Постанова

від 09.04.2013 по справі 826/3425/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 квітня 2013 року 14:38 № 826/3425/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Борисовій Т. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЖитлово-будівельного кооперативу «Індикатор-12» доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві провизнання недійсним та скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві №87 від 06.02.2013 р. та припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 22.02.2013 р. за участю представників:

від позивачаКоніжай Р. О. (довіреність) від відповідачаГрищук М. В. (довіреність)

ВСТАНОВИВ:

15.03.2013 р. до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б. В. надійшов адміністративний позов Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-12» (надалі - ЖБК «Індикатор-12») до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, в якому просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 22.03.2013 р. про усунення ЖБК «Індикатор-12» (03142, м. Київ, Святошинський район, вул. Василя Стуса, буд.28-А) порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

2. Визнати незаконною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві №87 від 06.03.2013 р. про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн. на голову правління ЖБК «Індикатор-12» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 22 літера А, код ЄДРПОУ 19034881) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

3. Витрати по сплаті мита покласти на відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2013 р. адміністративний позов ЖБК «Індикатор-12» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України повернути в частині позовних вимог, а саме щодо визнання незаконною та скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві №87 від 06.03.2013 р. про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн. на голову правління ЖБК «Індикатор-12» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 22 літера А, код ЄДРПОУ 19034881) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2013 р. було відкрито провадження в частині позовних вимог, що не були повернуті позивачу.

В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити із підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає що відповідачем із порушенням положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинні на момент винесення спірного припису) (надалі - Закон №3038), Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (в редакції чинні на момент винесення спірного припису) (надалі - Закон №208) було винесено припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 22.03.2013 р. про усунення ЖБК «Індикатор-12» (03142, м. Київ, Святошинський район, вул. Василя Стуса, буд.28-А) порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

В судове засідання з'явився представник відповідача, який позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить в задоволенні позову відмовити, вказує що вказаний припис було винесено із дотриманням положень чинного законодавства.

В судовому засіданні було допитано свідка - головного державного інспектора Інспекційного відділу №1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві ОСОБА_3, який повідомив про обставини позапланової перевірки ЖБК «Індикатор-12» проведеної 20.02.2013 р., та про висновки, які були зроблені після проведеної передвіки.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину, повний текст постанови було виготовлено та підписано 11.04.2013 р.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення позивачів та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» (в редакції чинній на момент винесення спірного припису) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.41 Закону №3038, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затверджену Указом Президента України №439/2011 від 08.04.2011 р. (надалі - Положення №439/2011) Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства

Згідно п.3 Положення №439/2011, основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, зокрема, здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, затверджено в Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 р. (в редакції чинної на момент проведення перевірки) (надалі - Порядок №553).

Державний архітектурно-будівельний контроль, у відповідності до п.2 Порядку №553 здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до п.5 та п.7 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. При цьому, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Одними із підстав для проведення позапланових перевірок є: перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Таким чином, відповідно до ч.1 ст.41 Закону №3038, Порядку №553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами. При цьому, відповідно до п.8 та п.16 Порядку №553, за результатами перевірки суб'єкта господарювання складається відповідний акт у двох примірниках.

22.02.2013 р., на підставі заяви членів ЖБК «Індикатор-12» та направлення на проведення перевірки від 20.02.2013 р., головним державним інспектором Інспекційного відділу №1 Інспекції державного архітектурно будівельного контролю у м. Києві ОСОБА_3 було проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.02.2013 р. (надалі - Акт від 22.02.2013 р.)

В Акті від 22.02.2013 р. було зафіксовано, що за адресою м. Київ, вул. Василя Стуса, 28-а у Святошинському районі встановлено експлуатацію підвального приміщення в якому виконані будівельні роботи із реконструкції приміщень під офісне приміщення; виконані будівельні роботи із влаштування санвузла, а саме туалету та душової кабіни. Крім того, в Акті від 22.02.2013 р. зазначено, що об'єкт будівництва належить до ІІІ категорії складності, та дані приміщенні експлуатуються без прийняття в експлуатацію, чим порушено вимоги ч.8 ст.39 Закону №3038.

Відповідно до ч.3 ст.41 Закону №3038 орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. При цьому, в ч.4 ст.41 Закону №3038, зазначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

22.02.2013 р. відповідачем було винесено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил (надалі - Припис від 22.02.2013 р.), в якому зазначено, що порушуються положення ч.8 ст.39 Закону №3038, оскільки в результаті перевірки було встановлено, що експлуатацію підвального приміщення в якому виконані будівельні роботи із реконструкції приміщень під офісне приміщення; виконані будівельні роботи із влаштування санвузла, а саме туалету та душової кабіни; об'єкт будівництва належить до ІІІ категорії складності; дані приміщенні експлуатуються без прийняття в експлуатацію.

При цьому, в Приписі від 22.02.2013 р. вимагається заборонити експлуатацію зазначених приміщень з 22.02.2013 р. до усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

Позивач не погоджується із винесеним приписом, вважає що він порушує його охоронювані права та інтереси, а тому оскаржив його до суду.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд погоджується із посиланням позивача, що відповідачем без належних підстав було віднесено приміщення (яке перевірялось) до ІІ категорії складеності, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.1, ч.2 та ч.3 ст.32 Закону №3038 усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

При цьому, відповідач та свідок вказали, що оскільки позивач не надав необхідних документів, під час розрахунку категорії складності приміщення, використовували ДБН А.2.2.-3:2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», в тому числі і додаток М (обов'язковий) Категорії складності об'єкта будівництва, в якому визначено яким чином та за якими критеріями слід визначати категорію складності об'єкта будівництва.

