Постанова

від 10.04.2013 по справі 817/41/13-а

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/41/13-а

10 квітня 2013 року 17год. 15хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЗАХІД"

до Територіального управління Головавтотрансінспекції у Рівненській області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій , - ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСЗАХІД» (далі ТОВ «ТРАНСЗАХІД») звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Головавтотрансінспекції у Рівненській області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010р. "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів", передбачено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку. Як зазначає позивач автомобіль обладнаний тахографом, а тому робочий час і час відпочинку водіїв, які працюють на вказаному автомобілі визначається на підставі показників тахографа згідно заповненої тахокарти. Позивач також зазначив, що про час та місце розгляду справи відповідачем не повідомлялося чим порушив порядок застосування фінансових санкцій. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач адміністративний позов заперечив у зв'язку з чим подав письмові заперечення за №5235/13 від 11.03.2013 р.. Зазначає, що постанова про застосування фінансових санкцій № 0489 від 18 грудня 2012 року винесена за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема п. 6.1 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 340, відповідальність за яке передбачена ч.1 абзацом 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Вказує, що відповідним Наказом № 340 передбачено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Згідно п. 6.3 до набрання чинності п. 6.1 водій, який керує ТЗ, що зазначений у п. 6.1 та не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія. Як встановлено актом перевірки автомобіль позивача не був обладнаний діючим та повіреним тахографом, а тому водій зобов'язаний був вести індивідуальну контрольну книжку. Тому, на думку представника відповідача, постанова про застосування фінансових санкцій була винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, просила у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання, в якому зазначає, що він позовні вимоги, заявлені в адміністративному позові, підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву та заперечення відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Як встановлено судом, ТОВ «ТРАНСЗАХІД» зареєстроване як юридична особа, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та присвоєно код 36650440, займається діяльністю автомобільного вантажного транспорту, та нерегулярними пасажирськими перевезеннями.

30.11.3012 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції у Рівненській області була проведена рейдова перевірка у транспортному засобі позивача. За її результатами було складено акт перевірки №067926, яким зафіксовано, що вантажні перевезення здійснювались в порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Зокрема, у водія не була оформлена індивідуальна контрольна книжка водія.

За наслідками даного правопорушення 18.12.2012 року Територіальним управлінням Головавтотрансінспекцією у Рівненській області було винесено постанову про застосування фінансових санкцій №0489 відносно ТОВ «ТРАНСЗАХІД», якою встановлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, передбачених ст.48 цього Закону.

При вирішені даної справи, суд керувався наступним.

Перелік необхідних документів для вантажних автомобілів міститься в ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Зокрема, для водія - це посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Як вбачається зі змісту ст. 48 даного Закону перелік необхідних документів для здійснення регулярних пасажирських перевезень не є вичерпним. Стаття 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначає з чого складається законодавство про автомобільний транспорт: із власне Закону України "Про автомобільний транспорт", Законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень. Тобто, інші нормативно-правові акти теж визначають обов'язкові документи. Серед таких нормативно-правових актів є Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010р. "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів". Зокрема п. 6.1 цього Наказу передбачено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Згідно п. 6.3 до набрання чинності п. 6.1 водій, який керує ТЗ, що зазначений у п. 6.1 та не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Таким чином, на думку суду, при перевірці спочатку з'ясовується факт наявності діючого та повіреного тахографа т у разі його відсутності перевіряється наявність індивідуальної контрольної книжки водія.

Повірка тахографів здійснюється на підставі Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010 р.

Відповідно до п.2.7 Інструкції №385 за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1. Отже, підтвердженням повірки тахографа є протокол повірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Під час проведення перевірки водій не надав для огляду державним інспекторам діючого та повіреного тахографа та не надав індивідуальну контрольну книжку, про що було складено акт №067926. Як вбачається з матеріалів справи, водій автомобіля ОСОБА_1 ознайомившись з актом перевірки не заперечив проти виявлених порушень та не надав жодних пояснень.

Відповідно до ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено обов'язок автомобільних перевізників та водіїв мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Враховуючи вимоги ст.ст.18 та 34 даного Закону на автомобільному перевізнику лежить обов'язок забезпечити свого водія всіма необхідними документами.

Згідно ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.ст. 39,48 цього Закону застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, постанову про застосування фінансових санкцій № 0489 від 18.12.2012 року стосовно ТОВ «ТРАНСЗАХІД» у розмірі 1700,00 грн. винесено відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі та у спосіб визначений законом.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не надано достатніх аргументів та доводів в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зокрема, суд не бере до уваги покликання позивача, що про час та місце розгляду справи щодо виявленого правопорушення йому не було нічого відомо, оскільки відповідачем надано суду як доказ корінець повідомлення про час та місце розгляду справи про порушення чинного законодавства в сфері автомобільного транспорту (а.с.45), де міститься підпис водія автомобіля ОСОБА_1 про отримання даного повідомлення.

Суд не бере до уваги також як доказ тахокарту, долучену позивачем, оскільки з нього не вбачається чи дійсно показники вищевказаної тахокарти взяті з тахографа автомобіля позивача. Позивачем також не було надано доказів, які б підтверджували повірку даноо тахографа.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими та безпідставними, а отже до задоволення не підлягають.

Відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЗАХІД" відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.