Постанова

від 05.12.2012 по справі 5011-57/5131-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2012 р. Справа№ 5011-57/5131-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу ТОВ «Промбудіндустрія» на рішення господарського суду м .Києва від 09.10.2012 року №5011-57/5131-2012 (судді О.В. Гулевець, Д.О. Баранов, М.О. Любченко.)

за позовом Першого заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах

держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудіндустрія»

третя особа Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради

(КМДА)

про повернення земельної ділянки

дослідивши та вивчивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, усні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва №5011-57/5131-2012 від 09.10.2012р. задоволений позов Першого заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ТОВ«Промбудіндустрія» про повернення земельної ділянки .

Не погоджуючись з рішенням відповідач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники прокуратури, в судовому засіданні, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції-без змін.

Представники позивача, відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, причина суду не відома. Враховуючи приписи ст. 102 ГПК України, наявність у матеріалах справи поштових повідомлень про отримання ухвали апеляційної інстанції про розгляд справи з зазначенням дати та часу слухання, розписки про обізнаність призначення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку .

Як встановлено матеріалами справи, п. 1 рішення Київської міської ради від 23.10.03 № 121-9/994 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» затверджено проект відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Промбудіндустрія» та передано в короткострокову оренду на 2 роки земельну ділянку загальною площею 0, 05 га для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Московській, 27-а у Печерському районі м. Києва.

12.03.2004, відповідно до рішення Київради від 23.10.2003 №121-9/994 Київською міською радою ТОВ «Промбудіндустрія» укладено договір оренди земельної ділянки на підставі якого позивачу передано в оренду земельну ділянку загальною площею 526 кв.м. для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Московській,27-А у Печерському районі м. Києва строком на 2 роки.Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 11.06.2004ру книзі записів державної реєстрації договорів. за №82-6-00183 від 11.06.2004р. Згідно з витягом з технічної документації Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 332745, 67 грн.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Перший заступник прокурора Печерського району м. Києва звернувся до господарського суду з позовом про витребування земельної ділянки, мотивуючи вимоги тим, що12.04.2004 року ТОВ «Промбудіндустрія» та Київською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 526 кв.м., строком на 2 роки для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом, строк дії договору закінчився 11.06.2011 року. Однак, після припинення договору оренди земельної ділянки, у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, земельну ділянку орендарем не повернуто, чим порушено права орендодавця -Київської міської ради.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Заперечуючи проти рішення, відповідач звертає увагу на те, що судом безпідставно не взято до уваги рішення господарського суду № 17/388 яким поновлено договір оренди земельної ділянки, строк оренди яким поновлено на 5 років, та термін дії якого не сплив. Відповідач повністю виконує зобов'язання за договором: сплачує орендні платежі, здійснює розробку проектної документації щодо будівництва.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За визначенням статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

При цьому згідно умов договору оренди та приписів статей 21, 25 Закону України «Про оренду землі» належне виконання обов'язків за договором оренди землі полягає у використанні земельної ділянки відповідно до її цільового призначення; виконанні встановлених обмежень (обтяжень) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; своєчасній та повній сплаті орендної плати; дотриманні режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення та інше.

За змістом укладеного договору, земельна ділянка передана для будівництва, без зміни цільового призначення (п.3.1 договору). Тобто, умовами договору передбачається, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва, при цьому визначається конкретний строк, у який відповідач повинен приступити до використання земельної ділянки (п. 4.5 договору).

Факт невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням має бути підтверджений відповідними доказами, які свідчать, зокрема, що будівельні роботи на об'єкті не проводяться.

Згідно рішення Ради земельна ділянка надана для будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом, між тим, Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради проведено обстеження земельної ділянки. За результатами вказаного обстеження складено ОСОБА_1 обстеження земельної ділянки №396/06 від 24.02.2012р., відповідно до якого вищевказана земельна ділянка не використовується за призначенням вказаному в договорі, заасфальтована та використовується для паркування автомобільних засобів.

Посилання відповідача на те, що ним сплачується орендна плата не приймається до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. При цьому плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Статтею 288 Податкового кодексу України також передбачено встановлення розміру орендної плати саме в договорі оренди з урахуванням відповідних меж.

У зв'язку з введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 Закон України «Про плату за землю» втратив чинність, а питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою регулюється виключно цим Кодексом, згідно зі ст. 288 якого розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

За таких обставин, фактичне користування земельною ділянкою та внесення орендних платежів є обов'язком відповідача.

Щодо строків дії договору оренди земельної ділянки то слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (частина перша статті 34 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з п 4.5 договору оренди орендар зобов'язаний повернути земельну ділянку орендодавцеві у стані, придатному для її подальшого використання після припинення дії договору оренди.

Відповідно до п. 1 рішення Господарського суду міста Києва у справі №17/338 від 12.11.2008 року зазначено наступне: поновити договір оренди земельної ділянки від 11.06.2004 №82-6-00183 та вважати укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки від 11.06.2004 №82-6-00183 (про поновлення) в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю «Промбудіндустрія» з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 №309-VІ та ст.21 Закону України «Про оренду землі», з моменту набрання чинності судовим рішенням, на умовах, визначених угодою.

Згідно з п. 1 угоди до договору оренди земельної ділянки від 11.06.2004 №82-6-00183, зареєстрованою 06.07.2009 року за №82-6-00553, визначено поновити на п'ять років, укладений між сторонами та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11.06.2004 року за №№82-6-00183 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Так, положеннями ст. 20 ЗУ «Про оренду землі» передбачається, що вже укладений договір підлягає державній реєстрації, а п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі визначає, що державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням не факту укладення договору, а факту виникнення або припинення права оренди земельної ділянки.

Між тим, твердження відповідача про те, що строк дії договору оренди земельної ділянки є продовженим до 2014року, не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки за змістом ст. 18 ЗУ «Про оренду землі» випливає, що чинність набирає договір який на момент набрання чинності вже є укладеним. Розмежування у часі виникнення моменту укладення договору та моменту набрання ним чинності є розмежуванням у часі двох правових наслідків: першого набуття договором як фактом юридичного значення та другого набуття юридичного значення зобов'язанням, а відповідно суб'єктивними цивільними правами та обов'язками, що ним породжені. Момент укладення договору та набрання ним чинності розмежовані у часі, проте і момент укладення договору і момент набрання ним чинності має, кожен окремо, своє власне юридичне значення.

Тобто, можна зробити висновок, що державна реєстрація договору оренди землі не визначає моменту укладення названого договору, а отже не має того юридичного значення, що надається дією положень коментованої статті щодо державної реєстрації. Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки породжує лише момент набрання названим договором чинності, а не момент його укладення. На момент набрання договором оренди земельної ділянки чинності названий договір вже є укладеним, а факт його укладення має самостійне юридичне значення, що не може бути ототожненим із юридичним значенням набрання договором юридичного значення. Розмежування у часі факту укладення договору та набрання ним юридичного значення від факту виникнення зобов'язання, що породжене названим договором та набрання вже ним юридичного значення може охоплюватися і специфікою інших цивільно-правових договорів.

Враховуючи те, що спірний договір оренди земельної ділянки щодо продовження строку дії приймався за рішенням суду, то строк його дії не можна порівнювати зі строком його реєстрації, як зазначає відповідач, так як строк дії договору продовжився з моменту набрання чинності рішення господарського суду № 17/388 щодо поновлення дії договору оренди землі, а тому висновки суду першої інстанції що строк дії договору закінчився у 2012 році є правомірним.

Слід звернути увагу на те, що згідно зі ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України.

До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Враховуючи, що з 2004 року відповідачем не здійснено заходив щодо своєчасного освоєння земельної ділянки, колегія суддів відхиляє твердження відповідача, що ним здійснюються заходи щодо отримання позитивних висновків щодо проекту будівництва, тощо.

Документом, що підтверджуватиме повернення земельної ділянки орендодавцю після припинення договору оренди землі є акт приймання-передачі. Сторонам договору оренди землі, після припинення його дії, слід вжити заходів щодо складання акта прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки).

З урахуванням вимог наведеного законодавства та з огляду на встановлені судом першої інстанції обставини щодо відсутності у відповідача правових підстав для користування земельною ділянкою на час розгляду справи судом з огляду на закінчення строку дії договору, а також за відсутності наміру міської ради продовжувати договір оренди, господарський суд правомірно задовольнили позов, зобов'язавши відповідача повернути спірну земельну.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарським судом попередньої інстанції фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст.99, ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ «Промбудіндустрія» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 09.10.2012 року по справі № 5011-57/5131-2012- без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва .

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Сулім В.В.

ОСОБА_1