Рішення

від 03.04.2013 по справі 908/647/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/9/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.13 Справа № 908/647/13-г

За позовом : Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж", м. Бердянськ, Запорізька область

До відповідача : Товариство з обмеженою відповідальністю "Южний берег", м. Бердянськ, Запорізька область

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

Від позивача: Тодоров І.П., дов. №2 від 05.11.2012р.

Від відповідача : Глибоких І.В., дов. б/н від 26.02.2003р.

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний берег» на користь Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» 5002грн. 88 коп. боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що між Публічним акціонерним товариством «Бердянське підприємство теплових мереж» (позивач по справі, постачальник по договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Южний берег» (відповідач по справі, споживач по договору) було укладено договір № 700 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення від 14.06.2012р. року (далі - договір). В зв'язку з невиконання відповідачем договірних зобов'язань по своєчасній оплаті за отриману теплову енергію, в період з жовтня 2012р. по грудень 2012р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 5002грн. 88 коп.

Ухвалою суду від 19.02.2013р. було порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 27.02.2013р.

Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи вищевикладене, сторони належним чином сповіщені судом про дату, час та місце проведення судового засідання.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не визнав заявлені позовні вимоги , надав відзив на позовну заяву, в якому вказує на те, що влітку 2012р. товариство (відповідач), самостійно, не порушуючи централізовану систему багатоквартирного будинку, відключилось від теплопостачання (відзив долучено до матеріалів справи).

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представників сторін.

Судовий процес завершено 03.04.2013р. оголошенням рішенням вступної та резолютивної частин рішення в присутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Правовідносини в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 року за № 2633-ІV, «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 року за № 1198 (далі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами України.

Між Публічним акціонерним товариством «Бердянське підприємство теплових мереж» (позивач по справі, постачальник по договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Южний берег» (відповідач по справі, споживач по договору) було укладено договір № 700 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення від 14.06.2012р. року (далі - договір).

Згідно п. 1.1 договору, постачальник відпускає теплову енергію на потреби опалення об'єктів "споживача", а "споживач" одержує теплову енергію та оплачує її вартість відповідно до умов даного договору, затверджених тарифів та виставленого рахунку.

В п. 2.1 договору, постачальних зобов'язаний забезпечити в опалювальний період безперебійний відпуск теплової енергії споживачу, що відповідає діючим нормам та правилам.

Відповідно до п. 4.1. договору, кількість теплової енергії, відпущеної споживачеві, визначається розрахунковим способом, на підставі Правил користування тепловою енергією.

Згідно з п. 4.2. договору, у разі встановлення приладів обліку теплової енергії, кількість спожитої теплової енергії визначається згідно з показами приладів. Проектування та встановлення приладів обліку теплової енергії виконується організацією, котра має відповідну ліцензію. Встановлення приладів обліку виконується згідно до проекту, узгодженого з постачальником на межі балансової приналежності.

У разі встановлення приладів обліку теплової енергії не на межі балансової приналежності, до показань приладів обліку додаються втрати на ділянці теплових мереж, котрі знаходяться на балансі споживача, від межи балансовій приналежності до місця встановлення приладів обліку.

Відповідно до п. 4.10 договору, оплата проводиться споживачем не пізніше 20 числа наступного за звітним місяцем.

На виконання умов договору позивачем було поставлено теплову енергію.

Відповідач належним чином не виконав договірні зобов'язання, внаслідок чого, за період з жовтня 2012р. по грудень 2012р. у відповідача виникла заборгованість в сумі 5002грн. 88коп.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 5002 грн. 88 коп. боргу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивач надавав не якісно послуги з 2011 року та на підтвердження посилається на акт від 06.03.2012 р. Проте, предмет спору по даній справі є борг за період: жовтень 2012 р. - грудень 2012 р. по договору №700 від 14.06.2012р., який діє з 01.05.2012 р. За спірний період від відповідача не надходило скарг, у відповідності до п.2.2.5 договору, що є показником гарантійного відпуску теплової енергії.

Щодо акту від 06.03.2012р., то цьому акті зафіксовано, що прилади опалення в приміщеннях суши-бар «Самурай» забиті, а температура повітря нижче нормативної. На підставі цього акту було відкореговано теплове навантаження відповідача в бік зменшення до усунення порушення в роботі приладів опалення та з відповідачем підписано нову редакцію договору №700 від 14.06.2012р. Тобто, причиною зниження температури повітря в приміщенні відповідача на той період було незадовільний стан обладнання відповідача, а не позивача.

Крім того, в п.3.1.8 договору, передбачено обов'язок саме відповідача забезпечити збереження і належний технічний стан власного теплового обладнання. За стан і обслуговування внутрішньо будинкових мереж несе відповідальність балансоутримувач, а саме ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго-Бердянськ», а позивач лише по даних мережах постачає теплову енергію.

Нежитлові приміщення, які займає відповідач знаходяться на першому поверсі багатоповерхового будинку, який має єдину систему централізованого теплопостачання, яка була закладена при проектуванні будинку, як засіб теплопостачання, а будь-яке втручання в дану систему без проекту може привести до аварійних ситуацій. Тому, в зв'язку з тим, що приміщення є вбудованими в будинок, відповідач повинен дотримуватися загального правила відключення від мереж централізованого теплопостачання.

Пунктом 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету України з питань ЖКГ 17.05.05 №76 встановлено, що переобладнання і перепланування житлових будинків, житлових і нежитлових у житлових будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету міської ради, відповідно до законодавства.

Процедура відключення від систем централізованого опалення, встановлена Порядком відключення житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, що затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005 року (зареєстрований в МЮУ 09.12.2005 р за №1478/11758), який містить в собі імперативні норми, тобто норми, що не допускають будь-яких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків тих чи інших суб'єктів, зокрема, ним:

- встановлена процедура відключення від мереж централізованого опалення цілого будинку (а не окремого приміщення), а саме, шляхом написання заяви про надання дозволу на відключення до Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ІДО;

- визначені суб'єкти звернення та суб'єкти, уповноважені давати дозволи на відключення від мереж централізованого опалення, яким є міжвідомча комісія з розгляду питань відключення від мереж ЦО;

- передбачені документи, які оформлюються при проведенні відключення від мереж централізованого опалення, а саме: протокол комісії, яким оформлюється прийняте нею рішення, акт про відключення від систем централізованого опалення.

За вимогами п. 2.1, підп. 2.2.1, 2.2.2 п. 2.2 Порядку, затвердженого Наказом №4, споживач звертається в Комісію для отримання дозволу і саме Комісія приймає рішення щодо надання дозволу на відключення від мереж ЦО, чи про відмову у його наданні. При позитивному рішенні Комісії, заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП.

Як зазначає позивач, дозволу з боку відповідача на адресу позивача не надходило, а було повідомлено, що проведено відключення без представлення документів, на підставі яких проведено відключення та яким чином. Такі дії відповідача не відповідають умовам договору та суперечать діючому законодавству

Сторони в договорі обумовили, що позивач зобов'язаний забезпечити в опалювальний сезон безперебійний відпуск теплової енергії, на підставі проектних теплових навантажень, наданих відповідачем (п.2.1.1, п.1.4), а відповідач зобов'язався одержувати теплову енергію та оплачувати її вартість відповідно до умов договору (п. 1.1)

Відповідно до п. 24 «Правил користування тепловою енергією» (затв. постановою КМУ №1198 від 03.10.2007 р.), у разі, коли обсяг постачання теплової енергії менший, ніж зазначений в договорі, теплопостачальна організація повинна зменшити плату шляхом проведення перерахунку за фактично спожиту теплову енергію відповідно до договору. У разі відхилення параметрів теплоносія в бік зменшення від затвердженого температурного графіка, передбаченого договором, споживачеві проводиться відповідний перерахунок.

Пунктом 40 Правил, передбачений обов'язок споживача погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії, повідомити про своє бажання щодо припинення споживання теплової енергії відповідно до договору, та не допускати переобладнання системи теплоспоживання, яке призводить до порушення теплового балансу будинку, будівлі (споруди).

При цьому, відповідні розрахунки, згідно Правил користування тепловою енергією, відповідач не надав. Зміни в договір сторонами в установленому законодавством та договором порядку не вносились. Зміна параметрів максимального теплового навантаження без відповідних розрахунків та внесення змін до договору в односторонньому порядку не відповідає приписам Правил користування тепловою енергією.

Причиною неможливості отримувати належної якості теплову енергію викликано саме діями відповідача внаслідок переобладнання системи опалення.

Як пояснив представник позивача, здійснити повний демонтаж системи централізованого опалення відповідач не міг, внаслідок того, що по стояках опалення, що проходять по приміщенню відповідача, подається теплова енергія на верхні поверхи для надання послуг з централізованого опалення споживачам - фізичним особам.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищезазначеного, вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і позов Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний берег» підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, в повному об'ємі, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Посилання відповідача в своїх заперечення на те, що він не отримував теплову енергію за період з жовтня 2012 по грудень 2012р., згідно ст. 43 ГПК України, судом до уваги не приймається, поскільки відповідачем не надано документальних доказів належного виконання договірних зобов'язань і підтвердження заперерчень.

Керуючись ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний берег» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний берег», 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 14, (р/р 26004208714001 банк ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399, ЄДРПОУ 32080160) на користь Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж», 71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Мазіна, 65/97 (р/р 26032301000530 банк: філія ЗОУ ВАТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ 05541120, МФО 313957) 5002 (п'ять тисяч дві) грн. 88 коп. боргу, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання « 8» квітня 2013р.

Присутньому в судовому засіданні представникам позивача та відповідача судом роз'яснено ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет