Постанова

від 19.02.2009 по справі 8-31-26/504-06-11445

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8-31-26/504-06-11445

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"19" лютого 2009 р. Справа № 8-31-26/504-06-11445

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Михайлова М.В., Журавльова О.О.,

при секретарі судового засідання Павленко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача –Гідулянов К.В., за дов.,

від відповідача –Корнигова Н.С., за дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фірми „Спеценергомонтаж” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 19 березня 2008 року

по справі № 8-31-26/504-06-11445

за позовом Акціонерного товариства закритого типу „Одесахімопторг”, м.Одеса

до Фірми „Спеценергомонтаж” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Одеса

про стягнення 40647,60 грн. та розірвання договору підряду від 25.01.2006р. №7

встановив:

          У листопаді 2006 року Акціонерне товариство закритого типу (АТЗТ) „Одесахімоптторг” (далі - позивач) звернулось у місцевий господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „СЕМ” (Спеценергомонтаж) (далі - відповідач) про розірвання договору підряду № 7 від 25.01.2006 р. та стягнення з відповідача 40 647,60 грн., перерахованих останньому за виконання робіт по вказаному договору, посилаючись при цьому на неналежне виконання відповідачем робіт по ремонту резервуару РГС-75 для зберігання кислоти, а саме: неякісне полімерне покриття внутрішньої поверхні резервуару, що явилось причиною витіку з нього соляної кислоти в кількості 1288 кг, вартість якої в сумі 486,66 грн. відповідач відшкодував.

У процесі розгляду справи позивач у березні 2008 року подав уточнення до позовної заяви з урахуванням заперечень відповідача на позов, в яких прохальна частина залишилась така ж як і при подачі позову у листопаді 2006 року.

Відповідач у відзиві, заперечуючи проти позову, посилається на те, що він виконав по покриттю внутрішньої поверхні резервуару РГС-75 роботи у відповідності з п. 3.1 укладеного договору  та вказівок замовника (позивача), а останнім виконані роботи по полімерному покриттю внутрішніх стін резервуару композицією „Едмокс-Х” прийняті без зауважень, а тому, як зазначає відповідач, укладений договір підряду припинив свою дію ( а.с.24-26, 114-115, т.І, а.с.69-72, т.ІІ).

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням місцевого господарського суду від 19.03.2008 р. позов задоволено у повному обсязі: розірвано договір від 25.01.2006 р. № 7, укладений між позивачем і відповідачем і з останнього на користь позивача стягнуто 40647,60 грн. заборгованості та судові витрати в сумі 609,47 грн. з огляду на обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись при цьому на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач вважає її необґрунтованою, а оскаржене рішення суду таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, в тому числі висновки призначеної судом апеляційної інстанції судово-технологічної експертизи, дослідивши доводи апеляційної скарги і в доповненнях до неї та заперечення на останню, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи та їх повноту, застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Скасовуючи попередні судові рішення, якими позовні вимоги були задоволені у повному обсязі, касаційна інстанція (Вищий господарський суд України) у своїй постанові від 28.11.2007 р. по цій справі зазначив, що суди належним чином не з'ясували причини, у зв'язку з якими резервуар РГС-75 став непридатним до експлуатації, достеменно не встановили, чи якісно нанесено відповідачем полімерне покриття всередині резервуара полімерною композицією „Едмок-Х” та чи дотримався відповідач технології при виконані робіт, визначених укладеним договором з позивачем. Суди, як дальше зазначається у постанові касаційної інстанції, приймаючи рішення, виходили з висновку експертизи  від 18.09.2006 р. ДП „Чорноморський експертно-технологічний центр”  щодо результатів дослідження резервуара РГС-75 № 31. При цьому суди невмотивовано залишили поза правовою оцінкою висновки Фізико-математичного інституту ім. І.В. Карпенка НАН України, викладені в протоколі № 88-43П/32 від 28.03.2007 р., на який посилався відповідач у підтвердження своїх доводів щодо причин порушення захисного покриття на внутрішній поверхні резервуару РГС-75.

