Постанова

від 10.04.2013 по справі 5011-57/5131-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року Справа № 5011-57/5131-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівБожок В.С. Корсака В.А. (доповідача), Сибіги О.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 у справігосподарського суду міста Києва за позовомпершого заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради дотовариства з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) проповернення земельної ділянки

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився

- - відповідачаКнязев І.Л. - - третьої особине з'явився - - Генеральної прокуратури України Баклан Н.Ю.

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2012 перший заступник прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" в якій просив суд зобов'язати відповідача повернути Київській міській раді земельну ділянки площею 0, 0526 га (кадастровий номер 8000000000:82:341:0003), яка розташована по вул. Московській 27-А у Печерському районі м. Києва, вартість якої становить 332 745, 67 грн.

Підставою позову прокурор обрав статті 14, 121 Конституції України, статтю 93 Земельного кодексу України, статті 13, 15, 31, 34 Закону України "Про оренду землі".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2012 до участі у справі № 5011-57/5131-2012 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.12.2012 (головуючий Гулевець О.В., судді: Баранов Д.О., Любченко М.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 (у складі головуючого Рєпіної Л.О., суддів Суліма В.В., Тищенко А.І.) у справі № 5011-57/5131-2012 позов задоволено повністю. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0, 0526 га, вартістю 332 745, 67 грн., яка розташована на вул. Московська, 27-А у Печерському районі м. Києва. Стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України 6 654, 91 грн. судового збору. Прийняті у справі судові рішення мотивовані доведеністю та обґрунтованістю заявленого позову.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить їх скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування касаційної скарги, скаржник посилається на те, що спірна земельна ділянка використовується товариством з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" за цільовим призначенням і строк її оренди не закінчився.

У відзиві на касаційну скаргу Київська міська рада не погоджується з доводами скаржника і просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) не скористалось правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 111 2 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Київська міська рада та Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Пунктом 1 рішення Київської міської ради від 23.10.2003 № 121-9/994 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" затверджено проект відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" та передано в короткострокову оренду на 2 роки земельну ділянку загальною площею 0, 05 га для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Московській, 27-А у Печерському районі м. Києва.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання даного рішення Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" підписано договір оренди земельної ділянки від 12.03.2004, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду на 2 роки земельну ділянку загальною площею 526 кв. м. за актом приймання-передачі. Відповідно до пункту 2.10. договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 332 745, 67 грн.

Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 11.06.2004 у книзі записів державної реєстрації договорів за № 82-6-00183.

На підставі рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2008, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 у справі № 17/388 зазначений договір оренди було поновлено на 5 років шляхом визнання укладеною угоди до договору оренди земельної ділянки від 11.06.2004 № 82-6-00183.

24.02.2012 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: вул. Московська, 27-А у Печерському районі м. Києва, за результатом якої встановлено, що земельна ділянка не використовується за призначенням вказаному в договорі, заасфальтована та використовується для паркування автомобільних засобів, про що було складено Акт обстеження земельної ділянки № 396/06.

Таким чином, спір у даній справі виник щодо земельної ділянки площею 0, 0526 га (кадастровий номер 8000000000:82:341:0003), яка розташована по вул. Московській 27-А у Печерському районі м. Києва, та яку прокурор просить повернути Київській міській раді.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій в ході розгляду справи, станом на час звернення прокуратури до суду із даним позовом строк оренди вказаної земельної ділянки закінчився, а доказів повернення її власнику матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди земельної ділянки припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено.

Пунктом 4.5. договору оренди визначено, що орендар зобов'язаний повернути земельну ділянку орендодавцеві у стані, придатному для її подальшого використання після припинення дії договору.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Таким чином, встановивши на підставі сукупності поданих доказів факт не цільового використання відповідачем спірної земельної ділянки та факт неповернення її власнику, суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних відносин норми матеріального та процесуального права, а саме положення статей 31, 34 Закону України "Про оренду землі", статті 93 Земельного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно доводів, як викладені скаржником в касаційній скарзі слід зазначити наступне.

В касаційній скарзі скаржник посилається на те, що спірна земельна ділянка використовується товариством з обмеженою відповідальністю "Промбудіндустрія" за цільовим призначенням і строк її оренди не закінчився. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи даний спір, невірно визначили початок перебігу строку оренди.

Проте, судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент розгляду даного судового спору судом першої інстанції строк оренди спірної земельної ділянки вже закінчився, а доказів повернення її власнику матеріали справи не містять.

На думку колегії суддів, скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій відповідають встановленим обставинам справи і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для їх зміни або скасування, відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків і пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 у справі № 5011-57/5131-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя В.С. Божок

С у д д і В.А. Корсак

О.М. Сибіга