Постанова

від 12.04.2013 по справі 826/3840/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 квітня 2013 року № 826/3840/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека-ЛТД» до відповідачаДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.03.2013 р. № 0001922207 та № 0001932207

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека-ЛТД» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.03.2013 р. № 0001922207 та № 0001932207.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 826/3840/13-а та призначено справу до судового розгляду на 02.04.2013 р.

В судовому засіданні 02.04.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 12.03.2013 р. № 0001922207 та № 0001932207.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, п. 9.1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на додану вартість на суму ПДВ 66 333,00 грн., в т. ч. по періодах: вересень 2011 року на суму 35 500,00 грн.; жовтень 2011 року на суму 30 833,00 грн., а також п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 76 283,00 грн., в т.ч. по періодах: ІІ-ІІІ квартал 2011 року - 40 825,00 грн.; ІІ-ІV квартал 2011 року - 76 283,00 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки, не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач в судове засідання 02.04.2013 р. не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Зважаючи на не прибуття відповідача в судове засідання 02.04.2013 р. та не скерування свого представника, суд, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати дану адміністративну справу № 826/3840/13-а в порядку письмового провадження.

Про перехід до розгляду справи № 826/3840/13-а в поряду письмового провадження відповідача було повідомлено належним чином листом від 02.04.2013 р.

08.04.2013 р. відповідачем до канцелярії суду було подано письмові заперечення проти позову та додатки до нього.

В своїх запереченнях відповідач зазначає про правомірність прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач наголосив, що матеріалами справи підтверджується фіктивна діяльність контрагента позивача ТОВ «Дормашавто», а саме те, що такий контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, зазначене товариство не набуло цивільної право-дієздатності, взаємовідносини ТОВ «Дормашавто» з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання (валові витрати) так і податковий кредит.

Так, відповідач зазначив, що за наслідками порушеної кримінальної справи від 10.04.2012 р., засновник та директор ТОВ «Дормашавто» надав пояснення стосовно його непричетності до господарської діяльності даного підприємства (не підписання жодних первинних документів та податкової звітності), а відповідно, на думку податкового органу такі правовідносини ТОВ «Дормашавто» із позивачем відбувалися без мети настання реальних наслідків, з метою надання податкової вигоди третім особам, тобто є нікчемними.

Отже, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека-ЛТД» (код за ЄДРПОУ 21610122) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дормашавто» (код за ЄДРПОУ 36791493) за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 21.02.2013 р. № 647/11-7/21610122, в якому встановлені порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, п. 9.1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на додану вартість на суму ПДВ 66 333,00 грн., в т. ч. по періодах: вересень 2011 року на суму 35 500,00 грн.; жовтень 2011 року на суму 30 833,00 грн., а також п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 76 283,00 грн., в т.ч. по періодах: ІІ-ІІІ квартал 2011 року - 40 825,00 грн.; ІІ-ІV квартал 2011 року - 76 283,00 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки висновків про порушення позивачем вимог чинного податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 12.03.2013 р. № 0001922207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 66 333,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 16 583,00 грн.;

- від 12.03.2013 р. № 0001932207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 76 283,00 грн. (без застосування штрафних санкцій).

Однак, не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 12.03.2013 р. № 0001922207 та № 0001932207, позивач оскаржив їх у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п. 63.11 ст. 63 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Також, згідно п. 4.11 Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В позовній заяві та в судовому засіданні представник позивача не заявляв позовних вимог, які б стосувалися не дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури проведення та підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також належного отримання документів прийнятих за наслідками такої перевірки.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.

В перевіряємому періоді позивач ТОВ «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека-ЛТД» мав правовідносини з контрагентом ТОВ «Дормашавто».

Так, 01 вересня 2011 року між ТОВ «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека-ЛТД», в особі директора Толмачова Володимира Петровича, та ТОВ «Дормашавто», в особі заступника директора Ордашева Миколи Григоровича було укладено договір № 1692 на транспортне обслуговування.

Відповідно до умов цього договору, замовник (ТОВ «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека-ЛТД») в зв'язку з виробничою необхідністю доручає, а перевізник (ТОВ «Дормашавто») приймає на себе зобов'язання здійснювати транспортне обслуговування замовника, пов'язане з виконанням замовником договорів на охорону об'єктів, а саме: перевезення вантажів (необхідне обладнання, спецодяг, документи, тощо).

Розрахунки між перевізником та замовником здійснювалися впродовж 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

На виконання умов вищезазначеного договору на загальну суму 398 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 66 333,33 грн. у вересні та жовтні 2011 року сторонами були підписані акти прийому-передачі робіт (надання послуг) за вересень 2011 року на суму 213 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 35500,00 грн. та за жовтень 2011 року -185 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 30 833,33 грн.

Також, за наслідками зазначених правовідносин ТОВ «Дормашавто» виписало на адресу позивача податкові накладні № 408 від 30.09.2011 р. на суму 213 000,00 грн., в тому числі ПДВ -35500,00 грн., та № 381 від 31.10.2011 року на суму 185 000,00 грн., в тому числі ПДВ 30 833,33 грн.

Розрахунки між ТОВ «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека-ЛТД» та ТОВ «Дормашавто» проведено у безготівковій формі на повну суму вартості наданих послуг, що підтверджується платіжними дорученнями: № 630 від 14.10.2011 р. на суму 150 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 25 000,00 грн.; № 691 від 26.10.2011 року на суму 63 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 10 500,00 грн.; № 775 від 14.11.2011 року на суму 100 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 16 666,67 грн. та № 1261 від 06.03.2012 року на суму 85 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 14 166,67 грн.

Позивач вважає, що зазначені первинні документи в повному обсязі підтверджують фактичність господарських операцій між ним та ТОВ «Дормашавто», а отже ТОВ «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека-ЛТД» було правомірно в перевіряємому періоді сформовано валові витрати та податковий кредит на підставі взаємовідносин із ТОВ «Дормашавто».

Однак, враховуючи наявні матеріали справи та норми чинного законодавства України, суд не може погодитися з такою позицією позивача, зважаючи на таке.

Згідно бази даних АС Співставлення ПЗ та ПК ТОВ «Дормашавто» зареєстровано Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 09.11.2009 року за № 10681020000025137.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 03039, м. Київ, вул. Байкова, б. 7.

Стан платника - 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням).

Засновник, директор та головний бухгалтер в одній особі (згідно АС Співставлення ПЗ та ПК) - ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3).

Листом ДПС у м. Києві № 10459/7/10-304 до перевірки було надано постанову про порушення кримінальної справи від 10.04.2012 р., що стосується зокрема посадових осіб та діяльності контрагента позивача - ТОВ «Дормашавто».

Так, до Головного слідчого управління ДПС України для вирішення питання в порядку ст. 97 КПК України з Управління з особливо важливих справ ГУПМ ДПС України надійшли матеріали дослідної перевірки за фактами фіктивного підприємництва та дотримання вимог податкового законодавства службовими особами ТОВ «Євро клас трейд» (код ЄДРПОУ 36068723, м. Київ ).

Розглядом матеріалів встановлено, що в період часу з січня 2008 р. по березень 2012 р. ОСОБА_7 будучи директором ТОВ «Євро клас трейд», зареєстрованого Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 23.07.2008 р., за юридичною адресою: вул. Степана Сагайдака, 101 у м. Києві, переслідуючи умисел, направлений на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах у невстановленому місці вступив у попередню змову з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які керували злочинною групою осіб в складі ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18

Вказана група осіб, в період 2008 р. - 2012 р., згідно єдиного плану з розподілом ролей, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, перебуваючи на території м. Києва та Київської області, організували злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету.

Кожний учасник вказаної групи осіб сприяв директору ТОВ «Євро клас трейд» ОСОБА_7 наступним чином.

ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, як організатори злочинної групи взаємодіяли з директором ТОВ «Євро клас трейд» ОСОБА_7, використовуючи зв'язки в органах державної влади з метою прикриття незаконної діяльності групи, координували дії щодо умов переведення у готівку грошових коштів для ТОВ «Євро клас трейд».

ОСОБА_11, ОСОБА_12 (ОСОБА_12) та ОСОБА_13 - бухгалтера злочинної групи, взаємодіяли з директором ТОВ «Євро клас трейд» ОСОБА_7, шляхом оформлення незаконно виготовлених бухгалтерських та інших документів від імені керівників вказаних підприємств, що мають ознаки фіктивності, в подальшому передаючи їх через кур'єрів представникам ТОВ «Євро клас трейд».

ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 - кур'єри угрупування, передавали незаконно виготовлені бухгалтерські документи та грошові кошти представникам ТОВ «Євро клас трейд».

ОСОБА_17 та ОСОБА_18 - вербувальники злочинної групи, займались вербуванням «підставних» осіб на керівні посади підконтрольних угрупуванню підприємств з ознаками фіктивності, реєстрацією в органах державної влади, відкриттям рахунків в банківських установах, зокрема рахунків ПП «Фірма «Володар», ПП «Клер шато фиорд», ТОВ «Техінпром-прилад», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Компанія Вайліс», ТОВ «Дормашавто» (контрагент позивача), ТОВ «Техномашпостач», ТОВ «Маркон групп Ко», ТОВ «Остін-трейд» з якими директор ТОВ «Євро клас трейд» ОСОБА_7 мав фінансово-господарські відносини.

Для функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючи без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності створили та придбали суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), зареєстровані на «підставних» осіб, громадян іноземних держав, а саме: ПП «Фірма «Володар», засновником, директором та головним бухгалтером якого являється громадянка Росії ОСОБА_22, ПП «Клер шато фиорд», засновником, директором та головним бухгалтером якого являється громадянин Росії ОСОБА_23, ТОВ «Техінпром-прилад», засновником, директором і головним бухгалтером якого являється громадянин Росії ОСОБА_24, ТОВ «Промелектро-75», засновником, директором та головним бухгалтером якого являється громадянин Росії ОСОБА_1, ТОВ «Компанія Вайліс», засновником, директором та головним бухгалтером якого являється громадянин Росії ОСОБА_19, ТОВ «Дормашавто» (контрагент позивача), засновником, директором і головним бухгалтером якого являється громадянин Росії ОСОБА_5, ТОВ «Техномашпостач», засновником, директором та головним бухгалтером якого являється громадянка Росії ОСОБА_25, ТОВ «Маркон групп Ко», засновником, директором та головним бухгалтером якого являється громадянка Росії ОСОБА_26, ТОВ «Остін-трейд», засновником, директором та головним бухгалтером якого являється громадянин Росії ОСОБА_20

Через вказані підприємства з ознаками фіктивності учасниками злочинної групи проводились операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності у готівку.

Використовуючи реквізити та банківські рахунки зазначених підприємств, вказана група осіб документально оформлювали неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт, після чого, вказані завідомо підроблені документи передавались замовникам для надання послуг із переведення в готівку безготівкових коштів для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліках, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства.

Матеріалами перевірки встановлено, що одним із підприємств, які скористалися незаконними послугами, що надавала зазначена група осіб на території м. Києва стало ТОВ «Євро клас трейд».

Встановлено, що в період часу з вересня 2008 р. по листопад 2011 р., директор ТОВ «Євро клас трейд» ОСОБА_7, переслідуючи умисел, направлений на ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах у невстановленому місці вступив у попередню змову з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які керували вказаною групою осіб.

Реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на умисне ухилення від сплати податків, в період часу з вересня 2008 р. по листопад 2011 р., директор ТОВ «Євро клас трейд» ОСОБА_7, за попередньою змовою з вказаною групою осіб, здійснював перерахування грошових коштів на поточні рахунки ПП «Фірма «Володар», ПП «Клер шато фиорд», ТОВ «Техінпром-прилад» , ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Компанія Вайліс», ТОВ «Дормашавто» (контрагент позивача), ТОВ «Техномашпостач», ТОВ «Маркон групп Ко», ТОВ «Остін-трейд» з призначенням платежів «придбання товарів (робіт та послуг )».

Фактично вказані товари (роботи та послуги ) ТОВ «Євро клас трейд» від зазначених підприємств не отримувало, а операції оформлялись між ними на підставі первинних документів, які не відповідали дійсності та були підроблені.

В подальшому, директор ТОВ «Євро клас трейд» ОСОБА_7, для надання злочинним схемам вигляду господарських, маскуючи незаконний переказ грошових коштів на поточні рахунки ПП «Фірма «Володар», ПП «Клер шато фиорд», ТОВ «Техінпром-прилад» , ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Компанія Вайліс», ТОВ «Дормашавто» (контрагент позивача), ТОВ «Техномашпостач», ТОВ «Маркон групп Ко», ТОВ «Остін-трейд» відобразив суми проведених операцій в складі податкового кредиту з ПДВ у відповідних звітних періодах.