У зв'язку з цим, як випливає із вказаної постанови касаційної інстанції, для вирішення зазначених спірних питань, що входять до предмету доказування у справі, необхідні спеціальні знання, а тому, враховуючи заперечення відповідача, суд першої інстанції повинен був виходити із вимог ст. 41 ГПК України, яка передбачає, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору та потребують спеціальних знань господарський суд призначає експертизу.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржене рішення по справі, вказівок суду касаційної інстанції не виконав і не призначив судову експертизу по справі для вирішення спірних питань, що входять до предмету доказування у справі.

Як вбачається із пункту 7.2.2 договору підряду № 7 від 25.01.2006 р., укладеного між сторонами (позивачем і відповідачем), Підрядник (відповідач) зобов'язався виконати роботи, передбачені пунктом 3.1 цього договору, з дотриманням вимог СНиП Ш-4-80*.

Відповідно до ч. 4 ст. 853 Цивільного кодексу (ЦК) України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної  роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.  Витрати на проведення експертизи несе підрядник: в даному випадку останнім є Апелянт (відповідач).

Згідно  градуіровочних  таблиць  резервуар  РГС-75 має  инв. № 31 (а.с. 46-48, т. І).

При таких обставинах судова колегія апеляційної інстанції, ухвалою від 20.05.2008р., виконуючи вказівки у зазначеній постанові суду касаційної інстанції, згідно зі ст.41 ГПК України призначила у справі судово-технологічну експертизу, оскільки для вирішення спору між сторонами по якості покриття внутрішньої поверхні резервуару РГС-75 № 31 полімерною композицією „Едмок-Х”, придбаної відповідачем у фірми ТОВ „Композит”, необхідні спеціальні знання. Цією ухвалою провадження у справі було зупинено.

Після надходження у грудні 2008 рок експертного висновку провадження у справі було поновлено.

          Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, 25.01.2006р. між Акціонерним товариством закритого типу “Одесахімоптторг” (Замовник) та Фірмою “СЕМ” /спеценергомонтаж/ у формі ТОВ (Підрядник) був укладений договір підряду за №7.

Строк дії договору сторонами не був визначений як не був визначений і строк виконання робіт Підрядником (відповідачем), тому посилання останнього у відзиві на позов про припинення дії договору у зв'язку з виконанням робіт є безпідставним.

Відповідно до умов вищезазначеного договору Фірма “СЕМ” /спеценергомонтаж/ у формі ТОВ зобов'язалось виконати роботи з діагностики, ремонту покриття внутрішньої поверхні резервуара РГС-75 полімерною композицією „Едмокс-Х”, рекомендованою фірмою ТОВ “Композит”, а Акціонерне товариство закритого типу “Одесахімоптторг” зобов'язалось прийняти та сплатити за виконані роботи у строк та порядок, встановлений вказаним договором підряду.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 40647,60 грн., що підтверджено платіжними дорученнями від 03.03.2006 р. за №226, від 22.03.2006 р. за №305 та від 15.05.2006 р. за №487.        

Відповідач вважає, що він виконав умови договору від 25.01.2006 р. на загальну суму 40647,60 грн., та підтверджує це актами приймання робіт за березень і квітень 2006р. та Актом робочої комісії про приймання резервуару РГС-75 №31 для комплексного опробовування, затвердженого 19.05.2006р. (а. с. 32-37, т.І).

