Постанова

від 10.06.2009 по справі 8-31-26/504-06-11445

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8-31-26/504-06-11445

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 червня 2009 р.                                                                                    № 8-31-26/504-06-11445  

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Кривди Д.С.,

суддів:Жаботиної Г.В.,Волковицької Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "Спеценергомонтаж"

на  постановуОдеського апеляційного господарського суду від 19.02.2009р.

у справі№8-31-26/504-06-11445 господарського суду Одеської області

за позовомАкціонерного товариства закритого типу "Одесахімопторг"

доТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "Спеценергомонтаж"

простягнення суми та розірвання договору,

позивача:не з'явились

відповідача:Степанов В.О. –керівник  

Згідно розпорядження В.о. Голови судової палати Кравчука Г.А. від 09.06.2009р. розгляд касаційної скарги здійснюється у складі колегії суддів: Кривда Д.С. (головуючий), Жаботина Г.В., Волковицька Н.О.

ВСТАНОВИВ:

Справа в господарських судах розглядалась неодноразово.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.03.2008р. (суддя Атанова Т.О.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.02.2009р. (судді Тофан В.М. –головуючий, Михайлов М.В., Журавльов О.О.), позов задоволено; розірвано договір від 25.01.2006р. за №7, укладений між  АТЗТ "Одесахімотторг" та Фірмою "СЕМ" (спеценергомонтаж) у формі ТОВ; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 40647,60грн., державне мито у розмірі 491,47грн. та витрати

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Відповідач в касаційній скарзі просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій, і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 25.01.2006р. сторони уклали договір підряду №7, за умовами якого відповідач зобов'язався виконати роботу по завданню замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Роботи, які необхідно виконати підряднику, зазначені в п.3.1 договору і  складають: діагностика, ремонт та покриття внутрішньої поверхні резервуара РГС-75 полімерною композицією „ЕДМОК-Х”, рекомендованого фірмою ТОВ „Композит”.

Платіжними дорученнями №226 від 03.03.2006р., №487 від 15.05.2006р., №305 від 22.03.2006р. позивач сплатив відповідачу за підрядні роботи 40647,60грн.

При цьому судами встановлено, що відповідач самостійно придбав полімерну композицію „Едмокс-Х” у ТОВ „Композит” та виконав на свій ризик на її основі підрядні роботи, передбачені п.3.1 договору від 25.01.2006р. №7 по покриттю внутрішньої поверхні резервуару РГС-75 №31, що підтверджується наданим йому ТОВ „Композит” ТУ У 305 53286.003-2001 „Клей епоксидний „Едмок”, перша сторінка якого знаходиться у справі, листом ТОВ „Композит” від 16.01.2006р. №1 з питання покриття металевих ємностей з метою захисту від дії соляної кислоти полімерною композицією „Едмокс-Х”, листом відповідача від 05.05.2006р. №5/5, який свідчить, що останній виконує роботи по реконструкції резервуару РГС-75 з виготовленням і застосуванням „Едмокс-Х”, покладаючись тільки на інструкцію і рекомендації виготовлювача полімерної композиції –ТОВ „Композит”, листом відповідача від 19.01.2006р. №1/19 „Про технічні умови по ремонту резервуару РГС-75 для зберігання соляної кислоти”, а також накладною №35 від 29.03.2006р. про отримання відповідачем у ТОВ „Композит” полімерної композиції „Едмокс-Х”, паспортом якості на останню і рахунком-фактурою №27 від 02.03.2006р. на її оплату відповідачем.

Твердження відповідача про те, що він закупив полімерну продукцію „Едмокс-Х” для виконання підрядних робіт по покриттю внутрішньої поверхні резервуару РГС-75 за вказівкою Замовника (позивача) під час розгляду справи не підтверджено.

Відповідач доводив, що він виконав умови договору від 25.01.2006р. на загальну суму 40647,60грн., та підтверджував це актами приймання робіт за березень і квітень 2006р. та актом робочої комісії про приймання резервуару РГС-75 №31 для комплексного опробовування, затвердженого 19.05.2006р.  

Після приймання резервуара РГС-75 позивачем було здійснено комплексне випробування резервуара РГС-75 №31, шляхом залиття в нього соляної кислоти, після чого 29.05.2006р. резервуар почав протікати, про що був складений Акт від 09.06.2006р., в якому зазначено, що причиною протікання резервуара РГС-75 №31 стало неякісне полімерне покриття всередині цистерни. Таким чином, гарантійного строку виконані роботи по ремонту резервуара, про що було зазначено в акті від 19.05.2006р., не витримали.

Приписами ст.41 ГПК України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору та потребують спеціальних знань господарський суд призначає експертизу.

У даній справі було призначено судово-технологічну експертизу, за результатами якої Львівським фізико-механічним інститутом ім. Г.В.Карпенка (лабораторією сертифікаційних випробувань протикорозійних ізоляційних покриттів трубопроводів, яка має атестат акредитації) складено акт від 12.12.2008р. Так, згідно висновків експертизи, в договорі підряду від 25.01.2006р. №7, укладеного між позивачем і відповідачем на виконання робіт, передбачених у п.3.1, підрядником (відповідачем) невірно вказаний СНіП, згідно якому необхідно було виконувати роботи підрядником по ремонту (покриттю внутрішньої поверхні) резервуару РГС-75 полімерною композицією „Едмокс-Х”, рекомендованою фірмою ТОВ „Композит”: замість СНіП 3.04.03-85 „Защита строительных конструкций и сооружений от коррозий” у п.п.7.2.2 пункту 7.2 вказано договору було зазначено, що підрядник зобов'язується виконувати роботи з дотримання вимог СНіП Ш-4-80* „Техника безопасности в строительстве”, що стосується правил дотримання техніки безпеки при проведенні антикорозійних робіт. Також в експортному висновку вказано, що у матеріалах справи відсутні докази, що відповідач (підрядник) виконував роботи у відповідності з ТУ У 30553286 003-2001 „Клей епоксидний „Едмок-Х”, з проектним рішенням та технічним завданням по нанесенню захисного покриття резервуару полімерною композицією „Едмок-Х”. Із наданої підрядником інструкції по приготуванню та нанесенню композиції „Едмок-Х”, яка підписана представником виробника матеріалу ТОВ „Композит” і якою керувався підрядник (відповідач) при виконанні робіт по укладеному договору підряду, то ця інструкція не відповідає вимогам СНіП 3.04.03-85 „Защита строительных конструкций и сооружений от коррозий” і ГОСТу 9.4.02-80 „Покрытия лакокрасочные. Подготовка металлических поверхностей перед окрашиванием”. Тому згідно експертного висновку причинами аварії резервуару РГС-75 №31 була неналежна якість полімерної композиції „Едмок-Х”, яку застосував відповідач при виконанні робіт.

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів частини 2 статті 651 вказаного кодексу договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Положення про право замовника за договором підряду вимагати розірвання договору та захищати це право в судовому порядку сформульоване у частині 2 статті 852 Цивільного кодексу України. Так, даною нормою передбачено, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

За змістом ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана  підрядником,  має  відповідати   умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

З урахуванням вимог наведеного законодавства та з огляду на встановлені обставини, суди правомірно задовольнили позов.

Згідно імперативних вимог ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених фактичних обставин справи лише застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що були встановлені у рішенні суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що суперечить вимогам статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, переглянута у справі постанова апеляційного господарського суду відповідає приписам  чинного  законодавства,  а  доводи касаційної скарги  визнаються  непереконливими.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.02.2009р. у справі №8-31-26/504-06-11445 залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Головуючий суддя                                                                    Д.Кривда

           Судді                                                                                       Г.Жаботина

   Н.Волковицька