Рішення

від 09.04.2013 по справі 2-3204/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-3204/12

Категорія 36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ісаєвської О.В.,

при секретарі - Субін Т.О.,

Братасюк О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Головного управління Дежземагенства, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом в якому просила Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.10.2009 року, за яким ОСОБА_3 через ОСОБА_5 продала ОСОБА_4 земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,1000 га, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 268.

В подальшому представник позивача збільшив позовні вимоги та до справи були залучені співвідповідачі Головне управління Дежземагенства та Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві та позивач просив зобов'язати Головне управління Дежземагенства та Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві скасувати реєстрацію права власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4.

Позов мотивовано тим, що згідно заповіту від 07 червня 2002 року ОСОБА_8 заповів позивачу ОСОБА_2 будинок, розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер. Спадкоємцем майна померлого також є його дочка - ОСОБА_3 Майно ОСОБА_8 з 2006 року знаходилося під арештом та забороною на право його відчуження, проте ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_5 продала земельну ділянку за вище зазначеною адресою ОСОБА_4 Та посилаючись на те, що спірним договором порушено її права, просила визнати його недійсним.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_3 в судові засідання жодного разу не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Відповідач ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що договір укладений у відповідності до вимог закону та не порушує жодних прав позивача.

Представник відповідача ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечував, подав письмові заперечення (а.с. 178, том ІІІ).

Представники відповідачів Головного управління Дежземагенства, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Приватний нотаріус ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Направив заяву про розгляд справи за його відсутністю.

За таких обставин, суд керуючись вимогами ст.ст. 169, 157 ЦПК України визнав за можливе слухати справу за відсутність осіб, які в судове засідання не з'явилися.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб які брали участь у справі дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2009 року ОСОБА_3 через представника ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку продала земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_4, про що укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (а.с. 86-87).

Відповідач ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на спірну земельну ділянку на підставі Рішення Апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2009 року (а.с. 104) у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління земельних ресурсів України Київської міської державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за законом, яким за ОСОБА_3 визнано право власності в порядку спадкування на земельну ділянку, розміром 0,1 га, яка розташована по АДРЕСА_1.

Ухвалою Верховного Суду України від 17 лютого 2010 року (а.с. 13-15) рішення апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2009 року скасовано, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 липня 2009 року залишено без змін, яким ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 червня 2010 року було допущено поворот виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 23.09.2009 року, ухваленого по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління земельних ресурсів України Київської міської державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за законом.

Таким чином, є логічним і очевидним, що правові наслідки, які випливали із Рішення Апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2009 року втрачені.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно заповіту, складеному 7 червня 2002 року ОСОБА_8 будинок АДРЕСА_1 та все майно у цьому будинку заповідано ОСОБА_2 (а.с. 8, том 1).

ОСОБА_3 - дочка ОСОБА_8 має право на спадкування обов'язкової частки у майні померлого.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з ч. 2 ст. 16, ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, встановлених ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Таким чином, позивачка в силу ч. 3 ст. 215 ЦК України і ст. 3 ЦПК України має право на оспорювання договору, оскільки право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 набула на підставі рішення Апеляційного суду м. Києва від 23.09.2009 року, яке у подальшому було скасовано Ухвалою Верховного суду України.

Окрім цього, судом встановлено, що згідно даних витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна складеного 17.06.2010 року станом на момент посвідчення приватним нотаріусом ОСОБА_7 спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки, був наявний арешт на вказану земельну ділянку, зареєстрований 25.05.2006 року на підставі постанови спеціалізованого слідчого відділу СУ ГУ МВС України в м. Києві від 18.05.2006 року, а також наявність заборони на відчуження, зареєстрованої 01.06.2006 року на підставі постанови Головного слідчого управління МВС України від 18.05.2006 (а.с. 17).

Відповідно до п. 47 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Мінюстом 03.03.2004 року № 20/5, яка діяла на момент посвідчення спірного договору, договори про відчуження або заставу майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

При цьому, порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на момент вчинення спірного договору був встановлений в Інструкції про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.08.2004 року № 85/5.

Між тим, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_7 не перевірив наявність заборони на відчуження або арешту земельної ділянки по АДРЕСА_1 за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у відповідності до п. 4, 5 Інструкції про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.08.2004 року № 85/5.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача в частині визнання недійсним договір купівлі-продажу від 23.10.2009 року, за яким ОСОБА_3 через ОСОБА_5 продала ОСОБА_4 земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,1000 га, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 268. Відсутність на момент розгляду справи самого будинку АДРЕСА_1 який ОСОБА_8 заповів позивачу не свідчить про відсутність у позивача права на звернення до суду із зазначеним позовом.

Між тим, відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Оскільки Головне управління Держземагенство у м. Києві та Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві на час розгляду справи права позивача не порушили, а визнання недійсним договору є самостійною підставою для звернення до відповідних установ з метою скасування реєстрації права власності на спірну земельну ділянку, позов в цій частині є передчасним, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в рівних долях на користь позивача підлягає стягненню понесені нею та документально підтверджені судові витрати (а.с. 1, 3, 212, 246, том І) на загальну суму 241 грн. 00 коп., по 80 грн. 33 коп. з кожного .

Керуючись вимогами ст.ст. 15, 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-61, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.10.2009 року, за яким ОСОБА_3 через ОСОБА_5 продала ОСОБА_4 земельну ділянку по АДРЕСА_1 в м. Києві, загальною площею 0,1000 га, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 268.

Стягнути в рівних долях з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 241 (двісті сорок одна) грн. 00 коп., по 80 (вісімдесят) грн. 33 коп. з кожного.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Дежземагенства, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Ісаєвська