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд першої інстанції позов Акціонерного товариства закритого типу “Одесахімоптторг” задовольнив у повному обсязі з огляду на те, що відповідач самостійно придбав неякісну полімерну композицію „Едмокс-Х” у ТОВ “Композит” та виконав на свій ризик, на її основі підрядні роботи, передбачені п. 3.1. договору від 25.01.2006 р., що підтверджено листом відповідача від 05.05.2006р. за №5/5, листом ТОВ “Композит” від 16.01.2006р. за №1 та фактично визнав неякісне виконання підрядних робіт за договором від 25.01.2006р., про що свідчить відшкодування ним вартості втраченої соляної кислоти в кількості 1288 кг на суму 489,96 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку від 27.06.2006р. за №118, що є істотним порушенням умов укладеного між позивачем і відповідачем договору №7 від 25.01.2006р., згідно ч.2 ст.652 ЦК України і на підставі ч.2 ст.852 ЦК України замовник (позивач) має право вимагати розірвання договору підряду.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Договір це узгоджена воля сторін, який згідно ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.837 Цивільного Кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст.839 Цивільного Кодексу України підрядник зобов'язаний   виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за  неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а  також за  надання  матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.        

Як було зазначено вище, відповідно до градуіровочних таблиць резервуар РГС-75, який підлягав ремонту відповідачем, має інвентарний №31.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач самостійно придбав полімерну композицію „Едмокс-Х” у ТОВ „Композит” та виконав на свій ризик на її основі підрядні роботи, передбачені п.3.1 договору від 25.01.2006р. №7 по покриттю внутрішньої поверхні резервуару РГС-75 №31, що підтверджується наданим йому ТОВ „Композит” ТУ У 305 53286.003-2001 „Клей епоксидний „Едмок”, перша сторінка якого знаходиться у справі (а.с.145, т.І), лист ТОВ „Композит” від 16.01.2006р. №1 з питання покриття металевих ємностей з метою захисту від дії соляної кислоти полімерною композицією „Едмокс-Х”  (а.с.146, т.І), лист відповідача від 05.05.2006р. №5/5, який свідчить, що останній виконує роботи по реконструкції резервуару РГС-75 з виготовленням і застосуванням „Едмокс-Х”, покладаючись тільки на інструкцію і рекомендації виготовлювача полімерної композиції –ТОВ „Композит” (а.с.147, т.І), лист відповідача від 19.01.2006р. №1/19 „Про технічні умови по ремонту резервуару РГС-75 для зберігання соляної кислоти” (а.с.149, т.І), а також накладна №35 від 29.03.2006р. про отримання відповідачем у ТОВ „Композит” полімерної композиції „Едмокс-Х”, паспорт якості на останню і рахунок-фактура №27 від 02.03.2006р. на її оплату відповідачем (а.с.29-31, т.І).

Твердження відповідача (ТОВ фірми„СЕМ” - підрядника) у відзивах на позов і в апеляційній скарзі про те, що він закупив полімерну продукцію „Едмокс-Х” для виконання підрядних робіт по покриттю внутрішньої поверхні резервуару РГС-75 за вказівкою Замовника (позивача) не підтверджується матеріалами справи, а навпаки спростовується ними, про що зазначено вище.

Також не підтверджується актом від 19.05.2006р., підписаним позивачем і відповідачем, на який посилається останній, що ним повністю виконані роботи по ремонту резервуару РГС-75 №31, передбачені п.3.1 договору підряду №7 від 25.01.2006р., оскільки, як вбачається із цього акту, вказаний резервуар був переданий позивачу для комплексного випробування з гарантією якості виконаних робіт строком на один рік (а.с.8, т.І). Про фактичне визнання відповідачем неякісного виконання ним робіт по укладеному між сторонами договору підряду свідчить відшкодування відповідачем позивачу вартості втраченої соляної кислоти в кількості 1288 кг, про що зазначено в акті від 09.06.2006р. (а.с. 45, т.І), що підтверджуються випискою з банківського рахунку від 27.06.2006р. №118 (а.с.7, т.І). У матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач придбав цю втрачену кількість соляної кислоти по окремо укладеному договору з позивачем, на що посилався представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Пред'явлену позивачем претензію від 22.06.2006р. про усунення допущених недоліків при виконанні робіт по договору підряду від 25.01.2006р. №7 і відшкодування збитків в сумі 489,96 грн. за витік соляної кислоти з резервуару внаслідок неякісної роботи відповідач задовольнив частково: тільки відшкодував заподіяні збитки в сумі 489,96 грн. вартості соляної кислоти, яка витекла з резервуару, після його ремонту, про що зазначено вище.

Після приймання резервуара РГС-75 позивачем було здійснено комплексне випробування резервуара РГС-75 №31, шляхом залиття в нього соляної кислоти, після чого 29.05.2006 р. резервуар почав протікати, про що був складений Акт від 09.06.2006 р., в якому зазначено, що причиною протікання резервуара РГС-75 №31 являється неякісне полімерне покриття всередині цистерни. Таким чином, гарантійного строку виконані роботи по ремонту резервуара, про що було зазначено в акті від 19.05.2006р., не витримали.

Тому суд першої інстанції правомірно відхилив заперечення відповідача, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та не підтверджені певними засобами доказування.

Із експертного висновку судово-технологічної експертизи від 12.12.2008р., яка проведена Львівським фізико-механічним інститутом ім. Г.В.Карпенка (лабораторією сертифікаційних випробувань протикорозійних ізоляційних покриттів трубопроводів, яка має атестат акредитації) на підставі ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2008р., вбачається, що в договорі підряду від 25.01.2006р. №7, укладеного між позивачем і відповідачем на виконання робіт, підрядником (відповідачем), передбачених у п.3.1 невірно вказаний СНиП, згідно якому необхідно було виконувати роботи підрядником по ремонту (покриттю внутрішньої поверхні) резервуару РГС-75 полімерною композицією „Едмокс-Х”, рекомендованою фірмою ТОВ „Композит”: замість СНиП 3.04.03-85 „Защита строительных конструкций и сооружений от коррозий” у п/п 7.2.2 пункту 7.1 вказано договору було зазначено, що підрядник зобов'язується виконувати роботи з дотримання вимог СНиП Ш-4-80* „Техника безопасности в строительстве”, що стосується правил дотримання техніки безпеки при проведенні антикорозійних робіт. Як зазначається в експортному висновку, у матеріалах справи відсутні докази, що відповідач (підрядник) виконував роботи у відповідності з ТУ У 30553286 003-2001 „Клей епоксидний „Едмок-Х”, з проектним рішенням та технічним завданням по нанесенню захисного покриття резервуару полімерною композицією „Едмок-Х”.

Як далі зазначається в цьому експертному висновку, із наданої підрядником (ТОВ фірма „СЕМ”) інструкції по приготуванню та нанесенню композиції „Едмок-Х”, яка підписана представником виробника матеріалу ТОВ „Композит” і якою керувався підрядник (відповідач) при виконанні робіт по укладеному договору підряду, то ця інструкція не відповідає вимогам СНиП 3.04.03-85 „Защита строительных конструкций и сооружений от коррозий” і ГОСТу 9.4.02-80 „Покрытия лакокрасочные. Подготовка металлических поверхностей перед окрашиванием”. Тому згідно експертного висновку причинами аварії резервуару РГС-75 №31 була неналежна якість полімерної композиції „Едмок-Х”, яку застосував відповідач при виконанні робіт.

Як було зазначено вище, статтею 839 ЦК України передбачено, що підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалів і устаткування, якими він зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду.

Відповідно до ч.2, ст.651 Цивільного Кодексу України договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору,  коли  внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч.2, ст.852 Цивільного Кодексу України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Це застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення 83 глави ЦК України застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

При таких обставинах відсутні підстави для скасування оскарженого рішення суду, на чому наполягає відповідач.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105

Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд, -

постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 19 березня 2008 року у справі №8-31-26/504-06-11445 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                            В.М.Тофан

Судді                                                                                          М.В.Михайлов

                                                                                                    О.О.Журавльов