Ухвала

від 12.04.2013 по справі 5016/1686/2012(20/48)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

12.04.13 Справа № 5016/1686/2012(20/48)

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Дьяченко К. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Коледж преси і телебачення" від 27.03.2013 року про розстрочку виконання рішення суду від 06.11.2012 року по справі № 5016/1686/2012(20/48)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій", пр. Леніна, 26-Б, м. Миколаїв, 54029

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Коледж преси і телебачення", пр.. Даля, 11А, м. Миколаїв, 54002

про стягнення заборгованості за договорами оренди у сумі 46 530, 59 грн. в тому числі: 42 347, 47 грн. - заборгованості за договорами оренди, 2 244, 42 грн. - збитків від інфляції, 1 938, 70 грн. - суми 3 % річних

за участю представників сторін:

від позивача (стягувача за наказом): представники не з'явились

від відповідача (боржника за наказом): Климович Андрій Володимирович, паспорт серія ЕР № 296746, виданий Новобузьким РВ УМВС України в Миколаївській області 14.01.08 року, довіреність б/н від 10.04.13 року.

До господарського суду Миколаївської області 27.03.2013 року надійшла заява ТзОВ "Коледж преси і телебачення" про розстрочку виконання рішення суду, в якій заявник просить суд:

- винести ухвалу про розстрочку виконання рішення суду від 20.11.2012 року по справі № 5016/1686/2012(20/48) на два роки згідно поданого графіку;

- на час розгляду заяви призупинити примусове стягнення коштів Ленінським відділом Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції до винесення судом рішення по цій заяві.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.03.2013 року заяву про розстрочку виконання рішення суду прийнято до розгляду, призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 04.04.2013 року, відмовлено у задоволенні клопотання заявника про зупинення примусового стягнення коштів Ленінським відділом Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції до винесення судом рішення по цій заяві.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області 04.04.2013 року було відкладено розгляд заяви про розстрочку виконання рішення суду на 12.04.13 року, у зв'язку з відсутністю в суду доказів належного повідомлення заявника про дату, час та місце судового розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду.

В судове засідання 12.04.2013 року позивач (стягувач за наказом) явку повноважного представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить підпис повноважного представника позивача на повідомленні про дату наступного судового засідання (арк. справи 230).

Явка позивача (стягувача за наказом) не визнавалась судом обов'язковою.

В попередньому судовому засіданні 04.04.2013 року представник позивача (стягувача за наказом) проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду заперечував, мотивуючи свої заперечення необґрунтованістю поданої заяви, та просив суд в задоволенні заяви відмовити.

Заперечення мотивує тим, що сплата податків, зборів, обов'язкових платежів не є підставою для розстрочки виконання рішення суду. У позивача також наявні кредити. Крім того, в деяких з платіжних доручень, поданих заявником, в якості призначення платежу зазначено "на виконання рішення суду". Просив суд в задоволенні заяви відмовити. Викладені заперечення представника позивача зафіксовано в протоколі судового засідання 04.04.13 року.

В судовому засіданні 12.04.2013 року представник відповідача (боржника за наказом) вимоги, викладені в заяві про розстрочку виконання рішення суду, підтримав в повному обсязі та просив суд заяву задовольнити.

В судовому засіданні 12.04.13 року представником відповідача подано суду копію наказу «Про делегування повноважень» № 37-ОК від 28.12.12 року, яким заступнику директора Коледжу Головченко М. В. надано право підпису всіх документів по Коледжу, в тому числі угод, платіжних доручень, та інших документів, пов'язаних з господарсько-фінансовою діяльністю (арк. справи 233). Вказаним наказом відповідач підтвердив право підпису особи, яка підписала заяву про розстрочку виконання рішення суду. Вказаний доказ долучено судом до матеріалів справи.

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду (арк. справи 146-147), відповідачем (боржником за наказом) зазначено наступне.

ТзОВ "Коледж преси і телебачення" є учбовим цифровим телеканалом, основним напрямком діяльності якого є підготовка спеціалістів інформаційної діяльності для розвитку відкритого демократичного суспільства.

ТзОВ "Коледж преси і телебачення" є вищим навчальним закладом другого рівня акредитації, фінансування діяльності якого відбувається лише за рахунок сплати за навчання, що вноситься студентами два рази на рік. При цьому, існує багато статей регулярних видатків: оренда приміщення, в якому знаходиться навчальний заклад, заробітна плата викладачам, витрати на передавання телевізійного сигналу (що із-за соціальної спрямованості телеканалу відшкодовується прибутками з реклами), оплата комунальних послуг, сплата податків (велике податкове навантаження).

Заявником зазначено, що кількість щомісячних вільних коштів, що залишається у розпорядженні відповідача після сплати податків та комунальних платежів, є дуже обмеженою і не перевищує 1 000, 00 грн. Коштів на банківських рахунках заявника не вистачає для одноразової виплати зобов'язання за рішенням суду. В разі накладення арешту на рахунки заявника, він буде позбавлений можливості розраховуватися за поточними грошовими зобов'язаннями, що призведе до зупинення мовлення студентського телеканалу, виникнення значної заборгованості перед державним та місцевим бюджетами, виникнення заборгованості перед викладачами по сплаті заробітної плати.

Із посиланням на вищевикладене та на приписи ст. 121 ГПК України, заявник просить винести ухвалу про розстрочку виконання рішення суду по справі № 5016/1686/2012(20/48) на два роки згідно поданого графіку.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення суду, заслухавши пояснення представника відповідача (боржника за наказом), дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.11.2012 року по справі № 5016/1686/2012(20/48) частково задоволено позовні вимоги. Стягнуто з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Коледж преси і телебачення" на користь позивача Приватного акціонерного товариства "Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій" 17 233, 19 грн. (сімнадцять тисяч двісті тридцять три грн. 19 коп.) - заборгованості з орендної плати за період з березня 2008 року по грудень 2010 року за договорами № 300-08/140 від 03.03.2008 року, № б/н від 29.12.2008 року, № 494/1 від 29.12.2009 року; 788, 20 грн. (сімсот вісімдесят вісім грн. 20 коп.) - 3 % річних за період з 01.01.11 року по 10.07.12 року; 803, 59 грн. (вісімсот три грн. 59 коп.) - збитків від інфляції за період з січня 2011 року по червень 2012 року; 651, 16 грн. (шістсот п'ятдесят одна грн. 16 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Рішення набрало законної сили 20.11.12 року.

20.11.2012 року господарським судом Миколаївської області видано наказ, який пред'явлено до примусового виконання.

Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Коледж преси і телебачення" на користь позивача Приватного акціонерного товариства "Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій" за рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.11.2012 року становить 19 476, 14 грн.

Згідно вимог ст. 129 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до вимог ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим , за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право

звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до п. 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.12 року № 9 з останніми змінами від 16.01.13 року розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.12 року № 9 з останніми змінами від 16.01.13 року підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи , зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Винятковість обставин , які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

За таких обставин, вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. Таким чином, питання відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявності обставин (підстав), що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

Нормами чинного законодавства, зокрема ГПК України, не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Розстрочка виконання рішення господарського суду може бути надана лише у виключних випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити чи розстрочити виконання рішення.

Приписами ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, саме на відповідача в контексті приписів ст. 4-3, ст. 33 ГПК України покладається обов'язок доведення існування відповідних підстав, тоді як позивач, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.

Суд вважає, що відстрочка чи розстрочка виконання рішення господарського суду може бути надана лише у виключних випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення, суд зазначає, що обставини, якими відповідач обгрунтовує заяву про відстрочку виконання судового рішення, не є винятковими, такими, що дійсно ускладнюють виконання судового рішення з огляду на наступне.

Як на доказ скрутного фінансового становища заявник посилається на Довідку відділення ПАТ «Перший Український міжнародний банк» № NIC-52/66 від 25.03.13 року (арк. справи 160), відповідно до якої на ім'я ТзОВ «Коледж преси і телебачення» відкрито наступні поточні рахунки в ПАТ «ПУМБ», а саме:

- рахунок в гривні - залишок коштів станом на 25.03.13 року складає 3 319, 57 грн.;

- рахунок в доларах США - залишок коштів станом на 25.03.13 року складає 0, 00 доларів США.

В обґрунтування необхідності сплати коштів за оренду приміщення, в якому знаходиться навчальний заклад, заявник посилається на договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, укладений між Територіальною громадою м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради та ТзОВ «Коледж преси і телебачення» (арк. справи 149-159).

На підтвердження наявності видатків Товариства заявником подано суду копії платіжних доручень про сплату коштів (арк. справи 161-219). Дослідивши подані суду платіжні доручення, судом встановлено, що в графі призначення платежу у вказаних платіжних дорученнях зазначено наступні призначення:

- оплата відшкодування за комунальні послуги (оплата відшкодування за воду, електроенергію, тепло);

- єдиний податок;

- податок на прибуток;

- податок з доходів працівників;

- внески суми недоїмки штрафу та пені

- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- перерахування зарплати на карткові рахунки працівників;

- внески згідно рішення суду;

- борг за виконавчим провадженням;

- оплата за мобільний зв'язок;

- внески згідно договору розстрочення;

- сплата за послуги згідно угоди;

- за інформаційні послуги;

- оплата за послуги зв'язку;

- оплата за оптичний подовжувач;

- збір за використання радіочастотного ресурсу;

- оплата за прокладку кабеля;

- оплата за послуги по забезпеченню трансляції програм мовлення;

- оплата за телекомунікаційні послуги.

Відповідач веде систематичну господарську діяльність, має доходи, що не спростовується останнім. Відтак, тяжкий фінансовий стан та борги відповідача чи можливість їх виникнення перед третіми особами, а також наявність заборгованості інших осіб перед відповідачем не можуть вважатись винятковими обставинами в розумінні ст. 121 ГПК України.

Обставини, на які вказує відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для боржника в даний час та на можливість (припущення) настання для нього негативних наслідків, а не на обставини, що унеможливлюють або утруднюють виконання судового рішення у даній справі.

Всупереч вимогам ст. 33 ГПК України відповідач не надав доказів та не довів, що знаходиться у скрутному фінансовому становищі і не має достатньо коштів для виконання рішення по даній справі (суду не подано ані річного балансу, ані звіту про фінансові результати, ані інших бухгалтерських документів, які б були беззаперечним доказом скрутного фінансового становища).

Подана суду довідка установи банку також не свідчить про скрутний фінансовий стан, оскільки суду не доведено, що у боржника відсутні кошти в інших банківських та/або фінансових установах.

Відповідач також не обґрунтував яким чином сам по собі його статус навчального закладу може завадити виконанню судового рішення чи свідчити про скрутне (збиткове) фінансове становище боржника.

Крім того, оскільки законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання рішення суду у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення, то слід зазначити, що наведені відповідачем обставини не є виключними, оскільки фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось незалежних від відповідача обставин. Крім того, у такому стані може опинитись й позивач внаслідок невиконання згаданого вище судового рішення.

Посилання відповідача на необхідність виплати заробітної плати його працівникам, оплати комунальних послуг та сплати податків не є в розумінні ст. 121 ГПК України підставами для розстрочки виконання рішення суду. Крім того, усі суб'єкти господарювання, в тому числі й позивач, зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі, оплачувати комунальні послуги тощо.

Посилання відповідача на необхідність оплати коштів згідно угод з іншими контрагентами, на виконання рішень судів, а також проведення оплат за оренду приміщення, за мобільний зв'язок, за інформаційні послуги, за послуги зв'язку, за оптичний подовжувач, за використання радіочастотного ресурсу, за прокладку кабеля, за послуги по забезпеченню трансляції програм мовлення, за телекомунікаційні послуги тощо свідчать, як вказано вище, про його власну господарську діяльність, а не про скрутне фінансове становище та неможливість чи утруднення виконання рішення суду у даній справі.

Інших обставин та доказів на їх підтвердження, які б свідчили про наявність підстав для розстрочки виконання рішення суду, заявником суду не подано.

Відтак, відповідачем не доведено виняткової сукупності обставин, які б свідчили про його тяжкий фінансово-економічний стан та унеможливлювали виконання судового рішення у даній справі.

Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанови ВГСУ від 14.09.11 року у справі № 18/005-10; від 18.01.11 року у справі № 3/62; від 08.02.11 року у справі № 17/241-10).

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 41, 42 Конституції України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розстрочки виконання рішення суду, оскільки це порушуватиме права та законні інтереси позивача, а надані відповідачем докази не свідчать про винятковість обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду слід відмовити.

Керуючись ст. 124, 129 Конституції України, Законом України "Про виконавче провадження", ст. 33, 34, 43, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Коледж преси і телебачення" про розстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 06.11.2012 року по справі № 5016/1686/2012(20/48).

Ухвала може бути оскаржена відповідно до вимог ст. 93-96, 106 ГПК України.

Суддя Е.М. Олейняш