Ухвала

від 28.03.2013 по справі 2а-16279/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16279/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

28 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Павленко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2012 року у справі за позовом Малого приватного підприємства «ПАРАМАУНТ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року Мале приватне підприємство «ПАРАМАУНТ» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просили визнати протиправним та скасувати рішення від 17.10.2012 року №383/15-238 про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2012 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2012 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідно до акту від 16.10.2012 р. № 702/3/22-80/21510709, встановлено, що платник, зареєстрований як платник податку, протягом 12 послідовних місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів.

На підставі Акту перевірки прийнято оскаржуване рішення.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні визначених ПК України підстави для прийняття спірного рішення та анулювання реєстрації позивача платником ПДВ.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з п. 184.2 статті 184 ПК України - анулювання реєстрації на підставі, на підставах, визначених у п.п. «б» - «и» п. 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника-податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Відповідно до пп. 5.5.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року № 1394 - рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

При цьому пп. 5.5.2.3 вказаного Положення передбачає, що у разі анулювання - реєстрації на підставі пп. «г» п. 184.1 статті 184 ПК України такими документами є довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Тобто, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу підставі пп. «г» п. 184.1 статті 184 ПК України можливе лише за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку н ^ додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених У з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

В свою чергу такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником податку на додану вартість декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за вересень 2011 року позивачем задекларовано здійснення операцій з продажу та операцій з придбання внаслідок чого задекларовано податкові зобов'язання та податковий кредит відповідно у розмірах 6240 грн. та 60693 грн., до сплати податок -1717 грн.

За жовтень 2011 року позивачем задекларовано здійснення операцій з продажу та операцій з придбання внаслідок чого задекларовано податкові зобов'язання та податковий кредит відповідно у розмірах 76513 грн. та 77834 грн., до сплати податок -1679 грн.

За листопад 2011 року позивачем задекларовано здійснення операцій з продажу та операцій з придбання внаслідок чого задекларовано податкові зобов'язання та податковий кредит відповідно у розмірах 77684 грн. та 81921 грн.

За грудень 2011 року позивачем задекларовано здійснення операцій з продажу та операцій з придбання внаслідок чого задекларовано податкові зобов'язання та податковий кредит відповідно у розмірах 183523 грн. та 178331 грн., податок до сплати 955 грн.

За січень 2012 року позивачем задекларовано здійснення операцій з продажу та операцій з придбання внаслідок чого задекларовано податкові зобов'язання та податковий кредит відповідно у розмірах 69864 грн. та 65479 грн., податок до сплати 4385 грн.

За лютий 2012 року позивачем задекларовано здійснення операцій з продажу та операцій з придбання внаслідок чого задекларовано податкові зобов'язання та податковий кредит відповідно у розмірах 100075 грн. та 101133 грн.

За березень 2012 року позивачем задекларовано здійснення операцій з продажу та операцій з придбання внаслідок чого задекларовано податкові зобов'язання та податковий кредит відповідно у розмірах 101577 грн. та 99654 грн., податок до сплати 865 грн.

За квітень 2012 року позивачем задекларовано здійснення операцій з продажу та операцій з придбання внаслідок чого задекларовано податкові зобов'язання та податковий кредит відповідно у розмірах 145707 грн. та 219948 грн.

За травень 2012 року позивачем задекларовано здійснення операцій з продажу та операцій з придбання внаслідок чого задекларовано податкові зобов'язання та податковий кредит відповідно у розмірах 173654 грн. та 98758 грн., податок до сплати 655 грн.

За червень 2012 року позивачем задекларовано здійснення операцій з продажу та операцій з придбання внаслідок чого задекларовано податкові зобов'язання та податковий кредит відповідно у розмірах 155113 грн. та 153356 грн., податок до сплати 1757 грн.

За липень 2012 року позивачем задекларовано здійснення операцій з продажу та операцій з придбання внаслідок чого задекларовано податкові зобов'язання та податковий кредит відповідно у розмірах 159167 грн. та 138358 грн., податок до сплати 20809 грн.

За серпень 2012 року позивачем задекларовано здійснення операцій з продажу та операцій з придбання внаслідок чого задекларовано податкові зобов'язання та податковий кредит відповідно у розмірах 165203 грн. та 218974 грн.

Крім того, відповідно до платіжних доручень, позивачем сплачено 01.10.2012 р. та 09.10.2012 р. ПДВ у розмірі 70 000 грн., які, були сплачені наперед на прохання ДПІ.

Таким чином, МПП «ПАРАМАУНТ» за період з вересня 2011 року по серпень 2012 року подавало до податкового органу декларації з податку на додану вартість, з показниками про наявність постачання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання; в свою чергу відповідач не надав суду доказів на підтвердження зворотного.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2012 року - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлений 02.04.2013 року)

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.