІ Луганської області, а з 06.04.2010р. - за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна банкрута.

Вимоги заявника ґрунтуються на ухвалі господарського суду від 28.05.2010р. по справі № 22/102б і є преюдиційними.

Із доданих до заяви арбітражним керуючим суду документів, залучених до справи, зокрема: листа від 06.09.2010 б/н та доданих до нього рахунків №3, №4 від 06.09.2010 (а.с.18-21, т.5), адресованого та надісланого кредитору 06.09.2010р. (а.с.21, т.5) про оплату послуг протягом семи днів, претензії від 17.07.2012 р. б/н, вбачається, що за ними Мельничук О.М. звернувся до Стахановської ОДПІ Луганської області ДПС з вимогою сплатити борг за надані послуги арбітражного керуючого (ліквідатора) за період з січня 2010р. по квітень 2010р. у сумі 5 393,41грн. заборгованості, гроші у рахунок погашення боргу ОДПІ до цього часу не переведені і цей факт не оспорюється скаржником.

За таких обставин, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що порушене право арбітражного керуючого підлягає судовому захисту, а заява - правомірному задоволенню.

Посилання скаржника на те, що розрахунок, наведений у протоколі засідання комітету кредиторів №2 від 06.04.2010р. по справі №22/102б є нелегітимним, а п. 4 ухвали господарського суду Луганської області від 28.05.2010р. у цій справі є таким, що не відповідає нормам закону, необґрунтований згідно приписів ст.35 ГПК України, та не може бути прийнято до уваги.

Згідно матеріалів справи договір про оплату послуг арбітражного керуючого Мельничук О.М. за виконання ним повноважень ліквідатора зі Стахановською ОДПІ не укладався. Стахановська ОДПІ є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок державного бюджету, кошторисом доходів та видатками на 2013р. не передбачено відшкодування витрат на здійснення ліквідаційних процедур. Однак ці обставини не можуть бути прийняті до уваги, оскільки право стягувача на отримання послуг у розмірі, встановленому Законом, не може бути порушене.

З огляду на наведене та керуючись ч.1 п. 1 ст. 103, ст.105, ст.106 ГПК України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Луганської області від 28.02.2013р. по справі №22/102б залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий А.М. М'ясищев

Судді: Н.В. Будко

І.В. Москальова

Надруковано: 7 прим.

1. скаржнику

2. комітету кредиторів 2прим.

3. ліквідатору

4. у справу

5.господарському суду Л.о.

6. апеляційному суду