Постанова

від 13.06.2013 по справі 908/647/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.06.2013 р. справа №908/647/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Татенко В.М. секретаря Федорової Ю.І. від позивача:Тодоров І.П., представник за дов. від 05.11.12р. № 2 від відповідача:Костікова О.А., адвокат (договір № 47/11 від 05.06.13р.) розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Южний берег», м. Бердянськ, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2013 року у справі№908/647/13-г (суддя Н.С. Кутіщева-Арнет) за позовомПублічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж», м. Бердянськ Запорізька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний берег», м. Бердянськ, Запорізька область про стягнення боргу у розмірі 5002,88 грн. ВСТАНОВИВ:

18.02.2013 року Публічне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» м. Бердянськ Запорізької області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний берег», м. Бердянськ, Запорізька область про стягнення боргу у розмірі 5002,88грн. ( а.с.3-4).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.04.2013 року позовні вимоги були задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний берег" м.Бердянськ Запорізької області на користь Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" м.Бердянськ Запорізької області 5002 (п'ять тисяч дві) грн. 88 коп. боргу, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Судове рішення мотивоване тим, що позивачем належним чином виконані умови договору №700 від 14.06.2012 року в частині поставки теплової енергії, натомість зі сторони відповідача умови договору щодо оплати отриманої теплової енергії не виконані в повному обсязі, що є підставою для стягнення заборгованості.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Южний берег», м. Бердянськ, Запорізька область, звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2013 року є необґрунтованим, в ньому неправильно встановлено фактичні обставини справи та недоведені обставини, які мають значення для справи, просив скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. (а.с. 82-83).

Зокрема, в апеляційній скарзі заявник посилається на те, що судом першої інстанції при вирішенні спору встановлено факт поставки позивачем теплової енергії у вигляді гарячої води в систему опалення за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року, проте відповідач ще в серпні 2012 року переобладнав систему опалення шляхом демонтування обладнання у вигляді батарей від центральної системи опалення.

Крім того, апелянт зазначає, що місцевим судом не розглядався та не досліджувався той факт, що в разі коли обсяг постачання тепло енергії зменшується відповідно до того, що зазначений в договорі, теплопостачальна організація повинна провести перерахунок, на підставі обсягів теплової енергії, яка йде від стояків, проте позивач не провів цей перерахунок та виставив рахунки за постачання в демонтовану систему опалення відповідно до повного обсягу теплової енергії.

Також апелянт зауважив, що судом не враховано той факт, що відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198, споживач несе відповідальність за самовільне переобладнання системи тепло споживання у вигляді штрафних санкцій, які передбачені Кодексом про адміністративні правопорушення України, або договором №700, а не у вигляді оплати тарифу за недоотриману теплову енергію.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення господарського суду у даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення, підтримав заперечення на апеляційну скаргу від 27.05.2013р. № 1337.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» м. Бердянськ, Запорізька область є юридичною особою (ідентифікаційний код 05541120), що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою з ЄДРПОУ та копією Статуту (а.с. 46, 47, 48-61).

Одним із видів діяльності позивача є постачання пари та гарячої води (п.2.2.1 Статуту).

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Южний берег», м. Бердянськ, Запорізька область (ідентифікаційний номер 32080160), що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з ЄДРПОУ (а.с. 26,27).

14.06.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Бердянське підприємство теплових мереж" (за договором - постачальник, далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Южний берег" (за договором - споживач, далі - відповідач) було укладено договір № 700 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення у приміщенні, розташованому за адресою: м. Бердянськ, вул. Шаумяна,14 (а.с. 8-9).

Опалювальне приміщення належить відповідачу на праві власності, що підтверджено свідоцтвом про право власності та витягом Бердянського Комунального підприємства з технічної інвентаризації від 30.04.2003р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно п. 1.1 договору постачальник відпускає теплову енергію на потреби опалення об'єктів споживача, а споживач одержує теплову енергію та оплачує її вартість відповідно до умов даного договору, затверджених тарифів та виставленого рахунку.

За умовами п. 2.1 договору постачальних зобов'язаний забезпечити в опалювальний період безперебійний відпуск теплової енергії споживачу, що відповідає діючим нормам та правилам.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що сторони зобов»язуються керуватися діючими законами, нормативами, нормами, стандартами, порядками, правилами.

Постачальник зобов»язаний опалювальний сезон починати при триманні середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох діб +8 С та закінчувати опалювальний сезон при підвищенні середньодобової температури протягом того ж періоду +8 С, на підставі розпорядження міського голови (п.2.1.2 договору).

Постачальник зобов»язаний інформувати споживача про зміну тарифу на теплову енергію в установленому законодавством порядку (п.2.1.3 договору).

Показником виконання гарантійного відпуску теплової енергії є відсутність актів-претензій споживача до постачальника за поточний місяць, до 5-го числа наступного за звітним місяцем (п.п.2.2.5 договору).

Споживач має право одержувати інформацію щодо обсягу та якості постачання теплової енергії, тарифів (цін), порядку оплати, режимів споживання на умовах, визначених договором (п.3.2.1 договору).

Згідно п.4.1 договору кількість теплової енергії, відпущеної споживачеві, визначається розрахунковим способом.

Відповідно до п.4.6 договору розрахунки за теплову енергію проводяться за діючими на день оплати тарифами (цінами).

Тарифи встановлені на день укладення договору рішенням виконкому Бердянської міської ради №95 від 14 лютого 2012 року. «Про встановлення двоставкових тарифів на послуги з опалення ПАТ «Бердянську підприємство теплових мереж» для бюджетних організацій та інших споживачів».

Тариф на теплову енергію з 1 березня 2012 року становитиме:

- плата за 1гКал спожитої теплової енергії(в опалювальний період) становить 717,16грн. /з ПДВ/ ;

- плата за приєднане теплове навантаження в місяць протягом року (абонентська плата) за 1 тис. ккал/годину становить 52,34грн. /з ПДВ/.

Кількість і вартість теплової енергії, зазначені у договорі, є орієнтовними (розрахунковими) і можуть змінюватися залежно від фактичної температури зовнішнього повітря, тривалості опалювального періоду та тарифів, затверджених в установленому порядку (п.4.7 договору).

Пунктом 4.9 договору визначено, що рахунок-акт виконаних робіт виписується до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п.4.10 договору оплата проводиться споживачем не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Умови даного договору розповсюджуються на відносини, що виникли з 01.05.2012 року і діють до 30.04.2013 року та вважаються пролонгованими на наступний рік на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення цього договору або перегляд його умов (п.8.1).

Розірвання договору не звільняє споживача від обов»язків повної оплати за спожиту теплову енергію (п.8.2 договору).

Судовою колегією встановлено, 13.09.2012 року позивач отримав від відповідача лист №14 від 12.09.2012 року, в якому останній просив не нараховувати оплату за послуги теплопостачання с 01.10.2012 року у зв»язку з відключенням приміщення відповідача, розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Шаумяна,14/2 від центральної системи опалення. Крім цього, в листі відповідач посилався на неякісні отримані послуги та неможливість сплачувати за послуги теплопостачання (а.с. 38).

На даний лист позивач надав відповідь №2899 від 28.09.2012 року, в якій зазначив, що припинення нарахування оплати по договору неможливе у зв'язку з тим, що відключення від центральної системи опалення можливе тільки при отриманні відповідного дозволу на від»єднання від мереж централізованого теплопостачання та на теперішній час договір не є розірваним, а тому не має підстав для припинення нарахуванні оплати згідно договору (а.с. 20).

Листами №18 від 16.10.2012 року та №23 від 20.12.2012 року позивач повторно звертався до відповідача з проханням не нараховувати оплату за послуги теплопостачання та не направляти рахунки за ці послуги (а.с. 23,24).

З матеріалів справи вбачається, що в межах позовних вимог позивачем заявлено про невиконання відповідачем умов договору №700 від 14.06.2012р. в частині оплати за надані послуги в період з жовтня 2012р. по грудень 2012 р. на суму 5002,88грн.

Позивачем були надані відповідачу рахунки - акти виконаних робіт за жовтень 2012 р. на суму 542,73грн.; за листопад 2012р. на суму 1754,73грн.; за грудень 2012р. на суму 2760,19грн., які отримані ним, але не сплачені.

Відповідач в порушення умов договору в узгоджені строки не розрахувався за спожиту теплову енергію, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість за період з жовтня 2012р. по грудень 2012 р. на суму 5002,88 грн.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 5002,88 грн.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішення питання щодо стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-1У ( далі - Закон № 2633), Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року №1875-IV (далі - Закон № 1875- IV), Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення», затвердженими Постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищенням енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання визначає Закон України "Про теплопостачання".

Статтею 1 Закону України № 2633 визначено поняття теплової енергії - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до п.2 ст.275 Господарського кодексу України, ст.1, п.4 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем.

Згідно зі ст. 19 Закону України № 2633 споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Основним обов'язком споживача теплової енергії, відповідно до ст. 24 зазначеного Закону, визначено додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Частинами 1 та 2 ст.714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу та перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

З огляду на вищенаведені норми Закону колегія суддів вважає, що договір купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 700 від 14.06.2012р. за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем за період з жовтня 2012р. по грудень 2012р. було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 5002,88грн., що підтверджується рахунками - актами виконаних робіт за жовтень 2012р., за листопад 2012р. за грудень 2012р.

Рахунки - акти виконаних робіт за жовтень та листопад 2012р. були підписаний відповідачем без заперечень.

Рахунок - акт виконаних робіт за грудень 2012р. позивач рекомендованою кореспонденцією направив на адресу відповідача, що підтверджується копією фіскального чека від 17.01.2013р. №082003612, який надано представником позивача у судовому засіданні.

Умовами договору передбачено, що показником виконання гарантійного відпуску теплової енергії є відсутність актів-претензій споживача до постачальника за поточний місяць, до 5-го числа наступного за звітним місяцем (п.п.2.2.5 договору).

Доводи відповідача щодо неякісних послуг з теплопостачання, починаючи з 2011 року колегія суддів не приймає до уваги, оскільки спірним в даній справі є період з жовтня по грудень 2012р., тому його посилання на акт від 06.03.2012р., є безпідставним.

Документів, які б свідчили про наявність актів-претензій відповідача у спірний період матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем не доведено у встановленому законом порядку розірвання договору, який є підставою цього позову, а відтак доводи з цього приводу колегією суддів відхиляються.

Оскільки відповідач свої зобов»язання щодо оплати за отримані послуги не виконав, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача заборгованості за отриману теплову енергію з жовтня 2012р. по грудень 2012 р. на загальну суму 5002,88грн., розмір якої доведений та підтверджений документально.

Заперечення скаржника про те, що у нього відсутній обов'язок сплачувати послуги з теплопостачання у зв'язку з переобладнанням шляхом демонтування системи опалення у приміщенні, не приймаються судовою колегією, виходячи з наступного.

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005р. №630 (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 31.10.2007р. №1268) передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р. № 4 (із змінами внесеними наказом від 06.11.2007р. №169) передбачено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно з вказаним Порядком у разі відмови споживача від користування послугами з теплопостачання він має право розірвати договір та вимагати відключення відповідних мереж, але для вирішення цього питання споживач має звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії при органі виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

За вимогами п. 2.1, п.п. 2.2.1, 2.2.2 п. 2.2 зазначеного Порядку споживач звертається в комісію для отримання дозволу і саме комісія приймає рішення щодо надання дозволу на відключення від мереж ЦО, чи про відмову у його наданні. При позитивному рішенні комісії, заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП.

Сторони в договорі обумовили, що позивач зобов'язаний забезпечити в опалювальний сезон безперебійний відпуск теплової енергії, на підставі проектних теплових навантажень, наданих відповідачем (п.2.1.1, п.1.4), а відповідач зобов'язався одержувати теплову енергію та оплачувати її вартість відповідно до умов договору (п. 1.1)

Крім цього п. 3.1.11 Договору зазначено що споживач зобов'язаний забезпечити безперешкодне проходження теплоносія та відсутність завоздушування власної системи.

Пунктом 40 Правил № 1198 передбачений обов'язок споживача погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії, повідомити про своє бажання щодо припинення споживання теплової енергії відповідно до договору та не допускати переобладнання системи теплоспоживання, яке призводить до порушення теплового балансу будинку, будівлі (споруди).

При цьому, відповідач не довів належними та допустимими доказами, що ним виконувались дії, визначені законодавством щодо відключення від центральної системи опалення. Зміни в договір сторонами в установленому законодавством та договором порядку не вносились. Зміна параметрів максимального теплового навантаження без відповідних розрахунків та внесення змін до договору в односторонньому порядку не відповідає приписам Правил користування тепловою енергією.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Посилання апелянта на порушення п.24 Правил №1198, колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідачем не доведено, що відповідач отримував менший обсяг постачання теплової енергії, ніж зазначений в договорі.

Щодо твердження апелянта стосовно не врахування судом п.41 Правил №1198, відповідно до якого споживач несе відповідальність за самовільне переобладнання системи тепло споживання у вигляді штрафу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу теплової енергії, а не вирішення питання щодо притягнення споживача до відповідальності за самовільне відключення.

Враховуючи викладене, твердження заявника апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний берег», м. Бердянськ, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2013 року у справі №908/647/13-г залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2013 року у справі №908/647/13-г - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

В.М.Татенко

Надр.5 прим:1 -у справу; 1-позивачу; 1 -відповідачу; 1 -ДАГС; 1-ГС Запорож. обл.