Ухвала

від 09.04.2013 по справі 2а/0570/16864/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року справа №2а/0570/16864/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Лях О.П.,

суддів Нікуліна О.А., Попова В.В.,

при секретарі судового засідання - Гуринович А. Б.

за участю

представників позивача - Літвиненко О.В.,

представника відповідача - Пікалов Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 р. у справі № 2а/0570/16864/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорська металургійна компанія» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15.02.2012 року № 0000062302/5309 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 61 667,00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9 167,75 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорська металургійна компанія» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15.02.2012 року № 0000062302/5309 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 61 667,00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9 167,75 грн.

В обґрунтування позову зазначав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту від 02.02.2012 року № 350/23-2/33702772, яким встановлено заниження позивачем податку на додану вартість на суму 61 667,00 грн., оскільки постачальником позивача - ТОВ «РБМ-Запоріжжя» не задекларовано свої податкові зобов'язання. В ході проведення перевірки перевіряючим надані всі документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують законне та фактичне проведення господарської діяльності з наведеним контрагентом згідно з укладеним договором, при цьому недекларування цим контрагентом податкових зобов'язань не може бути підставою для визнання неправомірним формування податкового кредиту позивачем.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2-13 року адміністративний позов задоволено .

В апеляційній скарзі відповідач та під час апеляційного розгляду справи представник відповідача просили скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивують порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорська металургійна компанія» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 25.08.2005 року за № 1 270 102 0000 001024, ідентифікаційний код юридичної особи - 33702772, місцезнаходження - 84323, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Паркова, буд. 54, кв. 46, перебуває на податковому обліку у відповідача.

ТОВ «КМК» є платником податку на додану вартість, про що ДПІ у м. Краматорську 06.09.2005 року видане свідоцтво № 06296106 (серія НВ № 816916) (а.с. 73).

Згідно Довідки серії АБ № 565742 з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України (ЄДРПОУ) від 05.12.2012 року ТОВ «КМК» має право займатись наступними видами діяльності за Класифікацією видів економічної діяльності - 2010 (КВЕД-2010): «46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом», «46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту», «46.90 Неспеціалізована оптова торгівля», «38.31 Демонтаж (розбирання) машин і устаткування», «38.32 Відновлення відсортованих відходів».

ТОВ «КМК» має ліцензію серії АВ № 231516 на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів терміном дії з 17.10.2006 року по 17.10.2011 року, видану Міністерством промислової політики України згідно рішення від 17.10.2006 року за № 229 (а.с. 82).

В період з 10.01.2012 року по 04.01.2012 року ДПІ у м. Краматорську проведено документальну планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорська металургійна компанія» (код за ЄДРПОУ 33702772 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року, про що складений акт від 02.02.2012 року № 350/23-2/33702772.

З акту перевірки від 02.02.2012 року № 350/23-2/33702772 вбачається, що на висновки цього акту вплинуло наявність відхилення між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість позивача та його контрагенту, що було встановлено відповідачем за допомогою інформаційної бази даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Так, згідно цієї інформаційної бази даних встановлено, що ТОВ «КМК» у листопаді 2010 року до складу податкового кредиту була віднесена сума податку на додану вартість в розмірі 36 667,00 грн., у січні 2011 року в розмірі 25000,00 грн. за придбані металоконструкції б/у у ТОВ «РБМ-Запоріжжя» (ЄДРПОУ 34501121), при цьому, ТОВ «РБМ-Запоріжжя» у складі податкового зобов'язання сума податку на додану вартість відображена не була. Також відповідач зазначає, що станом на дату складання акту перевірки від 02.02.2012 року № 350/23-2/33702772 стан цього контрагента - 14 «визнано банкрутом» (а.с. 26).

На підставі вказаного акту відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.02.2012 року № 0000062302/5309, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 70 834,75 грн. (у тому числі: за основним платежем на суму - 61 667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 9 167,75 грн.) (а.с. 8).

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «КМК» (Покупець) укладено з ТОВ «РБМ-Запоріжжя» (Постачальник) договір від 01.11.2010 року № 01/11-10 на купівлю-продаж металоконструкції, номенклатура, кількість, строки поставки та ціна визначені Специфікаціями до цього договору. Згідно умов договору Продавець зобов'язується надати Покупцю такі документи: податкову накладну, накладну, рахунок, інші документи. Поставка металопродукції здійснюється партіями автомобільним транспортом на умовах FCA. Строк дії договору з моменту його підписання сторонами до 31.12.2011 року з правом пролонгації шляхом підписання додаткової угоди (а.с. 47-48).

В рамках здійснення господарсько - правових відносин за договором від 01.11.2010 року № 01/11-10 10 ТОВ «РБМ-Запоріжжя» поставив на користь ТОВ «КМК» металопродукцію: - 25.11.2010 року - у кількості 100 тон на суму 220 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 36 666,67 грн.), на яку продавцем виписані та передані покупцю податкову накладну від 25.11.2010 року № 1701, видаткову накладну від 25.11.2010 року № РН-0001701, а також між підприємствами підписаний акт приймання-передачі від 25.11.2010 року (а.с. 52-54). 10.01.2011 року - у кількості 68,182 т на суму 150 000,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 25 000,00 грн.), на яку продавцем виписані та передані покупцю податкову накладну від 10.01.2011 року № 13, видаткову накладну від 10.01.2011 року № РН-0000013, а також між підприємствами підписаний акт приймання-передачі від 10.01.2011 року (а.с. 55-57).

Про поставку металопродукції ТОВ «РБМ-Запоріжжя» свідчать також товарно-транспортні накладні (а.с. 131-133), що спростовує твердження відповідача про відсутність факту транспортування та отримання позивачем металопродукції від постачальника (а.с. 29).

Оплата за отриману металоконструкцію позивачем здійснена повністю, що підтверджено матеріалами справи, а також зазначено у акті перевірки від 02.02.2012 року № 350/23-2/33702772 (а.с. 29, 58-61).

Наведені суми ТОВ «КМК» включено до складу податкового кредиту, відповідно, у листопаді 2010 року - 36 666,67 грн. та у січні 2011 року - 25 000,00 грн. Разом - 61 666,67 грн.

В подальшому металопродукція була реалізована ТОВ «КМК» товариству з обмеженою відповідальністю «Мартенсит-2010» згідно укладеному договору від 01.11.2010 року № 10-11/01 (а.с. 63), що також підтверджено податковими накладними, видатковими накладними (а.с. 64-67).

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, визначено поняття первинних документів та їх обов*язкові реквізити.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, первинні документи, надані позивачем у повному обсязі та складені з дотриманням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, перелік яких, зазначений в п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом. 198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями(іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «РБМ-Запоріжжя» (ЄДРПОУ 34501121) підтверджено первинними бухгалтерськими документами, підприємство було належним чином зареєстроване як юридична особа - суб'єкт господарської діяльності, платник податку на додану вартість, має ліцензію серії АВ № 231516 на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів терміном дії з 17.10.2006 року по 17.10.2011 року, видану Міністерством промислової політики України згідно рішення від 17.10.2006 року за № 229 , а тому у відповідача відсутні правові підстави для донарахування позивачу податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 197, пунктом 1 статті 198, п.1 ч.1 статті 205, статтями 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 р. у справі № 2а/0570/16864/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорська металургійна компанія» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15.02.2012 року № 0000062302/5309 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 61 667,00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9 167,75 грн . - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 р. у справі № 2а/0570/16864/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 11 квітня 2013 року.

Колегія суддів: О.П. Лях

О.А. Нікулін

В.В. Попов