Постанова

від 14.12.2006 по справі 18/352

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/352

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "14" грудня 2006 р.                                                  Справа № 18/352

За позовом Виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, робочий орган –Чернігівський міський  центр зайнятості

14017, м. Чернігів, вул. Попудренка, 14

До Відкритого акціонерного товариства „Автотранспортне підприємство № 2561”

14001, м. Чернігів, вул. Ціолковського, 22

про   стягнення 983 грн. 16 коп.

                                                                                     Суддя   А.С.Сидоренко

Секретар судового засідання І.В.Морська

Представники сторін:

Від позивача: Деревянко Т.І. –пров. спец. –юриск-т, дов. № 12 від 04.01.2006р.

Від відповідача: Новик М.П., дов. № 2 від 14.12.2006р.

                                              СУТЬ СПОРУ:

Виконавчою дирекцією Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, робочий орган –Чернігівський міський центр зайнятості (надалі –позивач), заявлено адміністративний позов до Відкритого акціонерного товариства „Автотранспортне підприємство № 2561” (надалі –відповідач) про стягнення 983,16 грн. пені за прострочення сплати страхових внесків.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, зробивши усну заяву.

Згідно ст. ст. 51, 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач –визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї –небудь права, свободи або інтереси (ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд вважає за можливе прийняти визнання адміністративного позову відповідачем, оскільки такі дії не суперечать закону та не порушують нічиї права, свободи або інтереси.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ (далі -Закон № 1533) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Відповідно до ст. 12 Закону № 1533 виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду.

Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, зокрема:

·          ведуть реєстр платників страхових внесків;

·          провадять збір страхових внесків;

·          контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття;

·          представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 Закону № 1533 джерелом формування коштів Фонду є, зокрема, страхові внески страхувальників - роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.

Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 21.07.1994р. за № 250300670.

Частиною 3 ст. 17 Закону № 1533 встановлено, що роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

Обов'язок роботодавця своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески передбачений п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 1533.

26 вересня 2005 року службовими особами позивача проведена перевірка правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 01.01.2001р. по 31.08.2005р. за результатами якої складено акт № 423 від 26.09.2005р. Під час проведення перевірки було встановлено, що за підприємством існує прострочена заборгованість у сумі 740,64 грн.

За несвоєчасну сплату страхових внесків позивачем була нарахована пеня в розмірі 983,16 грн.

Акт перевірки був підписаний службовою особою позивача та керівником і  головним бухгалтером відповідача. Останнім був отриманий примірник акту перевірки.

Сума простроченої заборгованості та нарахованої пені підтверджується розрахунковою відомістю відповідача про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2006р. від 05.10.2006р.

На момент розгляду справи доказів погашення пені відповідач не надав.

Згідно ч. 2 ст. 34 Закону № 1533: Фонд зобов'язаний забезпечувати збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильність призначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю.

Приписом частин 1 та 2 ст. 38 Закону № 1533 встановлено, що роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у тому  числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим  органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Згідно ст. 39 Закону № 1533 спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.     

Керуючись ст. ст. 8, 12, 16, 17, 34, 35, 38, 39 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, ст. ст. 51, 94, 112, 136, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Автотранспортне підприємство № 2561”, м. Чернігів, вул. Ціолковського, 22 (код 01350328) на користь виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, робочий орган –Чернігівський міський центр зайнятості, м. Чернігів, вул. Попудренка, 14 (р/р 37176975900002 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 21395273) пеню в сумі 983 грн. 16 коп.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів  оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                  (підпис)                               А.С.Сидоренко