Ухвала

від 03.04.2013 по справі 17/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 17/191 03.04.13

За скаргою дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

у справі

за позовом дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про стягнення 136 697 803,84 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники учасників процесу:

від скаржника (позивача) Чижевська Р.В. (за довіреністю)

від боржника (відповідача) Святюк С.П. (за довіреністю)

від ВДВС Рубель І.В. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення 136 697 803,84 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2011 р. у справі № 17/191 позов задоволено повністю, вирішено стягнути з публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 128 182 462,80 грн. основного боргу, 5 362 031,70 грн. пені, 2 116 312,64 грн. інфляційних втрат, 1 036 996,70 грн. трьох процентів річних, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 р. у справі № 17/191 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго» на рішення Господарського суду міста Києва № 17/191 від 20.06.2011 р. було задоволено частково, зазначене рішення скасоване частково, у стягненні 2 116 312,64 грн. збитків від інфляції за весь час прострочення, 5 362 031,70 грн. пені та 1 036 996,70 грн. трьох відсотків річних - відмовлено; в іншій частині рішення залишено без змін; постановлено стягнути з публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 23 911,52 грн. державного мита та 221,30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за розгляд позовної заяви; постановлено стягнути з дочірньої компанії «Газ України» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго» 794,24 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги; видачу наказів доручено господарському суду міста Києва та повернуто до даного суду матеріали справи № 17/191.

На виконання вищезазначеної постанови Київського апеляційного господарського суду господарський суд міста Києва видав наказ від 21.09.2011 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.10.11 р. у справі № 17/191 касаційну скаргу дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» було задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду № 17/191 від 30.08.2011 р. скасовано в частині відмови у позові, рішення господарського суду міста Києва № 17/191 від 20.06.2011 р. - залишено без змін, а матеріали справи № 17/191 - повернуто до господарського суду міста Києва.

11.03.2013 р. дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулася до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у відповідності до якої просить суд:

- визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, які полягають у винесені постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.02.2013 року № 32241599 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 15.11.2011 року у справі № 17/191;

- визнати незаконною постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження від 15.02.2013 р. № 32241599 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 р. у справі № 17/191.

12.03.2013 р. ухвалою Господарського суду м. Києва призначено розгляд даної скарги на 21.03.2013 р.

У судовому засіданні представник відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України надав матеріали виконавчого провадження ВП/32241599. Суд оголосив перерву у судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України до 26.03.2013 р.

У наступному судовому засіданні представник відповідача надав додаткові докази для приєднання до матеріалів справи. Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 03.04.2013 р.

03.04.2013 р. у судовому засіданні представник позивача підтримав скаргу в повному обсязі. Представник відповідача надав додаткові докази.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст. 116 ГПК України).

На виконанні у відділі примусового виконання рішень державної виконавчої служби України (далі - ВПВР ДВСУ) знаходився наказ господарського суду міста Києва від 15.11.2011 р. у справі № 17/191 про стягнення з ПАТ «Київенерго» 128 182 462,80 грн. основного боргу, 5 362 031,70 грн. пені, 2 116 312,64 грн. інфляційних втрат, 1 036 996,70 грн. трьох процентів річних, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

10.07.2012 р. постановою Вищого господарського суду України у справі № 17/191 наказ Господарського суду м. Києва від 15.11.2011 р. у справі № 17/191 визнано таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з публічного акціонерного товариства «Київенерго» на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 128 182 462,80 грн. основного боргу, 5 362 031,70 грн. пені, 2 116 312,64 грн. інфляційних втрат, 1 036 996,70 грн. трьох процентів річних.

На підставі даної постанови 15.02.2013 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Унгуряну С.І. були винесено постанову № ВП 32241599 від 15.02.2013 р., якою виконавче провадження з примусового виконання наказу № 17/191 Господарського суду м. Києва від 15.11.2011 р. закінчено.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Підставами закінчення виконавчого провадження, визначеними частиною 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», серед інших, є:

- скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого видано виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню;

- фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як вбачається з постанови Вищого господарського суду України від 10.07.2012 р. у справі № 17/191, наказ Господарського суду м. Києва від 15.11.2011 р. у справі № 17/191 визнано таким, що не підлягає виконанню лише в частині.

У той же час, наказ в частині стягнення 25 500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу залишився чинним та таким, що підлягає виконанню.

На момент винесення оскаржуваної постанови були відсутні дані про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Щодо угоди № 2381-12 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 26.12.2012 р. та заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.03.2013 р., які надав відповідач на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, суд зазначає наступне.

Способом та порядком є визначені виконавчим документом заходи виконання, які, в даному випадку, полягають у стягненні грошової суми. Доказами фактичного виконання рішення згідно з наказом суду є документи про сплату коштів, які містять відповідне цільове призначення. Інші способи погашення належних до стягнення сум, які не передбачені виконавчим документом, у тому числі й шляхом зарахування, свідчать про настання обставин, при наявності яких наказ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, що не відноситься до компетенції державного виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Таким чином, законодавець передбачив єдиний порядок визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та відніс це до компетенції господарського суду, який видав цей наказ.

Як зазначено в п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані зі здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити скаргу дочірньої компанії «Газ України» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України задовольнити.

Визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.02.2013 р. № 32241599 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 15.11.2011 р. у справі № 17/191 .

Визнати незаконною постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження від 15.02.2013 р. ВП № 32241599.

Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відновити виконавче провадження та вжити всіх заходів для фактичного повного виконання рішення суду.

Суддя О.Г. Удалова