Рішення

від 05.04.2013 по справі 5026/1522/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2013 року Справа № 02/5026/1522/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М., за участю прокурора Лут І.В. за посвідченням, представники позивача, відповідачів, третьої особи: не з'явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом Черкаського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі

Державної екологічної інспекції у Черкаській області

до приватного акціонерного товариства "Побутрембуд" (перший відповідач),

до Черкаської районної державної адміністрації (другий відповідач),

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Хелсбілдінг",

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Черкаським міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області заявлено позов про визнання незаконним та скасування розпорядження Черкаської районної державної адміністрації № 265 від 19.07.2002, визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки від 25.07.2002, укладеного між Черкаською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Побутрембуд" та зареєстрованого за № 5555, зобов'язання Черкаського районного відділу Черкаської регіональної філії "Центр ДЗК при Держкомземі України" скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, зобов'язання ПрАТ "Побутрембуд" повернути Будищенській сільській раді земельну ділянку, що в адміністративних межах сільської ради за межами населеного пункту.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в результаті проведеної Черкаською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері перевірки дотримання Черкаською РДА вимог чинного законодавства при наданні земельних ділянок, що належать до земель водного фонду, було встановлено, що розпорядженням Черкаської РДА від 20.06.2002 № 225 ТОВ "Побутрембуд" надано земельну ділянку під розміщення рибальської бази площею 1,0378 га за рахунок земель державної власності за межами населеного пункту в адмінмежах Будищанської сільської ради. Розпорядженням голови Черкаської РДА від 19.07.2002 № 265 прийнято рішення про продаж вказаної земельної ділянки. На підставі вказаного розпорядження 25.07.2002 між Черкаською РДА і ТОВ "Побутрембуд" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого ТОВ "Побутрембуд" прийняв у власність земельну ділянку загальною площею 1,0378 га за рахунок земель державної власності несільськогосподарського призначення за межами населеного пункту в адмінмежах Будищанської сільської ради під розміщення рибальської бази відповідно до плану земельної ділянки. Вказаний договір зареєстрований в Черкаській РДА та на підставі нього ЗАТ "Побутрембуд" видано державний акт на право власності на земельну ділянку, цільове призначення якої вказано "під розміщення рибальської бази", а також таке ж цільове призначення вказане у технічній документації, яка отримала позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації від 14.06.2002 № 235 Черкаського обласного управління земельних ресурсів. Проведеною 27.07.2012 перевіркою встановлено ряд порушень, зокрема: спірна земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги; не використовується як рибальська база, тобто використовується не за цільовим призначенням; проект відведення не отримав погодження із постійним користувачем земельної ділянки - Черкаським регіональним управлінням водних ресурсів; територія по периметру огороджена парканом, який примикає до урізу води, і не забезпечує громадянам вільний доступ до водойми та позбавляє права загального водокористування. За результатами перевірки складено акт від 27.07.2012. Тому за доводами прокурора розпорядження Черкаської РДА від 19.07.2002 № 265 прийнято з перевищенням повноважень, визначених ст. ст. 17, 58-61, 122 Земельного кодексу України, ст. 85 Водного кодексу України; оскільки спірна земельна ділянка використовується, як база відпочинку, тобто не за цільовим призначенням, це відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України є підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку. Черкаській міжрайонній прокуратурі з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері стало відомо про незаконні розпорядження Черкаської РДА № 225 від 20.06.2002 та № 2 від 19.07.2002 лише 27.07.2012, після проведення Державною екологічною інспекцією у Черкаській області перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ "Побутрембуд", тому позовна заява подається в межах строків позовної давності.

У відзиві на позовну заяву (а.с. 37-41) перший відповідач заперечив проти позову повністю з наступних підстав: - відповідно до плану меж спірної земельної ділянки, визначеному в Державному акті на право власності на земельну ділянку, спірна земельна ділянка не межує із водними об'єктами та не відноситься до складу земель водного фонду у розумінні статті 58 Земельного кодексу України; - твердження у позові про те, що відповідач займає землі водного фонду, є неправомірним, оскільки жодний проект землеустрою чи будь-яка інша містобудівна документація на встановлення прибережної захисної смуги чи водоохоронної зони на земельну ділянку не розроблялась і не погоджувалась із відповідачем як власником суміжної земельної ділянки; - перший відповідач використовував землю виключно за цільовим призначенням під розміщення рибальської бази, оскільки на території земельної ділянки збудовані та введені в експлуатацію будівлі, які в комплексі являють собою рибальську базу, вони внесені в Єдиний державний реєстр прав власності на нерухоме майно, були продані у 2008 році ТОВ "Хелсбілдінг" та відповідно до свідоцтва про право власності належать останньому на правах власності;

- перший відповідач не користується земельною ділянкою, він є її власником, у ст. 140 Земельного кодексу України вказуються підстави, з яких припиняється право власності, і такі підстави у позові не вказані, а такої підстави припинення права власності на земельну ділянку як скасування рішення органу виконавчої влади, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, чинним земельним законодавством України не передбачено; - відповідач являється загальним водокористувачем та здійснює любительське і спортивне рибальство, тому він не має необхідності отримувати спеціальні дозволи; - прокурор не вказав підстав для визнання договору купівлі - продажу недійсним; - спір у даній справі є змішаним, тому він повинен розглядатися у адміністративному суді; - прокурор не має права звертатися із даним позовом, оскільки право позивача не порушене; прокурором пропущено строк позовної давності для пред'явлення даного позову.

Другий відповідач не подав суду письмовий відзив на позов.

Представники позивача, першого і другого відповідачів та третьої особи у судове засідання 05.04.2013 не з'явилися.

04.04.2013 до канцелярії суду надійшло від першого відповідача клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прийняття участі у засіданні його представників. Від позивача, другого відповідача та третьої особи заяви, клопотання не надходили.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представників позивача, відповідачів та третьої особи, за наявними у справі матеріалами, виходячи із наступного. Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення учасників процесу про дату і час розгляду справи; встановлений законом строк розгляду справи закінчився і відсутні законні підстави для його продовження; Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку суду відкладати розгляд справи у разі відсутності представника сторони чи неподання витребуваних документів; неявка представників позивача, відповідачів та третьої особи у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком. У зв'язку з викладеним клопотання першого відповідача про відкладення розгляду справи суд залишає без задоволення.

У судовому засіданні:

- прокурор підтримав позов повністю з підстав, викладених у ньому, заперечував проти доводів першого відповідача та пояснював, що наявними у справі матеріалами повністю доведено факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; у засіданні 05.04.2013 просив відкласти розгляд справи на тиждень для можливого вирішення питання оплати за проведення судової експертизи, оскільки у позивача відсутні кошти для оплати за проведення судової експертизи і державою не виділяються кошти на такі цілі;

- представник позивача позов підтримував повністю з підстав, викладених у позовній заяві; просив його задовольнити;

- представники першого відповідача, заперечуючи проти позову, посилалися на доводи і міркування, викладені у відзиві на позов, стверджували про безпідставність та необгрунтованість позовних вимог, просили відмовити прокурору у задоволенні позову;

- представник другого відповідача пояснював, що погоджується з доводами прокурора про те, що земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, як вказано в договорі оренди земельної ділянки та у розпорядженні Черкаської РДА від 19.07.2002 № 265.

Ухвалою від 20.12.2012 суд призначив судову експертизу у даній справі та її проведення доручив Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, обов'язок оплати за проведення експертизи поклав на позивача - Державну екологічну інспекцію у Черкаській області. Однак, судова експертиза не була виконана у зв'язку з неможливістю надання висновку судової будівельно - технічної експертизи через відсутність у Черкаському відділенні КНДІ судових експертиз МЮ України приладів та обладнань, а також методики проведення подібних експертиз згідно поставлених судом питань.

Ухвалою від 24.01.2013 суд задовольнив клопотання прокурора та доручив проведення судової експертизи у даній справі державному підприємству "Черкаський науково-дослідний проектний інститут землеустрою".

Ухвалою від 19.02.2013 судом знову було поновлено провадження у справі у зв'язку з повернення матеріалів даної справи до суду без виконання експертизи на підставі листа ДП "Черкаський науково-дослідний проектний інститут землеустрою".

У судовому засіданні 05.03.2013 прокурор просив направити справу повторно для проведення експертизи ДП "Черкаський науково-дослідний проектний інститут землеустрою", оскільки відповідно до статті 41 ГПК України даний інститут має право проводити дану експертизу, він має відповідних спеціалістів та обладнання, яких не має відділення КНДІСЕ. Суд задовольнив клопотання прокурора та повторно надіслав матеріали справи до ДП "Черкаський науково-дослідний проектний інститут землеустрою" для проведення судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 20.12.2012.

Ухвалою від 27.03.2013 суд знову поновив провадження у справі у зв'язку з надходженням до суду матеріалів справи № 02/5026/1522/2012 без виконання судової експертизи та розгляд справи призначено у судовому засіданні 05.04.2013.

У судовому засіданні 05 квітня 2013 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи прокурора та представників сторін у судовому засіданні, суд встановив таке.

Розпорядженням Черкаської РДА від 20.06.2002 № 225 (а. с. 15) товариству з обмеженою відповідальністю "Побутрембуд" було надано земельну ділянку під розміщення рибальської бази площею 1,0378 га за рахунок земель державної власності за межами населеного пункту в адмінмежах Будищенської сільської ради, в тому числі: за рахунок земель Будищанської сільської ради, що перебувають у довгостроковій оренді ЗАТ "Вільшанка" - 0,9903 га (чагарники), та за рахунок земель Будищанської сільської ради - 0,0475 га (чагарники) в короткострокову оренду на півроку з наступним викупом.

Розпорядженням голови Черкаської РДА від 19 липня 2002 року № 265 (оспорене у позовній заяві) прийнято рішення про продаж у власність товариству з обмеженою відповідальністю "Побутрембуд" земельної ділянки площею 1,0378 га, що розташована в адмінмежах Будищенської сільської ради за межами населеного пункту на затверджених у пунктах 2, 3 цього розпорядження умовах договору купівлі-продажу; затверджено ціну продажу вказаної земельної ділянки у розмірі 50 333 грн., відповідно до висновку експертів про оціночну вартість земельної ділянки від 3 липня 2002 року, затвердженого відділом земельних ресурсів від 8 липня 2002 року; затверджено умови договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки.

Відповідно до вказаного розпорядження № 265 Черкаською районною державною адміністрацією (як Продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Побутрембуд" (Покупцем) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 липня 2002 року, за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця земельну ділянку загальною площею 1,0378 га за рахунок земель державної власності несільськогосподарського призначення за межами населеного пункту в адмінмежах Будищенської сільської ради під розміщення рибальської бази відповідно до плану земельної ділянки, а Покупець зобов'язався прийняти у власність дану земельну ділянку під розміщення рибальської бази відповідно до плану земельної ділянки та сплатити за неї відповідно до умов, що обумовлені цим договором. Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Висоцькою С.І. 25 липня 2002 року та зареєстрований в реєстрі за № 5555.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ЗАТ "Побутрембуд" року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку від 09.06.2003 серії ЧР № 021176, цільове призначення земельної ділянки в якому відмічено - під розміщення рибальської бази.

Під час виготовлення технічної документації отримано погодження з Будищенською сільською радою, ЗАТ "Вільшанка", Черкаською РДА, Державною екологічною інспекцією в Черкаському районі, Черкаською районною санітарно-епідеміологічною станцією, Управлінням державної пожежної охорони УМВС України в Черкаській області, Черкаським районним відділом земельних ресурсів, Черкаської районної ради. Проект землеустрою отримав позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації від 14.06.2002 №235 Черкаського обласного управління земельних ресурсів.

В період із 2002 року організаційно-правова форма товариства з обмеженою відповідальністю "Побутрембуд" змінювалась на закрите акціонерне товариство "Побутрембуд" і на момент розгляду справи вірне найменування першого відповідача - приватне акціонерне товариство "Побутрембуд".

22 липня 2012 року спеціалістами Державної екологічної інспекції у Черкаській області було проведено позапланову перевірку дотриманням вимог природоохоронного законодавства ЗАТ "Побутрембуд" (земельні ділянки надані під рибальську базу), за результатами якої складено Акт, у якому вказано на виявлені порушення: спірна земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги; не використовується як рибальська база, тобто використовується не за цільовим призначенням; проект відведення ТОВ "Побутрембуд" не отримало погодження із постійним користувачем земельної ділянки (Черкаським регіональним управлінням водних ресурсів); територія по периметру огороджена парканом, який примикає до урізу води, і не забезпечує громадянам вільний доступ до водойми - позбавляє права загального водокористування.

На підставі вказаного акту прокурором подано даний позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області про визнання незаконним та скасування розпорядження Черкаської РДА від 19.07.2002 № 265, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.07.2002, зобов'язання скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, зобов'язання повернути спірну земельну ділянку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими до задоволення, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

Прокурор у даному позові просить визнати незаконним та скасувати розпорядження Черкаської РДА № 265 від 19.07.2002 (далі - спірне розпорядження) і визнати недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки від 25.07.2002 (далі - Договір) з наступних підстав: спірна земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги, не було отримано погодження з постійним землекористувачем земельної ділянки водного фонду - Черкаським регіональним управлінням водних ресурсів, тобто, спірне розпорядження прийняте Черкаською РДА з перевищенням повноважень, визначених законом; ділянка не використовується для розміщення рибальської бази, тобто використовується не за цільовим призначенням; територія по периметру огороджена парканом, який примикає до урізу води, і не забезпечує громадянам вільний доступ до водойми та позбавляє права загального водокористування.

В процесі розгляду справи встановлено, що основною підставою для визнання незаконним спірного розпорядження Черкаської РДА і визнання недійсним укладеного відповідно до нього Договору купівлі - продажу земельної ділянки прокурор та позивач вважають знаходження вказаної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища, та відсутність погодження продажу із Черкаським регіональним управлінням водних ресурсів.

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють спірні відносини, є Земельний кодекс та Водний кодекс України, а також постанова Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них" у відповідних редакціях на час прийняття спірного розпорядження і укладення Договору та на момент прийняття даного рішення, виходячи, зокрема, із роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" в пункті 2 про те, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до приписів статті 60 Земельного кодексу України (в редакції станом на час прийняття спірного розпорядження та укладення Договору) вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

2. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;

б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

3. Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Положеннями статті 88 Водного кодексу України було закріплено, що з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

В Постанові Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них" (далі - Постанова № 486) вказано, що затверджений цією постановою Порядок встановлює єдиний правовий механізм визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них.

У межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88 - 91 Водного кодексу України.

Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.

Спірному Розпорядженню передувало прийняття Черкаською районною державною адміністрацією Розпорядження № 225 від 20 червня 2002 року "Про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Побутрембуд" під розміщення рибальської бази", яким вирішено надати ТОВ "Побутрембуд" земельну ділянку під розміщення рибальської бази площею 1, 0378 га за рахунок земель державної власності за межами населеного пункту в адмінмежах Будищенської сільської ради, в тому числі: за рахунок земель Будищенської сільської ради, що перебувають у довгостроковій оренді ЗАТ "Вільшанка" - 0, 9903 га (чагарники) та за рахунок земель Будищенської сільської ради - 0,0475 га (чагарники) в короткострокову оренду на півроку з наступним викупом.

Додатком до спірного Договору купівлі-продажу є план меж земельної ділянки, кадастровий номер якої 7124981500;03;001;0001, із описом меж цієї земельної ділянки та зазначенням суміжних землекористувачів, серед яких управління водних ресурсів не значиться.

Місце розташування земельної ділянки під розміщення рибальської бази товариству з обмеженою відповідальністю "Побутрембуд" погоджене комісійно (а.с. 19).

Судом встановлено і сторонами не заперечено, що відповідний проект щодо встановлення водоохоронної зони та виділення прибережної захисної смуги в районі розміщення спірної земельної ділянки не розроблявся та не затверджувався, а отже відсутнє чітке визначення меж цих зон. В зв'язку з цим неможливо чітко встановити, чи відповідають дійсності доводи прокурора та позивача про розміщення спірної земельної ділянки в межах захисної прибережної смуги. Для вирішення цього питання судом було призначено судову експертизу, обов'язок оплати якої покладено на позивача, однак, судова експертиза не виконана і суду не було подано належних доказів того, що експертиза буде оплачена та проведена. З огляду на викладене та враховуючи те, що строк розгляду спору закінчився, суд прийшов до висновку про необхідність розгляду справи за наявними у ній матеріалами, що відповідає припису пункту 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23 березня 2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".

Доводи прокурора про те, що сусідня земельна ділянка площею 1,0490 га, яка була надана першому відповідачу в оренду в 2005 році, знаходиться в прибережній захисній смузі, що дає право зробити висновок і щодо такого ж розміщення спірної земельної ділянки, не можуть братися за основу для прийняття рішення у даній справі, оскільки вказане є припущенням, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та непідтверджених належними доказами твердженнях.

Таким чином, доводи прокурора про те, що розпорядження № 265 від 19.07.2002 прийняте Черкаською РДА з перевищенням повноважень, не підтвердженими належними доказами.

Наступною підставою для визнання незаконним Розпорядження Черкаської РДА та визнання недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки у позовній заяві вказано встановлене перевіркою нецільове використання землі.

Суд приходить до висновку, що прокурором та позивачем не доведено і належними доказами не підтверджено наявність такого факту.

Під використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням розуміється її використання з порушенням правил, передбачених у статті 19 Земельного кодексу України.

Прокурор стверджує, що ПАТ "Побутрембуд" використовує земельну ділянку не під розміщення рибальської бази, як це вказано в Договорі, а для інших цілей.

Однак, ні в розпорядженні Черкаської РДА, ні в договорі купівлі-продажу земельної ділянки не виписано поняття "рибальської бази", не вказано, що повинно входити у цей об'єкт, не виписані вимоги до об'єкту нерухомості, якщо такі сторонами передбачалися. У законі визначення такого терміну також не виписане.

В пункті 1.1. спірного Договору вказано, що Продавець зобов'язався передати у власність Покупця земельну ділянку загальною площею 1, 0378 га за рахунок земель державної власності за межами населеного пункту в адмінмежах Будищенської сільської ради під розміщення рибальської бази відповідно до плану земельної ділянки, та сплатити за неї кошти відповідно до умов, що обумовлені в цьому договорі. Також у договорі вказано, що це землі несільськогосподарського призначення.

Перелік будівель і споруд у Експлікації будівель і споруд від 31.05.02 (а.с. 29) не може підтверджувати, що саме такі будівлі є визначенням поняття "рибальська база".

Різні найменування будівель у Експлікації будівель і споруд від 31.05.02 та у Акті державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 29.11.2007 (а.с. 23-24) не можуть свідчити про інше цільове використання земельної ділянки, тим більше, що у рядку найменування об'єкта у Акті держприймальної комісії вказано "Рибальська база в с. Лозівок в адмінмежах Будищенської сільської ради Черкського району Черкаської області".

Прокурор не довів і належними доказами не підтвердив, що розміщені на спірній земельній ділянці об'єкти нерухомості зможуть завдати більшої шкоди, ніж рибальська база, для розміщення якої придбавалася земельна ділянка. Посилання прокурора на те, що там знаходиться паркан, який загороджує прохід до водного плеса, також не підтверджені належними доказами. Тим більше, що у разі встановлення такого факту в дійсності, відповідні органи не позбавлені права вживати встановлених законом заходів до винних у цьому осіб.

Суд погоджується з доводами першого відповідача про те, що відсутність реєстрації його як користувача водних ресурсів та відсутність у нього дозволів та квот також не може свідчити про нецільове використання земельної ділянки.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України регламентовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд приходить до висновку, що прокурором та позивачем не доведено і належними доказами не підтверджено факти невідповідності оспорюваного розпорядження Черкаської РДА та договору купівлі-продажу земельної ділянки чинному на момент їх прийняття законодавству, не доведено факт нецільового використання спірної земельної ділянки, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. У зв'язку з викладеним відсутні підстави для повернення земельної ділянки. Тим більше, що в позові пред'явлена вимога про зобов'язання повернути земельну ділянку Будищенській сільській ради, але вона не вказана позивачем у позовній заяві та не є позивачем у справі.

Відповідно до статті 49 ГПК України та з урахуванням припису пунктів 2.11., 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", у зв'язку із відмовою в позові та враховуючи, що у позові пред'явлено три вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, із позивача підлягає стягненню в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 5 161 грн. 50 коп.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

2. Стягнути із Державної екологічної інспекції у Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, ідентифікаційний код 21368342) в доход Державного бюджету України 5 161 грн. 50 коп. (п'ять тисяч сто шістдесят одну гривню 50 копійок) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.04.2013

Суддя А.Д. Пащенко