Згідно вказаних операцій щодо придбання товарів (робіт та послуг ) від ПП «Фірма «Володар», ПП «Клер шато фиорд», ТОВ «Техінпром-прилад» , ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Компанія Вайліс», ТОВ «Дормашавто» (контрагент позивача), ТОВ «Техномашпостач», ТОВ «Маркон групп Ко», ТОВ «Остін-трейд» ОСОБА_7 при настанні відповідних податкових періодів, будучи обізнаним про проведення безтоварних операцій, з метою завищення податкового кредиту з ПДВ за результатами фінансово-господарської діяльності, в порушення вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., вносив недостовірні дані в податкові декларації з ПДВ ТОВ «Євро клас трейд» за період з вересня 2008 р. по листопад 2011 р., що згідно висновку спеціаліста ДПС України спричинило фактичне ненадходження до державного бюджету ПДВ в сумі 3 721 900, 77 грн., тобто в особливо великих розмірах.

Проведеними оперативно-технічними заходами під час зняття інформації з каналів зв'язку - мобільних телефонів вказаної групи осіб підтверджено незаконну діяльність ряду суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі ПП «Фірма «Володар», ПП «Клер шато фиорд», ТОВ «Техінпром-прилад» , ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Компанія Вайліс», ТОВ «Дормашавто» (контрагент позивача), ТОВ «Техномашпостач», ТОВ «Маркон групп Ко», ТОВ «Остін-трейд».

Таким чином, директор ТОВ «Євро клас трейд» ОСОБА_7 умисно ухилився від сплати податків в особливо великих розмірах, тобто вчинив злочин, передбачений ст. 212 ч. 3 КК України, а фізичні особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 в результаті сприяння директору ТОВ «Євро клас трейд» ОСОБА_7 - скоїли повторне фіктивне підприємництво та допомогу в умисному ухиленні від сплати податків, тобто, злочини, передбачені ст. ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України.

Приводами до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочинів, передбачених ст. 212 ч. 3,28 ч. 2, 205 ч. 2,27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України, а саме: в діях директора ТОВ «Євро клас трейд» ОСОБА_7 умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом заниження об'єкта оподаткування з ПДВ в сумі 3 721 900, 77 грн. - необґрунтованого формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з вересня 2008 р. по листопад 2011 р. при проведенні безтоварних операцій з продажу товарів (робіт та послуг) з ПП «Фірма «Володар», ПП «Клер шато фиорд», ТОВ «Техінпром-прилад» , ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Компанія Вайліс», ТОВ «Дормашавто» (контрагент позивача), ТОВ «Техномашпостач», ТОВ «Маркон групп Ко», ТОВ «Остін-трейд».

В діях ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 - фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, а саме: ПП «Фірма «Володар», ПП «Клер шато фиорд», ТОВ «Техінпром-прилад» , ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Компанія Вайліс», ТОВ «Дормашавто» (контрагент позивача), ТОВ «Техномашпостач», ТОВ «Маркон групп Ко», ТОВ «Остін-трейд» з метою прикриття незаконної діяльності, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі.

В діях фізичних осіб ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 сприяння директору ТОВ «Євро клас трейд» ОСОБА_7 в мінімізації ним податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто пособництва в умисному ухиленні від сплати податків за попередньою змовою з директором ТОВ «Євро клас трейд» ОСОБА_7 шляхом документального оформлення неіснуючих операцій з продажу товарів (робіт, послуг) від ПП «Фірма «Володар», ПП «Клер шато фиорд», ТОВ «Техінпром-прилад» , ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Компанія Вайліс», ТОВ «Дормашавто» (контрагент позивача), ТОВ «Техномашпостач», ТОВ «Маркон групп Ко», ТОВ «Остін-трейд», що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів, в особливо великих розмірах, на загальну суму 3 721 900,77 гривень.

Підставами для порушення кримінальної справи стали достатні дані, які містяться в матеріалах дослідчої перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства службовою особою ТОВ «Євро клас трейд», зокрема директором ОСОБА_7, а саме: висновок за результатами дослідження розміру шкоди, яку нанесено державі у вигляді несплати податків внаслідок проведення ТОВ «Євро клас трейд» безтоварних операцій з ПП «Фірма «Володар», ПП «Клер шато фиорд», ТОВ «Техінпром-прилад» , ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Компанія Вайліс», ТОВ «Дормашавто» (контрагент позивача), ТОВ «Техномашпостач», ТОВ «Маркон групп Ко», ТОВ «Остін-трейд» за період з вересня 2008 р. по листопад 2011 р. від 21.03.2012 р. № 2/0764/32454358, акти невиїзних документальних перевірок вказаних юридичних осіб щодо нікчемності укладених з ними угод, акти незнаходження за юридичною адресою вказаних юридичних осіб, дані автоматизованих систем ДПС України, листи Київського міського бюро технічної інвентаризації щодо відсутності права власності на нерухоме майно у вказаних підприємств, листи Головного центру обробки спеціалізованої інформації Державної прикордонної служби України щодо перебування засновників та керівників вказаних підприємств, які є громадянами інших держав, на території України один-два рази в незначні проміжки часу, листи Київського обласного центру зайнятості щодо не надання дозволів на працевлаштування громадянам іноземних держав, які рахуються засновниками та керівниками вказаних підприємств, поясненнями громадян Російської Федерації - ОСОБА_24, яка рахується засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Техінпром-прилад», ОСОБА_5, який рахується засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Дормашавто» (контрагента позивача), ОСОБА_20, який рахується засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Остін-трейд» щодо непричетності до фінансово - господарської діяльності вказаних підприємств, проведених оперативно-технічних заходах під час зняття інформації з каналів зв'язку - мобільних телефонів та інші документи, що вказують на наявність в діях зазначених осіб ознак злочинів щодо фіктивного підприємництва.

Приймаючи до уваги наявність зазначених приводів та підстав до порушення кримінальної справи, керуючись ст. ст. 4, 94, 97, 98, 98-1, 111-113 КПК України, було порушено кримінальну справу відносно директора ТОВ «Євро клас трейд» (код ЄДРПОУ 36068723 ) ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України.

Також, порушено кримінальну справу відносно фізичних осіб ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_11. ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_12 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП «Фірма «Володар», ПП «Клер шато фиорд», ТОВ «Техінпром-прилад» , ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Компанія Вайліс», ТОВ «Дормашавто» (контрагент позивача), ТОВ «Техномашпостач», ТОВ «Маркон групп Ко», ТОВ «Остін-трейд», з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору ТОВ «Євро клас трейд» ОСОБА_7 в мінімізації ним податкових зобов'язань, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ «Євро клас трейд» ОСОБА_7, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5,212 ч. 3 КК України.

Отже господарські операції з по ланцюгу ТОВ «Євро клас трейд» - ТОВ «Дормашавто» - ТОВ «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека-ЛТД» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Таким чином, згідно наявних у справі доказів, позивач в перевіряємому періоді мав взаємовідносини із підприємством ТОВ «Дормашавто», що задіяне у злочинні схемі, пов'язаній з незаконною реєстрацією підприємств на «підставних» осіб з метою ухилення від сплати податків та надання податкової вигоди третім особам.

Правочини, укладені по ланцюгу з контрагентом ТОВ «Дормашавто» порушують ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними.

Крім того, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було жодними допустимими доказами спростовано позивачем, операції ТОВ «Дормашавто» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, адміністративних приміщень та автомобільного транспорту, які економічно необхідні для виконання задекларованого виду діяльності (надання транспортних послуг), що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, приміщень і транспортних засобів.

Також, згідно інформації наявної в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС (Лист ДПС у м. Києві від 06.11.2012 р. № 10459/7/10-304), встановлено, що засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ «Дормашавто» ОСОБА_5 за обліками служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб не значиться, крім того являється гр. Російської Федерації та згідно інформації Прикордонної служби України перетинав державний кордон України: 05.11.2009 р. о 07:30 (в'їзд) - 05.11.2009 р. о 22:25 (виїзд).

Згідно пояснення гр. ОСОБА_5 від 10.01.2012 р. встановлено, що ТОВ «Дормашавто» йому не знайоме, його засновником та директором він не являється, реєстрацією даного підприємства не займався та не виписував довіреностей для здійснення реєстрації. Жодного відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства не має, жодних первинних документів не підписував, та нікого на це не уповноважував.

Також, Актом від 13.03.2012 р. № 30/3-22-80 встановлено неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ Дормашавто» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями, постачальниками за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р., з 01.05.2011 р. по 31.07.2011 р., з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р., з 01.11.2011 р. по 31.01.2012 р.

Таким чином, у зв'язку із тим, що засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ «Дормашавто» (в одній особі) ОСОБА_5 є громадянином Росії та за період діяльності ТОВ «Дормашавто» перетинав кордон із Україною один раз, останній не міг фактично здійснювати господарську діяльність з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Отже, в даному випадку, є незрозумілим яким саме чином ОСОБА_5, не знаходячись на території України, мав змогу виконувати обов'язки директора та головного бухгалтера ТОВ «Дормашавто» в період правовідносин із позивачем.

Зазначене, відповідно підтверджує неможливість здійснення ТОВ «Дормашавто» такої господарської діяльності, як надання транспортних послуг, а отже свідчить про непідтвердження товарності вказаних операцій між суб'єктами господарювання, що є порушенням вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України.

Оскільки позивачем не доведено фактичності операцій ні на стадії перевірки контролюючим органом ні під час судового розгляду справи, а тому внаслідок такого правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит.

Таким чином, доказами по справі підтверджується, що такий контрагент позивача ТОВ «Дормашавто» здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, взаємовідносини ТОВ «Дормашавто» з іншими контрагентами вчинялися без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно з частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до частини другої ст. 215 ЦКУ, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 49 Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Крім того, частиною 1 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується із висновком відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «Дормашавто» носять характер фіктивного правочину, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦКУ), не виявляється за можливе встановити вільне волевиявлення учасників правочину (ч. 3 ст. 203 ЦКУ) - посадові особи товариства та саме товариство за місцем його реєстрації не знаходиться, та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦКУ).

Отже, на порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», позивачем не було надано належних підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Згідно вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Також, згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, законодавець передбачив правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

Однак, як підтверджується наявними матеріалами справи, сторонами по справі не було доведено факту визначення контрагентом позивача ТОВ «Дормашавто» податкових зобов'язань по правовідносинах із позивачем у перевіряємому періоді.

Також, як підтверджується наявними матеріалами справи, вся первинна документація по взаємовідносинах позивача із контрагентом ТОВ «Дормашавто» з боку останнього підписувалася не директором ОСОБА_20, а заступником директора ОСОБА_28

Згідно з п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язань і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Порядок заповнення податкової накладної визначений п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України та Наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 р. за № 1401/18696, із змінами та доповненням, визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пунктом 3 статті 8 Розділу ІІІ Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Однак, як було зазначено вище та підтверджується наявними матеріалами справи, всі податкові накладні, на підставі яких позивачем був сформований податковий кредит з ПДВ та валові витрати по взаємовідносинах із ТОВ «Дормашавто» з боку останнього були підписані не керівником підприємства, а іншою особою - ОСОБА_28 (як зазначено на податкових накладних - заступником директора), повноваження якого не підтверджені жодними допустимими доказами у справі.

Жодних доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_28, як особи, уповноваженої підписувати первинні документи по господарських операціях від імені ТОВ «Дормашавто» (зокрема право підпису податкових накладних) на час здійснення правовідносин із ТОВ «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека-ЛТД» - позивачем під час судового засідання до справи надано не було, а також не було надано жодних обґрунтованих пояснень з даного приводу.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, директором ТОВ «Дормашавто», а відповідно і особою уповноваженою підписувати первинні господарські документи від імені ТОВ «Дормашавто» був ОСОБА_20, який в свою чергу за наслідками порушеної кримінальної справи надав пояснення стосовно повної непричетності до господарської діяльності ТОВ «Дормашавто» та не підписання жодних господарських, бухгалтерських та податкових документів.

Зважаючи на викладене вище, проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків податковим органом було встановлено ознаки нікчемності правочинів, укладених із контрагентом ТОВ «Дормашавто».

Враховуючи даний факт, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

Враховуючи вищевикладене та наявні у справі докази вбачається, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Дормашавто» об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п. 19 п. 1 ст. 2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п. 2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст.2 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Згідно Постанови Верховного суду України від 08.09.2009 р. у справі № 21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів.

Згідно Листа ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість с факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентом ТОВ «Дормашавто» мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність винесених ним податкових повідомлень-рішень від 12.03.2013 р. № 0001922207 та № 0001932207.

Натомість позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 12.04.2013 р.