Водночас, відповідно до п.6 ч.4 ст.41 Закону №3038 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, державну атестацію в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури. Аналогічне за змістом право посадової особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зазначено в пп.7 п.11 Положення №553.

Крім того, відповідно до п.7 ч.4 ст.41 Закону №3038 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Аналогічне за змістом право посадової особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зазначено в пп.8 п.11 Положення №553.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, що підтверджено показами свідка, інспектор не просив ні від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, ні від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб додаткову інформацію та проектні документи. Крім того, як вказано свідком, жодних спеціалістів залучено не було, категорію складності будинку було визначено шляхом простого підрахунку поверхів будинку та приблизної кількості квартир на поверсі, та орієнтовно підраховуючи кількість людей, які проживають в будинку.

В той же час, позивачем надано до суду висновок незалежного експерта - архітектора Єршова І. В., який вказав, що приміщення відноситься до ІІ категорії складеності.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Водночас, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України).

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що відповідачем не вчинено належних дій для встановлення категорії складеності приміщення (яке перевірялось), та не надано суду належних доказів, що об'єкт відноситься до ІІІ категорії складеності.

Крім того, суд погоджується із доводами позивача, що в приміщені (яке перевірялось) не проводилась реконструкція, як наполягає відповідач, з огляду на наступне.

Відповідно до р.3 ДБН В.3.2.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» реконструкція житлового будинку - перебудова житлового будинку з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості житлових квартир, загальної і житлової площі тощо у зв'язку зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників.

Свідок, в своїх поясненнях, вказав, що чи були проведені будівельні роботи із реконструкції приміщення під офісне приміщення він зробив на підставі візуального огляду приміщення. При цьому, жодних будівельних бригад, в приміщенні він не бачив, чи були змінені техніко-економічні показники приміщення не встановлювалось, натомість було зазначено, що про факт проведення реконструкції інспектор дійшов висновку, в зв'язку із санвузла (туалету та душової кабіни).

Як вбачається із матеріалів справи, підвальне приміщення, що розташоване в житловому будинку серії Т-2 за адресою м. Київ, вул. Василя Стуса, 28-а було прийнято в експлуатацію на підставі Акту від 30.03.1992 р. державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту 16-ти поверхового житлового будинку серії Т-2, №6, Святошине, 1 будинок (вул. Совхозна, 28-А) в Ленінградському районі.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, що підтверджено свідком, жодних документів, які б свідчили, що туалет та душова кабіна не була передбачена проектом, або не були встановлені в період з дати введення приміщення в експлуатацію до створення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві відповідачем під час проведення перевірки не досліджувались.

Водночас, позивачем надано до суду бюджетні розрахунки на 2012-2013 р. в яких зазначено про проведення ремонту підвального приміщення та заміну елементів санвузла в технічному приміщенні для створення належних санітарно-гігієнічних умов технічного персоналу ЖБК.

Більше того, відповідно до Акту комісії від 18.03.2013 р. складеного комісією у складі представника Святошинського районного відділу Головного управління Держтехнобезпеки у м. Києві, Управління житлово-комунального господарства Святошинської районної в м. Києві та ЖБК «Індикатор-12», якими не встановлено фактів перепланування будівельних конструкцій та інженерних мереж.

Як наслідок, відповідачем в судовому засіданні не надано жодних доказів, які б доводили факт проведення ЖБК «Індикатор-12» реконструкції приміщення (яке перевірялось).

Крім того, суд погоджується із посиланням позивача, що відповідач безпідставно відніс приміщення (яке перевірялось) до офісного приміщення, з огляду на наступне.

Так, суд приймає до уваги, що відповідачем не вказано, яким саме нормативно-правовим актом, або ДБНом, визначене таке поняття, як «офісне приміщення».

Натомість, свідок в судовому засіданні вказав, що припустив використання даного нежитлового приміщення в комерційних цілях (офіс) в зв'язку із тим, що в приміщенні знаходилась оргтехніка та канцелярські предмети.

Однак, суд критично ставиться до вказаного посилання свідка, оскільки інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві не було встановлено, чи перебувають в даному приміщенні постійно люди, чи використовується наявна оргтехніка та канцелярські предмети.

Натомість, суд приймає до уваги посилання позивача на додаток 1, додаток 2 та додаток 4 до СНіП 2.08.02-89 «Громадські будинки та споруди», ДБН В.2.2.-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» (зі зміною №1), ДБН В.2.2.-9-2009 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди» відповідно до яких передбачена можливість розміщення в підвальних приміщеннях службові та конторські приміщення. Більше того, представник позивача вказав, що оргтехніка та канцелярські предмети могли бути занесені людьми для тимчасового зберігання, при цьому їх фактично не використовували.

Як наслідок, відповідачем, із недотриманням ч.2 ст.71 КАС України, в судовому засіданні не надано жодних доказів, які б доводили факт протиправного використання ЖБК «Індикатор-12» приміщення (яке перевірялось), в комерційних цілях (зокрема, розміщення офісного приміщення).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз.2 п.12 Порядку №553 посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір відшкодовується в повному обсязі.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-12» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 22.03.2013 р. про усунення Житлово-будівельним кооперативом «Індикатор-12» (03142, м. Київ, Святошинський район, вул. Василя Стуса, буд.28-А) порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

3. Присудити на користь Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-12» витрати в розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. із видатків Державного бюджету направлених на асигнування діяльності Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін