УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2013 р.Справа № 816/211/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Спаскіна О.А.
Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.
за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2013р. по справі № 816/211/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваелектросервіс"
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтек"
про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваелектросервіс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтек" про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення - рішення задоволено частково.
Податкове повідомлення-рішення № 0000012310 від 09 січня 2013 року ДПІ у м.Полтаві визнано протиправним і скасовано.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Повернуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Полтаваелектросервіс" витрати зі сплати судового збору у сумі 80,29 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 185.1 ст 185, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваелектросервіс" (ідентифікаційний код - 36454346 ) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 15.11.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (т. 1, а.с. 14).
Позивач взятий на податковий облік ДПІ у м. Полтаві, зареєстрований платником податку на додану вартість 26.11.2001 року, про що видане свідоцтво №23499087. (т.1, а.с.15).
Відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Полтаваелектросервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Комтек" (код ЄДРПОУ 31758383) та ТОВ "Лінктел" (код ЄДРПОУ 33714573) за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року.
Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.
За результатами даної перевірки ДПІ у м. Полтаві складений акт (надалі - Акт перевірки) №4775/22-5/36454346 від 24.12.2012 року, у висновках якого зафіксовано порушення ТОВ "Полтаваелектросервіс" п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за 3 - й квартал 2011 року в сумі 2 504 грн. та за 4-й квартал 2011 року в сумі 3 892 грн. (т. 1, а.с.16-27 )
У зв'язку зі встановленням в ході перевірки порушення вимог податкового законодавства, ДПІ у м. Полтаві 09.01.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000012310, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 6 396 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 1 599 грн. (т.1, а.с. 28)
Вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось позивачем у порядку адміністративного оскарження.
Не погоджуючись із вказаними рішенням ДПІ у м. Полтаві , позивач звернувся до суду із позовом про визнання його протиправним та скасування.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення та не надав доказів в спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові, в частині підтвердження реальності господарських операцій, що слугували підставою для формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач посилався як на правову підставу його винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем п. 198.1, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за 3 - й квартал 2011 року в сумі 2 504 грн. та за 4-й квартал 2011 року в сумі 3 892 грн.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.
Зважаючи на вищевказані норми Податкового кодексу України, посилаючись на те, що ТОВ "Полтаваелектросервіс" фактично не здійснювало придбання товарів у ТОВ "Комтек", оскільки, на думку контролюючого органу, такі товари фактично контрагентом позивача не поставлялись, а оподатковані господарські операції полягали лише у їх документальному оформленні, відповідач стверджує про заниження платником податку на додану вартість за відповідні звітні періоди в сумі 6 396 грн.
Колегія суддів знаходить помилковими висновки податкового органу про порушення позивачем вказаних норм чинного законодавства, з огляду на наступне.
Як встановлено судовим розглядом, в ході перевірки ДПІ у м. Полтаві встановлено укладення між ТОВ "Полтаваелектросервіс" ( Покупець) та ТОВ "Комтек" (Продавець) ряду договорів поставки, за умовами яких Продавець зобов'язується передати у власність Покупця належний йому на праві власності товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товарно - матеріальні цінності в асортименті (Товар), відповідно до умов Договору. (т.1, а.с. 30, 35, 40, 45,49 )
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
На підтвердження дійсності укладення та реального виконання даних угод представником позивача надано суду першої інстанції видаткові накладні, податкові накладні та рахунки на оплату, згідно яких придбано за вищевказаними договорами товарно - матеріальні цінності в асортименті із визначенням їх найменувань, кількості та якості. На підтвердження оплати господарських операцій позивачем були надані платіжні доручення. Згідно поясненнь представника позивача, товар транспортував директор ТОВ "Полтаваелектросервіс" на власному автомобілі. Вказане підтверджується наданими суду першої інстанції свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу . (т.1, а.с. 31-53)
Крім того, представником позивача надано докази оприбуткування, бухгалтерського обліку та зберігання купленого товару, зокрема долучено до матеріалів справи оборотно- сальдові відомості по рахунку 201. (т.1, а.с. 10-16)
На підтвердження права у позивача на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих у господарських операціях з ТОВ "Комтек" у вересні - жовтні 2011 року, суду першої інстанції було надано завірену належним чином копію реєстру виданих та отриманих податкових накладних за відповідний звітний період. (т.1, а.с. 54-58)
Під час дослідження зазначених документів колегією суддів не встановлено жодних порушень щодо їх оформлення, крім того належне оформлення податкових накладних не заперечувалось і самим податковим органом. Відтак, в силу приписів норм Податкового кодексу України, наявність належним чином оформлених податкових надає позивачу право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді.
З урахуванням викладеного, колегія суддів критично оцінює посилання податкового органу про відсутність товарно - транспортних накладних на перевезення купленого у ТОВ "Комтек" товару як на підставу для визнання оподаткованих операцій нереальними та фіктивними. Вказане не дає можливості вважати, що поставка товару фактично не відбувалась, оскільки товарно - матеріальні цінності перевозились власним транспортом позивача, що виключає обов'язок останнього оформлення таких накладних.
У ході судового розгляду справи в суді першої інстанції представником позивача надано пояснення стосовно використання купленого товару у господарській діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем куплений товар, зокрема, масло трансформаторне, кабелі, лічильники, запасні частини та інші будівельні матеріали, які зазначені у податкових накладних, було використано для ремонтних робіт на замовлення ТОВ АФ "ім. Довженка". Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем та ТОВ "АФ "ім. Довженка" було укладено договір №28 від 04.10.2011 року на виконання робіт. На підтвердження виконання даної угоди було надано акт здачі - приймання виконаних робіт, згідно якого ТОВ "Полтаваелектросервіс" виконано реконструкцію ПЛ -0.4 кВ хоз. двору в с. Іщенки, ремонт ПЛ - 0,4 кВ по двору комерційного управління смт. Шишаки, виконано ремонт КТП -31, КТП -14, КТП - 238, надано акт приймання виконаних будівельних робіт. Вказані акти підписані сторонами без заперечень. (т.2, а.с. 3,5-8)
Крім того, судовим розглядом встановлено, що куплений згідно видаткової накладної №878 від 21.09.2011 року у ТОВ "Комтек" сварочний трансформатор ТДК -15 обліковується у позивача на бухгалтерському рахунку 104 та знаходиться за адресою вул. Ковпака, 39, м. Полтава. (т.2, а.с. 9)
З урахуванням зазначеного, позивачем податковий кредит у відповідних звітних періодах сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено доказами; товар, в ціні якого ТОВ "Полтаваелектросервіс" сплачені суми податку на додану вартість, використаний в господарській діяльності позивача і отриманий від контрагента, який був зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному чинним законодавством. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню товарів у ТОВ "Комтек", подальше використання в господарській діяльності позивача, оформлені у відповідності до вимог Податкового Кодексу України , Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Як припущення колегія суддів розцінює посилання податкового органу на відсутність у зазначеного контрагента позивача основних фондів, виробничих потужностей , трудових ресурсів, транспортних засобів, що виключає, як на думку відповідача, можливість виконання ними своїх договірних зобов'язань. Жодною нормою закону не встановлено залежність права платника податку на формування податкового кредиту від наявності у його контрагента трудових та інших ресурсів для виконань своїх договірних зобов'язань, оскільки ТОВ "Комтек" має нічим не обмежене право укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.
Відтак, колегія суддів критично оцінює твердження податкового органу про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за відповідний звітний період за рахунок сплачених сум ПДВ в ціні господарських операцій зі вказаним контрагентом, оскільки вони ґрунтуються лише на суб'єктивних доводах відповідача.
Безпідставними колегія суддів вважає і висновки відповідача щодо фіктивного характеру господарської діяльності вказаних контрагентів позивача, які спрямовують її на надання податкової вигоди третім особам, оскільки вказане податковим органом не підтверджено жодними фактичними доказами.
З - поміж іншого, колегія суддів критично оцінює посилання відповідача на фіктивність оподаткованих господарських операцій в силу того, що стосовно директора ТОВ "Комтек" ОСОБА_1 слідчим відділом ГВПМ ДПІ у м. Полтаві порушено кримінальну справу №121230098 за фактом створення суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ "Комтек" та ТОВ "Лінктел" з метою прикриття незаконної діяльності, що спричинило шкоду державі у великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального Кодексу України.
Такі висновки податкового органу є передчасними та неправомірними, оскільки обставини, на які посилається слідчий відділ та податковий орган, не встановлені обвинувальним вироком суду та не мають ніякого відношення до позивача. Станом на момент проведення перевірки обвинувального вироку про встановлення незаконної діяльності посадових осіб ТОВ "Комтек" , який би набрав законної сили, не було. Крім того, матеріали досудового слідства у кримінальних справах не можуть бути використані як докази для оформлення результатів податкових перевірок.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про протиправність оскаржуваного рішення.
Щодо визнання протиправними дій податкового органу щодо збільшення податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 6 396 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 599 грн., колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, та зазначає наступне.
Дана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки у ході розгляду даної адміністративної справи не було встановлено дій податкового органу щодо коригування податкових зобов'язань позивачу за відповідний звітний період, які б порушували його права. З матеріалів справи вбачається, що донарахування ТОВ "Полтаваелектросервіс" податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій відбулося винесеним оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням. Отже, належним і єдиним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000012310 від 09.01.2013 року, що і було зроблено судом.
Відтак, в цій частині позовних вимог ТОВ "Полтаваелектросервіс" судом першої інстанції було правильним відмовити в їх задоволенні.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи положень положення п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 185.1 ст 185, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст..159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.
З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2013р. по справі № 816/211/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Спаскін О.А. Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 08.04.2013 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2013 |
Оприлюднено | 11.04.2013 |
Номер документу | 30584825 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Спаскін О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні