Постанова

від 29.03.2013 по справі 826/2466/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 березня 2013 року № 826/2466/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до треті особи, за участю 1. Київської обласної державної адміністрації 2. Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області 3. Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Київській області, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області Міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Київської області про визнання незаконним та скасування Розпорядження від 21.03.2005 р. № 80 в частині, Державного акту на право постійного користування землею серії I-КВ № 001991, зобов'язання вчинити певні дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27 лютого 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Київської обласної державної адміністрації (далі - Київська ОДА, відповідач 1), Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (далі - Білоцерківська РДА Київської області, відповідач 2), Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» (далі - ДП «Білоцерківське лісове господарство», відповідач 3), треті особи: Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Київській області, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2), Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області про визнання незаконним та скасування Розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 21.03.2005 р. № 80 в частині включення земельної ділянки під комплексом будівель колишнього військового містечка № 51 в розмірі 28,1 га, що були передані Білоцерківському державному лісогосподарському підприємству в постійне користування, Державного акту на право постійного користування землею серії I-КВ № 001991, виданий Білоцерківському державному лісогосподарському підприємству (перейменоване в Державне підприємство «Білоцерківське лісове господарство»), зобов'язання Київської обласної державної адміністрації вилучити земельну ділянку в розмірі 28,1 га з постійного користування у Білоцерківського державного лісогосподарського підприємства (перейменоване в Державне підприємство «Білоцерківське лісове господарство») та надати земельну ділянку у розмірі 28,1 га у користування (оренду) Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 826/2466/13-а призначено до судового розгляду на 20 березня 2013 року. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено: Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель у Київській області, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, Фурсівську сільську раду Білоцерківського району Київської області.

20 березня 2013 року в судовому засіданні протокольною ухвалою до участі у справі допущено Міжрайонну прокуратуру з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Київської області.

Позивач в своєму позові просить розглянути справу за відсутності його представника, на підставі наявних матеріалів у справі.

В судове засідання, належним чином повідомлений відповідач 2 та треті особи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Представники відповідачів 1, 3 та представник прокуратури проти задоволення адміністративного позову заперечували.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2013 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Банкрут) було укладено Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за № 124 (далі - Договір).

Згідно з п. 1 вказаного Договору позивач придбав у власність цілісний майновий комплекс колишнього військового містечка № 51, а саме: нежитлові будівлі літ. літ. «А», «В», «Г», «Д», «Ж», «З», «И», «І», «Л», «О», «П», «Р», «С», «Т», «У», «X», «Ц», «Ч», «Ш», «Ш-3», «Щ», « 1А», « 1Б», « 1В» та споруди, що знаходяться за адресою: вул. Юр'ївська, буд. 1, с. Фурси, Білоцерківський р-н, Київська обл., (далі - майно).

Вказане майно розташоване на земельних ділянках, які у власність не надавалися, визначено кадастрові номери: 3220488300:01:010:0001, 3220488300:01:010:0002, 3220488300:01:010:0003, 3220488300:01:007:0001, 3220488300:01:007:0002, 3220488300:01:007:0003, 3220488300:01:007:0004, 3220488300:01:007:0005, 3220488300:01:007:0006, 3220488300:01:007:0007, 3220488300:01:007:0008, 3220488300:01:007:0009, 3220488300:01:007:0010, 3220488300:01:007:0011, 3220488300:01:007:0012, 3220488300:01:007:0013, 3220488300:01:007:0014, 3220488300:01:007:0015, 3220488300:01:007:0016, 3220488300:01:007:0017, 3220488300:01:007:0018, 3220488300:01:007:0019, 3220488300:01:007:0020.

Дане майно належало ФОП ОСОБА_2 на підставі дублікату договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу ОСОБА_4 06.02.2007 року за реєстровим № 653 (дублікат від 26.11.2012 р. № 4011) і зареєстровано в Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації за № 204 в книзі 1, реєстраційний номер 17712866 (п. 2 Договору).

Відповідно до п. 3 Договору згідно Протоколу № 1 проведення аукціону від 28.12.2012 року організатору аукціону Товариству з обмеженою відповідальністю «ХАРВЕСТ КОНТРАКТ», продаж майна вчинено за 885 430,00 грн., які позивач вніс на депозитний рахунок приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 (рахунок № 26203100019331 в ПАТ «Кредитпромбанк», МФО 300863), який відкритий для переведення коштів розпоряднику боржника.

Згідно Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 від 25.01.2013 р. (індексний номер витягу 141765), позивачем зареєстровано право власності на вказане вище майно 25.01.2013 року за номером запису про право власності - 42429; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (єдиний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 - НОМЕР_1.

Також судом встановлено, що згідно Розпорядження Білоцерківська РДА Київської області від 19.04.2002 року № 103 казарменно-житловий фонд та комунальні споруди на території військового містечка № 51 в межах Фурсівської сільської ради були закріплені за Білоцерківським державним лісогосподарським підприємством для охорони та тимчасового використання, у зв'язку з чим йому і передано в тимчасове користування земельну ділянку площею 99,1 га на території Фурсівської сільської ради, на якій розташоване спірне майно.

17.07.2003 року Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 426-р «Про передачу майнових комплексів військових містечок до сфери управління місцевих органів виконавчої влади» військове містечко № 51 було передано до сфери управління Білоцерківської райдержадміністрації на підставі розпорядження № 269 від 18.09.2003 року за актом приймання-передачі військового майна, споруд, обладнання та об'єктів благоустрою військового містечка № 51 разом з земельною ділянкою, загальною площею 130,9 га.

Розпорядженням голови Білоцерківської РДА Київської області від 21.03.2005 року № 80 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками для ведення лісового господарства Білоцерківському державному лісовому господарству та надано в постійне користування в тому числі й земельну ділянку площею 99,1 га в межах Фурсівської сільської ради, про що видано відповідний Державний акт на право постійного користування землею від 24.11.2005 р. серії І-КВ № 001991.

15.06.2006 року Розпорядженням голови Білоцерківської РДА Київської області № 232 «Про передачу казарменно-житлового фонду та комунальних споруд військового містечка № 51 до комунальної власності Фурсівської сільської ради» вирішено передати казарменно-житловий фонд та комунальні споруди військового містечка № 51 до комунальної власності Фурсівської сільської ради та визнано таким, що втратив чинність пункт 1 розпорядження голови РДА від 19.04.2002 року № 103 «Про закріплення земельних ділянок в тимчасове користування за Білоцерківським лісгоспом».

Згідно з Актом приймання-передачі казарменно-житлового фонду та комунальних споруд військового містечка № 51, ділянки № 14 в межах Фурсівської сільської ради від 07.07.2006 року, Фурсівська сільська рада прийняла у комунальну власність: казарменно-житловий фонд, складські та комунальні споруди (згідно з додатком); земельну ділянку площею 28,1 га, яка зайнята цілісним майновим комплексом, ділянка № 14 військового містечка № 51.

Саме вказане майно в подальшому було придбано ФОП ОСОБА_2, що на сьогоднішній день належить на праві власності Позивачу.

Разом з тим, земельна ділянка, на якій розміщений придбаний ФОП ОСОБА_1 цілісний майновий комплекс, належить Державному підприємству «Білоцерківське лісове господарство» на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 24.11.2005 р. серії І-КВ № 001991.

Позивач вважає, що Білоцерківська РДА Київської області при прийнятті Розпорядження від 21.03.2005 р. № 80 порушила п. 2.6 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, яка затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. № 43, вимоги ст. 123 Земельного кодексу України, п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 677, перевищила надані їй повноваження, безпідставно та незаконно затвердивши технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками для ведення лісового господарства Білоцерківському державному лісогосподарському підприємству і включивши земельну ділянку під комплексом будівель колишнього військового містечка № 51 в розмірі 28,1 га до земель, що були передані Білоцерківському державному лісогосподарському підприємству в постійне користування, що призвело до незаконного включення земельної ділянки під комплексом будівель колишнього військового містечка № 51 в розмірі 28,1 га до Акту на право постійного користування землею серії І-КВ № 001991.

Також, Київською обласною державною адміністрацією в порушення вимог ст. ст. 120, 123, 124, 149 Земельного кодексу України відмовлено позивачу у вилученні земельної ділянки з постійного користування та у наданні земельної ділянки у користування (оренду).

В своєму позові позивач просить: визнати незаконним та скасувати Розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 21.03.2005 р. № 80 в частині включення земельної ділянки під комплексом будівель колишнього військового містечка № 51 в розмірі 28,1 га, що були передані Білоцерківському державному лісогосподарському підприємству в постійне користування; визнати незаконним та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії I-КВ № 001991, виданий Білоцерківському державному лісогосподарському підприємству (перейменоване в Державне підприємство «Білоцерківське лісове господарство»); зобов'язати Київську обласну державну адміністрацію вилучити земельну ділянку в розмірі 28,1 га з постійного користування у Білоцерківського державного лісогосподарського підприємства (перейменоване в Державне підприємство «Білоцерківське лісове господарство») та надати земельну ділянку у розмірі 28,1 га у користування (оренду) Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

Відповідач 1 подав заперечення проти позову, в яких зазначає, що спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами ГПК.

Крім того, виходячи з приписів Земельного кодексу України, Київська ОДА не наділена повноваженнями щодо вилучення та надання у користування (оренду) земельної ділянки лісового фонду у розмірі 28,1 га, а тому, відповідач 1 вважає, що вимоги пред'явлені позивачем до нього є необґрунтованими.

В своїх запереченнях відповідач 1 просить в задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 в частині позовних вимог до Київської ОДА про зобов'язання вчинити певні дії повністю відмовити.

Відповідач 3 подав заперечення проти позову, в яких зазначає, що земельна ділянка державного лісового фонду, яка необхідна позивачу для здійснення господарської діяльності, повинна бути вилучена у землекористувача і повинна відбутись зміна її категорії та цільового призначення у порядку, визначеному ст. 20 Земельного кодексу України, і лише після цього позивач має право отримати таку земельну ділянку на умовах оренди, або здійснити її придбання за договором купівлі-продажу.

Позивач не звертався до уповноважених органів виконавчої влади, в тому числі до Кабінету Міністрів України і землекористувача у порядку, встановленому Земельним та Лісовим кодексами України із заявами про надання дозволів на збір матеріалів попереднього погодження, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою і його затвердження та отримання погоджень у землекористувача.

Відповідач 3 вважає, що легалізація господарської діяльності позивача на землях лісогосподарського призначення повинна здійснюватись шляхом дотримання норм ст. ст. 116, 122, 123, 124, 128, 149, 151 Земельного кодексу України, ст. 27 Лісового кодексу України.

В своїх запереченнях відповідач 3 просить в задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації, Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області про визнання незаконним та скасування розпорядження від 21.03.2005 р. № 80 в частині Державного акту на право постійного користування землею серії I-КВ № 001991 та зобов'язання вчинити певні дії повністю відмовити.

Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області на поштову адресу суду направила листа, в якому підтримує адміністративний позов ФОП ОСОБА_1

Вказана третя особа вважає, що включення земельних ділянок до державного акту на право постійного користування землею Білоцерківського держлісгоспу не має ніяких юридичних підстав. Вони (землі) мають бути вилученими та надані ФОП ОСОБА_1 в оренду, як новому власнику майна.

Суд зазначає, що позов, крім Київської обласної державної адміністрації, Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, подано також до Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство».

Разом з тим, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що рішення по справі може вплинути на права та обов'язки ДП «Білоцерківське лісове господарство», яке в силу ч. 2 ст. 53 КАС України має бути залучене до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України суд першої інстанції встановивши, що адміністративний позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного відповідача належним відповідачем.

В своєму позові позивач просить розглянути справу за відсутності його представника, на підставі наявних матеріалів у справі.

Приймаючи до уваги те, що суд позбавлений можливості за вказаних обставин з'ясувати думку позивача щодо заміни первинного відповідача належним відповідачем, згода останнього на таку заміну відсутня, позов заявлено до інших відповідачів, які є належними, а отже, суд залишає ДП «Білоцерківське лісове господарство» по даній справі відповідачем 3, хоча фактично воно має бути третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд частково погоджується з доводами Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Лісового кодексу України (далі - ЛК України).

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст. 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Аналогічна норма міститься в ЗК України, зокрема статтею 120 ЗК України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу).

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

Як встановлено судом, разом з майном до позивача перейшло право користування земельними ділянками, загальною площею 28,1 га (14,8895 га + 13,1016 га), на яких розташовані придбані ним у власність об'єкти нерухомого майна.

Проте, право користування земельною ділянкою, загальною площею 28,1 га, до сьогоднішнього дня позивачем не узаконено.

Також встановлено, що Білоцерківська РДА Київської області при прийнятті Розпорядження від 21.03.2005 р. № 80 порушила вимоги п. 2.6 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, яка затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. № 43, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 р. за № 354/3647, вимоги ст. 123 Земельного кодексу України, затвердивши безпідставно та незаконно технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельними ділянками для ведення лісового господарства Білоцерківському державному лісогосподарському підприємству і включивши земельну ділянку під комплексом будівель колишнього військового містечка № 51 в розмірі 28,1 га до земель, що були передані Білоцерківському державному лісогосподарському підприємству в постійне користування, що призвело до незаконного включення земельної ділянки під комплексом будівель колишнього військового містечка № 51 в розмірі 28,1 га до Акту на право постійного користування землею серії І-КВ № 001991.

З досліджених в судовому засіданні оспорюваних Розпорядження та Акту вбачається, що вони стосуються крім спірних земельних ділянок, ще і інших земельних ділянок, розташованих в Білоцерківському районі Київської області.

А тому, в зв'язку з викладеним, необхідно визнати протиправним та скасувати Розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 21 березня 2005 року № 80 та Державний акт на право постійного користування землею серії I-КВ № 001991 від 24 листопада 2005 року в частині надання земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 3220488300:01:010:0001, 3220488300:01:010:0002, 3220488300:01:010:0003, 3220488300:01:007:0001, 3220488300:01:007:0002, 3220488300:01:007:0003, 3220488300:01:007:0004, 3220488300:01:007:0005, 3220488300:01:007:0006, 3220488300:01:007:0007, 3220488300:01:007:0008, 3220488300:01:007:0009, 3220488300:01:007:0010, 3220488300:01:007:0011, 3220488300:01:007:0012, 3220488300:01:007:0013, 3220488300:01:007:0014, 3220488300:01:007:0015, 3220488300:01:007:0016, 3220488300:01:007:0017, 3220488300:01:007:0018, 3220488300:01:007:0019, 3220488300:01:007:0020, загальною площею 28,1 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, на яких розташований цілісний майновий комплекс колишнього військового містечка № 51, що були передані Білоцерківському державному лісогосподарському підприємству в постійне користування.

Крім того, як вбачається з Державного акта на право постійного користування землею серії I-КВ № 001991 від 24 листопада 2005 року, земельна ділянка відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення та надана у постійне користування для ведення лісового господарства.

Відповідно до ч. 9 ст. 149 ЗК України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб'єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв'язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Статтями 122 та 149 ЗК України обласні державні адміністрації не наділені повноваженнями щодо вилучення та надання у користування земельних ділянок лісового фонду за межами населеного пункту.

Таким чином, Київська обласна державна адміністрація не наділена повноваженнями щодо вилучення та надання у користування (оренду) земельної ділянки лісового фонду у розмірі 28,1 га, а тому суд вважає, що в задоволенні вимог позивача про зобов'язання Київської обласної державної адміністрації вилучити земельну ділянку в розмірі 28,1 га з постійного користування у Білоцерківського державного лісогосподарського підприємства (перейменоване в Державне підприємство «Білоцерківське лісове господарство») та надати земельну ділянку у розмірі 28,1 га у користування (оренду) Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, необхідно відмовити.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог і на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Приймаючи до уваги викладене вище, керуючись ст. 11, ст. ст. 69-71, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області «Про надання земельних ділянок Білоцерківському державному лісогосподарському підприємству в постійне користування для ведення лісового господарства в межах Білоцерківського району» від 21 березня 2005 року № 80 в частині надання земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 3220488300:01:010:0001, 3220488300:01:010:0002, 3220488300:01:010:0003, 3220488300:01:007:0001, 3220488300:01:007:0002, 3220488300:01:007:0003, 3220488300:01:007:0004, 3220488300:01:007:0005, 3220488300:01:007:0006, 3220488300:01:007:0007, 3220488300:01:007:0008, 3220488300:01:007:0009, 3220488300:01:007:0010, 3220488300:01:007:0011, 3220488300:01:007:0012, 3220488300:01:007:0013, 3220488300:01:007:0014, 3220488300:01:007:0015, 3220488300:01:007:0016, 3220488300:01:007:0017, 3220488300:01:007:0018, 3220488300:01:007:0019, 3220488300:01:007:0020, загальною площею 28,1 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, на яких розташований цілісний майновий комплекс колишнього військового містечка № 51, що були передані Білоцерківському державному лісогосподарському підприємству в постійне користування.

3. Визнати протиправним та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії I-КВ № 001991 від 24 листопада 2005 року, виданий Білоцерківському державному лісогосподарському підприємству, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 030501000001, в частині щодо права користування земельними ділянками з кадастровими номерами: 3220488300:01:010:0001, 3220488300:01:010:0002, 3220488300:01:010:0003, 3220488300:01:007:0001, 3220488300:01:007:0002, 3220488300:01:007:0003, 3220488300:01:007:0004, 3220488300:01:007:0005, 3220488300:01:007:0006, 3220488300:01:007:0007, 3220488300:01:007:0008, 3220488300:01:007:0009, 3220488300:01:007:0010, 3220488300:01:007:0011, 3220488300:01:007:0012, 3220488300:01:007:0013, 3220488300:01:007:0014, 3220488300:01:007:0015, 3220488300:01:007:0016, 3220488300:01:007:0017, 3220488300:01:007:0018, 3220488300:01:007:0019, 3220488300:01:007:0020, загальною площею 28,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

4. В задоволенні решти позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко