Ухвала

від 02.04.2013 по справі 2а-1870/2494/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/2080/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Моторного О.А.

Рибченка А.О.

при секретарі судового засідання: Горголь І.С.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Суми

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 року

та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 року

по справі № 2а-1870/2494/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо»

до Державної податкової інспекції у місті Суми

та Головного управління Державного казначейства України в Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфо» звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління державного казначейства України в Сумській області, з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000382305/0/31227 від 18.04.2011 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року на суму 751144,00 грн.; стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 751144,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ в м. Суми було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року. На підставі висновків перевірки податковим повідомленням-рішенням № 0000382305/0/31227 від 18.04.2011 року ДПІ в м. Суми було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року на суму 751144,00 грн. Під час перевірки досліджувався факт віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість сплаченої TOB «Інфо» у складі вартості газотурбінного приводу отриманого від Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» ім. Академіка О.Г. Івченка» за Договором на надання послуг №97/08-ГДР від 31.01.2008 року. Податковим органом зроблено висновок про нікчемність вказаного договору, що і стало підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період. Жодних доказів, які б підтверджували порушення з боку позивача при укладанні договорів публічного порядку, відповідачем не надано.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Сума бюджетного відшкодування, як правильно зазначено судами, залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильність визначення яких підтверджено матеріалами справи.

Крім того, Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2010 року по справі № 2а-6258/10/1870, що була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 року по справі № 2а-6258/10/1870 було повністю задоволено вимоги TOB «Інфо», а саме спірне податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та прийнято рішення про стягнення з Державного бюджетну України суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року на суму 351200,00 грн. Харківський апеляційний адміністративний суд, дослідивши обставини зазначених операцій, погодився з висновками Сумського окружного адміністративного суду щодо підтвердження фактичного вчинення операцій між TOB «Інфо» та Державним підприємством «ЗМКБ «Прогрес» ім. академіка Івченка».

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Суми залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 року та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 року по справі № 2а-1870/2494/11 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписМоторний О.А. підписРибченко А.О.

Ухвала складена у повному обсязі 05.04.2013р.