Рішення

від 11.04.2013 по справі 913/393/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

Іменем України

11 квітня 2013 року Справа № 913/393/13-г

Провадження № 24пд/913/393/13-г

За позовом Стаханово-Алчевського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, м. Стаханов Луганської області в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації, м. Луганськ

до 1.Антрацитівської районної державної адміністрації, м. Антрацит Луганської області

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Тера-1", м. Торез Донецької області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Держземагентства в Антрацитівському районі , м. Антрацит Луганської області

про визнання недійсним та скасування розпорядження від 18.02.2010 № 44, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.02.2010

Суддя Рябцева О.В.

в присутності представників сторін:

від заявника - Подгорна Г.В. - начальник відділу, посвідчення від 06.10.2012 № 007816 (28.03.2013, 11.04.2013);

від позивача - Мельник О.М. - заст. начальника юридичного відділу апарату облдержадміністрації, дов. від 09.03.2011 № 27 (28.03.2013, 11.04.2013);

від І відповідача - Гришко Н.О. - гол. спеціаліст-юрисконсульт, дов. від 12.02.2013 № 597 (28.03.2013, 11.04.2013);

від ІІ відповідача - Сидорчук Є.В. - предст. за дов. від 20.03.2013 б/н (28.03.2013, 11.04.2013);

від третьої особи - Конопля Р.О. - спеціаліст І категорії Відділу землеустрою, охорони та ринку земель, дов. від 28.03.2013 № 01-08/0307 (28.03.2013).

в с т а н о в и в:

Прокурором заявлені вимоги (з урахуванням заяви від 07.03.2013) про:

- визнання недійсним та скасування розпорядження голови Антрацитівської районної державної адміністрації від 18.02.2010 № 44 "Про передачу в короткострокову оренду земельної ділянки загальною площею 3,0 га ТОВ "Шахта Тера-1" для будівництва та обслуговування міні-шахти по видобутку вугілля";

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.02.2010, укладеного між Антрацитівською районною державною адміністрацією в особі голови Головненка Геннадія Борисовича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта Тера-1" в особі директора Благодарьова Сергія Михайловича, зареєстрованого у відділі ДЗК у Антрацитівському районі 25.10.2010 за № 041039800033;

- зобов'язання ТОВ "Шахта Тера-1" повернути земельну ділянку площею 3,0 га, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Краснолуцькій сільській раді Антрацитівського району Луганської області, Луганській обласній державній адміністрації.

На обґрунтування заявлених вимог заявник вказує, що 18.02.2010 Антрацитівською районною державною адміністрацією - І відповідачем видано розпорядження № 44 "Про передачу в короткострокову оренду земельної ділянки загальною площею 3,0 га ТОВ "Шахта Тера-1" для будівництва та обслуговування міні-шахти по видобутку вугілля", яким передано ІІ відповідачу в оренду строком до 30.12.2014 земельну ділянку загальною площею 3,0 га за рахунок земель промисловості, розташовану за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Краснолуцькій сільській раді Антрацитівського району Луганської області. Статтею 122 Земельного кодексу України, в редакції, чинній на момент прийняття розпорядження, визначені повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. Зокрема, відповідно до зазначеної норми районні державні адміністрації мають право надавати земельні ділянки для сільськогосподарського використання, ведення водного господарства, а також для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі та інше), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті. Обласні державні адміністрації згідно п. 4 ст. 122 Земельного кодексу України надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті. Враховуючи викладене, зазначене розпорядження видано з перевищенням повноважень, оскільки право розпорядження вказаною земельною ділянкою належить обласній державній адміністрації - позивачу у справі. Крім того, на підставі розпорядження Антрацитівської районної державної адміністрації від 18.02.2010 № 44 між Антрацитівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта Тера-1" 26.02.2010 укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,0 га, який зареєстрований у встановленому порядку. Оскільки у голови Антрацитівської районної державної адміністрації не було законних підстав, повноважень та компетенції для прийняття спірного розпорядження, договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним з огляду на відсутність підстав для передачі земельної ділянки в оренду шляхом укладення договору. Крім того, у спірному договорі відсутня істотна умова, а саме, умова передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що є також підставою для визнання недійсним договору оренди згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

І відповідач проти позову заперечує, посилаючись на наявність відповідної компетенції щодо розпорядження землями державної власності, зокрема, на приписи ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", п. 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 4 Закону України "Про оренду землі". Крім того, прийняття спірного розпорядження погоджувалось з Відділом Держкомзему у Артрацитівському районі. Спірний договір земельної ділянки не суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки орендарем відповідно до вимог Податкового та Бюджетного кодексів України своєчасно здійснюються платежі за землю, які перераховуються до бюджету Краснолуцької сільської ради, створені робочі місця, що сприяє розвитку інфраструктури відповідної території. Крім того, Відділом Держкомзему у Антрацитівському районі 25.10.2010 зареєстрований договір оренди земельної ділянки, укладений 26.02.2010 між Антрацитівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Шахта Тера-1", тобто підтверджена відповідність його земельному законодавству.

ІІ відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що має на спірній земельній ділянці об'єкти нерухомості, придбані на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2006 у ТОВ "Вуглересурс", яке було користувачем земельної ділянки. Попередній землекористувач мав намір використовувати земельну ділянку для обслуговування міні-шахти. Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 14.11.2005 було погоджено передачу земельної ділянки площею 3 га за рахунок земель промисловості, яка враховується в Краснолуцькій сільській раді Антрацитівського району. Наявність цього розпорядження свідчить про фактичну згоду на надання в оренду земельної ділянки для певного цільового використання, якого дотримується ІІ-й відповідач. Відсутність в договорі істотної умови щодо заборони передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки не впливає на чинність договору, оскільки ст. 102-1 Земельного кодексу України регулює таку заборону на законодавчому рівні та не потребує додаткового узгодження в договірному порядку. Вимога прокурора про повернення земельної ділянки не може бути задоволена, оскільки на вказаній земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомості і її повернення порушує права ТОВ "Шахта Тера-1" як власника нерухомості, гарантованого ст. 321 ЦК України. Крім того, таким рішенням будуть порушені ст. 377 ЦК України та ст. 120 Земельного кодексу України, які передбачають перехід права на земельну ділянку при переході прав на будівлі, споруди.

У судовому засіданні 28.03.2013 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 11.04.2013.

Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 14.11.2005 Луганською обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 968 про погодження місця розташування об'єкта на земельній ділянці ТОВ "Вуглересурс" для будівництва міні-шахти загальною площею 3 га за рахунок земель промисловості, розташованих за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Краснолуцькій сільській раді Антрацитівського району.

Однак земельні правовідносини ТОВ "Вуглересурс" не були оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі договору купівлі-продажу окремо розташованих будівель колишнього міського протитуберкульозного диспансеру (м. Сніжне) від 23.06.2006 ТОВ "Вуглересурс" продало ТОВ "Шахта Тера-1" об'єкт нерухомості - окреме індивідуально визначене майно, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Сніжне, с. Залісне, вул. Лісна.

Рішенням Краснолуцької сільської ради Антрацитівського району Луганської області від 20.11.2007 № 13/13 цьому об'єкту присвоєно адресу: Луганська область, Антрацитівський район, с. Краснолуцьке, вул. Польова, 20.

Рішенням Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 09.08.2010 у справі № 2ц-3421/10 за позовом Шелестюка П.О. до Краснолуцької сільської ради визнано за ТОВ "Шахта Тера-1" право власності на об'єкти, придбані за вищевказаним договором і інші об'єкти, які були ним збудовані господарським способом, і на які у ТОВ "Вуглересурс" відсутні правовстановлюючі документи і передані ТОВ "Шахта Тера-1" за актом приймання-передачі.

Дане рішення набрало законної сили 20.08.2010.

Судом встановлено, що І відповідачем - Антрацитівською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження від 18.02.2010 № 44 "Про передачу в короткострокову оренду земельної ділянки загальною площею 3,0 га ТОВ "Шахта Тера-1" для будівництва та обслуговування міні-шахти по видобутку вугілля".

Даним розпорядженням в короткострокову оренду до 30.12.2014 передано земельну ділянку загальною площею 3,0 га в тому числі: інші відпрацьовані розробки, кар'єри, шахти, що не експлуатуються, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що перебувають у запасі державної власності, розташовану за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Краснолуцькій сільській раді Антрацитівського району Луганської області, для будівництва та обслуговування міні-шахти по видобутку вугілля. Орендну плату за земельну ділянку встановлено у розмірі 6 (шести) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

На підставі вказаного розпорядження між відповідачами у справі 26.02.2010 укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Луганському реєстраційному офісі Луганської регіональної філії ДП "Центру ДЗК", про що у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі вчинено запис від 25.10.2010 № 041039800033. Зі сторони І відповідача договір підписано головою Антрацитівської районної державної адміністрації Головненко Г.Б.

За змістом п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,0 га. Кадастровий номер 4420383300.27.002.0001.

Згідно п. 3 договору на земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна, належні орендодавцю.

В даному пункті дописано фразу ", та знаходяться нежитлові будівлі належні орендарю". Доповнення п. 3 договору нотаріально засвідчено 26.02.2010.

Втім пункт 3 договору з урахуванням дописаної фрази не узгоджується за п. 1 спірного розпорядження, за змістом якого на земельній ділянці відсутні будь-які об'єкти нерухомості. А розпорядження не відображає фактичний стан земельної ділянки, оскільки на ній розташовані об'єкти нерухомості.

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки без дати, але який є невід'ємною частиною договору, земельна ділянка за договором передана орендарю.

В ході проведеної прокуратурою перевірки встановлено незаконність вищевказаного розпорядження і земельних правовідносин, що виникли у зв'язку з його прийняттям.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті (ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України).

Оспорюваним розпорядженням від 18.02.2010 № 44 Антрацитівська районна державна адміністрація (І відповідач) передала в оренду ІІ відповідачу (ТОВ "Шахта Тера-1") земельну ділянку площею 3 га, розташовану за межами населених пунктів для промислового використання.

Враховуючи вищенаведені положення ст. 122 Земельного кодексу України, Антрацитівська районна державна адміністрація не мала законних повноважень на передачу зазначеної в оспорюваному розпорядженні земельної ділянки ІІ відповідачу, так як ця земельна ділянка надавалась не для сільськогосподарського використання, не для ведення водного господарства та не для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Повноваження щодо передачі вказаної земельної ділянки в користування, згідно ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, належать позивачу - Луганській обласній державній адміністрації.

Таким чином, розпорядження Антрацитівської районної державної адміністрації від 18.02.2010 № 44 про передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Шахта Тера-1" зазначеної земельної ділянки є незаконним, так як прийнято поза межами своїх повноважень.

Позивачем відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядженням від 08.04.2013 № 431 скасовано розпорядження голови Антрацитівської районної державної адміністрації від 18.02.2010 № 44, у зв'язку з чим провадження у справі стосовно вимоги про визнання недійсним розпорядження слід припинити за п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

На підставі незаконного розпорядження між Антрацитівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта Тера-1" укладено договір оренди земельної ділянки від 26.02.2010, державна реєстрація від 25.10.2010 № 041039800033 (аркуші справи 11-12, 23).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом (ч. 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі").

Пунктом 2.24. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" встановлено, що для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.

З огляду на це судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду (абз. 2 п. 2.24. постанови Пленуму ВГСУ № 6).

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Крім того, згідно ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Враховуючи, що оспорюваний договір підписано особою, що не мала права на його підписання, що суперечить діючому законодавству, вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.02.2010, державна реєстрація від 25.10.2010 № 041039800033 підлягають задоволенню.

Пунктом 2.29. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" встановлено про необхідність звернення уваги господарських судів на те, що договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє.

Таким чином, визнаний недійсним договір оренди земельної ділянки від 26.02.2010, державна реєстрація від 25.10.2010 № 041039800033 припиняється на майбутнє, а земельна ділянка підлягає поверненню.

Доводи І відповідача, що спірне розпорядження прийнято на підставі відповідних приписів Перехідних положень Земельного кодексу України і Закону України "Про місцеві державні адміністрації" враховуються як такі, що є загальними правовими нормами по відношенню до спеціальних норм, що врегульовані у ст. 122 Земельного кодексу України.

Доводи ІІ відповідача щодо неможливості повернення земельної ділянки без порушення його прав як власника нерухомості судом відхиляються, оскільки відповідач не позбавлений правової можливості відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України звернутись до Луганської обласної державної адміністрації, у тому числі обґрунтувавши своє звернення ст. 377 ЦК України та ст. 120 Земельного кодексу України.

Відповідно до п.п. 2.11 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

В даному випадку Стаханово-Алчевським міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері заявлено 3 немайнові вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення, а саме: про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Антрацитівської районної державної адміністрації від 18.02.2010 № 44 "Про передачу в короткострокову оренду земельної ділянки загальною площею 3,0 га ТОВ "Шахта Тера-1" для будівництва та обслуговування міні-шахти по видобутку вугілля", про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.02.2010, державна реєстрація від 25.10.2010 № 041039800033, укладеного між Антрацитівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта Тера-1", та про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Тера-1" повернути земельну ділянку площею 3 га, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Краснолуцькій сільській раді Антрацитівського району Луганської області, Луганській обласній державній адміністрації, тому і розмір судового збору в даному випадку складає 3441 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 3441 грн. 00 коп. покладається на І відповідача, оскільки саме його дії призвели до порушень закону та звернення прокурора з даним позовом до суду.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Провадження у справі стосовно вимоги про визнання недійсним розпорядження Антрацитівської районної державної адміністрації від 18.02.2010 № 44 "Про передачу в короткострокову оренду земельної ділянки загальною площею 3,0 га ТОВ "Шахта Тера-1" для будівництва та обслуговування міні-шахти по видобутку вугілля" припинити.

3.Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 26.02.2010, державна реєстрації від 25.10.2010 № 041039800033, укладений між Антрацитівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта Тера-1", та припинити зобов'язання за ним на майбутнє.

4.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта Тера-1", Луганська область, Антрацитівський район, селище Краснолуцький, вул. Польова, 20, ідентифікаційний код 33767080 повернути земельну ділянку площею 3,0 га, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Краснолуцькій сільській раді Антрацитівського району Луганської області, Луганській обласній державній адміністрації, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3, ідентифікаційний код 00022450, видати наказ прокурору після набрання рішенням законної сили.

5.Стягнути з Антрацитівської районної державної адміністрації, Луганська область, м. Антрацит, вул. Леніна, 44, ідентифікаційний код 04052011 в доход Державного бюджету України на рахунок 31214206783006, банк отримувача - ГУДКСУ у Луганській області, отримувач - УДКСУ у м. Луганську, МФО 804013, код ОКПО - 37991503, код класифікації доходів 22030001 судовий збір в сумі 3441 грн. 00 коп., видати наказ Антрацитівській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби після набрання рішенням законної сили.

6.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7.Повне рішення складено і підписано - 16.04.2013 .

Суддя О.В.Рябцева