Постанова

від 12.07.2011 по справі 2а-1870/2494/11

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2011 р. Справа № 2a-1870/2494/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дикач О.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо" до Державної податкової інспекції в місті Суми, головного управління державного казначейства України в Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфо» (далі по тексту - позивач, ТОВ "Інфо"), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м. Суми), головного управління державного казначейства України в Сумській області (далі по тексту - відповідач 2, ГУДКУ в Сумській області) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Суми №0000382305/0/31227 від 18 квітня 2011 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року на суму 751144,00 грн., стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 751144,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним, ДПІ в м. Суми було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо», за результатами якої складено акт №2152/235/14013992/24 від 31 березня 2011 року. На підставі наведеного вище акту податковим повідомленням - рішенням ДПІ в м. Суми №0000382305/0/31227 від 18 квітня 2011 року було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року на суму 751144,00 грн. Позивач не згоден з вказаним податковим повідомленням - рішенням з огляду на наступне. Невиїзна документальна перевірка (акт перевірки №2152/235/14013992/24 від 31 березня 2011 року) була проведена без дослідження будь-яких додаткових первинних документів, які не були предметом розгляду попередніх перевірок.

За результатами попередньо проведеної ДПІ в м. Суми в 2010 році позапланової виїзної перевірки TOB «Інфо», акт №4689/23-6/14013992 від 11.06.2010р., якою перевірено суму бюджетного відшкодування за березень 2010 року на загальну суму 1102344 грн., з якої підтверджено суму 751144,00 грн., що є предметом цього спору, а на залишок 351200,00 грн. було видано податкове повідомлення-рішення №0001072306/0/45895 від 18 червня 2010 року на зменшення суми бюджетного відшкодування. Зазначене повідомлення - рішення було оскаржене до суду. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2010р. по справі №2а-6258/10/1870, що було залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 року по справі №2а-6258/10/1870 було повністю задоволено вимоги TOB "Інфо", а саме податкове повідомлення рішення визнано протиправним та винесено рішення про стягнення з Державного бюджетну України суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року на суму 351200,00 грн. Харківський апеляційний адміністративний суд, розглянувши всі обставини зазначених операцій, погодився з висновками Сумського окружного адміністративного суду щодо підтвердження фактичного вчинення операцій між TOB "Інфо" та Державним підприємством «ЗМКБ «Прогрес» ім. академіка ОСОБА_5». В акті перевірки №2152/235/14013992/24 від 31 березня 2011 року ДПІ в м. Суми повністю ігнорує ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 року, і зазначає про нікчемність Договору на надання послуг №97/08-ГДР від 31.01.2008р, реальність якого підтверджена наведеними судами.

Також, позивач зазначає, що факти зазначені в акті перевірки №2152/235/14013992/24 від 31 березня 2011 року та її результати, не можуть бути доказами по справі, як такі, що одержані в порушення закону, так як сама перевірка проведена без наявності підстав, обов'язковість яких передбачена ст. 77, ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України. Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цих нормах, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, але заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2010 року було частково підтверджено у сумі 751144,00 грн, що є предметом цього позову (акт позапланової виїзної документальної перевірки ДПІ в м. Суми №4689/23-6/14013992 від 11.06.2010р.)

Враховуючи, що обставини для проведення повторної позапланової невиїзної перевірки були відсутні, то перевірка проведена в порушення ст. 77, ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 7.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Вимоги зазначеного пункту виконані в повному обсязі, що підтверджують копії декларацій з відповідними відмітками податкового органу та органу Державного казначейства України.

Пунктом 7.7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечували та просили у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.

Укладання договорів між підприємствами ДП «ЗМКБ «Прогрес» ім. академіка ОСОБА_5 та TOB «Інфо» здійснено не в рамках здійснення фінансово-господарської діяльності, а з метою формування податкового кредиту з ПДВ, так як підприємства укладаючи угоду набувають не тільки податкові зобов'язання, а і право віднесення ПДВ до податкового кредиту з правом отримання бюджетного відшкодування Державного бюджету України. В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів між ДП «ЗМКБ «Прогрес ім. академіка ОСОБА_5 та TOB «Інфо», що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст.664 ЦК України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця поставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Відсутність відповідних документів, які підтверджують сам факт перевезення товару підтверджує те, що реального виконання договорів не було та сторони не ставили за мету виконання цього договору та брати на себе обов'язки щодо виконання цього договору. Були лише складені документи, які створили уяву про укладення цього договору та його виконання. Даний факт підтверджує те, що метою оформлення вказаного договору було незаконне отримання документів, які дали б правові підстави для збільшення валових витрат по податку на прибуток та отримання незаконного податкового кредиту по податку на додану вартість. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що накладні, податкові накладні та інші первинні документи, які виписувались ДП «ЗМКБ «Прогрес» ім. академіка ОСОБА_5 на адресу TOB Інфо» являються недійсними, а договори поставки є нікчемними у відповідності до ч.2 ст.215 ЦК України.

Отримані TOB «Інфо» податкові накладні від ДП «ЗМКБ «Прогрес» ім. академіка ОСОБА_5 по вищевказаним договорам поставки, не дають TOB «Інфо» права на податкова кредит, оскільки дані податкові накладні не засвідчують факт отримання товару.

Відповідач 2, повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки, всупереч вимог ч. 2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог не надсилав.

Суд, заслухавши представників позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, з 30 березня 2011 року по 31 березня 2011 року ДПІ в м. Суми було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо», код ЄДРПОУ 14013992, з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року, за результатами якої складено акт №2152/235/14013992/24 від 31 березня 2011 року. На підставі наведеного вище акту податковим повідомленням - рішенням ДПІ в м. Суми №0000382305/0/31227 від 18 квітня 2011 року було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року на суму 751144,00 грн. В акті перевірки досліджується факт віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість сплаченої TOB «Інфо» у складі вартості газотурбінного приводу отриманого від Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» ім. Академіка О.Г. ОСОБА_5, код ЄДРПОУ 14312921" за Договором на надання послуг №97/08-ГДР від 31.01.2008р., в акті перевірки зроблено висновок про нікчемність вказаного договору, що і стало підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Суд не погоджується таким висновками відповідача, та вважає їх таким що спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом наведеного договору є виготовлення та поставка газотурбінних приводів (далі - ГПТ). При цьому, згідно п.1.2 договору, TOB "Інфо" (Замовник) постачає два комплекти деталей та складальних одиниць турбомашин для виготовлення ГТП та надає перевізника для самостійного вивозу виготовлених ГТП. Фактичне отримання послуг з виготовлення газотурбінного приводу підтверджується актом виконаних робіт по Договору на надання послуг №97/08-ГДР від 31.01.2008р., що укладений 12.02.2010 року.

В подальшому TOB «Інфо», згідно Договору поставки №27/01.10 від 27 січня 2010р., експортувало 15 лютого 2010 року, на умовах ДДУ м. Баку, компанії «Классик-2» газотурбінний привод (ГТП) Д-336-1Т, що був виготовлений ДП «ЗМКБ «Прогрес» ім. академіка ОСОБА_5», згідно Договору на надання послуг №97/08-ГДР від 31.01.2008р., на замовлення TOB «Інфо».

Також, суд зазначає, що за результатами попередньо проведеної ДПІ в м. Суми в 2010 році позапланової виїзної перевірки TOB «Інфо», код 14013992 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період лютий 2010 року, акт №4689/23-6/14013992 від 11.06.2010р., вже було перевірено суму бюджетного відшкодування за березень 2010 року на загальну суму 1102344 грн., з якої підтверджено суму 751144,00 грн., що є предметом цього спору, а на залишок 351200,00 грн. було видано податкове повідомлення-рішення №0001072306/0/45895 від 18 червня 2010 року на зменшення суми бюджетного відшкодування. Підставою для зменшення вказаної суми бюджетного відшкодування стали висновки податкового органу про безтоварність операцій за Договором на надання послуг №97/08-ГДР від 31.01.2008р. між Державним підприємством «ЗМКБ «Прогрес» ім. академіка ОСОБА_5» та TOB "Інфо", в зв'язку з відсутністю доказів транспортування газотурбінного приводу на адресу TOB "Інфо". Зазначене повідомлення - рішення було оскаржене позивачем до суду. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2010р. по справі №2а-6258/10/1870, що було залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 року по справі №2а-6258/10/1870 було повністю задоволено вимоги TOB "Інфо", а саме податкове повідомлення рішення визнано протиправним та винесено рішення про стягнення з Державного бюджетну України суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за березень 2010 року на суму 351200,00 грн. Харківський апеляційний адміністративний суд, дослідивши обставини зазначених операцій, погодився з висновками Сумського окружного адміністративного суду щодо підтвердження фактичного вчинення операцій між TOB "Інфо" та Державним підприємством «ЗМКБ «Прогрес» ім. академіка ОСОБА_5». Але податковий орган в акті перевірки №2152/235/14013992/24 від 31 березня 2011 року знову робить висновок про нікчемність Договору на надання послуг №97/08-ГДР від 31.01.2008р, реальність якого вже була встановлена судами при розгляді зазначеної вище справи.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Враховуючи, що обставини щодо реальності Договору на надання послуг №97/08-ГДР від 31.01.2008р. між Державним підприємством «ЗМКБ «Прогрес» ім. академіка ОСОБА_5» та TOB "Інфо" були встановлені Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2010р. по справі №2а-6258/10/1870 та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 року по справі №2а-6258/10/1870, суд погоджується з твердженням позивача, що ці обставини повторного доказування не потребують.

Крім того, спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податку у м. Запоріжжі було проведено перевірку Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» ім. Академіка О.Г. ОСОБА_5», результати якої було викладено в довідці №195\08-02\14312921 від 21.06.2010р. «Про результати документальної невиїзної перевірки Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» ім. Академіка О.Г. ОСОБА_5», код ЄДРПОУ 14312921, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків TOB «Інфо» код ЄДРПОУ 14013992 за період лютий 2008р, лютий 2010 р.".

Зазначеною зустрічною перевіркою було встановлено, що на виконання умов угод Державним підприємством «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» ім. Академіка О.Г. ОСОБА_5» виписані податкові накладні №80 від 09 лютого 2010 року за комплекти деталей двох силових турбін на суму 1373064,00 грн., в т.ч. ПДВ 228844,00 грн. та №81 від 09 лютого 2010 року - за виготовлення газотурбінних приводів на суму 3 133 800,00грн., в т.ч. ПДВ 522300,00 грн. Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду та відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2010 року. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі. Виконання робіт підтверджено ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» ім. Академіка О.Г. ОСОБА_5» в повному обсязі, а саме акт№1 від 12.12. 2010 р. та акт б/н від 09.02.2010р.

Підприємство ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» ім. Академіка О.Г. ОСОБА_5» є виробником, має власні виробничі засоби, відповідних фахівців, а також наявні виробничі запаси, необхідні для здійснення виготовлення газотурбінних приводів, силових турбін.

Отже, за результатами декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду позивача становила від'ємне значення 1103999 грн, яке було зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - березня 2010р. За результатами податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010р. №19128 від 20.04.2010 р. підприємством було заявлено суму податку, що підлягала відшкодуванню з бюджету шляхом перерахування на розрахунковий рахунок на суму 1102344грн.

Відповідно до п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі по тексту Закон України „Про ПДВВ» ) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. А за змістом п. 1.8 вказаного закону бюджетне відшкодування це сума податку, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Так, п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість", містить загальні норми щодо самого поняття „бюджетне відшкодуванняВ» та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 7 вказаного Закону передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З матеріалів справи, а саме з акту перевірки, вбачається, що позивач виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника, якій, в свою чергу, виконали вимоги п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість"- видав покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Відповідно до п.п.В»аВ» п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" умовою бюджетного відшкодування є сплата продавцем ПДВ в ціні товарів (послуг) продавцю, а не сплата продавцем або контрагентами продавця податку до бюджету.

Відповідач не заперечує, що позивачем повністю сплачено ПДВ в ціні товарів продавцю.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 вищезазначеного Закону не дозволяється включати до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем. Із зазначеного випливає, що сума податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав всі вимоги Закону щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством Україні документи.

Відповідно до п. 7.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів

п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Вимоги зазначеного пункту були виконані позивачем в повному обсязі, що підтверджують копії декларацій з відповідними відмітками податкового органу та органу Державного казначейства України.

Пунктом 7.7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, відповідно до п.п. 7.7.6. ст. 7.7 Закону України "Про податок на додану вартість», орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Таким чином суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким що не відповідає нормам законодавства, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо" до Державної податкової інспекції в місті Суми, головного управління державного казначейства України в Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленн-рішення ДПІ в м.Суми №0000382305/0/31227 від 18 квітня 2011 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року на суму 751144,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (Головне управління Державного казначейства України в Сумській області, вул.Воскресенська, 7, м.Суми, 40000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфо" (40030, м.Суми, вул.Набережна ріки Стрілки, 54, код 14013992, р/р 26000180000062 в ПАТ "ВіЕйБі Банк" в м.Києві) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року на суму 751144,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України суму судового збору 1700,00 грн. сплаченого за подання адміністративного позову. < Сума стягнення (цифрами) > < Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 18 липня 2011 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек